Постанова

від 17.02.2021 по справі 628/2337/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 628/2337/20 Головуючий суддя І інстанції Гетьман Л. В.

Провадження № 22-ц/818/1288/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають з договорів оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Гетьман Л.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Куп`янська сільгосптехніка про розірвання договору оренди землі ,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПП Куп`янська сільгосптехніка про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.06.2018, вона є спадкоємцем земельної ділянки площею 5,3200 га, кадастровий №6323786000:01:000:0111, розташованої на території Пристінської сільської ради Куп`янського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку спірна земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача. За інформацією Міжрайонного управління у Куп`янському районі та м. Куп`янську Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, станом на 01.01.2013 земельна ділянка з кадастровий №6323786000:01:000:0111 в Книзі реєстрації договорів оренди землі не зареєстрована. За даним національної кадастрової системи між ОСОБА_2 і ПП Куп`янська сільгосптехніка укладений договір оренди землі та зареєстрований 02.02.2015, але в Міжрайонному управлінні у Куп`янському районі та м. Куп`янську Головного управління Держгеокадастру у Харківській області зазначений договір оренди відсутній. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а договір оренди зареєстровано 02.02.2015, тобто через 1 рік після смерті останньої. За життя ОСОБА_2 не підписувала договору оренди на земельну ділянку із кадастровим №6323786000:01:000:0111, за життя спадкодавця та після успадкування позивачем земельної ділянки вказаний договір орендодавцю не надавався.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавши суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що договір оренди землі був укладений на момент життя ОСОБА_2 від 01 грудня 2013 року, який закріплено її підписом , строком дії договору оренди землі до 01 грудня 2023 року. Тому даний правочин є дійсний, оскільки дотримано вимоги щодо даного правочину, а саме договору оренди землі, які зазначені у ст. 15 ЗУ Про оренду землі . Після спадкування 25.06.2018 ОСОБА_1 були виплачені кошти за оренду земельної ділянки з 2014-2017 роки в сумі 11743,20 грн. Також 10.10.2018 в сумі 4,000 грн за оренду земельної ділянки. 08.10.2019 в сумі 5,800 грн за оренду земельної ділянки. 16.08.2020 в сумі 4,000 грн за оренду землі, 28.08.2020 в сумі 1,500 грн за оренду землі та 10.10.2020 за оренду землі 1000 грн.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП Куп`янська сільгосптехніка про розірвання договору оренди землі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги .

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення районного суду є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, наявна невідповідність висновків суду обставинам справи .

Вказала, що відповідач за користування належною Позивачу ділянкою за кадастровим № 6323786000:01:000:0111 не сплачував 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, адже її нормативно-грошова оцінка щороку змінювалась. Так, станом на час укладення спірного договору НГО складала 83725,70 гривень. Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку НГО станом на 17.01.2019 складає 132811 гривень. Втім, за весь час дії договору оренди землі відповідач не змінював розміру орендної плати.

Зазначила, що індекс інфляції протягом всього часу дії договору не застосовувався.

Послалась на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Вважає, що доказів належної виплати орендної плати з урахуванням індексів інфляції та підтвердженням нормативно грошової оцінки земельної ділянки за період з 2014-2017 відповідачем не надано.

Вказала, що, відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції не звернув увагу, що сторони спірного договору оренди землі дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, п. 37 про можливість розірвання цього договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, при цьому, що цей пункт договору узгоджується із положеннями ЦК України та ст. 32 Закону України Про оренду землі , тому позивач, який набув право власності на орендовану земельну ділянку після смерті орендодавця, як новий власник, має право розірвати договір оренди з підстав, визначених договором.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП Куп`янська сільгосптехніка просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

При цьому вказали, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Послались на те, що доводи позивача про те, що судом першої інстанції не було враховано докази позивача по справі не відповідають дійсності, так всі доказі по даній справі свідчать, що ПП Куп`янська сільгосптехніка належним чином виконувала умови даного договору. Однак позивач рішуче вказує в позовній заяві, що договір за життя підписувала не ОСОБА_2 , наголошую на те, цей договір був вкладений до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10 років, тобто термін до 2023 року.

Зазначили, що під час розгляду справи позивачем не було доведено підроблення підпису ОСОБА_2 .

Послались на те, що в апеляційній скарзі позивач вказує на систематичну несплату орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції, однак позивач не надавши жодних доказів щодо не сплати ПП Куп`янською сільгосптехнікою орендної плати навмисно вводить суд в оману, щодо виплачених коштів, дані кошти вона кожен рік отримувала, за які вона ставила свій підпис, її все задовольняло, а тепер вказує, що нічого не отримувала декілька років підряд, так докази про сплату орендної плати з урахуванням індексів інфляції були надані, прийняті та підтверджені судом першої інстанції щодо щорічної виплати позивачеві.

Вказали, що, звертаючись до суду з указаним позовом позивач, як підставу для розірвання договору оренди землі, посилається на порушення ПЛ Куп`янською сільгосптехнікою умов договору, що наполягала в систематичній несплаті в повному обсязі, однак ці доводи скарги виходять поза межі розглянутого судом позову. Крім того, оренда плата виплачувалася кожен рік, що підтверджується власним підписом орендодавця.

Зауважили, що оскільки відповідно до п. 6. ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, то посилання в апеляційній скарзі на систематичну не сплату орендної плати виходить за межі розгляду справи в першій інстанції.

Частина третя статті 3 ЦПК Українипередбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За правилом ч. 1 ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди. Правовідносини щодо оренди землі регулюються ст. 792 ЦК України загальним законом та спеціальними законами, а саме ст.ст. 124-126 ЗК України.

Частиною 2 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право на оренду земельної ділянки відповідно до ст. 125 ЗК України виникає з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 листопада 2009 року ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 є власником земельної ділянки 5,3200 га на території Пристинської сільської ради Куп`янського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 56).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.06.2018, виданим державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовською С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1-1136, спадкоємцем земельної ділянки площею 5,3200 га, кадастровий №6323786000:01:000:0111, розташованої на території Пристінської сільської ради Куп`янського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавці ОСОБА_2 , на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 092942, виданого на її ім`я Куп`янською районною державною адміністрацією Харківської області 20.11.2009 на підставі розпорядження тієї ж райдержадміністрації від 08.12.2004 за № 304, є її донька ОСОБА_1 (а. с. 9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №127175126 від 12.06.2018 ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою площею 5,32 га, кадастровий № 6323786000:01:000:0111, розташованої на території Пристінської сільської ради Куп`янського району Харківської області на праві приватної власності (а. с. 10).

Як вбачається з листа головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.02.2020 № 29-20-0.23, 031-72/123-20 земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,32 га з кадастровим номером 6323786000:01:000:0111 перебуває в оренді ПП Куп`янська сільгосптехніка на 10 років. Дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 02.02.2015. Договір оренди у Міськрайонному управлінні у Куп`янському районі та м. Куп`янську відсутній (а. с. 13).

Згідно спірному договору оренди землі від 01 грудня 2013 року ОСОБА_2 та ПП Куп`янська сільгосптехніка , в особі директора Бібік Олександра Вікторовича, уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,3200 га, у тому числі рілля 5,3200 га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 092942; кадастровий № 6323786000:01:000:0111 строком на 10 років, який закріплено підписом ОСОБА_2 (а. с. 52-54).

Згідно з видатковим касовим ордером від 16 серпня 2020 року № 34073160 ОСОБА_1 виплачені кошти у сумі 2000 грн за оренду земельного паю (а. с. 39).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 28 серпня 2020 року № 34073160 ОСОБА_1 виплачені кошти у сумі 1500 грн за оренду земельного паю (а. с. 39).

Згідно з видатковим касовим ордером від 10 жовтня 2020 року № 34073160 ОСОБА_1 виплачені кошти у сумі 1000 грн за оренду земельного паю (а. с. 39).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 16 серпня 2020 року № 34073160 ОСОБА_1 виплачені кошти у сумі 2000 грн за оренду земельного паю (а. с. 40).

Згідно з видатковим касовим ордером від 10 жовтня 2020 року № 34073160 ОСОБА_1 виплачені кошти у сумі 4000 грн за оренду земельного паю (а. с. 43).

Відповідно видаткового касового ордеру від 08 жовтня 2019 року № 34073160 ОСОБА_1 виплачені кошти у сумі 2000 грн за оренду земельного паю (а. с. 46).

Згідно з видатковим касовим ордером від 08 жовтня 2020 року № 34073160 ОСОБА_1 виплачені кошти у сумі 990 грн за оренду земельного паю (а. с. 46).

Відповідно до п. 9 та 11 договору оренди землі відповідач виконував належним чином вимоги, щодо пункту Орендна плата протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3 % від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 31 грудня кожного року, про що свідчить відповідні розрахункові документи.

Після спадкування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 за її заявою були виплачені кошти за оренду земельної ділянки з 2014-2017 роки, що підтверджується копією грошового переказу від 04.07.2018 в сумі 11743,20 грн, тобто позивач фактично погодилась з фактом оренди відповідачем успадкованої нею земельної ділянки (а. с. 51).

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд свої висновки мотивував тим, що судом не встановлено, а позивачем не доведено підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,32, кадастровий номер 6323786000:01:000:0111 укладеного між ОСОБА_2 та приватним підприємством Куп`янська сільгосптехніка , зареєстрований реєстраційною службою Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 02.02.2015 за № 8626344.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками районного суду, які відповідають обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 204 ЦПК України діє презумпція правомірності правочину.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині шостій статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перелік доказів визначено у ст. 76 ЦПК України:

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Про вимоги щодо належності, допустимості, достовірності, достатності доказів вказано у ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Згідно ст. 89 ЦПК України:

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч процесуального обов`язку позивач не надала до суду першої та апеляційної інстанції належних і допустимих письмових доказів на спростування того факту, що спірний договір оренди земельної ділянки був підписаний орендодавцем.

Даний правочин є дійсний, оскільки дотримано вимоги договору оренди землі, які зазначені у ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Також договір оренди землі був укладений на момент життя ОСОБА_2 , від 01 грудня 2013 року, який закріплено її підписом.

Саме такий висновок щодо застосування відповідних норм права був викладений в постанові Верховного Суду, який виходить з того, що своє волевиявлення на укладення договору особа виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в той час як реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору (постанови від 14.02.2019 у справі № 709/1658/17ц від 23.05.2018 у справі № 704/1551/16ц).

Крім того, спадкоємець орендодавця - позивач ОСОБА_1 отримуючи від орендаря орендну плату фактично погодилась з наявністю між сторонами орендних правовідносин. Питання щодо збільшення орендної плати не було предметом спору, з цього приводу вона не позбавлена права звернутися до відповідача з відповідною заявою, а при виникненні спору - звернутися до суду за захистом свого права.

Інші доводи скарги перебувають поза межами розглянутого судом позову, тому відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України колегія суддів їх відхиляє.

З огляду на те, що при ухваленні оскарженого рішення районним судом було додержано норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржене рішення - без змін.

Підстави для перерозподілу судових витрат за ст. 141 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 лютого 2021 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

О.М. Хорошевський.