Рішення

від 12.02.2021 по справі 910/8690/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2021Справа № 910/8690/20

За позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до 1) Запорізької обласної державної адміністрації

2) Запорізької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Національний заповідник "Хортиця"

про визнання додаткової угоди укладеною

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Верба В.В.

від відповідача-1 Левіт А.Р.

від відповідача-2 Лісняк Є.О.

від третьої особи Потеряєва Т.П.

В судовому засіданні 12.02.2021 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до 1) Запорізької обласної державної адміністрації; 2) Запорізької міської ради про визнання додаткової угоди укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі ухиляються від укладення з позивачем додаткової угоди до договору оренди землі, щодо продовження строку його дії, в зв`язку з чим, позивач просить визнати додаткову угоду укладеною в судовому порядку.

Ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.07.2020.

14.07.2020 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову щодо нього заперечує, посилаючись на ту обставину, що земельна ділянка належить до державної власності, а тому належним орендодавцем є відповідач 1, а Запорізькою міською радою були вчинені всі дії для укладення договору з боку відповідача 1, шляхом прийняття відповідного розпорядження.

21.07.2020 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов відзив, в якому він проти позову в частині позовних вимог до нього заперечує, зазначаючи, про неможливість укладення ним як орендодавцем відповідного договору, оскільки, земельна ділянка в Державному земельному кадастрі значиться як така, що належить до комунальної власності, а розпорядження комунальними землями здійснює міська рада.

29.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги. Позивач вказує, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить йому на праві власності, він користується ділянкою ще з радянських часів та продовжує сплачувати орендну плату. Натомість суперечка щодо форми власності на спірну земельну ділянку не вирішена, оскільки, вона значиться як комунальна власність, натомість має перебувати в державній власності, оскільки передана в постійне користування заповіднику

30.07.2020 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 20.08.2020 призначено підготовче засідання на 17.09.2020.

Ухвалою суду від 21.09.2020 за клопотанням сторін призначено підготовче засідання на 05.10.2020 в режимі відеоконференції та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 Національний заповідник "Хортиця".

05.10.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.10.2020.

Ухвалою суду від 06.10.2020 підготовче засідання призначено в режимі відеоконференції на 26.10.2020

06.10.2020 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли докази направлення відзиву третій особі та наголошено, що відповідач 1 звертався щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку на державну форму власності, проте йому було відмовлено, оскільки земельна ділянка вже зареєстрована як комунальна власність.

15.10.2020 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, в яких він проти позову в частині вимог до нього заперечував.

26.10.2020 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 26.11.2020 підготовче засідання призначено на 08.12.2020 в режимі відеоконференції.

08.12.2020 підготовче засідання проводилось в режимі відеоконференції з Господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 08.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 26.01.2021.

Ухвалою суду від 30.12.2020 призначено проведення судового засідання 26.01.2021 в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 26.01.2021 оголошено перерву до 12.02.2021.

Ухвалою суду від 27.01.2021 призначено проведення судового засідання 12.02.2021 в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні 12.02.2021 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів просили у позові відмовити.

Представник третьої особи просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

27.05.1998 між Запорізькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" укладено договір на право тимчасового користування землею відповідно до якого Запорізька міська рада на підставі рішення виконкому від 23.04.1998 № 246/41 передала, а ВАТ "Запорізький завод феросплавів" прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 5,2 га. Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 10 років до 23.04.2008 для функціонування санаторію-профілакторію на о. Хортиця (п. 1.1, 1.2 договору).

28.08.2009 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (орендар) укладено договір оренди землі відповідно до п. 1 якого орендодавець, відповідно до рішення 27 сесії 5 скликання Запорізької міської ради № 61/126 від 19.11.2008, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування санаторію-профілакторію, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, острів Хортиця, вул. Січ, 1-А.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,2000 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівлі і забудови орендаря, інші об`єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається разом з будівлями і забудовами орендаря. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11032320,00 грн в цінах 2008 року (п. 2-5 договору)

Відповідно до п. 8 договору, він укладається строком на 5 років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 635461,65 грн, що складає 5% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в ціна 2009 року (п. 9 договору).

Відповідно до п. 33, 36, 39 договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" 15.09.2009 за № 040926101799.

05.10.2009 сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 15.09.2009 № 040926101799 щодо зміни розміру орендної плати.

25.01.2010 сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 15.09.2009 № 040926101799, якою змінено розмір орендної плати.

13.04.2010 сторони уклали додаткову угоду до договору від 15.09.2009 № 040926101799, якою визначили розмір орендної плати.

03.03.2012 між позивачем та відповідачем 2 укладено додатковий договір до договору від 15.09.2009 № 040926101799, в якому зазначено кадастровий номер орендованої земельної ділянки: 2310100000:05:019:0009; визначено що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11032320,00 грн та визначено розмір орендної плати у сумі 403772,31 грн за рік.

Також сторони доповнили пункт 8 абзацом наступного змісту: "Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов цього договору, та законодавства України, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору оренди землі, у цьому разі орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі про намір продовжити його дію. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди припиняється.

Позивач звернувся до відповідача 2 з листом від 08.01.2014 № 02/Б/42, в якому просив поновити договор оренди землі №040926101799 від 15.09.2009, строк дії якого закінчується 15.09.2014, на строк 49 років.

Відповідач 2 направив позивачу листа від 27.01.2014, в якому зазначив, що повноваження щодо розпорядження землями, які належать до державної власності покладено на обласні державні адміністрації. Зазначено, що рішенням № 5 від 09.11.2005 "Про видачу Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою НЗ "Хортиця" встановлені межі та надана НЗ "Хортиця" в постійне користування земельна ділянка загальною площею 2359,3400 га. НЗ "Хортиця" є державним підприємством і йому виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

27.06.2014 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 49 "Про задоволення звернення ПАТ "Запорізький завод феросплавів" та листа Запорізької обласної державної адміністрації про заміну сторони у договорі оренди землі". Рада вирішила укласти додатковий договір до договору оренди землі № 040926101799 від 15.09.2009 в частині зміни сторони за договором - орендодавця. Належною стороною "орендодавцем" за договором оренди землі № 040926101799 від 15.09.2009 вважати Запорізьку обласну державну адміністрацію. Зобов`язано ПАТ "Запорізький завод феросплавів" протягом 2 місяців укласти додаткову угоду з Запорізькою обласною адміністрацією та Запорізькою міською радою.

26.09.2014 Запорізькою обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 498 "Про внесення змін до договору оренди землі, орендарем якої є ПАТ "Запорізький завод феросплавів", яким вирішено внести зміни в договір № 040926101799 від 15.09.2009 щодо особи орендодавця, замінити Запорізьку міську раду на Запорізьку обласну державну адміністрацію, про що укласти відповідний додатковий договір.

До матеріалів справи долучено лист директора Департаменту агропромислового розвитку від 02.03.2015 № 04-01/0383, в якому зазначено, що Облдержадміністрація звернулась до реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації прав власності держави на земельну ділянку в м. Запоріжжя, вул. Січ, 1-А , площею 5,2 га. Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 26.01.2015 № 18837911 Запорізькій обласній державній адміністрації відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку державної власності , площею 5,2 га, що розташована в в м. Запоріжжя, вул Січ, 1-А , (кадастровий номер 2310100000:05:019:0009), оскільки у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.11.2014 форма власності на земельну ділянку зазначена як комунальна.

04.03.2015 позивачу було надано відповідь Держземагенством № 19-28-02-525/2-15, в якому зазначено, що земельна ділянка в м. Запоріжжя, вул Січ, 1-А, площею 5,2 га перебуває в оренді у позивача та є самостійним об`єктом Державного земельного кадастру, до меж інших об`єктів, а саме земельних ділянок, що зареєстровані за НЗ "Хортиця" не входить, підстави для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо форми власності на неї, відсутні. Також інформація про не включення до земельної ділянки переданої НЗ "Хортиця" земельної ділянки, яку орендує позивач вказана в листі від 11.09.2015 № ДС-28-28-0.13-9780/23-15

21.07.2016 відповідачем 1 було надано відповідь позивачу щодо поновлення договору оренди земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка в м. Запоріжжя, вул Січ, 1-А, площею 5,2 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0009 знаходиться у комунальній власності, а тому до вирішення питання щодо форми власності на дану земельну ділянку договір не може бути укладений.

23.12.2019 позивач звернувся до відповідача 2 з листом № 02-06-10/62, в якому зазначив про укладення між ними договору оренди землі № 040926101799 від 15.09.2009 щодо передачі в оренду земельної ділянки в м. Запоріжжя, вул Січ, 1-А, площею 5,2 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0009 строком на 5 років. Позивачем своєчасно був направлений лист про поновлення договору оренди (№ 02/Б/42 від 08.01.2014), проте, додаткова угода про поновлення строку дії договору не була укладена, оскільки, не визначено форму власності на земельну ділянку після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності". Позивач продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а тому посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач вважає договір оренди землі поновленим на наступні 5 років, а тому просить підписати відповідну додаткову угоду. До листа долучено 3 примірники додатковї угоди, підписані з боку орендаря. Лист вручено 26.12.2019. 03.03.2020 позивач звернувся до відповідача 1 з листом № 02-06-03/1 аналогічного змісту, просив підписати додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди від 15.09.2009 №040926101799. До листа долучено 3 примірника додаткової угоди, підписані з боку орендаря. Лист отриманий 06.03.2020.

13.01.2020 Запорізька міська рада надала відповідь № 079/02-03, в якому зазначила. Що НЗ "Хортиця" передано земельну ділянку, яка включає в себе територію о. Хортиця і відповідно вказаними землями здійснює розпорядження обласна адміністрація. Зазначено, що рішенням сесії міської ради від 27.06.2014 № 49 виконана зміна сторін у договорі оренди землі та визначено орендодавцем Запорізьку обласну державну адміністрацію.

30.03.2020 Запорізькою обласною державною адміністрацією також надано відповідь за № 02607/08-40, в якій зазначено про передачу земельної ділянки Національному заповіднику "Хортиця", проте питання щодо визначення форми власності на відповідну земельну ділянку не було узгоджено.

Позивачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення, що підтверджують сплату орендної плати під санаторієм-профілакторієм за 2013-2020 роки та розшифровки орендної плати (том 1, аркуші справи 83-185).

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру від 13.07.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:019:0009, площею 5,2 га у м. Запоріжжя, острів Хортиця, вулиця Січ, 1-А перебуває у комунальній власності.

Як підтверджено матеріалами справи, земельна ділянка в м. Запоріжжя, вул Січ, 1-А, площею 5,2 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0009 зареєстрована в Державному земельному кадастрі на праві комунальної власності.

Позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 15.09.2009 № 040926101799, якою змінено орендодавця земельної ділянки з Запорізької міської ради на Запорізьку обласну державну адміністрацію та застосування умов договору до правовідносин між сторонами, які виникли до укладення даної додаткової угоди, з 15.09.2014 до 15.09.2019 включно. Договір укладається строком на 5 років з 15.09.2019 по 15.09.2024. Крім того, п. 8 договору викладено в наступній редакції: "договір укладається на 5 років. У разі відсутності заперечень та попередження з боку орендодавця за місяць до закінчення терміна дії цього договору про його розірвання, він вважається подовженим на наступні 5 років".

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України , Законом України Про оренду землі .

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша статті 5 названого Закону ).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з умов договору № 040926101799 від 15.09.2009, він був укладений строком на 5 років, отже термін його дії закінчився 15.09.2014.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на 15.09.2014) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як вбачається з матеріалів справи орендар до закінчення строку дії договору звернувся до орендодавця з листом щодо поновлення строку його дії. Відповідачами було прийнято рішення про зміну сторону - орендодавця, проте відповідна додаткова угода не була укладена. Натомість, відповідач-2 повідомив про неможливість укладення ним додаткової угоди, оскільки, земельна ділянка належить до державної форми власності.

Позивач продовжував користуватись земельною ділянкою в м. Запоріжжя, вул Січ, 1-А, площею 5,2 га та сплачувати орендну плату. Додаткова угода про поновлення договору оренди укладена не була в місячний строк, проте вказана бездіяльність, не була оскаржена до суду, як передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній станом на 15.09.2019) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідачів з проектами додаткової угоди, яку наразі просить визнати укладеною, 23.12.2019 та 03.03.2020, що свідчить про недотримання позивачем строків звернення з заявою про поновлення договору на наступний строк, з огляду на сплив попереднього п`ятирічного строку 15.09.2019.

Суд відзначає, що позивач звернувся до відповідачів з листами про поновлення строку дії договору на період з 2019 по 2024 рік у грудні 2019, січні 2020 року, в зв`язку з чим до вказаних правовідносин застосовуються норми чинного на той період законодавства.

Згідно ст. 32-2 Закону України "Про оренду землі" та ст. 126-1 Земельного Кодексу України в чинній редакції поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126 1 Земельного кодексу України. Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів. Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в чинній редакції після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. Якщо орендодавець не пізніше ніж у 30-денний строк до закінчення строку дії договору з орендарем, який є інвестором із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", не повідомив відповідним листом-повідомленням про непродовження дії договору та за умови, що орендар має намір продовжити користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк на умовах, передбачених договором оренди землі, крім розміру орендної плати. Зміна розміру орендної плати оформлюється додатковим договором (угодою) до договору оренди землі. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді. У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка в чинній редакції передбачає переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк (продовження договору оренди). Натомість, позивач просить фактично визнати поновленими договір оренди на новий строк, що не відповідає нормам законодавства та зумовлює відмову у позові.

Крім того, суд відзначає, що договір з боку орендодавця укладається з керівником органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади.

Відповідно до п. 4, 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності " у державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу. Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка в м. Запоріжжя, вул Січ, 1-А, площею 5,2 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0009 в Державному земельному кадастрі значиться як така, що належить до комунальної форми власності.

Натомість, як зазначають сторони у даній справі, дана земельна ділянка, як така, що знаходиться на острові Хортиця, переданому в постійне користування Національному заповіднику "Хортиця" має належати до державної власності. Проте, станом на день прийняття рішення у даній справі питання про розмежування даної земельної ділянки не вирішено.

Відповідно до ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у державну власність.

Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки. Вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень від одного органу державної влади до іншого при розпорядженні земельними ділянками державної власності, які перебувають у їх постійному користуванні.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до виключних повноважень органу місцевого самоврядування віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Згідно із пунктом а частини першої статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об`єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

Отже, оскільки, земельна ділянка перебуває у комунальній власності і у встановленому законом порядку не передана у державну власність, відповідача 1 (Запорізька обласна державна адміністрація), яка здійснює розпорядження виключно землями, що перебувають у державній власності не може розпоряджатись землями, належними до комунальної власності, в тому числі і укладати договори оренди.

За таких умов, суд не вбачає підстав визнати укладеною додаткову угоду з особою, яка не може бути орендодавцем комунального майна.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України ).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України ) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України .

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ідентифікаційний код 00186542) до Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборності, 164, ідентифікаційний код 00022504) та Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборності, 206, ідентифікаційний код 04053915) про визнання додаткової угоди від 15.09.2019 до договору оренди земельної ділянки площею 5,2 га за адресою: м. Запоріжжя, о. Хортиця, вул Січ, буд 1-А, кадастровий номер: 2310100000:05:019:0009, підписаний 28.08.2009 між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Запорізькою міською радою, зареєстрований 15.09.2009 за № 040926101799 , в редакції викладеній в резолютивній частині позовної заяви - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.02.2021

Суддя І.В. Усатенко