Ухвала

від 25.02.2021 по справі 921/495/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 921/495/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго"

на рішення Господарського суду Тернопільської області

(суддя - Гевко В.Л.)

від 20.01.2020

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Бонк Т.Б.; судді: Бойко С.М., Матущак О.І.)

від 17.11.2020

у справі № 921/495/19

за позовом Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго"

про визнання недійсним правочину; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 (пункт 2 протоколу № 2 від 05.08.2016),

за участю представників учасників справи:

позивача - Кудінова Т.І., Пушкар С.В.

відповідача - Покотило Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (далі - Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" (далі - ТОВ "Джуриненерго") про:

- визнання недійсним правочину з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуриненерго" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1, який оформлений у протоколі № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 05.08.2016) з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" (код за ЄДРПОУ 25347638) у власність ТОВ "Джуриненерго" (код за ЄДРПОУ 40214379) як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м, що розташована в АДРЕСА_1.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він як релігійна організація, згідно із Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" здійснює господарську діяльність у відповідності до своїх статутних завдань, і відповідно до статутів УАПЦ та релігійної організації може виступати засновником підприємств та використовувати майно для виконання мети, цілей та завдань, що передбачені статутами, серед яких не передбачено ті види діяльності, які здійснює ТОВ "Джуриненерго". Вказує, що ТОВ "Джуриненерго" міг і повинен був діяти розумно при укладенні спірного правочину і враховувати вимоги цивільного законодавства щодо діяльності позивача як релігійної організації, а також вимоги статутних документів позивача, оскільки відповідачу було відомо про те, що цивільна дієздатність релігійної організації врегульована відповідними статутами. Також, позивач звернув увагу суду на те, що у відповідності до протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 в один день було здійснено передачу нерухомого майна позивача до статутного капіталу ТОВ "Джуриненерго", а також вихід і виключення позивача з учасників товариства, що свідчить про недобросовісну направленість дій обох сторін, які, здійснюючи заснування господарського товариства і вчиняючи правочин з передачі нерухомого майна позивача, фактично не мали на меті здійснювати господарську діяльність з використанням цього майна за участі позивача, тобто такі дії були направлені на відчуження нерухомого майна релігійної організації на користь третьої особи всупереч законодавству та статутам УАПЦ та релігійної організації. Відтак вчинення вищевказаного протизаконного правочину правлячим архієреєм Тернопільської єпархії УАПЦ Гуком Р.В. з відома відповідача призвело до завдання матеріальної шкоди юридичній особі, керівництво якою він здійснював на момент відчуження нерухомого майна, а саме позивачу.

Щодо рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 згідно пункту 2 протоколу №2 про передачу у власність ТОВ "Джуриненерго" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, позивач також вважає, що таке суперечить вимогам Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також положенням статутів УАПЦ та позивача. Вказує, що рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 16, 92, 202, 203, 215, 237 Цивільного кодексу України, статтю 12 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 05.08.2016), статтю 7, частину другу статті 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 у справі №921/495/19 позовні вимоги задоволено. Суд визнав недійсним правочин з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуриненерго" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв. м., що розташована в АДРЕСА_1, який оформлений у протоколі № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 та в акті приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "Джуриненерго" від 05 серпня 2016 року; визнав частково недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016, а саме пункт 2 рішення, оформленого протоколом № 2 від 05.08.2016, з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуриненерго" як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу товариства об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м. що розташована в АДРЕСА_1.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, посилаючись на статтю 174, частину першу статті 181 Господарського кодексу України, статті 202, 203, 205, 207, 235, 255, 256, 257, 260 267, 655, 656, 657 Цивільного кодексу України, статті 2, 5, 7, 12, 13, 17, 18, 19, 20 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації", виходив з того що відчуження, передача майна і укладення правочину щодо нього по відчуженню суперечить законодавству в силу правового статусу церкви (неприбуткова релігійна організація) статутних мети, завдань та цілей діяльності церкви та правового порядку за яким майно використовується і може відчужуватись церквою. Місцевим господарським судом встановлено, що укладений між сторонами правочин, містить усі ознаки, що вказують на приховування сторонами укладення між собою правочину із купівлі-продажу нерухомого майна.

Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" від 05.08.2016 (пункт 2 протоколу №2 від 05.08.2016) з передачі релігійною організацією "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" у власність ТОВ "Джуриненерго", місцевим господарським судом зазначено, що засновниками відповідача на зборах не було враховано, що представник позивача діяв всупереч меті, завданню і цілям позивача як релігійної організації (церкви) і таким чином у порушення як закону так і положення Статуту релігійної організації та визначених ними правопорядку використання церквою майна неправомірно відчужив майно позивача. Зроблено висновок про те, що представник позивача не вправі був відчужувати та передавати майно з метою отримання за це вигоди позивачем у вигляді плати за нього і відповідно не мав права приймати щодо нього як засновник/учасник рішення на зборах товариства.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 у справі №921/495/19 залишено без змін.

2.4. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі №921/495/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" подало касаційну скаргу, якою просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження визначено, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті 202, 203, 215, 216, 219 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) проти її вимог заперечує та просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з підстав, викладених у відзиві.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до розпоряджень Голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 362 від 10.08.2001 та № 427 від 21.10.2002 Тернопільській єпархії УАПЦ було передано безоплатно у власність комплекс пам`яток архітектури місцевого значення руїн палацу ХVІІ-ХІХ ст. і костьолу 1716 року для влаштування монастиря, а також залишки початку будівництва гідроелектростанції у с. Нирків Заліщицького району Тернопільської області.

Виконкомом Нирківської сільської ради 22.01.2002 видано Свідоцтво про належність права власності Тернопільсько-Подільському Єпархіальному управлінню УАПЦ на залишки початку будівництва гідроелектростанції, які розташовані с. Нирків (колишній Червоногород).

Також, Тернопільсько-Подільську єпархію УАПЦ зобов`язано укласти з управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації охоронні договори на користування вказаними будівлями пам`яток архітектури. Виконання ремонтно-реставраційних робіт проводити після погодження відповідної проектної документації та письмового дозволу державного органу охорони культурної спадщини.

Право власності було зареєстроване Заліщицьким районним БТІ Тернопільської області за Тернопільською єпархією УАПЦ на підставі рішень виконавчого комітету Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області № 3 від 22.01.2002 і № 12 від 29.06.2016 з видачею свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна:

- руїни палацу 17-19 століть в цілому (реєстраційний запис № 263 у реєстрову книгу №2)

- руїни костьолу 1716 року в цілому (реєстраційний запис № 264 у реєстрову книгу №2);

- залишки початку будівництва гідроелектростанції в цілому (реєстраційний запис № 265 у реєстрову книгу № 2).

На підставі Наказу Міністерства культури України № 175 21.03.2014 відбулась державна реєстрація статуту релігійної організації "Консисторія (Єпархіальне управління) Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви" (далі - Консисторія), код ЄДРПОУ 25347638.

Відповідно до пункту 1 статуту Консисторії, релігійна організація "Консисторія (Єпархіальне управління) Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви" є неприбутковою християнською православною релігійною організацією, яка як орган єпархіяльного управління (релігійне управління) в установленому законодавством порядку представляє Тернопільську єпархію Української Автокефальної Православної Церкви.

Пунктом 8 Статуту визначено, що як юридична особа Консисторія має відокремлене майно та самостійний баланс, відкриває власні розрахункові, поточні, валютні та інші рахунки у банках України та за її межами, від свого імені самостійно здійснює юридично-правові дії, які не суперечать законодавству України та цьому статуту, користується правами і має обов`язки згідно з чинним законодавством України і цим статутом.

Консисторія від свого імені набуває майнові й особисті немайнові права, може бути позивачем і відповідачем у суді, має печатку з власною назвою і символікою, емблему, бланки з власною символікою.

У пункті 9 статуту релігійної організації встановлено мету її утворення, зокрема Консисторія утворена та діє з метою задоволення потреб релігійних потреб віруючих сповідувати і поширювати християнську православну віру.

Згідно із пунктом 10 статуту релігійної організації цілями Консисторії, серед іншого, є представлення Єпархії в стосунках з церковною владою УАПЦ, іншими єпархіями УАПЦ, державними органами та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадський об`єднаннями та іншими підприємствами, установами й організаціями.

Згідно із пунктом 12.8 статуту релігійної організації для забезпечення досягнення мети, виконання визначених цілей та завдань Консисторія має право засновувати як окремі юридичні особи (що діють на підставі власних статутів) видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства.

Пунктом 15 статуту релігійної організації визначено, що Консисторія діє під загальним керівництвом єпархіяльного (правлячого) архієрея, який за наступництвом влади від Святих Апостолів силою свого уряду має вищу загальну владу в Єпархії, яку здійснює при соборному співдіянні клиру й мирян.

Згідно із пунктом 20 статуту релігійної організації як керівник Консисторії єпархіяльний (правлячий) архієрей, зокрема, приймає рішення про заснування підприємств, установ, організацій та закладів, передбачених пунктами 12.8 - 12.10 цього статуту, а також засобів масової інформації; укладає цивільно-правові угоди (договори, контракти) з релігійними організаціями, державними органами, установами, організаціями та іншими юридичними та фізичними особами як в Україні так і за кордоном; здійснює відчуження (продаж, дарування, обмін тощо) майна, яке належить Консисторії на підставі права власності, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до пункту 28 статуту релігійної організації кошти та майно використовуються для виконання мети, цілей та завдань Консисторії.

Листом від 06.01.2016 № 0756 Архієпископ Тернопільський, керуючий Хмельницькою Єпархією УАПЦ Мстислав (ОСОБА_2), як єпархіяльний (правлячий) архієрей релігійної організації "Тернопільська єпархія" Української Автокефальної Православної Церкви" діючи у відповідності до статуту релігійної організації (нова редакція) дав згоду на передачу (внесення) до статутного капіталу ТОВ "Джуриненерго" об`єкта нерухомого майна, а саме, нежитлової будівлі (залишки початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м., що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, ринковою вартістю 90964,00 гривень. Підстава об`єкта оцінки : звіт про незалежну оцінку майна, проведений 28.12.2015 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Максимчук В.С.

За рішенням засновників 11.01.2016 було створено ТОВ "Джуриненерго" з юридичною адресою: 48601, місто Заліщики, вулиця Степана Бандери, 4/1 що підтверджується протоколом загальних зборів засновників товариства від 11.01.2016 № 1 м. Заліщики.

Із змісту протоколу засновниками товариства виступили ОСОБА_1 та Релігійна організація "Тернопільська єпархія Української Автокефальної православної Церкви" від імені якої участь у зборах взяв Архієпископ Тернопільський, керуючий Хмельницькою єпархією УАПЦ Мстислав (ОСОБА_2), єпархіяльний (правлячий) архієрей релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" - 100% засновників.

Згідно до протоколу по порядку денному збори одноголосно "За" вирішили:

1. Створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" з юридичною адресою: 48601, місто Заліщики, вулиця Степана Бандери, 4/1, Заліщицький район, Тернопільська область.

2. Статутний капітал ТОВ "Джуриненерго" сформувати для забезпечення діяльності товариства, шляхом передачі засновниками товариству належного їм майна, як внесків до статутного капіталу, та затвердити в сумі 181928.00 гривень (сто вісімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім грн 00 коп.), який поділений на частки, що розподіляються між засновниками по 50 відсотків і відповідно становить 100 відсотків від статутного капіталу товариства.

3. Затвердити та підписати статут ТОВ "Джуриненерго".

4. Обрати директором ТОВ "Джуриненерго" ОСОБА_1 , покласти на Вівчара Романа Володимировича обов`язки директора ТОВ "Джуриненерго", в тому числі представляти юридичну особу та підписувати всі необхідні документи пов`язані з державною реєстрацією юридичної особи, та її діяльністю.

5.Зареєструвати статут ТОВ "Джуриненерго" у відповідності з чинним законодавством України.

12.01.2016 відбулась державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи ТОВ "Джуриненерго" та зареєстровано статут товариства.

Відповідно до пункту 1.1 статуту власниками товариства та його засновниками є: ОСОБА_1 та Релігійна організація "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви", юридична адреса якої: 46001, Україна, місто Тернопіль, вулиця Руська, будинок № 22, ідентифікаційний код: 25347638.

Пунктами 1.4, 1.5 статуту ТОВ "Джуриненерго" визначено, що товариство є самостійним господарюючим суб`єктом, має права юридичної особи, володіє відокремленим майном, від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права і несе визначені обов`язки, виступає в суді від свого імені, здійснює виробничу, комерційну, посередницьку та іншу господарську діяльність, що не суперечить чинному законодавству і цьому статуту з метою одержання прибутку.

Товариство має самостійний баланс, поточний та інші (в тому числі і валютний) рахунки в установах банків, відповідні штампи та бланки зі своєю назвою.

Діяльність товариства будується на комерційних засадах при повному дотриманні принципу законності.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2 статуту товариства метою діяльності товариства є одержання прибутку, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах та реалізація на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників.

Предметом основної діяльності товариства є: виробництво електроенергії (експлуатацію генеруючих систем із виробництва електроенергії; у т.ч. теплових, ядерних, гідроелектричних і газових турбін, дизельних станцій чи інших поновлюваних джерел); передача електроенергії (експлуатацію систем передачі електроенергії від місця виробництва до пунктів розподілення); розподілення електроенергії (експлуатацію розподільчих систем (які включають лінії електропередач, опори ЛЕП, вимірювальні прилади та кабелі), які доставляють електроенергію від розподільчих систем до кінцевого споживача); торгівля електроенергією (продаж електроенергії споживачам, діяльність посередників або представників, які організовують постачання електроенергії через мережі електропередач, що їх експлуатують інші особи, контроль подачі електроенергії та пропускної здатності); телекомунікації (електрозв`язок, діяльність у сфері дротового та бездротового, супутникового електрозв`язку; інша діяльність у сфері електрозв`язку); - операції з нерухомим майном (купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; операції з нерухомим майном за винагороду тощо); забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод; збирання, оброблення й видалення відходів; будівництво споруд (будівництво доріг і залізниць, комунікацій та інших споруд); спеціалізовані будівельні роботи (знесення та підготовчі роботи на будівельному майданчику; електромонтажні, водопровідні та інші будівельно - монтажні роботи; роботи із завершення будівництва; інші спеціалізовані будівельні роботи); інші види діяльності незаборонені діючим законодавством України.

Відповідно до пункту 7.1 статуту товариства розмір статутного капіталу становить 181928,00 гривень (сто вісімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.).

Засновники формують статутний капітал протягом одного року від дати державної реєстрації товариства.

Відповідно до пункту 7.4 статуту товариства засновник товариства може вийти з числа учасників та отримати згідно зі статутом належну частку у майні товариства або у грошовій формі.

05.08.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Джуриненерго" (протокол № 2 від 05.08.2016) за участі: ОСОБА_1 (50% голосів) та Релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" в особі Архиєпископа Тернопільського і Подільського Мстислава (ОСОБА_2.) єпархіальний архієрей релігійної організації "Тернопільська єпархія УАПЦ" - 50% голосів або 100% засновників.

На порядок денний вказаних загальних зборів було винесено розгляд таких питань: про обрання голови загальних зборів ТОВ "Джуриненерго"; про передачу у власність ТОВ "Джуриненерго" як не грошовий майновий вклад до статутного капіталу об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв. м., що розташована в АДРЕСА_1; про вихід із складу учасників ТОВ "Джуриненерго" - Релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" та виплату її частки в статутному капіталі товариства; про затвердження розміру, співвідношення і перерозподілу часток Учасників в статутному капіталі ТОВ "Джуриненерго"; про затвердження змін та доповнень до статуту, що викладений в новій редакції; про надання повноважень директору ТОВ "Джуриненерго" Вівчар Р.В. щодо передачі у власність (на баланс ТОВ "Джуриненерго" нежитлової будівлі залишків початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1) на виплату релігійній організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" її частки в статутному капіталі товариства; про надання повноважень директору ТОВ "Джуриненерго" Вівчар Р.В. на державну реєстрацію змін та доповнень до статуту ТОВ "Джуриненерго".

По усіх питаннях порядку денного присутніми учасниками проголосовано "За" одноголосно.

Також, 05.08.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Джуриненерго", відповідно до змісту протоколу № 2, було прийнято такі рішення: по пункту 2 порядку денного - передати у власність ТОВ "Джуриненерго" як не грошовий майновий вклад до статутного капіталу товариства об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля (залишки початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350,4 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1, ринковою вартістю 90 964,00 грн, що становить 50 відсотків від статутного капіталу товариства; по пункту 3 порядку денного - надати згоду на вихід та виключити релігійну організацію "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" із складу учасників ТОВ "Джуриненерго". Виплатити релігійній організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви" її частку у статутному капіталі ТОВ "Джуриненерго", а саме: грошові кошти еквівалентні вартості переданого майна до статутного капіталу товариства в розмірі - 90 964,00 грн.

Архієпископ Тернопільський і Подільський Мстислав ( ОСОБА_2 ), правлячий архієрей Тернопільської єпархії УАПЦ, керівник релігійної організації "Консисторія (єпархіальне управління) Тернопільської єпархії УАПЦ" 05.08.2016 передав за актом приймання-передачі у власність ТОВ "Джуриненерго" як не грошовий майновий вклад до статутного капіталу об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (залишки початку будівництва гідроелектростанції, реєстраційний номер 987568261220), загальною площею 350.4 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1.

Рішенням Помісного Об`єднавчого Собору Православної Церкви України від 15.12.2018 було утворено Православну Церкву України, затверджено її статут, обрано Предстоятеля - Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Патріаршим та Синодальним томосом Православній Церкві України 06.01.2019 було надано автокефальний статус.

Перед проведенням Помісного Об`єднавчого Собору Православної Церкви України, 15.12.2018 було також проведено Помісний Собор Української Автокефальної Православної Церкви, яким прийнято рішення припинити діяльність релігійного об`єднання - Української Автокефальної Православної Церкви шляхом об`єднання та приєднання до утворюваної Православної Церкви України, припинити чинність статуту УАПЦ, припинити діяльність всіх органів церковного управління УАПЦ.

Таким чином, вся повнота Української Автокефальної Православної Церкви увійшла до складу новоствореної помісної автокефальної церкви - Православної Церкви України.

У зв`язку з цим, релігійна організація Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви - Консисторія (Єпархіальне Управління) (попередник позивача), змінило підлеглість у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання - Православної Церкви України, змінило назву юридичної особи на "Управління Тернопільсько - Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", єпархіальні збори Управління затвердили Статут в новій редакції, що був зареєстрований Наказом Міністерства культури України № 330 від 19.04.2019.

У відповідності до пункту 1.1 статуту Управління є адміністративно-виконавчим органом (управлінням) Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

Архієпископ Тихон (Петранюк Тарас Іванович) 19.09.2017 (Указ від 22 вересня 2017 року) призначений єпархіяльним (правлячим) архієреєм Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви та на даний час є керівником Тернопільсько-Бучацькою єпархією Православної Церкви України.

Згідно заяви №21/03-18 від 29.03.2018 , із якою позивач звернувся до Начальника ГУНП в Тернопільській області полковника поліції Богомола О.М., та у якій зазначено, що під час проведення інвентаризації було виявлено несанкціоноване вилучення, ймовірно викрадення, невідомими особами з канцелярії Тернопільської єпархії УАПЦ документів, що були складені під час відчуження нерухомого майна єпархії, що розташоване на території Нирківської сільської ради Заліщицького р-ну Тернопільської області, зокрема: рішення № 12 від 29.06.2016 виконкому Нирківської сільської ради, Заліщицького р-ну, Тернопільської обл. про внесені зміни до рішення №3 від 22,01.2002 року; технічний паспорт на руїни палацу ХVІІ-ХІХ ст. від 01.07.2016, що розташовані на території Нирківської сільської ради Заліщицького р-ну Тернопільської області; лист №0756 від 06.01.2016 Архієпископа Тернопільського і Подільського Мстислава (Гука) про згоду на передачу у власність ТОВ "Джуриненерго", як не грошового майнового вкладу до статутного капіталу об`єкта нерухомого майна - залишків початку будівництва електростанції, що розташовані на території Нирківської сільської ради Заліщицького р-ну Тернопільської області; протокол №1 від 11.01.2016 загальних зборів засновників ТОВ "Джуриненерго" про заснування товариства та реєстрацію статуту, підписаний Архієпископом Тернопільським і Подільським Мстиславом (Гуком); акт приймання-передачі майна від 05.08.2016, складений засновником ТОВ "Джуриненерго" - "Тернопільською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви" та ТОВ "Джуриненерго" про передачу не грошового майнового вкладу до статутного капіталу - залишків початку будівництва електростанції, що розташовані на території Нирківської сільської ради Заліщицького р-ну Тернопільської області; протокол № 2 від 05.08.2016 загальних зборів учасників ТОВ "Джуриненерго" про вихід зі складу учасників ТОВ "Джуриненерго" релігійної організації "Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви", підписаний Архієпископом Тернопільським і Подільським Мстиславом (Гуком).

Про зміст вищевказаних документів керівник Тернопільської єпархії УАПЦ - архієпископ Тихон вперше дізнався із публікації від 13.07.2017 на сайті за посиланням http:/mefodiy.org.ua. Копії документів розмістила у вказаній публікації голова Фонду пам`яті Блаженнійшого Митрополита Мефодія Шевчук Наталія Михайлівна. Власником документів, а саме Тернопільською єпархією УАПЦ, вказаній особі оприлюднені документи не надавались, як і згода на їх копіювання та розповсюдження.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статті 202, 203, 215, 216, 219 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16.

4.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.4. Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 року по справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, правові висновки в якому, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

4.5. У справі №916/3156/17 ПАТ "Імексбанк" в собі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку звернулося до ТОВ "Авенсіс" з позовом про застосування наслідків недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав, повернувши сторони у стан, що існував до укладання цього правочину. Позовні вимоги обґрунтовані встановленням під час перевірки правочинів неплатоспроможного банку вилучення ліквідних предметів застави шляхом укладення додаткових договорів і договорів про розірвання відповідних договорів застави, зокрема спірного договору. Позивач посилається на те, що розірвавши договір застави, банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором відмовився від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В подальшому позивач змінив предмет позову та просив визнати недійсним нікчемний договір про розірвання договору застави майнових прав.

Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним нікчемного договору з посиланням на недоведеність позивачем його вимог і ненаданням відповідних доказів.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 викладено висновок, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону.

4.6. У справі № 916/375/17 ТОВ "Економіст-2013" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничого кооперативу "Організація орендарів Одесавторресурси", в якій просило визнати недійсним рішення загальних зборів ВК "Організація орендарів Одесавторресурси" від 10.11.2014, оформлене протоколом № 1 від 10.11.2004 року, визнати недійсними підпункти 1.1, 1.2, 3.1, 5.4, пункт 16 "Майно кооперативу" та пункт 17 "Виконання кооперативом зобов`язань, які виникли за господарськими договорами Організації орендарів "Одесавторресурси", пункт 22 "Ліквідація кооперативу та ліквідаційна комісія" статуту товариства, зареєстрованого 07.07.2005. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він є власником нежитлової будівлі загальною площею 1183 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5. Судами попередніх інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на те, що позивач не є учасником юридичної особи, рішення загальних зборів і окремі положення статуту якої він просить визнати недійсним, а тому спір не є корпоративним. При цьому судами зазначено, що позивач не довів, яким чином рішення відповідача і його статут порушують права та інтереси позивача, оскільки оспорюване рішення прийняте задовго до створення юридичної особи ТОВ "Економіст-2013", та не зазначено норми закону, яким оскаржувані положення статуту не відповідають. Верховний Суд не знайшов підстав для зміни чи скасування законних і обґрунтованих судових рішень.

4.7. У справі №910/807/17 ОСОБА_3 звернулася до з позовною заявою до ТОВ "ІПП-Центр", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним з моменту реєстрації статуту ТОВ "ІПП-Центр"; визнання недійсними з моменту прийняття рішень загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр", визнання недійсним договору від 13.08.2015 про відступлення шляхом дарування частки у статутному капіталі ТОВ "ІПП-Центр", укладеного між учасником товариства ОСОБА_4 та громадянином України ОСОБА_5 ; поновлення ОСОБА_3 у складі учасників ТОВ "ІПП-Центр" з моменту виключення; визнання за ОСОБА_3 права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "ІПП-Центр" у розмірі 50%; зобов`язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів та внести запис про поновлення ОСОБА_3 у складі учасників ТОВ "ІПП-Центр" з належною їй часткою у розмірі 50% в статутному капіталі товариства. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення від 19.12.2013 загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр", заяв про продаж часток учасниками товариства, договорів купівлі-продажу часток товариства, частки товариства були відчужені учасниками у наступних долях: ОСОБА_6 здійснив продаж частки на користь позивача у розмірі 18%, а за собою залишив 10%; ОСОБА_7 продав частку в розмірі 8,5%, а 20% залишив за собою; ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 частку в розмірі 3,5% статутного капіталу, а 20% залишив за собою. Вказані обставини, на думку заявника, вказують на набуття ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ "ІПП-Центр" у розмірі 50%. Позивачем зазначено, що рішення про виключення ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "ІПП-Центр" було прийнято з порушенням вимог статуту відповідача-1 та чинного законодавства без належного повідомлення особи та за відсутності підстав для виключення учасника зі складу учасників товариства. Тобто, за твердженнями заявника, ці обставини призвели у подальшому до безпідставного перерозподілу часток у статутному капіталі товариства, що було здійснено на загальних зборах 23.03.2016. Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погодився і Верховний Суд, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що ТОВ "ІПП-Центр" не повідомило позивача про проведення 10.02.2016 загальних зборів та їх порядок денний, що свідчить про порушення товариством статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 11.4 статуту товариства. Крім того, товариством не надано доказів повідомлення позивача про проведення 15.04.2015 та 30.01.2014 загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр" та доказів на підтвердження систематичного невиконання позивачем чи неналежного виконання обов`язків учасника товариства чи вчинення дій, які перешкоджали досягненню цілей ТОВ "ІПП-Центр", а тому рішення про виключення позивача зі складу учасників ТОВ "ІПП-Центр" є таким, що суперечить приписам статті 64 Закону України "Про господарські товариства" та пункту 15.1 статуту товариства. З огляду на що суди також дійшли висновків, що подальший перерозподіл частки позивача між іншими учасниками ТОВ "ІПП-Центр" є незаконним, у зв`язку з чим визнали недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ІПП-Центр", які оформлені протоколом №01/2016 від 10.02.2016, а позивач підлягає поновленню у складі учасників ТОВ "ІПП-Центр". Враховуючи, що рішення загальних зборів ТОВ "ІПП-Центр", які оформлені протоколами №01/2016 від 10.02.2016 та №02/2016 від 23.03.2016, на підставі яких було проведено реєстрацію змін до статуту ТОВ "ІПП-Центр", визнано судом недійсними, зміни до статуту, державна реєстрація яких проведена на підставі недійсних рішень вищого органу управління ТОВ "ІПП-Центр", також визнано судами недійсними.

4.8. У справі №910/21845/16 ТОВ "Велес Запоріжжя 2012" звернулося з позовом до ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант", Фізичної особи - учасника товариства ОСОБА_8 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання недійсними рішень зборів учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант" та зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосувати до порушника - ОСОБА_8 передбачений законом захід впливу у вигляді зобов`язання порушника вжити заходів для усунення допущеного порушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення зборів учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант" були прийняті невстановленими особами, на зборах, які дійсними учасниками товариства не скликались та не проводились, за відсутності необхідного кворуму, з порушенням процедури скликання та проведення зборів. Спірні рішення були прийняті з порушенням законодавства у сфері регулювання ринку фінансових послуг, зокрема частини п`ятої статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", без отримання письмового погодження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на придбання істотної частки, а також з порушенням переважного права викупу часток іншими учасниками товариства, спірні рішення є фіктивними та недійсними. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивач та третьої особи, яка звернулася із самостійними вимогами виходив з того, що загальні збори учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант", на яких були прийняті спірні рішення, відбулися, були проведені за наявності необхідного кворуму, за участю всіх власників товариства, яких було належним чином повідомлено про скликання зборів у спосіб, передбачений статутом. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про те, що зазначені загальні збори учасників ТДВ "Страхова компанія "Мотор-Гарант" не проводились, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити ким було ініційовано їх проведення, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують ні факту належного повідомлення учасників товариства про скликання зборів, ні факту участі учасників товариства у зборах. Водночас Верховний Суд дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки вони здійснені з неповним дослідженням наявних у матеріалах справи доказів та без встановлення усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справи.

4.9. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення ухвалено судами без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 та у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 04.12.2018 у справі №910/21845/16, оскільки предмет і підстави позовів, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, та їх правове регулювання у зазначених справах та у справі №921/495/19 є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах. До того ж судові рішення у справі №910/21845/16 Верховним Судом були скасовані та зазначена справа була направлена на новий розгляд, що у наведеному випадку не означає остаточного вирішення відповідних справ, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у таких справах, адже за результатами такого розгляду мають бути встановлені обставини та досліджені докази, які не були, відповідно, встановлені та досліджені під час попереднього судового розгляду, що вплине і на правові висновки судів у таких справах.

4.10. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними .

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. З огляду на викладене, на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі №921/495/19.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джуриненерго" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.01.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі №921/495/19.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй