Постанова

від 23.02.2021 по справі 910/12731/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. Справа№ 910/12731/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Боледзюка В.М. орд. від 16.02.2021р;

від відповідача: Яговдіка С.М. самопредставництво;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 (повний текст складено 03.12.2020)

у справі №910/12731/20 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Приватного підприємства "Авіасенс"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 277581,38 грн,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Приватне підприємство "Авіасенс" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (далі - відповідач) та просило стягнути 277581,38 грн заборгованості за товар, поставлений згідно договору купівлі-продажу (поставки) №УМТЗ19-266/6 від 17.07.2019, а також витрати по сплаті судового збору і на професійну правничу допомогу.

Заперечуючи проти позову у суді, відповідач посилався на те, що позивачем до позову не додано документів, які підтверджують якість, комплектність та відповідність товару вимогам підприємства-виробника; умовами договору передбачено оплату товару після проведення процедури вхідного контролю, докази проходження якого відсутні; позивачем не обґрунтовано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2020 року позов задоволено.

З Державного підприємства "Завод 410 ЦА" стягнуто на користь Приватного підприємства "Авіасенс" грошові кошти у розмірі 277581,38 грн, судовий збір у розмірі 4163,72 грн та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 17688,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Завод 410 ЦА" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем на надано документів, які підтверджують якість товару та відсутні докази проходження товаром процедури вхідного контролю; заявлені витрати на професійну правничу допомогу не мають характер необхідних, а їх розмір не є розумним і виправданим.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга практично дослівно відтворює відзив на позов, всім доводам якого суд першої інстанції дав належну оцінку.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17 липня 2019 року між Державним підприємством "Завод 410 ЦА", як покупцем, та Приватним підприємством "Авіасенс", як продавцем, був укладений Договір №УМТЗ-19-266/6 купівлі-продажу (поставки), відповідно до умов якого продавець зобов`язується протягом строку дії договору поставити покупцю товари, зазначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (далі - Договір).

Найменування товару - пластик ПВХ, код ДК:021-2015:44192100-3 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору поставка товарів здійснюється окремими партіями згідно з заявкою покупця, переданою факсимільним зв`язком або електронною поштою. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість товарів та ціна передбачені в Специфікаціях.

Згідно з п. 2.1 Договору продавець повинен поставити покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам (ТУ) заводу-виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів.

У п. 2.2 Договору зазначено, що продавець зобов`язаний на товари, які постачаються за цим договором, видати документ (паспорт, сертифікат якості, бірку, тощо, з мокрою печаткою відділу технічного контролю (ВТК)), підтверджуючий якість із посиланням на відповідні ГОСТи, ОСТи, ТУ або інші, видаткову накладну. В разі надання копій документів, що підтверджують якість та відповідність товару, продавець повинен завірити такі документи відповідним чином: своєю печаткою та підписом керівника із зазначенням ПІБ, посади, дати встановлення підпису та написом "з оригіналом згідно".

Відповідно до п. 2.5 Договору покупець має право здійснити перевірку якості або кількості товару. Порядок та строки перевірки кількості та якості товару визначаються покупцем, про що він зобов`язаний письмово повідомити продавця. Якщо при прийому або перевірці якості та кількості (комплектності) товару (в тому числі в гарантійний строк) буде виявлено недостача, невідповідність якості або комплектності товару вимогам, визначеним в документації на товар або вимогам договору, покупець складає та направляє продавцю документи про невідповідність товару щодо його кількості, асортименту, якості, комплектності.

Згідно з п. 2.6 Договору у випадку виявлення невідповідності якості товару покупець повідомляє продавця про це факсимільним або електронним, або поштовим зв`язком протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару із зазначенням виявлених дефектів та надання фото і/або відеоматеріалів. У випадку необхідності або неможливості з`ясування причини виникнення недоліків через представлені покупцем фото та відеоматеріали продавець протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання повідомлення покупця про невідповідність товару направляє свого представника, який проводить оцінку переданого товару та недоліків, а також виявляє їх причини виникнення: виробничий брак або неправильне транспортування. Вказаний порядок виявлення недоліків зберігається також, коли недоліки в товарі виникли в процесі експлуатації, а також продавцем проводиться додаткова оцінка переданого товару в процесі експлуатації для виключення вірогідності порчі товару у зв`язку з некоректною роботою обладнання (виникнення механічних пошкоджень і т.д.). В результаті проведення оцінки продавцем складається та підписується обома сторонами двосторонній акт, в якому зазначаються висновки та позиції продавця та покупця. Усуненню в 20-ти денний термін з моменту отримання повідомлення підлягають недоліки, які представляють собою виробничий брак або пошкодження, отримані під час навантажування продавцем товару на транспортний засіб. У випадку неможливості усунення недоліків продавець зобов`язується в той же термін замінити неякісний товар товаром належної якості.

Пунктом 3.1 Договору визначена загальна сума цього договору, яка становить 22453,20 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору.

У п. 4.1 Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться наступним шляхом: - покупець направляє продавцю (факсимільним зв`язком або електронною поштою) заявку на поставку товару в рамках специфікацій, які є невід`ємними додатками до даного договору; - продавець передає покупцю рахунок на оплату; - покупець згідно з рахунком в рамках специфікації проводить платіж, умови якого зазначаються в кожній окремій специфікації окремо.

Відповідно до п. 5.4 Договору продавець здійснює поставку кожної партії товару з додаванням необхідної документації на товар (податкова накладна, видаткова накладна, паспорт (сертифікат) якості виробника на товар).

Згідно з п. 10.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 30.06.2020, в частині виконання зобов`язань - до повного виконання їх сторонами.

05 листопада 2019 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору, якою виклали у новій редакції п.3.1 договору та встановили, що ціна договору, з урахуванням Специфікацій (додатків), становить 300122,16 грн.

У пункті 2 Додаткової угоди №1 вказано, що ця додаткова угода та Специфікація №2 (додаток №2) набирають чинності з моменту підписання сторонами та вважаються невід`ємними частинами договору.

Також сторонами було підписано Специфікацію №2, відповідно до якої позивач зобов`язався поставити товар (рукав з нитковим обплетенням та рукав з металевим обплетенням) на загальну суму 277 668,96 грн протягом 45 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця. Умови оплати: 50% попередня оплата, 50% після поставки товару та проведення ВТК, на підставі рахунку, виставленого за заявкою покупця. З товаром надається паспорт (сертифікат, висновок), виданий виробником.

Відповідно до вказаної специфікації позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №77 від 07.07.2019 на суму 277 668,96 грн.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар (рукав з нитковим обплетенням 4У4х15 - 16.41 пог.м., рукав з нитковим обплетенням 2У18х15 - 15,63 пог.м., рукав з металевим обплетенням 21П6х150 - 350 пог.м.) на загальну суму 277 581,38 грн, що підтверджується видатковою накладною №22 від 07.04.2020, яка з боку відповідача підписана менеджером (управителем) з транспортно-експедиторської діяльності Шариєм І.В., що діяв згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №93 від 02.04.2020.

08 липня 2020 року позивач направив відповідачу претензію від 03.07.2020 за вих. №2 про сплату вартості товару в сумі 277 581,38 грн.

04 серпня 2020 року позивач направив відповідачу претензію-вимогу від 24.07.2020 за вих.№2/24/07/20, у якій вимагав у семиденний строк сплатити заборгованість в сумі 277 581,38 грн.

Відповідач вказані претензії залишив без відповіді та виконання, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача суму основного боргу.

Заперечуючи проти задоволення позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач вказував на те, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем умов договору належним чином та прийняття (отримання) товару відповідачем у кількості та якості, зокрема, не надано документів, які передбачені авіаційними правилами та умовами договору, що підтверджують якість, комплектність та відповідність товару вимогам підприємства-виробника, та доказів надходження таких документів покупцю.

Крім того, відповідач зазначав, що позивачем не надано суду доказів проведення відповідачем ВТК поставленого товару, у зв`язку з чим відсутні підстави оплачувати такий товар.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору №УМТЗ-19-266/6 від 17 липня 2019 року, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Наявною у матеріалах справи видатковою накладною №22 від 07.04.2020, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару, і відповідач цей факт не заперечує.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного сторонами Договору та Специфікацією №2 також передбачено, що з товаром надається паспорт (сертифікат, висновок), виданий виробником.

Згідно зі ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до пункту 6.1 Договору покупець, у тому числі, зобов`язаний приймати поставлені товар, згідно з умовами цього договору.

Зі змісту видаткової накладної вбачається, що представник відповідача прийняв товар без застережень щодо відсутності документів, а у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача щодо ненадання (надання не у повному обсязі) документів на товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно у умовами пунктів 2.5, 2.6 Договору покупець має право здійснити перевірку якості або кількості товару, а у випадку виявлення невідповідності якості товару покупець повідомляє продавця про це факсимільним або електронним, або поштовим зв`язком протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару із зазначенням виявлених дефектів та надання фото і/або відеоматеріалів.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів виявлення невідповідності поставленого позивачем товару вимогам законодавства та договору з дати поставки позивачем продукції (07.04.2020) до дати прийняття судом оскаржуваного рішення (24.11.2020).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту Специфікації №2 сторони встановили строки оплати, зазначивши, що 50% вартості товару здійснюється шляхом попередньої оплати, 50% - після поставки товару та проведення ВТК, на підставі рахунку, виставленого за заявкою покупця.

Відповідач, посилаючись на вказану умову специфікації та ст.530 ЦК України, вказує, що відсутні докази проходження товаром процедури вхідного контролю, а тому відсутні підстави щодо виконання зобов`язань покупця в частині здійснення оплати за товар.

Абзацом 2 ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, що зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, вхідний контроль має проводитись саме відповідачем і умовами договору не встановлений термін його проведення, отже, позивач може відтерміновувати проведення вхідного контролю, ухиляючись від оплати отриманого товару і вказана подія може не настати, тому відсутні підстави для застосування наведених приписів ст.530 ЦК України.

Таким чином, датою виконання позивачем обов`язку щодо поставки товару за спірними накладними є дата передачі товарів відповідачу. При цьому з огляду на відсутність у договорі умов щодо терміну, в якій відповідач повинен провести вхідний контроль товарів, а також оскільки у договорі фактично не визначено термін оплати товару, такий товар має бути оплачений після отримання його відповідачем.

Апеляційним господарським судом при цьому враховані правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 17.12.2019 у справі №910/16199/18.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час прийняття судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем становила 227581,38 грн, а тому є вірним висновок місцевого господарського суду, зроблений на підставі наявних у справі доказів, про обґрунтованість і доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо доведеності позову, суд апеляційної інстанції враховує, що за п.6.1.2 договору покупець - відповідач зобов`язаний приймати поставлені товари згідно з умовами цього договору, тобто, був зобов`язаний приймати товар з документами на його відповідність якісним характеристикам (п. 2.2 договору). Відсутність таких документів в момент прийняття товару відповідач не довів ні змістом накладної, в якій немає відмітки про відсутність документів щодо якості товару, ні листами з фіксацією цього, начебто, факту та наданням позивачу розумного строку для надсилання документів про якість, ні будь-яким іншим чином. Отже, враховуючи час, що минув з моменту прийняття товару, та відсутність будь-яких доказів заперечень з боку відповідача щодо якості та комплектності товару, з огляду на зобов`язання відповідача приймати товар відповідно до умов договору, тобто, перевіряти якість і комплектність в момент прийняття, відповідач, на думку суду апеляційної інстанції, має розрахуватись за одержаний та утримуваний товар.

При цьому, доводи щодо простою суд відхиляє, оскільки виконання цих дій мало відбутись в момент прийняття товару та документального оформлення цього факту.

Крім цього, відповідач оскаржує рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 17688 грн.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 123, частини 2 статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати [крім судового збору], пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2020 між Приватним підприємством "Авіасенс" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Ей-Сі-Еф Партнерс" (адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, додатковими угодами до нього та домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Додатковою угодою №1 від 20.07.2020 сторони визначили обсяг правової допомоги у справі за позовом Приватного підприємства "Авіасенс" до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення заборгованості за Договором №УМТЗ-19-266/6 купівлі-продажу (поставки) від 17.07.2019, а саме: ознайомлення зі змістом наданих клієнтом документів; аналіз судової практики Верховного Суду; визначення оптимальних шляхів правового захисту прав та інтересів клієнта; визначення кола доказів, що мають бути подані до суду в обгрунтування заявлених позовних вимог; підготовка і подання позовної заяви з додатками; ознайомлення з відзивом на позовну заяву; визначення оптимальних шляхів правового захисту клієнта з урахуванням відзиву на позов; підготовка відповіді на відзив; підготовка та подання клопотань процесуального характеру (у випадку необхідності); безпосереднє представництво інтересів клієнта у підготовчому провадженні; безпосереднє представництво інтересів клієнта під час розгляду справи по суті; вчинення інших необхідних дій правового характеру.

У Додатковій угоді №1 від 20.07.2020 сторони визначили розмір гонорару за правову допомогу адвокатського об`єднання - 17688,00 грн.

23.07.2020 Приватне підприємство "Авіасенс" сплатило на користь Адвокатського об`єднання "Ей-Сі-Еф Партнерс" грошові кошти у розмірі 17688,00 грн (призначення платежу - сплата за надання правової допомоги згідно з Договором від 20.07.2020 та Додатковою угодою №1 від 20.07.2020), а 19.11.2020 було складено акт про надання правової допомоги, згідно якого адвокатом на надання правової допомоги було витрачено 15,75 годин робочого часу.

Відповідачем не доведено неспівмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката за розгляд справи у суді.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку підлягає відшкодуванню у розмірі 17688,00 грн.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.02.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук