УХВАЛА
24 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 909/705/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Папанової Людмили Миронівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Папанової Людмили Миронівни
до Івано-Франківської міської ради
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2019 року Фізична особа-підприємець Папанова Людмила Миронівна (далі - ФОП Папанова Л.М.) звернулась до господарського суду з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі № 21 від 15.05.2013, в редакції позивача.
Позов подано на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", з посиланням на те, що після закінчення терміну дії Договору оренди землі позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. Враховуючи відсутність протягом встановленого строку будь-якого рішення органу місцевого самоврядування або листа-заперечення у поновленні Договору оренди землі, позивач звернулась до відповідача із заявою про укладення Додаткової угоди про продовження терміну дії Договору оренди землі, долучивши до такої проект Додаткової угоди, однак відповідач відмовив у підписані Додаткової угоди до Договору оренди землі.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2019 позов задоволено. Визнано укладеною між Івано-Франківською міською радою як Орендодавцем і Фізичною особою-підприємцем Папановою Людмилою Миронівною Додаткову угоду до Договору оренди землі № 21 від 15.05.2013, в редакції позивача.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2019 скасовано. В позові відмовлено.
Позивач подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Подаючи касаційну скаргу відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, який застосовано апеляційним судом у оскаржуваному рішенні, обґрунтовуючи це тим, що переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (частини 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"), потрібно відрізняти від поновлення договору оренди землі на той же строк та на умовах, що були передбачені договором оренди землі (частина 6 статті 33 вказаного Закону), оскільки законодавець встановлює відмінність між поновленням договору та переважним правом на його укладення шляхом визначення різних строків заперечення орендодавця проти існування подальших договірних відносин.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Папанової Людмили Миронівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.02.2021.
Разом з тим, при вивченні матеріалів касаційної скарги колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду ухвалою від 14.01.2021 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 903/1030/19 разом із касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.02.2020 з підстави, передбаченої частиною 4 статті 302 ГПК України.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020) у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і №159/5756/18.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 було прийнято до розгляду справу № 903/1030/19.
З огляду на те, що спір у даній справі виник з аналогічних підстав, як і у справі № 903/1030/19, що прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, тобто, за характером спору та сферою правового регулювання правовідносини є подібними (поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"), при цьому підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18, а вирішення цього питання вже передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що сформовані правові висновки за результатами розгляду справи № 903/1030/19 можуть вплинути на правильність вирішення спірних правовідносин у даній справі, що розглядається, шляхом однакового застосування судом норм закону щодо пролонгації договору оренди землі.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Отже, враховуючи те, що касаційна скарга у цій справі обґрунтована посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", з обґрунтуванням необхідності відступу від правової позиції сформованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №159/5756/18, а у справі № 903/1030/19 розглядаються подібні правовідносини, і така справа прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду для вирішення питання щодо відступлення від раніше сформованих правових висновків, тому касаційний суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 909/705/19 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Папанової Людмили Миронівни до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 903/1030/19 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Папанової Людмили Миронівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 909/705/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку у подібних правовідносинах справи № 903/1030/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2021 |
Оприлюднено | 26.02.2021 |
Номер документу | 95133576 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні