Постанова

від 11.02.2021 по справі 600/1083/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1083/20-а

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

11 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Білої Л.М. Франовської К.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Байцара І.Б.,

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,-,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2020 року позивач, ТОВ "Вірідіс Буд", звернулось в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (відповідача), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 14.07.2020 року №0002910502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 101699,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 14.07.2020 року №0002900502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 417895,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 334316,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 83579,00 грн.;

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 20.10.2021 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що усі дії позивача, в даному випадку фактично були спрямовані лише на документування спірних господарських операцій у паперовому вигляді без їх фактичного здійснення, з метою завищення суми податкового кредиту за спірні періоди.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість з моменту його виникнення по деклараціях з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, вересень 2019 року та жовтень 2019 року та відповідно до акту перевірки відповідач фактично стверджує про нереальність господарських операцій, зокрема вважає, що включання сум ПДВ за податковим накладними контрагентів позивача є неправомірним з тих підстав, що зазначенні контрагенти не могли виконати господарські операції за укладеними договорами.

Вважає, що такі висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, є необґрунтованими, не підтвердженими жодними належними доказами та передбаченими законом підставами.

Зазначає, що згідно приписів абзацу 3 п.198.6 ПКУ зазначив, що податкові накладні отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відтак, позивачем включались до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними контрагентів, які були у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наголошував на тому, що висновки відповідача про неможливість здійснення контрагентами господарських операцій зроблені без проведення перевірок цих контрагентів.

Також вважає, що всі господарські операції за укладеними договорами є реальними і фактично виконувалися, мали ділову мету та були економічно обґрунтованими, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та цілим рядом додаткових доказів, які позивач надавав посадовим особам відповідача в ході проведення перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено, що позивач декларував взаємовідносини щодо придбання будівельно - монтажних робіт та матеріалів у контрагентів-постачальників, зареєстрованих платниками ПДВ та включав до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості отриманих робіт та матеріалів. При цьому, вказані господарські операції не носили реального характеру.

Вважає, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій, оскільки їх відповідність спростовано фактичними обставинами. У даному випадку, по господарським операціям лише оформлювались документи без фактичного виконання контрагентами по ланцюгу постачання обумовлених операцій, чим створювалися видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої вигоди за даними господарськими операціями.

Також вважає, що складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок безтоварності та нереальності здійснення господарських операцій не створюють правових наслідків для цілей формування сум податкових вигод. Відсутність (недоведеність) фактичного виконання операцій з контрагентом, свідчить про юридичну дефектність у зв`язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значущості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок про відсутність підстав для формування сум витрат та податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДПС у Чернівецькій області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Вірідіс Буд" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість з моменту його виникнення по деклараціях з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, вересень 2019 року та жовтень 2019 року.

10.06.2020 за результатами перевірки складено акт №1803/24-13-05-02/41842539 про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірдіс Буд" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, з моменту його виникнення по деклараціях з ПДВ за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, вересень 2019 року та жовтень 2019 року , в якому зафіксовані наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.44.1 ст. 44, п.187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 334316,00 грн, в тому числі за серпень 2019 року в сумі 334316,00 ;

- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за жовтень 2019 року всього в сумі 101699,00 грн.

Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації та проведення даної документальної перевірки, у тому числі представлена платником, та результати її опрацювання є, відповідно до п.п.19/1.1.46 п. 19/1 ст. 19/1, п. 74.3 ст. 74, п.п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу підставою для наведених висновків.

Судом досліджена довідка про загальну інформацію щодо платника податків ТОВ "Вірдіс Буд" та його діяльність за період з 01.01.2019 по 31.10.2019, зведені дані щодо задекларованих платником податків ТОВ "Вірдіс Буд" та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.01.2019 по 31.10.2019.

30.06.2020 позивачем подано заперечення на акт від 10.06.2020 року № 1803/24-13-05-02/41842539 про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

09.07.2020 відповідачем надано позивачеві лист №4662/10/24-13-05-02, про результати розгляду заперечення згідно якого повідомлено, що надані позивачем заперечення не спростовують порушення викладені в акті перевірки.

На підставі результатів документальної позапланової перевірки у відношенні позивача контролюючим органом прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення - рішення форми "В4" № 0002910502 від 14.07.2020 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 101699,00 грн.

- податкове повідомлення - рішення від 14.07.2020 № 0002900502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 417895,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 334316,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 83579,00 грн.

Згідно розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій за результатами перевірки по ТОВ "Вірдіс Буд", донараховано всього податку на додану вартість в сумі 417895,00 грн.

Судом досліджені ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.04.2018 року, дозвіл № 0154.18.77 Управління Держпраці у Чернівецькій області на виконання робіт підвищеної небезпеки, які видавались позивачу. (а.с. 232, 234-235, т.1).

Судом також дослідженні копії рахунків - фактури, видаткових накладних, податкових накладних, які містяться в матеріалах справи, що виписувались ТОВ "Вірідіс Буд" за надані послуги/товари такими суб`єктами господарювання, як: ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "СГП "Прагматик", ТОВ "Даріел Компані", ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Зернооптторг" за виконані будівельно - монтажні роботи.

Крім того в матеріалах справи наявні договори поставки товару/послуг, які укладені між ТОВ "Вірідіс Буд" та ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "СГП "Прагматик", ТОВ "Даріел Компані", ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Зернооптторг", акти приймання - виконання будівельних робіт, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами, договори підряду на виконання будівельних робіт, заключні виписки з рахунків у банку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Зважаючи на приписи статей 14, 44, 134 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 статті 14 ПК України визначено, що "податковий кредит" - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПКУ).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, з урахуванням фактичних обставин, які вказують на можливість здійснення тієї чи іншої господарської операції.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому слід зазначити, що вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Законом України №996 від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону №996-ХIV, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об`єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності. Так само і операції, які дають право платнику податку на формування податкового кредиту, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем проводились фінансово - господарські операції з ТОВ "Гарна Хата Груп". Так, зокрема у травні 2019 року ТОВ "Гарна Хата Груп" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 314043,42 грн., в тому числі ПДВ 52340,57 грн.

Так, згідно договору поставки товару від 22.05.2019 №22-05/02 ТОВ "Гарна Хата Груп" у подальшому "Постачальник", в особі директора Бровко Світлани Сергіївни, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ "Вірідіс Буд", - у подальшому "Покупець", в особі директора Шевчук В.П., що діє на підставі статуту, з другої сторони, у подальшому разом "Сторони" уклали даний Договір про наступне: Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості Продукції, вказаних у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

Судом також встановлено, що на виконання вищевказаного договору виписані рахунки-фактури та видаткові накладні.

Однак, зроблено передчасний висновок, що, позивачем не надано доказів, які б підтверджували рух товарів, який придбавався у ТОВ "Гарна Хата Груп", а саме товарно-транспортні накладні, подорожні листи, заявки на перевезення вантажу, тощо.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у постанові № 820/1124/17, документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Водночас слід зазначити, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, відповідно до банківської виписки ТОВ "Вірідіс Буд" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Гарна Хата Груп" грошові кошти в розмірі 180 000,0 грн. Станом на 31.10.2019 року за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Гарна Хата Груп" у розмірі 143 033,00 грн.

Також встановлено, що ТОВ "Гарна Хата Груп", 04.04.2018 зареєстровано, як юридична особа Печерською радою в місті Києві. На дату складання акта документальної позапланової виїзної перевірки перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області. Керівником та засновником виступає ОСОБА_1 , одночасно є засновником ТОВ "Баракуда Компані", головний бухгалтер - ОСОБА_2 , який згідно інформаційно-аналітичних баз Державної податкової служби одночасно займає посади директора, засновника, бухгалтера в інших підприємствах, зареєстрованих по всій території України. Статутний капітал складає 100 000,0 грн, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних податкової служби, зокрема і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

З урахуванням правових позицій Верховного Суду у справі №826/6280/13-а від 20.02.2018, у справі № 816/809/17 від 27.03.2018, у справі № 808/2360/17 від 26.06.2018, у справі №809/1139/17 від 05.07.2018, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не спростовано доводи відповідача про наявність у контрагентів позивача ознак фіктивності та про безтоварність проведених господарських операцій, оскільки в акті перевірки відсутнє будь-яке посилання на довідку, складену за результатами зустрічної звірки, або на акт чи довідку, які складаються за результатами проведеної перевірки, та відповідно, які б містили інформацію про встановлення фактів порушень вищезазначеним підприємством податкового законодавства та притягнення цього підприємства до відповідальності.

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищевикладене, за відсутності проведеної зустрічної перевірки колегія суддів вважає помилковими висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції з посиланням на дані ЄРПН, що контрагент, ТОВ "Гарна Хата Груп" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Технікпром", колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Технікпром" зареєстровано 11.10.2018 року Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, керівником та засновником виступає ОСОБА_3 , який відповідно до інформаційно-аналітичних баз Державної податкової служби одночасно має відношення до 40 інших підприємств зареєстрованих по всій території України, в яких останній займає посади директора, засновника, бухгалтера. Головний бухгалтер - ОСОБА_4 , який згідно інформаційно-аналітичних баз Державної податкової служби має відношення до інших зареєстрованих по всій території України підприємств (директор, засновник, бухгалтер).

Статутний капітал товариства складає 70 000,0 грн, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, податковий розрахунок за Формою 1-ДФ не подавався.

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2019 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховувалась заробітна плата становить 4 осіб.

Відповідно до інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність згідно форми 20-ОПП, в наявності товариства 2 вантажні автомобілі Газель, офісне приміщення, складське приміщення, авто-мийка (обладнання для прибирання), друкарня (широкоформатний принтер Кенон), майстерня (станок багатоуніверсальний), кіоск та МАФ. Всі наявні об`єкти оподаткування знаходяться за адресою: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Дніпровський р-н., вул. Портова, буд. 16 А та взяті на облік 16.08.2019 року. Остання податкова звітність з ПДВ подавалась за вересень 2019 року.

Крім того судом встановлено, що ТОВ "Технікпром" декларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення). Так, згідно висновків перевірки, до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року (Додаток 2 від 18.08.2019) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 318050 грн.

Протягом перевіряємого періоду, позивачем проводились фінансово - господарські операції із ТОВ "Технікпром". Зокрема, у липні 2019 року ТОВ "Технікпром" реалізовано будівельних матеріалів та послуг капітального ремонту футбольного майданчика за адресою: проспект Лісовий, 39-А, Деснянського району, м. Києва, на загальну суму 515585,05 грн. в тому числі ПДВ 85930,83 грн.

Згідно договору підряду на виконання будівельних робіт від 01.07.2019 року №01-07/01 ТОВ "Вірідіс Буд", (надалі іменується "Замовник") і ТОВ "Технікпром", (надалі іменується "Підрядник") уклали договір, згідно якого підрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва: капітальний ремонт футбольного майданчику за адресою: проспект Лісовий, 39 А Деснянського району м. Києва, здати в експлуатацію об`єкт у встановлений термін.

Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На виконання умов договору підряду ТОВ "Технікпром" надано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати примірної форми КБ-3 за липень 2019 року.

Відповідно до даних документів встановлено, що загальна сума заробітної плати в прямих і загально виробничих витратах наведена в розрахунках загально виробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Розрахункова сума заробітної плати, наведена в акті за ф. КБ-2в, є базою для формування фонду заробітної плати.

Також встановлено, що згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за липень 2019 року №9176133758 від 10.08.2019 поданого ТОВ "Технікпром", кількість зареєстрованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати складають 4 особи. Сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами на яку нараховується єдиний внесок становить 8534,44 грн, єдиний внесок 1877,59 грн.

Загальне значення кошторисної заробітної плати зазначеної в акті приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року підписаного сторонами (ТОВ "Технікпром" з ТОВ "Вірідіс Буд") складає в сумі 25752,01 грн.

Щодо реалізації ТМЦ були виписані наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Відповідно до банківської виписки позивача перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Технікпром" грошові кошти в розмірі 515585,02 грн.

Також, з оскаржуваного акту податкового органу встановлено, що відповідно до даних з ЄРПН за липень 2019 року щодо реалізації ТОВ "Технікпром" товарів, робіт, послуг встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Зокрема, з матеріалів справи встановлено реалізацію ТОВ "Технікпром" послуг 25 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 21 018 582,8 грн., в тому числі ПДВ -3 503 097,14 грн.

При цьому, суд першої інстанції, за відсітності належних та допустимих доказів помилково вбачав проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Також проаналізувавши наведені обставини, та наявні в матеріалах справи договори, податкові і видаткові накладні, заключні виписки банку, суд першої інстанції необгрунтовано вважав, що вони є недостатніми для підтвердження по ланцюгу реальності господарської операції із вказаним контрагентом, оскільки, зазначені вище обставини свідчать про недостовірність інформації в них.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Вітамін Постач", колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, державна реєстрація ТОВ "Вітамін Постач" проведена 30.05.2018 Святошинською районною адміністрацією в місті Києві. На дату складання акта документальної позапланової виїзної перевірки перебуває на обліку в ТУ ДПС у Запорізькій обл. (Дніпровський р-н м. Запоріжжя). Керівником та засновником виступає ОСОБА_5 , який згідно інформаційно-аналітичних баз ДПС має відношення до 4 СГД зареєстрованих в Київській та Запорізькій областях (директор, засновник, бухгалтер). Головний бухгалтер - ОСОБА_6 , одночасно виступає директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ "Інерція Голд" (код платника 42423064, вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів). Статутний капітал складає 200 000,0 грн, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2019 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховувалась заробітна плата становить 7 осіб із заробітною платою 11255,95 грн. Податковий розрахунок за формою 1-ДФ не подавався.

Відповідно до інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, встановлено наявність вантажних автомобілів та склад.

Крім того, ТОВ "Вітамін Постач" декларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення). Так, відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року (Додаток 2 від 14.08.2019 р.) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 177172 грн.

Також встановлено, що у липні 2019 року ТОВ "Вітамін Постач" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 174422,2 грн. в тому числі ПДВ 29070,37 грн.

Згідно договору поставки товару від 01.07.2019 року №01-07/01 ТОВ "Вітамін Постач" та ТОВ "ВІРІДІС БУД", постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості продукції, вказаних у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

На виконання вищевказаного договору були виписані наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Також встановлено, що станом на 31.10.2019 за позивачем рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Вітамін Постач" у розмірі 84422,24 грн.

При цьому, згідно даних ЄРПН за липень 2019 року, щодо реалізації ТОВ "Вітамін Постач" ТМЦ податковим органом встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг, а саме встановлено реалізацію товарів, робіт, послуг 4350 номенклатурних позицій, серед яких, окрім ремонтно-будівельних товарів, реалізовувалося наступні товари і послуги: розміщення реклами у липні 2019 року; м`ясо на кістках (ялов) 1 сорту (замор); пісок річковий; виготовлення табло та лед/екрану; друк візиток і флаєрів; брендування бочки; брендування заправочних колонок; друк банера; виготовлення хештегу; послуги з пошуку клієнтів; автомобільні шини 205/75/16С; бойлер електричний 50 л та інше.

Зазначені товари підприємство реалізувало 927 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 195 880 228 грн. в тому числі ПДВ - 32 646 704,48 грн.

В ЄРПН за липень 2019 року відсутні зареєстровані податкові накладні щодо придбання ТОВ "Вітамін Постач" товарів, робіт, послуг, а отже неможливо встановити реальні джерела погодження товару, а відтак неможливий їх рух від ТОВ "Вітамін Постач" до ТОВ "Вірідіс Буд".

Однак, зважаючи лише на інформацію викладену в оскаржуваному акті перевірки судом першої інстанції зроблено необгрунтований висновок щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Тобто, на підставі доводів відповідача судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що надані позивачем договори, податкові і видаткові накладні, заключні виписки банку є недостатніми для підтвердження реальності господарської операції із вказаним контрагентом, оскільки зазначені вище обставини свідчать про недостовірність інформації в них.

Колегія суддів зазначає повторно, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Також, висновки про відсутність реальності господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу наданої іншими контролюючими органами податкової інформації та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних податкової служби, зокрема і щодо неподання контрагентами податкової звітності, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер.

Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "СГП "Прагматик", яке сформорване у відповідності до інформації даних ЄРПН, форми 20-ОПП, інформаційно-аналітичних баз ДПС, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до наявної інформації в матеріалах справи встановлено, що державна реєстрація ТОВ "СГП "Прагматик" проведена 02.07.2007 року управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Керівником, головним бухгалтером та засновником виступає ОСОБА_7 , згідно інформаційно-аналітичних баз ДПС ОСОБА_7 має відношення до 3 СГД зареєстрованих в Київській, Львівській та Одеській областях. Статутний капітал складає 42 000,0 грн, основний вид діяльності - змішане сільське господарство. Згідно податкового розрахунку за Формою 1-ДФ за 4 квартал 2019 року кількість працівників складала - 4 особи.

Згідно інформації про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, встановлено наявність земельних ділянок, склад, 2 транспортних засоби, пункти приймання та тимчасового зберігання зерна, склади тимчасового зберігання кукурудзи, вагова, лабораторія, тощо.

ТОВ "СГП "Прагматик" декларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення). Так, відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року (Додаток 2 від 17.09.2019 р.) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 2 367 532 грн.

Відповідно до даних ЄРПН за серпень 2019 року щодо реалізації ТОВ "СГП "Прагматик" ТМЦ встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Підприємство реалізувало 101 суб`єкту господарювання з різних регіонів України на загальну суму 120 423 867 грн., в тому числі ПДВ - 20 070 644,55 грн.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що протягом періоду, що перевірявся позивач проводив фінансово - господарські операції із ТОВ "СГП "Прагматик". У серпні 2019 року ТОВ "СГП "ПРАГМАТИК" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 617926,5 грн., в тому числі ПДВ 102987,75 грн. ТОВ "СГП "Прагматик"" зобов`язується поставляти та передавати у власність позивачеві товар, а останній зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості продукції, вказаної у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

На виконання вищевказаного договору були виписані наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні.

Відповідно до банківської виписки позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "СГП "Прагматик" грошові кошти в розмірі 270 000,0 грн.

Станом на 31.10.2019 у позивача рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "СГП "Прагматик" у розмірі 347 926,48 грн.

В ЄРПН за серпень 2019 року відсутні зареєстровані податкові накладні щодо придбання ТОВ "СГП "Прагматик" ідентифікованого товару, а отже неможливо встановити реальні джерела погодження товару, а відтак неможливий їх рух від ТОВ "СГП "Прагматик" до ТОВ "Вірідіс Буд".

Враховуючи вищенаведене, контролюючим органом встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Водночас, як і в вищезазначених контрагентів контролюючий орган на підставі інформації даних ЄРПН, форми 20-ОПП, інформаційно-аналітичних баз ДПС припустив, а суд першої інстанції погодився, що вищезазначені обставини, надані позивачем договори, податкові і видаткові накладні, заключні виписки банку є недостатніми для підтвердження реальності господарської операції із вказаним контрагентом, оскільки зазначені вище обставини свідчать про недостовірність інформації в них.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Даріел Компанії", колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що державна реєстрація ТОВ "Даріел Компані" проведена 05.10.2018 року юридичним департаментом Одеської міської ради, керівником, головним бухгалтером та засновником виступає ОСОБА_8. Згідно інформаційно-аналітичних баз ДПС ОСОБА_8 одночасно виступає керівником, головним бухгалтером та засновником ще 3 СГД зареєстрованих в Одеській області.

Відповідно до даних ЄРПН за серпень 2019 року щодо реалізації ТОВ "Даріел Компані" товарів, робіт, послуг, встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Зазначені послуги підприємство реалізувало 95 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 28 822 590,6 0грн. в тому числі ПДВ - 4 803 765,12 грн.

Згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України значиться розбіжність по вказаних СГД, а саме сума ПДВ включеного до податкових зобов`язань ТОВ "Даріел Компані" на користь ТОВ "Вірідіс Буд" становить 0 грн.

Також встановлено, що в серпні 2019 року ТОВ "Даріел Компані" реалізовано будівельних матеріалів на загальну суму 245356,7 грн., в тому числі ПДВ 40892,79 грн.

Згідно договору поставки товару від 01.04.2019 року №01-04/01 ТОВ "Даріел Компані" зобов`язується поставляти та передавати у власність позивача товар, а позивач зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору. Загальна сума договору складається із вартості Продукції, вказаних у видаткових накладних. Право власності на товар, ризики випадкової втрати та/або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов`язується передати всю необхідну супровідну документацію на товар, що поставляється, передбачену діючим законодавством України.

На виконання вищевказаного договору були виписані наступні документи: рахунки-фактури виписаний ТОВ "Даріел Компані", видаткові накладні.

Відповідно до банківської виписки ТОВ "Вірідіс Буд" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Даріел Компані" грошові кошти в розмірі 245 356,73 грн.

Водночас, як і в вищезазначених контрагентів контролючий орган припустив, а суд першої інстанції погодився, що проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність Інформації в цих документах.

При цьому, матеріали справи не містять інформації щодо проведеної зустрічної перевірки податковим органом ТОВ "Вірідіс Буд".

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Протекторторг", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року (Додаток 2 від 17.11.2019) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) становить 318967 грн.

Згідно даних з ЄРПН за жовтень 2019 року щодо реалізації ТОВ "Протекторторг" товарів, робіт, послуг встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг. Зокрема, надано послуг 170 суб`єктам господарювання з різних регіонів України на загальну суму 138 677 244,8 грн., в тому числі ПДВ - 23 112 874,18 грн.

Згідно відомостей системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено розбіжність по вказаних СГД, а саме сума ПДВ включеного до податкових зобов`язань ТОВ "Протекторторг на користь ТОВ "Вірідіс Буд" становить 0 грн.

В ЄРПН за жовтень 2019 року відсутні зареєстровані податкові накладні щодо придбання ТОВ "Протекторторг" ідентифікованого товару (будівельних робіт), а отже неможливо встановити реальні джерела походження товару (робіт/послуг), а відтак неможливий їх рух від ТОВ "Протекторторг" до ТОВ "Вірідіс Буд".

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за жовтень 2019 року по податковому та бухгалтерському обліку відображено будівельно-монтажні роботи від ТОВ "Протекторторг", які було віднесено на суму 32010,2 грн. до податкового кредиту за жовтень 2019 року.

У жовтні 2019 року ТОВ "Протекторторг" реалізовано послуги капітального ремонту на загальну суму 192061,2 грн. в тому числі ПДВ 32010,2 грн.:

Згідно договору підряду на виконання будівельних робіт від 25.10.2019 року №25-10/01 ТОВ "Протекторторг" зобов`язується виконати роботи з будівництва: капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: вул. Стратегічне шосе, 17 у Голосіївському районі м. Києва (далі Об`єкт), (далі - роботи підрядника), здати в експлуатацію об`єкт у встановлений термін.

ТОВ "Вірідіс Буд" зобов`язується надати "Протекторторг" будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Загальна сума цього договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна сума цього Договору - 79 403,05 грн.

На виконання умов договору підряду ТОВ "Протекторторг" надано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати примірної форми КБ-3 за жовтень 2019 року, згідно яких загальна сума заробітної плати в прямих і загальновиробничих витратах наведена в розрахунках загальновиробничих витрат до акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Розрахункова сума заробітної плати, наведена в акті за ф. КБ-2в, є базою для формування фонду заробітної плати.

Згідно звіту поданого ТОВ "Протекторторг" від 16.11.2019 №927368617 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за жовтень 2019 року кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховувалась заробітна плата становить 4 осіб, загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами становить 5268,61 грн. ТОВ "Протекторторг" нараховано та виплачено заробітну плату по кожному окремому працівнику за фактично відпрацьований час суму в розмірі 1317,16 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2), ТОВ "Протекторторг" включено загальну суму заробітної плати - 114777 грн.

Однак, як і в попередніх контрагентів, суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу незважаючи на те, що матеріали справи не містять інформації щодо проведеної зустрічної перевірки податковим органом ТОВ "Протекторторг".

Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що судовому засіданні беззаперечно встановлено, що фактично по всіх підприємствах-контрагентах не встановлено по ланцюгу легальне джерело походження придбаних товарів/послуг, що в свою чергу, свідчить про порушення податкового законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції з посиланням на висновки контролюючого органу про те, що усі дії позивача, в даному випадку фактично були спрямовані лише на документування спірних господарських операцій у паперовому вигляді без їх фактичного здійснення, з метою завищення суми податкового кредиту за спірні періоди, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Відтак, зроблено помилковий висновок, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Даріел Компані", ТОВ "Зернооптторг", ТОВ "СГП "Прагматик " всього на суму 436 015 грн, в тому числі: за січень 2019 року в сумі 42 295 грн., за травень 2019 р, в сумі 52 341 грн., за липень 2019 р. в сумі 115 001 грн., за серпень 2019 р. в сумі 143 881 грн. та за жовтень 2019 р. в сумі 82497 грн.

Також, судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням представників контрагентів, а саме: ТОВ "Керінг Систем", ТОВ "СГП "Прагматик", ТОВ "Протекторторг", ТОВ "Зернооптторг", ТОВ "Вітамін Постач", ТОВ "Гарна Хата Груп", ТОВ "Технікпром", ТОВ "Деріал Компані".

Водночас, враховуючи встановлені обставини справи та висновки податкового органу, що ґрунтуються лише на припущеннях, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду, зокрема, в своїх постановах від 16.01.2018 по справі №К/9901/1478/18, від 17.01.2018 по справі №804/8943/13а, від 18.01.2018 по справі №К/9901/1478/18, від 26.06.2018 по справі №816/1422/17, від 11.09.2019 по справі №814/1932/17, від 21.10.2019 по справі №814/1564/18 та від 28.10.2019 по справі №400/2760/18, оскільки за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Схожого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №340/422/19 від 04 червня 2020 року.

Натомість, судом першої інстанції не враховано доводи позивача з приводу того, що останнім включались до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними контрагентів, які були у встановленому порядку зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу вимог п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 6268 грн 43 коп., згідно платіжного доручення №740 від 27.07.2020 (Т. 1, а.с.1) та за подання апеляційної скарги на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.10.2020 було сплачено судовий збір у розмірі 11691,3 грн., згідно платіжного доручення № 923 від 17.11.2020 на суму 9402,65 грн та згідно платіжного доручення №985 від 10.12.2020 на суму 2288,65 грн.

З урахуванням задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд", суд приходить до висновку про необхідність стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області сплачений судовий збір в сумі 17959 грн. 73 коп.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,- скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 14.07.2020 №0002910502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 101699,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області від 14.07.2020 року №0002900502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 417895,00 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 334316,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 83579,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірідіс Буд" (вул. Головна, 265-В, м. Чернівці, 58032, код ЄДРПОУ: 41842539) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 43143196) судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 17959 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 73 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 лютого 2021 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Біла Л.М. Франовська К.С.