ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2021 р. Справа№ 910/17905/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 23.02.2021
у справі №910/17905/20 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусії"
про стягнення 456873,58 грн
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусії" про стягнення 456873,58 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/17905/20 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за укладеним між сторонами договором є безпідставними, оскільки позивачем не доведено факт користування Товариством з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії приміщенням розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 16-А.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/17905/20 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги ТОВ "Техноенергоком" задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. За твердженням позивача відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору суборенди №02-05/18 від 02.05.2018 та додаткових угод до вищезазначеного договору щодо відшкодування послуг, на підставі яких відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату за використання приміщення та відшкодовувати вартість наданих сервісних послуг. У зв`язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної оплати орендних платежів та платежів за надані сервісні послуги за ним утворилась заборгованість у розмірі 307404,99 грн по орендній платі та 55035,23 грн компенсації сервісних послуг.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком" у справі №910/17905/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17905/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком", розгляд апеляційної скарги призначено на 13.04.2021.
13.04.2021 у розгляді справи №910/17905/20 оголошено перерву до 28.04.2021.
Розпорядженням керівника апарату суду від 26.04.2021 № 09.1-08/1678/21 у зв`язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/17905/20.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком" у справі №910/17905/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком" до провадження у визначеному складі суддів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що 02.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Техноенергоком (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії (суборендар) було укладено Договір суборенди №02-05/18 відповідно до умов якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення загальною площею 402,9 кв.м. п`яти поверхової будівлі, розташованою за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 16-А, у відповідності з планом приміщення (Додаток №1 до даного Договору) (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1. договору строк суборенди починається з 28.06.2018 та закінчується 27.06.2021.
Згідно з п. 2.2. договору строк оренди може бути змінено у випадках передбачених даним договором або за взаємною згодою сторін.
Пунктом 3.2. договору визначено, що орендна плата передбачена п. 3.1. договору нараховується з дати підписання акта приймання-передавання приміщення в суборенду. Орендна плата не включає в себе комунальні платежі та оплату інших послуг з утримання приміщення.
Відповідно до п. 4.1. договору після підписання даного договору суборендар повинен сплатити суборендодавцю гарантійний платіж в розмірі 107651,65 грн.
Пунктом 9.1. договору визначено, що суборендодавець зобов`язаний передати приміщення суборендарю, а суборендар зобов`язаний прийняти приміщення по Акту приймання-передачі. Суборендар вважається таким що користується приміщенням в день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Відповідно до п. 9.3. договору у випадку припинення суборенди суборендар зобов`язаний у 3-денний строк передати суборендодавцю приміщення в належному стані, не гіршому, ні на час передачі його в суборенду з урахуванням нормального зносу, а суборендодавець, зобов`язаний прийняти відповідне приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Приміщення вважається повернутим з моменту підписання акта приймання-передачі (повернення) приміщення, після чого нарахування орендної плати припиняється. Підписання акта приймання-передачі (повернення) здійснюється після виконання суборендарем наступних умов: сплата усієї заборгованості по оренді та іншим платежам за даним договором та додатковим угодам до нього; повернення усіх ключів від приміщення; сплата всіх витрат за можливий ремонт та прибирання; виконання інших зобов`язань суборендарем за даним договором.
Згідно з п. 9.4. договору зобов`язання по складанню акта приймання-передачі приміщення покладено на сторону яка передає приміщення іншій стороні за даним договором.
Пунктом 15.1. договору визначено, що даний договір вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє до закінчення строку суборенди до 28.06.2021, з правом укладення договору суборенди на новий строк. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання сторонами своїх зобов`язань.
Згідно з п. 15.2. договору одностороння відмова від даного договору не допускається, за виключенням випадків, передбачених даним договором чи діючим законодавством.
Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 29.06.2018 відповідно до укладеного договору позивач передав а відповідач прийняв приміщення загальною площею 402,9 кв. м. п`ятого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 16-А.
Додатковою угодою до договору від 02.05.2018 сторони погодили, що суборендавець організовує експлуатацію та утримання нежитлового приміщення, а суборендар зобов`язується відшкодувати відповідні витрати (п. 1. додаткової угоди №1 до договору).
Відповідно до п. 2. додаткової угоди №1 до договору установлено, що сума відшкодування витрат за один календарний місяць складає 16250,26 грн.
Додатковою угодою №2 до договору від 29.12.2018 сторони погодили, що сума відшкодування витрат за один календарний місяць складає 19600,31 грн (п. 2. додаткової угоди №2 до договору).
Додатковою угодою №3 до договору від 28.12.2019 сторони погодили, що сума відшкодування витрат за один календарний місяць складає 20806 грн (п. 2. додаткової угоди №3 до договору).
Додатком №1 до договору від 31.03.2020 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору відповідно до якого сума орендної плати за квітень 2020 - 58107,04 грн.
Додатком №2 до договору від 30.04.2020 сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору відповідно до якого сума орендної плати за травень 2020 - 81349,86 грн.
Листом №06-07/1 від 06.07.2020 відповідач звернувся до позивача з проханням до 17.07.2020 розірвати укладений між сторонами договір, окрім того, відповідач зазначив, що орендоване приміщення буде повернуто позивачу відповідно до умов договору за актом приймання-передачі.
17.07.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Акт приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення відповідно до договору, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв об`єкт оренди. Жодних зауважень щодо технічного стану приміщення позивачем не заявлялось.
28.10.2020 позивачем листом №28/20 направлено відповідачу претензію, у якій Товариством з обмеженою відповідальністю Техноенергоком повідомило відповідача про те, що укладений між сторонами Акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 17.07.2020 є передчасним та таким, що має нікчемний характер. Окрім того, позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний сплати заборгованість та штрафні санкції за договором у розмірі 456873,58 грн.
Листом №02-11/1 від 02.11.2020 відповідачем у відповідь на претензію позивача було повідомлено, що нарахування орендної плати та плати з відшкодування сервісних послуг є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Спір у даній справі виник у звязку із тим, що на думку позивача відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору суборенди №02-05/18 від 02.05.2018 та додаткових угод до вищезазначеного договору щодо відшкодування послуг, на підставі яких відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату за використання приміщення та відшкодовувати вартість наданих сервісних послуг. У зв`язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної оплати орендних платежів та платежів за надані сервісні послуги за ним утворилась заборгованість у розмірі 307404,99 грн по орендній платі та 55035,23 грн компенсації сервісних послуг.
Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач наголошує на тому, що між сторнами було досягнуто усної домовленості про розірвання договору та повернення позивачу приміщення. Окрім того, унаслідок розірвання договору відповідачем в якості компенсації позивачу за дострокове розірвання було передано майно загальною вартістю 371844 грн.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів відзначає, що ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
У п. 10.3. договору визначено, що сторони мають право достроково припинити дію договору в порядку передбаченому законодавством за згодою сторін шляхом підписання двосторонньої угоди про розірвання договору. Сторона, яка виступила з ініціативою дострокового розірвання договору, зобов`язана направити іншій стороні письмове повідомлення з пропозицією про дострокове припинення договору не пізніше ніж за 3 (три) місяці до запланованої дати припинення суборенди.
Відповідно до п. 12.3. договору у випадку дострокового припинення суборенди з ініціативи суборендаря, останній зобов`язаний направити суборендодавцю письмове повідомлення про це в строк не менше ніж за три місяці. В даному випадку, та при належному виконанні суборендарем інших положень діючого договору, гарантійний платіж може зараховуватись в якості орендної плати за останній місяць суборенди.
Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, установленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Судом установлено, що відповідач листом №06-07/1 від 06.07.2020 звертався до позивача з пропозицією розірвати договорів, за наслідком розгляду якого позивач погодився на пропозицію відповідача, у зв`язку з чим, між сторонами було укладено Акт приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 17.07.2020, який підписано представниками сторін та скріплено відповідними печатками. Вищезазначений акт не містить жодних зауважень чи заперечень з боку позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 9.3. договору у випадку припинення суборенди суборендар зобов`язаний у 3-денний строк передати суборендодавцю приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в суборенду з урахуванням нормального зносу, а суборендодавець, зобов`язаний прийняти відповідне приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщення. Приміщення вважається повернутим з моменту підписання акта приймання-передачі (повернення) приміщення, після чого нарахування орендної плати припиняється. Підписання акта приймання-передачі (повернення) здійснюється після виконання суборендарем наступних умов: сплата усієї заборгованості по оренді та іншим платежам за даним договором та додатковим угодам до нього; повернення усіх ключів від приміщення; сплата всіх витрат за можливий ремонт та прибирання; виконання інших зобов`язань суборендарем за даним договором.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем виконано всі умови щодо повернення приміщення суборендодавцю.
Таким чином суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення позивачем нарахування плати за користування об`єктом оренди та сервісних послуг починаючи з 17.07.2020, оскільки з даної дати відповідач вважається таким, що повернув майно позивачу, а нарахування орендної плати та інших послуг є безпідставним.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або урахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що оскільки позивачем не доведено факт користування Товариством з обмеженою відповідальністю Двері Білорусії приміщенням, розташованим за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 16-А, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій є безпідставними. А отже в позові належить відмовити повністю.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/17905/20, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 у справі №910/17905/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноенергоком" на рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2021 у справі №910/17905/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2021 у справі №910/17905/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складнено та підписано 29.04.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2021 |
Оприлюднено | 30.04.2021 |
Номер документу | 96626060 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Андрієнко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні