Постанова

від 17.02.2021 по справі 580/1837/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1837/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.М. Гарань

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Пилипенко О.Є.,Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Яковіна Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2020 № 0000205008, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 66 825 грн, у тому числі 53 460 грн за основним платежем та 13 365 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2020 № 0000195008, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 74 250 грн, у тому числі 49 500 грн за основним платежем та 24 750 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови КМУ № 893 від 30.09.2020 року Деякі питання територіальних органів ДПС ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС згідно визначеного Кабінетом Міністрів України переліку. До переліку ліквідованих територіальних органів Державної податкової служби входить і Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

В той же час, на базі ліквідованого Офісу великих платників податків Державної податкової служби та його територіальних управлінь утворено нові управління по роботі з великими платниками податків, зокрема й Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, яке створено30.09.2020 року, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741030008085321.

Враховуючи наявність підстав для заміни сторони у справі, суд апеляційної інстанції вважає за можливе замінити відповідача Офіс великих платників податків ДПС на правонаступника Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.11.2019 року по 10.12.2019 року ревізорами-інспекторами Офісу великих платників податків ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьпиво" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Рейд Смарт" (код ЄДРПОУ 41137662) за квітень 2019 року - показників декларації з податку на додану вартість та за півріччя 2019 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, з ТОВ "Кліматмонтажсервіс" (код за ЄДРПОУ 39095325) за серпень 2017 року - показників декларації з податку на прибуток та за три квартали 2017 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки складений акт від 17.12.2019 № 19/28-10-50-08/5380243, згідно з висновками якого встановлено ряд порушень товариством вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.44.1, ст. 44. пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 53460 грн, у тому числі за півріччя 2019 року - 53460 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 49500 грн, в тому числі за квітень 2019 у сумі 49500,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 20.01.2020 року №0000205008, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток на 66825,00грн., у тому числі 53460,00грн. за основним платежем та 13365,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000195008, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на 74250,00грн., у тому числі 49500,00грн. за основним платежем та 24750,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, податкові накладні складені з порушенням вимог діючого законодавства, не можуть вважатися документами, підтверджуючими право покупця на включення до податкового кредиту сум ПДВ.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Кодексу необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов`язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки акту перевірки, в якому зазначено щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій, оформлених між позивачем та ТОВ "Рейд Смарт".

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Рейд Смарт", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Рейд Смарт" були укладені договори купівлі-продажу від 02.04.2019 року № 102 та від 03.04.2019 року № 103, за якими товариство придбало у ТОВ "Рейд Смарт" причіп KOEGEL AW 18 та причіп KRONE AZ.

Так, 02 квітня 2019 року між ТОВ РЕЙД СМЛРТ (Продавець) та ТОВ УМАНЬПИВО (Покупець) укладено договір № 102, згідно з яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар - Причіп марки KRONE модель AZ. 2011 року виготовлення, а Покупець зобов`язується провести оплату за Товар та прийняти його на умовах даного договору.

Відповідно п. 1.2 Договору, Продавець гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною на відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь якими фізичними або юридичними особами, державними органами та державою, також не є предметом будь якого іншого обтяження або обмеження, передбаченого чинним законодавством України. Ціна та загальна сума договору складає 152 500,00 грн. з урахуванням ПДВ - 20%.

На підтвердження факту виконання договору № 102 від 02.04.2019 року ТОВ УМАНЬПИВО надано акт приймання-передачі транспортного засобу до договору № 102 від 02.04.2019 року, виписки по рахунку, видаткова накладна № 0336 від 02.04.2019, податкова накладна, рахунок-фактура № RS-000087 від 01.04.2019, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 від 11.04.201 9.

З огляду складання вищевказаних документів у контролюючого органу були зауваження щодо вказаного неправильного рахунку ТОВ РЕИД СМАРТ в Договорі №102 та рахунку-фактурі №RS-000087. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дійсно в Договорі № 102 було помилково вказаний старий рахунок підприємства, відкритий в ПАТ Ві Ес Банк м. Львів, а в рахунку-фактурі вказаний вже новий діючий рахунок відкритий в ПАТ ПУМБ . Побачивши дану помилку між ТОВ РЕЙД СМАРТ та ТОВ УМАНЬПИВО була укладена 02.04.2019 додаткова угода № 1, копію якої було надано до суду апеляційної інстанції позивачем.

Отже, фактично кошти були надіслані, й товар отриманий, що - підтверджується банківськими виписками та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Також 03 квітня 2019 року між ТОВ РЕЙД СМАРТ (Продавець) та ГОВ УМАНЬПИВО (Покупець) укладено договір № 103 , згідно якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар - Причіп марки K.OEGEL модель AW 18, 2010 року виготовлення, а Покупець зобов`язується провести оплату за Товар та прийняти його на умовах даного договору.

Відповідно п.1.2 Договору, Продавець гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною на відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь якими фізичними або юридичними особами, державними органами та державою, також не є предметом будь якого іншого обтяження або обмеження, передбаченого чинним законодавством України. Ціна та загальна сума договору складає 144 500,00 грн. з урахуванням ПДВ - 20%.

На підтвердження факту виконання договору № 103 від 03.04.2019 року ТОВ УМАНЬПИВО надано акт приймання-передачі транспортного засобу до договору № 103 від 03.04.2019 року, виписки по рахунку, видаткова накладна № 5123 від 03.04.2019, податкова накладна, рахунок-фактура № RS-000086 від 01.04.2019, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 11.04.2019.

Також ТОВ РЕЙД СМАРТ помилково спочатку направило акт приймання передачі транспортного засобу до Договору 103 від 03.04.2019 року в якому не виправило назву попереднього покупця, а саме: було вказано не ТОВ УМЛІІЬПИВО а ТОВ АГРОНАФТА . ТОВ УМАНЬПИВО звернулося до Продавця з проханням виправити дану помилку й ТОВ РЕЙД СМАРТ направило ТОВ УМАНЬПИВО Акт із зазначеним правильної назви Товариства. Даний виправлений Акт надавався під час перевірки.

Що стосується зауважень контролюючого органу до видаткових накладних від 02.04.2019 № 0336 та від 03.04.2019 № 5123, а саме не вказано прізвища ім`я по батькові особи, яка приймала транспортні засоби, колегія суддів зазначає наступне. Підпис поставлений на Акті приймання-передачі, видаткові накладній, договорі № 102 - ідентичний підпису директора ТОВ УМАНЬПИВО ОСОБА_1 .

Таким чином, якщо проаналізувати оформлені первинні документи під час проведення вищевказаних господарських операцій, можна зробити висновок, що вони відповідають ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенню про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Мінюсті 05 червня 1995 року за № 168/704 адже вони містять в собі обов`язкові реквізити, по ним можна ідентифікувати сторін, дату та суть проведеної господарської операції.

Факт виконання договору підтверджують належним чином оформленні первинні документи бухгалтерського обліку: податкові накладні та рахунки-фактури.

До перевірки також було надано акти прийому - передачі, видаткові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення.

Згідно з викладеними в Акті перевірки висновками, ТОВ "Уманьпиво" у 2019 році отримало транспортні засоби (причіп, напівпричіп), по яких встановлено неможливість отримання, а відтак, неможливість їх руху за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, а їх документальне оформлення застосовано для прикриття фіктивних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу постачання товарів (робіт), які отримані безоплатно від невстановленої особи, а в обліку підприємства оприбуткування товарів (отримання робіт) та розрахунки по ньому проведено на підставі паперових носіїв інформації, що не відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, на загальну суму 297 000,00 грн (із урахуванням ПДВ) з наступним використанням у діяльності підприємства.

Також в Акті перевірки вказано, що згідно податкової інформації, наданої з баз даних АС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено відсутність у ТОВ "Рейд Смарт" об`єктів оподаткування також, відсутнє придбання послуг оренди приміщень, техніки, обладнання та будь-яких інших основних засобів.

Згідно даних, що надані Державним бюро розслідування, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000972 від 26.04.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Згідно висновку експертного дослідження, в порушення п. 198.1 ст. 198 ПК України, ТОВ "Рейд Смарт" та інші підприємства, будучи вигодо формуючими суб`єктами, тобто суб`єктами господарювання, які формують для інших платників схемний податковий кредит у схемі ухилення від оподаткування та її ланцюгах за рахунок, штучно сформованої суми податкових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами (покупцями товарів/послуг), що призвело до завищення останніми суми податкового кредиту вигодо набувачами з реального сектору економіки.

В Акті перевірки також вказано, що згідно даних Автоматизованої системи "Інспектор", встановлено, що придбані ТОВ "Уманьпиво" у ТОВ "Рейд Смарт" транспортні засоби не були імпортовані контрагентом. Також згідно Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2017 по 30.04.2019 року ТОВ "Рейд Смарт" не здійснювало придбання транспортних засобів з номерними знаками шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . За вищевказаний період підприємство не здійснювало придбання товарів не в платників ПДВ, про що свідчить відсутність задекларованих даних показників у деклараціях з ПДВ за цей період.

Позивач вважає, що контролюючий орган безпідставно зробив висновки нереальності даної операції через те, що Продавець не імпортував спірні транспортні засоби а придбав їх у імпортера.

Колегія суддів звертає увагу на те, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які сукупно з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24 травня 2019 року у справі № 816/4537/14.

Також, подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаного правочину, дійсно відбулися та є економічно виправданими.

При цьому, на момент здійснення господарської операції та складення згаданих вище первинних документів контрагент позивача мав статус платника податків та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Стосовно посилання контролюючого органу на матеріали кримінального провадження № 42019000000000972 від 26.04.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, слід зазначити, що на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо закінчення досудового розслідування та наявності вироку суду у кримінальній справі за вказаним кримінальним провадженням.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію в частині питань про те, що "порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 822/551/18.

Матеріали справи не містять вироку у вказаному вище кримінальному провадженні, а тому сам по собі факт наявності кримінального провадження не може свідчити про відсутність господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 802/2231/17-а.

Факт реальності спірних господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які оформлені відповідно до приписів чинного законодавства України. Первині бухгалтерські документи містять всі необхідні для цілей оподаткування відомості про обсяг, зміст та вартість спірних операцій та підтверджують їх фактичне виконання.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що Позивач діяв без належної обачності та обережності та, що йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти або, що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди.

Щодо зауважень контролюючого органу до первинних документів бухгалтерського обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Вказана правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховується судом підлягає врахуванню під час прийняття рішення у справі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 20.01.2020 року № 0000205008, № 0000195008 є протиправними та такими, що порушують права позивача, як платника податків та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Пилипенко О.Є.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 22 лютого 2021 року.