Постанова

від 01.02.2021 по справі 904/1928/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 Справа № 904/1928/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Загреба В.С.

за участю представників:

від позивача: Федорова О.М., ордер №ДП106/045 від 01.02.2021, адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/1928/20 (суддя Новікова Р.Г.; рішення ухвалене о 15:34 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 21.09.2020)

за позовом Фермерського господарства "Людмила і КО", с. Дерезувате Синельниківського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна", м. Київ

про стягнення суми боргу в розмірі 500410 грн. 06 коп., пені в розмірі 99238 грн. 23 коп., штрафу в розмірі 55341 грн. 06 коп., 3% річних в розмірі 10343 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2020 року Селянське (фермерське) господарство "Людмила" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 500410 грн. 06 коп., пені в розмірі 99238 грн. 23 коп., штрафу в розмірі 55341 грн. 06 коп., 3% річних в розмірі 10343 грн. 50 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару на підставі договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 з додатками №1 від 20.02.2019, №2 від 01.03.2019, №3 від 18.03.2019, №4 від 29.03.2019, №5 від 08.04.2019, №6 від 30.04.2019.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/1928/20 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" на користь Фермерського господарства "Людмила і КО" суму боргу в розмірі 500410 грн. 06 коп., пеню в розмірі 99193 грн. 56 коп., штраф в розмірі 55341 грн. 06 коп., 3 % річних в розмірі 10338 грн. 73 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 9979 грн. 25 коп.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 44 грн. 67 коп. та 3 % річних у розмірі 04 грн. 77 коп.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/1928/20 вмотивовано тим, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 500410 грн. 06 коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині. В результаті перевірки розрахунків пені та 3% річних суд встановив помилки у розрахунку пені та те, що позивачем не враховано, що день фактичної оплати заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, тому відмовив у частині цих вимог.

Не погодившись з означеним судовим рішенням, ТОВ "Хортус Україна" (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі № 904/1928/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Фермерського господарства "Людмила і КО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" про стягнення суми боргу в розмірі 500410 грн. 06 коп., пені в розмірі 99238 грн. 23 коп., штрафу в розмірі 55341 грн. 06 коп., 3 % річних в розмірі 10343 грн. 50 коп. відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні звертає увагу на те, що з огляду на положення договору купівлі-продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 та норми статті 532 Цивільного кодексу України місцем виконання договору є с. Дерезувате, Синельниківський район, Дніпропетровська область. Однак апелянт зазначає, що дана обставина не відповідає дійсності, в тексті договору немає визначення місця виконання договору, так як фактично товар поставлявся в м. Київ та місто Ковель.

До того ж, як вказує апелянт, сторонами щодо істотних умов договору купівлі-продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 не визначено ціну договору, а відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов.

Також апелянт посилається на те, що господарський суд не надав можливості відповідачу надати до суду свої пояснення, обмежив право апелянта бути присутнім у судовому засіданні, відхиляв кожне клопотання, які подані на електронну пошту, мотивуючи тим, що подане клопотання не підписано електронним цифровим підписом, а отже не належить до офіційних документів. Але в той же час суд задовольнив заяву відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та надіслав скановані копії матеріалів справи на електронну пошту його представника. При цьому апелянт звертає увагу на те що, зазначена заява була подана аналогічним чином, через електронну пошту, без електронного-цифрового підпису, проте була розглянута та задоволена, про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі № 904/1928/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 01.02.2021 о 11:30 год.

01.02.2021 в матеріали справи електронною поштою надійшло клопотання ТОВ "Хортус Україна" від 27.01.2021 про відкладення розгляду справи. Це клопотання, відправником якого значиться " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", не має електронного цифрового підпису особи, якою здійснено відправлення цього документа.

Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

За правилами частин першої, другої статті 6, частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до підпунктів 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, електронний документ - це оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Оскільки клопотання ТОВ "Хортус" про відкладення розгляду справи від 27.01.2021, яке надійшло електронною поштою, не містить ЕЦП, колегія суддів залишила його без розгляду, а причину неявки відповідача в судове засідання визнала неповажною.

Враховуючи, що в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №904/1928/20 явка представників сторін до суду апеляційної інстанції визнана необов`язковою, а неявка представника відповідача в судове засідання на 01.02.2021 не перешкоджає вирішенню спору по суті, врахувавши на думку представника позивача, який посилався на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, колегія суддів визнала за можливе розглянути цю справу в судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 01.02.2021 підтримав свої доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржене рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Між Селянським (фермерським) господарством "Людмила" (далі - продавець; найменування змінене на Фермерське господарство "Людмила і КО") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" (далі - покупець) укладений договір купівлі - продажу № 01-02/2019 від 01.02.2019 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору в рамках цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити насіння с/г культур (далі - товар) у погодженому сторонами асортименті.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних виданих продавцем покупцю у 2019 році. Кількість, асортимент, ціни на товар та строки його поставки визначаються в додатках до цього договору та/або накладних документах на відпуск товару, які становлять його невід`ємну частину, підпис на яких покупця, свідчить про погодження сторонами вартості та кількості товару.

Пунктом 2.1.1 договору визначено, що покупець здійснює оплату товару в безготівкової формі на поточний рахунок продавця. Строки оплати визначаються додатками до цього договору, які становлять його невід`ємну частину.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що покупець зобов`язаний, здійснюючи оплату за товар, вказувати у призначенні платежу конкретне зобов`язання, тобто №, дату договору купівлі-продажу, в рамках якого здійснюється оплата. Якщо покупець цього не дотримується, то продавець має право сам, на власний розсуд, визначати по якому договору купівлі - продажу зарахувати оплату покупця.

Відповідно до пункту 2.4 договору доставка товару проводиться за рахунок покупця зі складу за адресою 52510, вул. Зелена 3, с. Дерезувате, Синельниківський район, Дніпропетровська обл. Сторони домовились, що кожна окрема поставка товару проводиться за заявкою покупця. Заявка покупця може подаватися письмово на адресу продавця, зазначену у тексті цього договору чи електрону адресу продавця.

За приписами пункту 2.5 договору передача товару продавцем і прийняття товару покупцем оформляється видатковою накладною, яка підписується представниками сторін, дата оформлення якої вважається датою передачі товару покупцю.

Умовами пункту 2.8 договору визначено, що право власності на товар та ризик випадкової загибелі або псування товару виникає у покупця з моменту передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.

За пунктом 5.3 договору у випадку невиконання або виконання не в повній мірі покупцем зобов`язання, передбаченого п. 2.1 цього договору, він сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несплати, за кожен день прострочки, від несплаченої суми.

Пунктом 5.4 договору сторони визначили, що відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Згідно з умовами пункту 5.5 договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості фактично отриманого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 7.1. договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар-до моменту проведення остаточних розрахунків.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що зміна умов цього договору або внесення до нього доповнень можливі за згодою сторін.

Всі зміни та доповнення до договору становлять невід`ємну частину цього договору та вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін (пункт 7.3. договору).

Договір купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до додатку №1 від 20.02.2019 сторони узгодили продаж товару на загальну суму 30006 грн.

Пунктом 2 додатку №1 від 20.02.2019 визначено, що 20 % вартості товару підлягає оплаті до 10.03.2019, а 80 % вартості до 31.05.2019. При несвоєчасній оплаті, з 15.06.2019, покупець сплачує пеню у розмірі 3 % в місяць за користування товарним кредитом.

Згідно пункту 3 додатку №1 від 20.02.2019 відпуск товару за даним додатком здійснюється не пізніше 31.03.2019.

Додаток №1 від 20.02.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

20.02.2019 позивач продав відповідачу товар на суму 30006 грн., згідно додатку №1 від 20.02.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000009 від 20.02.2019. Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Відповідно до додатку №2 від 01.03.2019 сторони узгодили продаж товару на загальну суму 96019 грн. 20 коп.

Пунктом 2 додатку №2 від 01.03.2019 визначено, що 20 % вартості товару підлягає оплаті до 20.03.2019, а 80 % вартості до 31.05.2019. При несвоєчасній оплаті, з 15.06.2019, покупець сплачує пеню у розмірі 3 % в місяць за користування товарним кредитом.

Згідно з пунктом 3 додатку №2 від 01.03.2019 відпуск товару за даним додатком здійснюється не пізніше 31.03.2019.

Додаток №2 від 01.03.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

01.03.2019 позивач продав відповідачу товар на суму 96019 грн. 20 коп., згідно додатку №2 від 01.03.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000010 від 01.03.2019. Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Відповідно до додатку №3 від 18.03.2019 сторони узгодили продаж товару на загальну суму 90018 грн. 00 коп.

Пунктом 2 додатку №3 від 18.03.2019 визначено, що 20 % вартості товару підлягає оплаті до 31.03.2019, а 80 % вартості до 31.05.2019. При несвоєчасній оплаті, з 15.06.2019, покупець сплачує пеню у розмірі 3 % в місяць за користування товарним кредитом.

Згідно пункту 3 додатку №3 від 18.03.2019 відпуск товару за даним додатком здійснюється не пізніше 31.03.2019.

Додаток №3 від 18.03.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

18.03.2019 позивач продав відповідачу товар на суму 90018 грн. 00 коп., згідно додатку №3 від 18.03.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000011 від 18.03.2019. Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Відповідно до додатку №4 від 29.03.2019 сторони узгодили продаж товару на загальну суму 45009 грн. 00 коп.

Пунктом 2 додатку №4 від 29.03.2019 визначено, що 20 % вартості товару підлягає оплаті до 10.04.2019, а 80 % вартості до 31.05.2019. При несвоєчасній оплаті, з 15.06.2019, покупець сплачує пеню у розмірі 3 % в місяць за користування товарним кредитом.

Згідно пункту 3 додатку №4 від 29.03.2019 відпуск товару за даним додатком здійснюється не пізніше 31.03.2019.

Додаток №4 від 29.03.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

29.03.2019 позивач продав відповідачу товар на суму 45009 грн. 00 коп., згідно додатку №4 від 29.03.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000013 від 29.03.2019. Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Відповідно до додатку №5 від 08.04.2019 сторони узгодили продаж товару на загальну суму 348569 грн. 70 коп.

Пунктом 2 додатку №5 від 08.04.2019 визначено, що 20 % вартості товару підлягає оплаті до 20.04.2019, а 80 % вартості до 15.10.2019. При несвоєчасній оплаті, з 31.10.2019, покупець сплачує пеню у розмірі 3 % в місяць за користування товарним кредитом.

Згідно пункту 3 додатку №5 від 08.04.2019 відпуск товару за даним додатком здійснюється не пізніше 15.04.2019.

Додаток №5 від 08.04.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

08.04.2019 позивач продав відповідачу товар на загальну суму 348569 грн. 70 коп., згідно додатку №5 від 08.04.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000014 від 08.04.2019 та №РН-0000015 від 08.04.2019. Вказані накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідно до додатку №6 від 30.04.2019 сторони узгодили продаж товару на загальну суму 8001 грн. 60 коп.

Пунктом 2 додатку №6 від 30.04.2019 визначено, що 20 % вартості товару підлягає оплаті до 20.05.2019, а 80 % вартості до 15.10.2019. При несвоєчасній оплаті, з 31.10.2019, покупець сплачує пеню у розмірі 3 % в місяць за користування товарним кредитом.

Згідно пункту 3 додатку №6 від 30.04.2019 відпуск товару за даним додатком здійснюється не пізніше 30.04.2019.

Додаток №6 від 30.04.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

30.04.2019 позивач продав відповідачу товар на суму 8001 грн. 60 коп., згідно додатку №6 від 30.04.2019 до договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000018 від 30.04.2019. Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін без зауважень та заперечень до неї.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 позивач продав відповідачу товар, згідно додатків №1-6, на загальну суму 617623 грн. 50 коп.

Позивач виставив відповідачу рахунки №СФ-000002 від 20.02.2019 на суму 30006 грн. 00 коп., №СФ-000003 від 01.03.2019 на суму 96019 грн. 20 коп., №СФ-000005 від 18.03.2019 на суму 90018 грн. 00 коп., №СФ-000006 від 29.03.2019 на суму 45009 грн. 00 коп., №СФ-000008 від 08.04.2019 на суму 348569 грн. 70 коп., №СФ-0000011 від 30.04.2019 на суму 8001 грн. 60 коп.

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, сплативши відповідачу 117213 грн. 44 коп., а саме:

відповідач 05.03.2019 перерахував 6001 грн. 20 коп. відповідно до додатку №1 від 20.02.2019 (видаткова накладна РН-0000009 від 20.02.2019, рахунок СФ-000002 від 20.02.2019); 13.03.2019 перерахував 19203 грн. 84 коп. відповідно до додатку №2 від 01.03.2019 (видаткова накладна РН-0000010 від 01.03.2019, рахунок СФ-000003 від 01.03.2019); 21.03.2019 перерахував 15003 грн. 00 коп. відповідно до додатку №3 від 18.03.2019 (видаткова накладна РН-0000011 від 18.03.2019, рахунок СФ-000005 від 18.03.2019); 08.04.2019 перерахував 3000 грн. 60 коп. відповідно до додатку №3 від 18.03.2019 (видаткова накладна РН-0000011 від 18.03.2019, рахунок СФ-000005 від 18.03.2019); 08.04.2019 перерахував 9001 грн. 80 коп. відповідно до додатку №4 від 29.03.2019 (видаткова накладна РН-0000013 від 29.03.2019, рахунок СФ-000006 від 29.03.2019); 08.04.2019 перерхував15003 грн. 00 коп. відповідно до додатку №3 від 18.03.2019 (видаткова накладна РН-0000011 від 18.03.2019, рахунок СФ-000005 від 18.03.2019); 05.11.2019 перерахував 50000 грн. 00 коп. відповідно до додатку №5 від 08.04.2019 (видаткові накладні РН-0000014 від 08.04.2019, РН-0000015 від 08.04.2019, рахунок СФ-000008 від 08.04.2019).

При цьому, платежі від 08.04.2019 та 05.11.2019, здійснені із простроченням терміну виконання грошових зобов`язань, визначених додатками №3 від 18.03.2019 та №5 від 08.04.2019. Несплаченим залишився товар на суму 500410 грн. 06 коп.

З огляду на положення договору купівлі - продажу №01-02/2019 від 01.02.2019, з урахуванням додатків №1-6 до вказаного договору, строк виконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати суми у розмірі 500410 грн. 06 коп. є таким, що настав.

Докази оплати відповідачем суми у розмірі 500410 грн. 06 коп. в матеріалах справи відсутні.

Відтак матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача невиконаного перед позивачем грошового зобов`язання (основного боргу) в сумі 500410 грн. 06 коп.

До того ж, на підставі пункту 5.3 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.04.2019 по 03.04.2020 в розмірі 99238 грн. 23 коп., а на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено додаткова вимога до відповідача про стягнення суми 3% річних в розмірі 10343грн.50 коп. за загальний період з 01.04.2019 по 03.04.2020.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами першої, другої статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Задовольняючи позовні вимоги позивача частково, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 500410 грн. 06 коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Щодо решти позовних вимог позивача, то перевіривши розрахунки пені та 3% річних суд першої інстанції встановив помилки у розрахунку пені та те, що позивачем не враховано, що день фактичної оплати заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, тому відмовив у частині цих вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За доводами апеляційної скарги відповідача суд першої інстанції в порушення норм процесуального права позбавив відповідача можливості надати суду свої пояснення у справі, обмежив прав відповідача бути присутнім на судовому засіданні, відхиляв кожне клопотання відповідача, які подані через електронну пошту, мотивуючи це тим, що подане клопотання не підписано електронним цифровим підписом, а отже не належить до офіційних документів. В той же час суд задовольнив заяву відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та надіслав скановані копії матеріалів справи на електронну пошту його представника. При цьому відповідач звертає увагу суду, що заява про ознайомлення з матеріалами справи була подана аналогічним чином через електронну пошту, без електронного цифрового підпису, але була розглянута та задоволена судом. У таких діях суду відповідач убачає несправедливість та упередженість. Як вказує відповідач, через запроваджений карантин він фізично не мав змоги бути присутнім на судовому засіданні, через це й подавав клопотання про перенесення розгляду справи. Однак суд першої інстанції не дав змоги відповідач у прийняти участі у судових засіданнях та реалізувати права, надані статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частина друга статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі №904/1928/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 12.05.2020.

На електронну адресу суду 12.05.2020 надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 12.05.2020, на іншу дату. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на запровадження на території України карантину.

Судом першої інстанції встановлено, що подане клопотання не підписано електронним цифровим підписом представника відповідача, а отже, не належить до офіційних документів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 підготовче засідання відкладене на 03.06.2020.

Представник відповідача у судове засідання від 12.05.2020 не з`явився. Причин своєї неявки суду не повідомив.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 4930011843699 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 отримана відповідачем 21.05.2020, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.06.2020. Строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 4930011847155 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 отримана відповідачем 18.06.2020, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 відкладено підготовче засідання на 16.07.2020.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 4930011856898 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 отримана відповідачем 22.07.2020, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 підготовче засідання відкладене на 19.08.2020.

На адресу суду 16.07.2020 надійшла заява позивача про зміну найменування та місцезнаходження юридичної особи позивач, яким наразі є Фермерське господарство "Людмила і КО".

На адресу суду 13.08.2020 надійшло клопотання представника позивача про розгляд в підготовчому засіданні 19.08.2020 попередньої заяви позивача про зміну найменування та місцезнаходження позивача за відсутності представника позивача та призначення справи до судового розгляду.

На адресу суду 18.08.2020 засобами електронного зв`язку надійшли клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та про надання матеріалів справи для ознайомлення шляхом направлення сканованих копій матеріалів справи на електронну адресу представника відповідача. Вказані клопотання не підписані електронним цифровим підписом представника відповідача, отже не належать до офіційного документу.

Станом на час проведення підготовчого засідання від 19.08.2020 інших клопотань від учасників справи на адресу суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 задоволено заяву позивача про зміну найменування та місцезнаходження. Здійснено заміну найменування позивача з Селянського (фермерського) господарства "Людмила" на Фермерське господарство "Людмила і КО". Вказаною ухвалою також закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2020.

На адресу суду 19.08.2020 о 15год. 49хв. надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 19.08.2020, на іншу дату. Відповідач зазначає, що не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи та не може бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 19.08.2020. До вказаного клопотання додане також клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Матеріалами справи підтверджено, що клопотання ТОВ "Хортус Україна" надійшло до канцелярії суду о 19.08.2020 о 15год. 49хв., тобто після проведення судового засідання.

У судове засідання від 09.09.2020 представник відповідача не з`явився.

Таким чином, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач відзиву на позов не надав, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за його місцезнаходженням згідно з матеріалами справи, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Всі ухвали суду були надіслані учасникам справи завчасно у відповідності до норм, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006538246 (а.с.76-78) місцезнаходженням відповідача є: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд 5.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930011843699, №4930011847155, №4930011856898 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020, 03.06.2020, 30.06.2020 отримані відповідачем 21.05.2020, 18.06.2020, 22.07.2020 відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначених повідомленнях.

Окрім того, про судове засідання, призначене на 12.05.2020, суд першої інстанції повідомив телефонограмою №904/1928/20/20185/20 від 08.05.2020 (а.с.85) директора ТОВ "Хортус Україна".

Матеріалами справи підтверджено також, що на електронну пошту представника відповідача, вказану у клопотанні ознайомлення з матеріалами справи №б/н від 17.08.2020, направлені скановані копії матеріалів справи №904/1928/20 на 210 аркушах. Наведене підтверджується супровідним листом №904/1928/20/38728/20 від 20.08.2020 та роздруківкою з офіційної електронної поштової скриньки суду від 21.08.2020.

За наведених вище обставин колегія суддів не встановила в діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які б позбавили відповідача наданих йому прав сторони в судовому процесі, зокрема передбачених частиною першою статті 42 Господарського процесуального кодексу України, взяти участь у судових засіданнях у цій справі та скористуватися іншими процесуальними правами задля доведення обставин, які мають значення для справи.

Щодо перешкод у явці в судове засідання з огляду на запровадження в Україні карантину, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який правильно врахував на такі обставини.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, зокрема, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 №641, якою установлено з 12 березня до 31 серпня 2020 року на усій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було доповнено розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4, яким передбачалось продовження процесуальних строків, у тому числі на подання відзиву, на період дії карантину.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Цей Закон набрав чинності 17.07.2020. Таким чином, строк на подання відзиву у даній справі закінчився 06.08.2020.

Впровадження на території України карантину не є автоматичною підставою для відкладення розгляду справи в суді. Відповідні клопотання мають бути належним чином обґрунтовані наведенням конкретних обставин, які свідчать про дійсні перешкоди в можливості вчинення відповідної процесуальної дії через обмеження, впровадженні у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" №392 від 20.05.2020 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 - перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про часткове усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Щодо можливостей спілкування із судом, то як правильно зазначив суд першої інстанції, поштові оператори під час дії встановленого карантину не припинили роботу, а лише змінили її графік та порядок отримання/вручення поштових відправлень.

При цьому суд першої інстанції доречно зауважив, що крім того, відповідач не був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (частина четверта статті 197 Господарського процесуального кодексу України). Проте з таким клопотанням відповідач до суду не звертався.

Відповідно до положень частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, норми якої кореспондуються із частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на встановлені вище обставини та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів визнала, що суд першої інстанції правомірно здійснив розгляд справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Щодо клопотань про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи, які надішли від представника відповідача електронною поштою на електронну адресу суду 18.08.2020, то такі клопотання правильно залишені судом першої інстанції без розгляду оскільки файли, що надійшли до суду, не були скріплені електронним цифровим підписом особи, яка їх подала, а відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Згідно ж п.п. 1.5.6, 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013 №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом. Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Втім залишення судом першої інстанції без розгляду означених клопотань відповідача не мали наслідком порушень процесуальних прав відповідача, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 було закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2020 о 15:00 год.

Відтак фактично відбулось перенесення судового засідання на інший день та час, про що учасники справи були повідомлені судом.

З приводу направлення відповідачу матеріалів справи, то матеріалами справи підтверджено, що позивачем двічі (06.04.2020 та 16.05.2020) направлялись на адресу відповідача позовна заява із доданими до неї матеріалами.

Також на сайті Господарського суду Дніпропетровської області неодноразово (15.05.2020, 25.05.2020, 09.06.2020, 22.06.2020, 03.08.2020) доводилась до відома зацікавлених осіб інформація про можливість ознайомлення з матеріалами справ в дистанційному режимі шляхом направлення сканованих копій матеріалів справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві.

Окрім того за письмовою заявою представника відповідача Мельниченко С.О., яка надійшла в матеріали справи 19.08.2020, на зазначену ним електронну адресу судом першої інстанції були надіслані 210 аркушів сканкопій матеріалів справи №904/1928/20.

Отже, відповідач відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлявся судом як про час і місце розгляду цієї справи, так і був ознайомлений з наявними у цій справі матеріалами.

Щодо аргументу відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права про підсудність цієї справ, то колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані з наступних мотивів.

Як вказує відповідач, позивач неправильно визначив, а суд першої інстанції у своєму рішенні, обґрунтовуючи підсудність спору, встановив, що даний спір є підсудним Господарському суду Дніпропетровської області, виходячи із місця виконання зобов`язання за договором.

Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом із цим частина п`ята статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначає, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

За змістом статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору купівлі-продажу, - за місцем здавання товару (майна) покупцю; за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Частина перша статті 197 Господарського кодексу України встановлює, що господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

За частиною другою статті 197 Господарського кодексу України у разі якщо місце виконання зобов`язання не визначено, зобов`язання повинно бути виконано: за зобов`язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за грошовими зобов`язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) управненої сторони на момент виникнення зобов`язання, або за її новим місцезнаходженням (місцем проживання) за умови, що управнена сторона своєчасно повідомила про нього зобов`язану сторону; за іншими зобов`язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов`язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 2.4. договору, укладеного між сторонами цього спору, доставка товару проводиться за рахунок покупця зі складу за адресою 52510, вул. Зелена 3, с.Дерезувате, Синельниківський район, Дніпропетровська обл. Сторони домовились, що кожна окрема поставка товару проводиться за заявкою покупця. Заявка покупця може подаватися письмово на адресу продавця, зазначену у тексті цього договору чи електрону адресу продавця.

Таким чином, сторонами визначено місце виконання зобов`язання, яким є с.Дерезувате, Синельниківський район, Дніпропетровська область.

Колегія суддів дослідила надані в матеріали справи видаткові накладні та встановила, що місцем їх складання зазначено с. Дерезувате.

Як убачається із наданих відповідачем товарно-транспортних накладних №660230 від 08.04.2019 та №660231 від 08.04.2019, які стосуються лише частини товару, придбаного відповідачем за договором, а саме товару, визначеного додатком №5 від 08.04.2019, ТОВ "Хортус Україна" виступало замовником цього перевезення, в якому пунктом відвантаження зазначено с. Дерезувате Синельниківський район Дніпропетровської області а пунктом розвантаження м. Київ та місто Ковель відповідно.

Відтак матеріалами справи підтверджено, що товар був виданий позивачем визначеному відповідачем вантажоперевізнику у с. Дерезувате Синельниківський район Дніпропетровської області.

Таким чином, місцем виконання позивачем свого зобов`язання, як за умовами вказаного договору купівлі-продажу, так і фактично - є с. Дерезувате Синельниківський район Дніпропетровської області, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача про невірно визначену підсудність розгляду даного спору судом першої інстанції.

Щодо посилань відповідача на відсутність в договорі такої суттєвої умови як ціна, то колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що ціна договору купівлі-продажу №01-02/2019 від 01.02.2019 визначена відповідними додатковими угодами до нього, а саме:

- Додаток №1 від 20.02.2019р. до договору №01-02/2019 купівлі-продажу від 01.02.2019;

- Додаток №2 від 01.03.2019р. до договору №01-02/2019 купівлі-продажу від 01.02.2019;

- Додаток №3 від 18.03.2019р. до договору №01-02/2019 купівлі-продажу від 01.02.2019;

- Додаток №4 від 29.03.2019р. до договору №01-02/2019 купівлі-продажу від 01.02.2019;

- Додаток №5 від 08.04.2019р. до договору №01-02/2019 купівлі-продажу від 01.02.2019;

- Додаток №6 від 30.04.2019р. до договору №01-02/2019 купівлі-продажу від 01.02.2019.

За таких обставин судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта стосовно того, що означений договір є неукладеним через те, що сторонами не визначено ціну договору.

З урахуванням встановлених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи доведено факти неналежного виконання відповідачем своїх господарських зобов`язань перед позивачем в частині своєчасної та повної оплати товару за вказаним договором купівлі-продажу, у зв`язку з чим мало місце порушення його майнових прав, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача означеної заборгованості підлягали частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1 і 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275, статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати позивача на оплату судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/1928/20 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортус Україна".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 25.02.2021.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна