Постанова

від 18.02.2021 по справі 917/1002/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. Справа № 917/1002/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

представників сторін:

прокурор - Клейн Л.В., службове посвідчення №051089 від 02.10.2018,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (вх. №146 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г., час проголошення рішення - 11:33год., дата складання повного тексту рішення - 18.11.2020, у справі № 917/1002/20

за позовом заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська обл., в інтересах держави в особі Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, с. Кулажинці, Гребінківський район, Полтавська обл.,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Майорщина, Гребінківський район, Полтавська обл.,

про стягнення 139 600, 35грн

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 139 600, 35грн.

Як вказує прокурор, СТОВ "Прогрес" не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою за 2018 рік та до 29.08.2019, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 139 600, 35грн, яку прокурор просить стягнути на користь Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 позов задоволено; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області заборгованість зі сплати орендної плати за землю у розмірі 139 600, 35грн; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь Полтавської обласної прокуратури 2 101, 00грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що згідно з інформацією Головного управління ДПС у Полтавські області за №15037/10/16-31-04-03-28 від 11.12.2019, СТОВ "Прогрес" в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік було задекларовано земельну ділянку площею 146, 807га з кадастровим номером 5320882100:00:001:1108, річна сума орендної плати 150 855, 25грн; у податкових деклараціях з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018, 2019 роки земельна ділянка з кадастровим номером 5320882100:00:001:1108 не зазначена. Відповідно до листа Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області №02-36/42 від 12.02.2020, СТОВ "Прогрес" не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою за 2018 рік та до 29.08.2019, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 139 600, 35.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Поряд з цим, судом встановлено, що при поданні заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області даного позову встановлений частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок був дотриманий, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними листами прокурора до Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду позов заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 139 600, 35грн.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що до позовної заяви не додано доказів дотримання прокурорм порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"; апелянт також зазначає, що рішення Господарського суду Полтавської області від 13.03.2019 у справі №917/1135/18 про визнання договору оренди недійсним, на яке посилається суд в оскаржуваному рішенні, не було надано суду, а надана для долучення до матеріалів справи копія не має відмітки про набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на рішення Господарського суду Полтавскої області від 10.11.2020 у справі №917/1002/20; встановлено учасникам справи строк до 15.02.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 15.02.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 18.02.2021 о 10:00год.

15.02.2021 від Лубенської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1950), зазначає, що компетентним органом, який має здійснювати захист вказаних інтересів, є Кулажинська сільська рада Гребінківського району, оскільки земельна ділянка розташована на території Кулажинської сільської ради, та орендна плата сплачується до бюджету вказаної сільської ради. 08.04.2020 Лубенською місцевою прокуратурою направлений лист до Кулажинської сільської ради щодо вжиття заходів з метою стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю, однак, у відповідь отримано лист від 14.04.2020 про відмову вжити будь-які заходи, спрямовані на стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю.

З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Кулажинської сільської ради з даним позовом.

Щодо рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 у справі №917/1135/18, прокурор зазначає, що воно набрало законної сили і розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких обставин, просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі №917/1002/20 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.02.2021 прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі №917/1002/20 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, уповноважені представники в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча сторони, у тому числі і апелянт, були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.130, 132, 140).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання, і неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 29.12.2012 між СТОВ "Прогрес" в особі директора Сухенко Валентини Володимирівни (Орендар) та Гребінківською районною державною адміністрацією в особі ОСОБА_1 (Орендодавець) укладено договір оренди землі; зокрема, передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5320882100:00:001:1108, загальною площею 146, 8070га, у тому числі пасовища - 146, 8070га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (випасання худоби) терміном на 20 років. Речове право (оренда) зареєстровано Реєстраційною службою Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області 11.10.2013 № 178631453208.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 11.10.2013, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у своє користування земельну ділянку, розташовану на території Кулажинської сільської ради, загальною площею 146, 8070га.

Відповідно до пунктів 1, 2 Договору, Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5320882100:00:001:1108, площею 146, 8070га, яка розташована на території Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Прокурор зазначає, що при укладенні договору оренди земельної ділянки між Гребінківською районною державною адміністрацією та СТОВ "Прогрес" в договорі оренди землі від 29.12.2012 в графі "нормативна грошова оцінка земельної ділянки" вказано 521 270, 55грн, яка є основою для визначення розміру орендної плати.

Відповідно до пункту 9 вказаного договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з розрахунку 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Загальна сума до виплати відповідно договору 15 638, 11грн в рік на рахунок Кулажинської сільської ради.

При цьому, відповідно до листа міжрайонного управління у Гребінківському та ГІирятинському районах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №116/120-18 від 25.01.2018, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5320882100:00:001:1108 не проведена.

Відповідно до інформації Гребінківської районної ради від 11.05.2018 №02-29/77, рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 146, 8070га, кадастровий номер 5320882100:00:001:1108, не приймалось.

Так, відповідно до листа міжрайонного управління у Гребінківському та Пирятинському районах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №194/420-18 від 09.11.2018, в разі відсутності нормативної грошової оцінки застосовується значення нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по Полтавській області, яке станом на 01.01.2018 становить 30 283, 47грн, тому нормативно грошова оцінка вище вказаної земельної ділянки становить 4 445 825, 00грн.

Відповідно до пункту 14 Договору оренди землі від 29.12.2012, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі суми податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючи на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частки) погашення, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1/12 загальної суми орендної плати (пункти 10, 11 Договору).

У подальшому рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 у справі №917/1135/18 вище вказаний договір оренди землі від 29.12.2012 визнано недійсним та припинено на майбутнє.

СТОВ "Прогрес" передало земельну ділянку Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області 29.08.2019, що підтверджується відповідним актом повернення земельної ділянки.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Полтавські області за №15037/10/16-31-04-03-28 від 11.12.2019, за даними інформаційних систем ДПС України станом на 01.12.2019 СТОВ "Прогрес" в Податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік було задекларовано земельну ділянку площею 146, 807га з кадастровим номером 5320882100:00:001:1108, річна сума орендної плати 150 855, 25грн.

В Податкових деклараціях з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018, 2019 роки земельна ділянка з кадастровим номером 5320882100:00:001:1108 не зазначена.

Відповідно до листа Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області №02-36/42 від 12.02.2020, СТОВ "Прогрес" не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою відповідно до вище вказаного договору оренди за 2018 рік та до 29.08.2019, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 139 600, 35грн.

Суму заборгованості у сумі 139 600, 35грн прокурор просить стягнути зі СТОВ "Прогрес" на користь Кулажинської сільської ради Гребінківського району Полтавської області.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги, апелянт не оспорює суму та підстави нарахування заборгованості, що підлягає до стягнення; натомість вважає, що прокурор до звернення з даним позовом до суду не дотримався порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також апелянт також зазначає, що рішення Господарського суду Полтавської області від 13.03.2019 у справі №917/1135/18 про визнання договору оренди недійсним, копія якого є у матеріалах справи, не має відмітки про набрання рішенням законної сили.

Надаючи правову кваліфікаццію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді також врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", якою передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах .

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1-2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довод прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення .

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У спірних правовідносинах прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кулажинської сільської ради, посилаючись на те, що земельна ділянка, за користування якою прокурор просить стягнути кошти, розташована на території Кулажинської сільської ради, та орендна плата сплачується до бюджету вказаної сільської ради.

Відповідно до частин 1-3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1-2 статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до положень статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 12 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Позовними вимогами прокурора є стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 139 600, 35грн.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка, за користування якою прокурор просить стягнути кошти, знаходиться на території Кулажинської сільської ради Гребінківського району.

Отже, органом, якому надано право на розпорядження нею, є Кулажинська сільська рада Гребінківського району Полтавської області.

Відтак, у даному спорі є орган, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах.

У матеріалах справи наявний лист Кулажинської сільської ради Гребінківського району від 12.02.2020 №02-36/42, адресований начальнику Гребінківського відділу Лубенської місцевої прокуратури, про те, що орендна плата СТОВ "Прогрес" за 2018 рік та до 29.08.2019 (рішення Господарського суду Полтавської області від 14.03.2019 про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди землі від 29.12.2012) за користування земельною ділянкою не сплачувалась, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 139 600, 35грн.

Також у матеріалах справи наявний лист Кулажинської сільської ради Гребінківського району від 14.04.2020 №02-36/66 (на №38/1-3647вих20 від 08.04.2020), адресований начальнику Гребінківського відділу Лубенської місцевої прокуратури, в якому зазначено таке: на ваш лист "про вживання заходів" стосовно несплати оренди СТОВ "Прогрес", Кулажинська сільська рада повідомляє, що сільською радою жодних заходів не вживалися з даного питання і вживатися не будуть у зв`язку з відсутністю коштів щодо сплати судового збору.

З позовною заявою прокурор звернувся до суду 02.06.2020.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"; прокурор надав компетентному органу розумний строк після отримання повідомлення самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави, чого радою здійснено не було; більше того, рада повідомила, що жодних дій вчиняти не буде.

Судова колегія вважає, що це є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності.

Отже, прокурор обгрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Кулажинської сільської ради Гребінківського району; а доводи апелянта, що до позовної заяви не додано доказів дотримання прокурорм порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", є надуманими і безпідставними, та такими, що спростовуються безпосередньо матеріалами справи.

Безпідставними є також доводи апелянта, що прокурор не надав доказів попереднього повідомлення суб`єкта владних повноважень; зазначене спростовується матеріалами справи, у тому числі, листом-відповіддю Кулажинської сільської ради Гребінківського району від 14.04.2020 №02-36/66 (на №38/1-3647вих20 від 08.04.2020), в якому зазначено, що на лист прокуратури "про вживання заходів" стосовно несплати оренди СТОВ "Прогрес", Кулажинська сільська рада повідомила, що сільською радою жодних заходів не вживалися з даного питання і вживатися не будуть.

Даним листом підтверджуються як обставини попереднього звернення прокурором до компетентного органу, так і бездіяльності останньої.

Щодо доводів апелянта, що рішення Господарського суду Полтавської області від 13.03.2019 у справі №917/1135/18 про визнання договору оренди недійсним, на яке посилається суд в оскаржуваному рішенні, не було надано суду, а надана для долучення до матеріалів справи копія не має відмітки про набрання рішенням законної сили, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

По-перше, апеляційним господарським судом встановлено, що дане судове рішення містить в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду Полтавської області від 13.03.2019 у справі №917/1135/18 не оскаржувалось, відтак, станом на дату звернення прокурором з даним позовом набрало законної сили.

І по-друге, апелянт не наводить суду апеляційної інстанції доводів, яким чином наявна у матеріалах справи копія рішення Господарського суду Полтавської області від 13.03.2019 у справі №917/1135/18 без відмітки про набрання ним законної сили, впливає на спірні правовідносини, з урахуванням тих обставин, що СТОВ "Прогрес" на виконання цього рішення передало земельну ділянку Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області 29.08.2019, що підтверджується відповідним актом повернення земельної ділянки, а також відповідачем не спростовується, що СТОВ "Прогрес" не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою за 2018 рік та до 29.08.2019.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі №917/1002/20 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянт за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.11.2020 у справі №917/1002/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 24.02.2021

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Т.Д. Геза