Ухвала

від 25.02.2021 по справі 910/11264/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11264/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Комунальної корпорації Київавтодор

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 (у складі колегії суддів: Демидова А.М. (головуючий), Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 (суддя Ващенко Т.М.)

у справі № 910/11264/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект

до Комунальної корпорації Київавтодор

про стягнення 1 135 768,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 Комунальна корпорація Київавтодор (далі - КК Київавтодор ) звернулася до безпосередньо Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/11264/20.

Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі КК Київавтодор викладено обставини справи №910/11264/20, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено і не обґрунтовано, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/11264/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект до КК Київавтодор про стягнення 1 135 768,14 грн задоволено частково. Ухвалено стягнути з КК Київавтодор на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект : 950 000,00 грн - основного боргу, 46 650,06 грн - 3 % річних, 66 469,53 грн - інфляційних втрат і 15 946,79 грн - судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі КК Київавтодор просить Суд зазначені судові рішення скасувати.

Разом із цим, за змістом касаційної скарги КК Київавтодор вказує на відсутність підстав для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 950 000,00 грн, тобто скаржник не погоджується з оскарженими судовими рішення у частині задоволених позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу.

Отже, КК Київавтодор слід уточнити заявлені у касаційній скарзі вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу КК Київавтодор оформлено з порушенням вимог, установлених пунктами 5, 6 частини 2 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також уточненням вимог касаційної скарги.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 910/11264/20, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Комунальної корпорації Київавтодор на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/11264/20 залишити без руху.

2. Надати Комунальній корпорації Київавтодор строк для усунення недоліків цієї скарги до 19.03.2021.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік