Рішення

від 23.02.2021 по справі 910/17905/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/17905/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техноенергоком

до Товариства з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії

про стягнення 456873,58 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Техноенергоком звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії про стягнення 456873,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору суборенди №02-05/18 від 02.05.2018 та додаткових угод до вищезазначеного договору щодо відшкодування послуг, на підставі яких відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату за використання приміщення та відшкодовувати вартість наданих сервісних послуг. У зв`язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної оплати орендних платежів та платежів за надані сервісні послуги за ним утворилась заборгованість у розмірі 307404,99 грн по орендній платі та 55035,23 грн компенсації сервісних послуг.

Окрім того, позивачем нараховано до стягнення штрафні санкції у розмірі 94433,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Техноенергоком залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

25.11.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.12.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №910/17905/20 залишено без задоволення.

29.12.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому останній заперечував щодо позовних вимог позивача у повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначив, що укладений між сторонами вищезазначеного договору було досягнуто усної домовленості про розірвання та повернення позивачу відповідачем приміщення. Окрім того, внаслідок розірвання договору відповідачем в якості компенсації позивачу за дострокове розірвання було передано майно загальною вартістю 371844 грн.

Окрім того, відповідач зазначає, що актом приймання-передачі (повернення) приміщення від 17.07.2020 підтверджується факт повернення відповідачем орендованого приміщення позивачу.

29.12.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначив, що заперечення відповідача є необґрунтованими. Окрім того, позивач зазначив, що акт-приймання передачі не є тим доказом який підтверджує факт передання орендованого майна від відповідача позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Техноенергоком (суборендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії (суборендар, відповідач) було укладено Договір суборенди №02-05/18 відповідно до умов якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення загальною площею 402,9 кв.м. п`яти поверхової будівлі, розташованою за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 16-А, у відповідності з планом приміщення (Додаток №1 до даного Договору) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. договору строк суборенди починається з 28.06.2018 та закінчується 27.06.2021.

Згідно з п. 2.2. договору строк оренди може бути змінено у випадках передбачених даним договором або за взаємною згодою сторін.

Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата передбачена п. 3.1. договору нараховується з дати підписання акта приймання-передавання приміщення в суборенду. Орендна плата не включає в себе комунальні платежі та оплату інших послуг з утримання приміщення.

Відповідно до п. 4.1. договору після підписання даного договору суборендар повинен сплатити суборендодавцю гарантійний платіж в розмірі 107651,65 грн.

Пунктом 9.1. договору визначено, що суборендодавець зобов`язаний передати приміщення суборендарю, а суборендар зобов`язаний прийняти приміщення по Акту приймання-передачі. Суборендар вважається таким що користується приміщенням в день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. 9.3. договору у випадку припинення суборенди суборендар зобов`язаний у 3-денний строк передати суборендодавцю приміщення в належному стані, не гіршому, ні на час передачі його в суборенду з урахуванням нормального зносу, а суборендодавець, зобов`язаний прийняти відповідне приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Приміщення вважається повернутим з моменту підписання акта приймання-передачі (повернення) приміщення, після чого нарахування орендної плати припиняється. Підписання акта приймання-передачі (повернення) здійснюється після виконання суборендарем наступних умов: сплата усієї заборгованості по оренді та іншим платежам за даним договором та додатковим угодам до нього; повернення усіх ключів від приміщення; сплата всіх витрат за можливий ремонт та прибирання; виконання інших зобов`язань суборендарем за даним договором.

Згідно з п. 9.4. договору зобов`язання по складанню акта приймання-передачі приміщення покладено на сторону яка передає приміщення іншій стороні за даним договором.

Пунктом 15.1. договору визначено, що даний договір вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє до закінчення строку суборенди до 28.06.2021, з правом укладення договору суборенди на новий строк. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 15.2. договору одностороння відмова від даного договору не допускається, за виключенням випадків, передбачених даним договором чи діючим законодавством.

Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 29.06.2018 відповідно до укладеного договору позивач передав а відповідач прийняв приміщення загальною площею 402,9 кв. м. п`ятого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 16-А.

Додатковою угодою до договору від 02.05.2018 сторони погодили, що суборендавець організовує експлуатацію та утримання нежитлового приміщення, а суборендар зобов`язується відшкодувати відповідні витрати (п. 1. додаткової угоди №1 до договору).

Відповідно до п. 2. додаткової угоди №1 до договору встановлено, що сума відшкодування витрат за один календарний місяць складає 16250,26 грн.

Додатковою угодою №2 до договору від 29.12.2018 сторони погодили, що сума відшкодування витрат за один календарний місяць складає 19600,31 грн (п. 2. додаткової угоди №2 до договору).

Додатковою угодою №3 до договору від 28.12.2019 сторони погодили, що сума відшкодування витрат за один календарний місяць складає 20806 грн (п. 2. додаткової угоди №3 до договору).

Додатком №1 до договору від 31.03.2020 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору відповідно до якого сума орендної плати за квітень 2020 - 58107,04 грн.

Додатком №2 до договору від 30.04.2020 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору відповідно до якого сума орендної плати за травень 2020 - 81349,86 грн.

Листом №06-07/1 від 06.07.2020 відповідач звернувся до позивача з проханням до 17.07.2020 розірвати укладений між сторонами договір, окрім того, відповідач зазначив, що орендоване приміщення буде повернуто позивачу відповідно до умов договору за актом приймання-передачі.

17.07.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Акт приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення відповідно до договору, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв об`єкт оренди. Жодних зауважень щодо технічного стану приміщення позивачем не заявлялось.

28.10.2020 позивачем листом №28/20 направлено відповідачу претензію, у якій Товариством з обмеженою відповідальністю Техноенергоком повідомило відповідача про те, що укладений між сторонами Акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 17.07.2020 є передчасним та таким, що має нікчемний характер. Окрім того, позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний сплати заборгованість та штрафні санкції за договором у розмірі 456873,58 грн.

Листом №02-11/1 від 02.11.2020 відповідачем у відповідь на претензію позивача було повідомлено, що нарахування орендної плати та плати з відшкодування сервісних послуг є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У п. 10.3. договору визначено, що сторони мають право достроково припинити дію договору в порядку передбаченому законодавством за згодою сторін шляхом підписання двосторонньої угоди про розірвання договору. Сторона, яка виступила з ініціативою дострокового розірвання договору, зобов`язана направити іншій стороні письмове повідомлення з пропозицією про дострокове припинення договору не пізніше ніж за 3 (три) місяці до запланованої дати припинення суборенди.

Відповідно до п. 12.3. договору у випадку дострокового припинення суборенди з ініціативи суборендаря, останній зобов`язаний направити суборендодавцю письмове повідомлення про це в строк не менше ніж за три місяці. В даному випадку, та при належному виконанні суборендарем інших положень діючого договору, гарантійний платіж може зараховуватись в якості орендної плати за останній місяць суборенди.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Долученими до матеріалів справи доказами підтверджується, що відповідач листом №06-07/1 від 06.07.2020 звертався до позивача з пропозицією розірвати договорів, за наслідком розгляду якого позивач погодився на пропозицію відповідача, у зв`язку з чим, між сторонами було укладено Акт приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 17.07.2020, який підписано представниками сторін та скріплено відповідними печатками. Вищезазначений акт не містить жодних зауважень чи заперечень з боку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 9.3. договору у випадку припинення суборенди суборендар зобов`язаний у 3-денний строк передати суборендодавцю приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в суборенду з урахуванням нормального зносу, а суборендодавець, зобов`язаний прийняти відповідне приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Приміщення вважається повернутим з моменту підписання акта приймання-передачі (повернення) приміщення, після чого нарахування орендної плати припиняється. Підписання акта приймання-передачі (повернення) здійснюється після виконання суборендарем наступних умов: сплата усієї заборгованості по оренді та іншим платежам за даним договором та додатковим угодам до нього; повернення усіх ключів від приміщення; сплата всіх витрат за можливий ремонт та прибирання; виконання інших зобов`язань суборендарем за даним договором.

Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано всі умови щодо повернення приміщення суборендодавцю, у зв`язку з чим, відсутні підстави для здійснення нарахувань позивачем плати за користування об`єктом оренди та сервісних послуг починаючи з 17.07.2020, оскільки з даної дати відповідач вважається таким, що повернув майно позивачу, а нарахування орендної плати та інших послуг є безпідставними.

У зв`язку з вищезазначеним, суд зазначає, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за укладеним між сторонами договору, є безпідставними, оскільки позивачем не доведено факт користування Товариством з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії приміщенням розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 16-А.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 23.02.2021.

Суддя Я.В. Маринченко