Рішення

від 15.02.2021 по справі 120/628/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2021 р. Справа № 120/628/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що він звернувся в інтересах свого неповнолітнього сина із клопотанням до Якушинецької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га за кадастровим номером - 0520688900:01:002:0023, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Якушинецької сільської ради.

Рішенням Якушинецької сільської ради від 01.11.2019 року за №21/4 36 сесії 7 скликання позивачу відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, у зв`язку із тим, що бажана позивачем ділянка запроектована під кладовище. Не погодившись із вказаним рішенням представник позивача звернувся із позовом до суду.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами; також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач заперечує щодо задоволення заявлених позовних вимог. Зазначив, що оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, для подальшої передачі у власність, у зв`язку з тим, що бажана позивачем земельна ділянка відповідно до генерального платну та плану зонування с. Якушинці запроектована під кладовище.

Оскаржуване рішення відповідача ґрунтується на генеральному плані с. Якушинці, який був затверджений рішенням 31 сесії 6 скликання Якушинецької сільської ради від 13.09.2013 року "Про затвердження генерального плану с. Якушинці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області". План зонування с. Якушинці був затверджений рішенням 04 сесії 7 скликання Якушинецької сільської ради від 29.01.2016 року "Про затвердження плану зонування території села Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області".

Невідповідність генеральному плану та іншій містобудівній документації (плану зонування) полягає в тому, що згідно пояснюючої записки до плану зонування с. Якушинці відсутні види забудови такі як садові будинки. Крім цього в пояснюючий записці до генерального плану с. Якушинці таблиця №5 визначена потреба в розширенні існуючого кладовища з 3,08 га до 7,08 га., навколо кладовища встановлюється санітарно-захисна зона в розмірі 300 м. У відповідності до п. 2 ст. 114 Земельного кодексу України у межах санітарно - захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2- 17492/15-18-сг від 21.12.2018 року "Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність" було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність Якушинецької сільської ради, в тому числі і земельна ділянка площею 4,0 га з кадастровим номером 0520688900:01:002:0023. 29.01.2019 року дана ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як комунальна власність Якушинецької сільської ради.

Існуюче кладовище с. Якушинці умовно розділене на 3 зони за терміном експлуатації, а саме: 1 зона - з 1900 до 1960 року, 2 зона з 1961 до 2000 року, З зона з 2001 року до теперішнього часу.

Відповідач планує в подальшому дотримуватися затвердженого генерального плану с. Якушинці та розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розширення кладовища в разі завершення експлуатації діючого кладовища. У відповідності до п. 8 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

На підставі наведеного, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить адміністративний позов задовольнити повністю. При цьому представник позивача зауважує, що відповідачем не було прийнято рішення органу місцевого самоврядування щодо відведення вказаної земельної ділянки під кладовище, а також те, що така земельна ділянка є сформованою під кладовище.

Ухвалою суду від 29.09.2020 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.10.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020 витребувано у відповідача та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області додаткові докази. Розгляд справи відкладено на 05.11.2020.

03.11.2020 від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області до суду надійшли витребуванні судом докази.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 05.11.2020, у зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів, відкладено розгляд справи на іншу дату.

05.11.2020 та 11.11.2020 від відповідача надійшли клопотання про долучення до справи доказів які витребовувались судом.

У чергове судове засідання призначене на 16.12.2020 представники сторін не з`явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання.

При цьому від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Крім того, представником позивача подано додаткові письмові пояснення щодо окремих питань.

Частиною 3 ст. 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового про

Враховуючи положення ч. 3 ст. 194 КАС України та ч. 5 ст. 250 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина звернувся із клопотанням до Якушинецької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га за кадастровим номером - 0520688900:01:002:0023, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Якушинецької сільської ради.

Рішенням Якушинецької сільської ради від 01.11.2019 року за №21/4 36 сесії 7 скликання позивачу відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, у зв`язку із тим, що бажана позивачем ділянка запроектована під кладовище.

Не погодившись із вказаним рішенням представник позивача звернувся із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами частини 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина звернувся із клопотанням до Якушинецької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га за кадастровим номером - 0520688900:01:002:0023, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Якушинецької сільської ради.

Рішенням Якушинецької сільської ради від 01.11.2019 року за №21/4 36 сесії 7 скликання позивачу відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, у зв`язку із тим, що бажана позивачем ділянка запроектована під кладовище.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Згідно з п. а ч. 5 ст. 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.

Встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2- 17492/15-18-сг від 21.12.2018 року "Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність" було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність Якушинецької сільської ради, в тому числі і земельна ділянка площею 4,0 га з кадастровим номером 0520688900:01:002:0023. 29.01.2019 року дана ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як комунальна власність Якушинецької сільської ради.

Відповідно до п. а ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).\

За приписами статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону №3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною 2 статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В силу ч.ч. 5-6 ст. 17 Закону №3038-VI, виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно ч. 8 ст. 17 Закону №3038-VI, строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Судом встановлено, що генеральний план с. Якушинці, був затверджений рішенням 31 сесії 6 скликання Якушинецької сільської ради від 13.09.2013 року "Про затвердження генерального плану с. Якушинці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області".

Також встановлено, що план зонування с. Якушинці був затверджений рішенням 04 сесії 7 скликання Якушинецької сільської ради від 29.01.2016 року "Про затвердження плану зонування території села Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області".

Як вбачається з доданих до клопотання позивача від 10.10.2019 року графічних матеріалів, земельна ділянка, щодо якої подане клопотання має кадастровий номер 0520688900:01:002:0023

В той же час, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що земельна ділянка, щодо якої позивач бажає отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, за кадастровим номером - 0520688900:01:002:0023, знаходиться в межах села Якушинці, та відповідно до наявного Генерального плану, затвердженого рішенням від 13.09.2013 року "Про затвердження генерального плану с. Якушинці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області", відповідає зоні "кладовище".

При цьому, відповідно до наявного плану зонування села із зазначенням планувальних обмежень на використання територій, затвердженого рішенням сільської ради від 29.01.2016 року "Про затвердження плану зонування території села Якушинці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області", вказана земельна ділянка запроектована під "розширення існуючого кладовища".

Та, в пояснюючий записці до генерального плану с. Якушинці таблиця №5 визначена потреба в розширенні існуючого кладовища з 3,08 га до 7,08 га., навколо кладовища встановлюється санітарно-захисна зона в розмірі 300 м. У відповідності до п. 2 ст. 114 Земельного кодексу України у межах санітарно - захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Отже, з доданих позивачем до клопотання графічних матеріалів з бажаним місцем розташування земельної ділянки вбачається, що зазначена земельна ділянка знаходиться в межах земельної ділянки, на якій Генеральним планом села Якушинці передбачено розміщення кладовища.

З огляду на наведене, місце розташування земельної ділянки, щодо якої позивач бажає отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення для ведення садідвництва з метою подальшої передачі безоплатно у власність (приватизації) в межах села Якушинці, площею 0,12 га, не відповідає Генеральному плану села, затвердженого рішенням Якушинецької сільської ради від 13.09.2013 року та Плану зонування села Якушинці, затвердженого рішенням сільської ради від 29.01.2016 року, які є містобудівними документами, що визначають умови та обмеження використання території населеного пункту для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Таким чином, бажане місце розташування земельної ділянки суперечить цільовому призначенню визначеному, Генеральним планом села Якушинці, що, в силу частини сьомої статті 118 ЗК України, є безумовною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі №754/16083/17.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Якушинецька сільська рада мала законні підстави для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам містобудівної документації.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що Якушинецька сільська рада, відмовляючи позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га за кадастровим номером - 0520688900:01:002:0023, з метою подальшої передачею безоплатно у власність, яка розташована на території Якушинецької сільської ради, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

Законний представник позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Якушинецька сільська рада (вул. Новоселів, 1, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222, код ЄДРПОУ 04330021).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна