Рішення

від 23.02.2021 по справі 520/17939/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 р. № 520/17939/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОКОМ" (вул. Клочківська, буд. 98-А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40918109) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002653201, що винесене 18.08.2020 року ГУ ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. При цьому, позивач вважає, що він належним чином виконав свій обов`язок та у межах відповідного строку отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, а відпуск пального в період з 01.07.2019 року по 25.07.2019 року здійснювався ним виключно із відповідального зберігання на користь контрагентів без отримання оплати за пальне, що на думку позивача, не потребує ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність, посилаючись при цьому на те, що оскаржуване рішення є правомірним, та відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, зазначив, що факти реалізації позивачем пального за відсутності відповідної ліцензії є у повному обсязі доведеними контролюючим органом.

У відповіді на відзив позивач посилався на те, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи позивача стосовно суті позовних вимог, та підтримав свою правову позицію викладену в позові з посиланням на висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах.

В поданих запереченнях відповідач заперечував проти викладеної у відповіді на відзив позиції позивача.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОКОМ", код ЄДРПОУ 40918109, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Судом встановлено, що 15.07.2020 року Головним управлінням ДПС у Харківській області згідно з вимогами п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 13.07.2020 №2200 та направлень від 13.07.2020 №514 та №515 у період з 15.07.2020 по 23.07.2020 було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОКОМ" за місцем провадження господарської діяльності за адресою: вул. Героїв Праці, 3, м. Харків, за період діяльності суб`єкта господарювання з 01.07.2019 по день закінчення перевірки, за результатами якої складено акт від 24.07.2020 року №1069/20-40-32-01-08/40918109.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення ч. 20 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме: реалізація пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2019 до 25.07.2019.

На підставі висновків акту контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0002653201, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 250000,00 грн., яке отримано позивачем 18.08.2020 року.

Позивач, не погодившись із отриманим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до центрального органу влади із скаргою, проте рішенням Державної податкової служби України від 20.11.2020 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом за його оскарженням.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Фактичною перевіркою встановлено факт реалізації пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2019 до 25.07.2019.

При вирішені спору суд виходить із того, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481-95-ВР (далі - Закон №481/95).

До вказано Закону було внесено зміни Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів , які набули чинності з 01.07.2019.

Відповідно до положень ст.1 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Також положеннями вищезазначеної статті передбачено, що місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до приписів ст.1 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Як передбачено приписами ч. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно із ч.1 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до положень абз. 9 ч.2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій; передбачених статтею 17 Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку №790 за порушення, передбачені ст. 17 Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Аналізуючи наведені норми суд зазначає, що суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати оптову торгівлю пальним, з 01.07.2019 повинен отримати в уповноваженого органу виконавчої влади відповідну ліцензію на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. За відсутності ліцензії, суб`єкт господарювання несе відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , у вигляді штрафу - 250000 гривень.

За висновками акту перевірки від 24.07.2020 року №1069/20-40-32-01-08/40918109, позивачем здійснювалась роздрібна торгівля пальним за відсутності відповідної діючої ліцензій у період з 01.07.2019 по 25.07.2019, що позивачем не спростовано.

Факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним та проведення відповідних операцій через реєстратор розрахункових операцій на момент проведення перевірки підтверджується фіскальним чеком (вибірковий) та витягом з інформаційної бази даних органу державної податкової служби, до якої надходять копії розрахункових документів.

Як вже зазначено судом, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 грн.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який реалізує пальне без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №481/95-ВР.

Посилання позивач на відпуск пального в період з 01.07.2019 року по 25.07.2019 року виключно із відповідального зберігання на користь контрагентів без отримання оплати за пальне, не спростовує факт реалізації підприємством пального в роздріб, що, в свою чергу, підтверджено відповідачем доданими до матеріалів справи доказами.

Посилання позивача на відсутність у спірних правовідносинах відповідальності за провадження господарської діяльності без ліцензії відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України № 222-VIII за відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, суд не приймає з огляду на наступне.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (далі - Закон № 2628-VІІІ), який набрав чинності 01.01.2019, було, зокрема, внесено зміни до: Закону України № 222-VIII в частині доповнення переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, таким видом господарської діяльності як торгівля пальним; Закону України № 481/95 в частині встановлення ліцензійних умов щодо вищевказаного виду господарської діяльності (оптової та/або роздрібної торгівлі пальним).

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-VIII встановлено, що зміни до Закону № 222-VIII та Закону № 481/95 набирають чинності з 01.07.2019.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Закону № 222-VIII ліцензійні умови - це нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Ліцензійні умови у сфері торгівлі пальним визначені безпосередньо в Законі 481/95.

В частині 1 ст. 8 Закону № 222-VIIІ передбачено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Ліцензування нового виду господарської діяльності (торгівлі пальним) запроваджено Законом № 2628-VIII, який набрав чинності 01.01.2019, а ліцензійні умови провадження цього виду діяльності набрали чинності з 01.07.2019.

Враховуючи викладене, ліцензійні умови провадження діяльності з реалізації пального набирали чинності у строк, що становить більше ніж два місяці з дня їх прийняття, що відповідає положенням, закріпленим в ч. 1 ст. 8 Закону № 222-VIIІ.

Посилання позивача на те, що ним до 01.07.2019 подавалась заява про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суд не приймає, оскільки належних та достатніх доказів вказаного позивачем до суду не надано.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що така заява від позивача була подана лише 22.07.2019. Вказана заява була розглянута та позивачу видано відповідну ліцензію терміном дії з 26.07.2019.

Разом з тим, позивачем у відповіді на відзив зазначено, що про можливість подати документи для отримання ліцензії суб`єкта господарювання він дізнався з листа Державної фіскальної служби України від 30.05.2019 №17014/7/99-99-12-01-01-17.

Тобто, з 01.07.2019 позивачу вже мало бути достеменно відомо про всі умови ліцензування діяльності у сфері обігу пального (що не заперечується самим позивачем), але до 22.07.2019 ним не вживалось жодних дій, спрямованих на отримання ліцензії. Проте, усвідомлюючи можливість отримання ліцензії та заборону на здійснення торгівлі пальним без наявності ліцензії, позивач продовжував здійснювати таку діяльність.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, зокрема, викладену в постановах від 04.11.2020 року у справі №160/10203/19, від 01.12.2020 року у справі №580/1550/20, від 22.12.2020 року у справі №400/4113/19, в якості відсутності підстав для застосування до нього фінансових санкцій за оскаржуваним рішенням, суд не приймає, оскільки вказані висновки ґрунтуються на тому, що затримка в отриманні ліцензії на право торгівлі пальним у спірних відносинах була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліцензій станом на день набрання чинності Законом № 2628-VIII.

В свою чергу, в даних спірних відносинах позивач звернувся за отриманням відповідної ліцензії лише 22.07.2020 року, тобто, на 22 день, хоча фактично отримати ліцензію для здійснення торгівлі пальним можливо було з 01.07.2019 року, що є днем набрання чинності норм Закону № 2628-VIII, про що було зазначено у вищезазначених висновках Верховного Суду.

При цьому, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів вжиття позивачем будь-яких дій, спрямованих на отримання ліцензії у період до 22.07.2020 року.

Тобто, зволікання позивача щодо отримання відповідної ліцензії з підстав виключно відсутності законодавчо визначеного порядку отримання таких ліцензій станом на день набрання чинності Законом № 2628-VIII матеріалами справи не підтверджено.

Відтак, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки від 24.07.2020 року №1069/20-40-32-01-08/40918109 відповідають обставинам справи.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність винесеного відносно позивача податкового повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0002653201.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОКОМ" (вул. Клочківська, буд. 98-А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40918109) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2021 року.

Суддя Заічко О.В.