Постанова

від 24.02.2021 по справі 420/3547/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3547/20 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П.,

представника апелянта - Слідзюка Володимира Володимировича,

представника позивача - Самарської Ірини Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області до Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило застосувати до Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель відповідача шляхом їх відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, зазначених в акті перевірки №20 від 22.01.2020р., до повного усунення порушень вимог законодавства у сфер техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виявлені в ході перевірки порушення є особливо небезпечними, тому подальша експлуатація приміщень створює загрозу життю та здоров`ю людей, ї має бути зупинена до повного їх усунення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року позов задоволено.

При вирішенні спору суд виходив з того, що відповідач не надав до суду доказів усунення усіх порушень, виявлених в ході перевірки, а відтак, враховуючи ступень небезпеки, яку створюють не усунуті порушення, є всі підстави для зупинення експлуатації будівель відповідача шляхом їх відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання установок) та обмеження до них доступу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Не погодившись із судовим рішенням, Науково-дослідна установа Український науковий центр екології моря подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не залучено до участі у справі у якості третіх осіб Нижньодністровський національний природній парк та Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів, які є орендарями частини адміністративної будівлі, яка належить відповідачу. На думку апелянта, суд першої інстанції допустив грубе порушення вимог процесуального законодавства, оскільки прийняв рішення, яке впливає на права, свободи та інтереси третіх осіб, без їх залучення до участі у справі. Також апелянт вважає, що суд першої інстанції протиправно розглянув дану справу за правилами спрощеного провадження.

Доводи апелянта по суті виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зводяться до того, що відповідач є єдиною державною установою, яка здійснює моніторинг екології Чорного та Азовського морів та зупинення її зумовить негативні наслідки в галузі морських екологічних досліджень. Крім того, суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що порушення, визначені в пунктах 39 та 44 акту перевірки, не мають відношення до діяльності відповідача, оскільки стосуються навчальних корпусів та гуртожитків.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Одеській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.

Фактичні обставини справи.

У період з 13.01.2020 року по 22.01.2020 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, на підставі Наказу №433 від 19.12.2019 року Про проведення планових перевірок , посвідчення на проведення планової перевірки від 09.01.2020 року №21, посадовими особами ГУ ДСНС України в Одеській області проведено планову перевірку Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря , яка розташована за адресою: 65009, м. Одеса, Французький бульвар,89.

За наслідками вказаної перевірки фахівцем контролюючого органу 22.01.2020 року складено Акт №20, яким зафіксовано 52 порушення вимог Кодексу цивільного захисту та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014р. (далі - ППБУ), з яких 41, за твердженнями позивача, є такими, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Зазначений акт підписано заступником директора Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря Карпенком А.А. без зауважень.

З метою недопущення наведеної вище загрози Головне управління ДСНС в Одеській області звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування шляхом припинення експлуатації будівель відповідача до повного усунення виявлених порушень.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.64 Кодексу цивільного захисту України, ДСНС України здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. ДСНС України здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

При цьому, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Частиною 5 статті 4 цього Закону встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частина 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, позивач за наслідком виявлення у відповідача порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки мав право для звернення до суду з позовною заявою про застосування заходів реагування.

Вказане право може бути реалізоване безвідносно того факту, чи були складені припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу та встановлених строків для їх усунення. При цьому, саме звернення носить виключно превентивний, а не санкційний характер, який направлений на недопущення негативних наслідків до усунення виявлених порушень.

Судова колегія зазначає, що посилання апелянта на те, що з метою усунення вказаних в Акті порушень Науково-дослідною установою Український науковий центр екології моря вжито усіх, залежних від неї заходів, за наслідками яких порушення усунуто, об`єктивно оцінені судовою колегією та не прийняті до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеного Науково-дослідною установою Український науковий центр екології моря до матеріалів справи не додано, а сам представник апелянта визначає, що вказані відомості йому стали відомі зі слів керівництва та не надав жодного доказу у підтвердження своїх слів.

Представник апелянта під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вказав, що 12 лютого 2021 року Науково-дослідною установою направлено до позивача заяву про проведення позапланового заходу контролю з метою встановлення факту усунення порушень, однак на підтвердження цих доводів не надав жодних доказів, як не довів факту повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, виявлених в ході перевірки.

Більш того, під час апеляційного розгляду представник відповідача не заперечував проти доводів представника позивача, що частина виявлених порушень є наявними та не усунена на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

У свою чергу судова колегія зазначає, що наявність хоча б одного порушення, яке створює загрожу життя та здоров`я людей, є безумовною підставою для застосування заходів реагування.

Колегія суддів звертає увагу, що саме по собі застосування заходу реагування у відношенні відповідача не є санкцією за порушення вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а встановлюється для превентивного попередження загрози здоров`ю та життю людей.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта на те, що порушення, визначені в Акті перевірки за номерами 39 та 44, не відносяться до діяльності відповідача, оскільки Акт перевірки підписаний в цілому заступником директора Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря Карпенком А.А. без зауважень та, в будь якому випадку, вказана обставина не може стати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, адже решта порушень, виявлених в ході перевірки, є достатнім обґрунтуванням для зупинення експлуатації приміщень, належних відповідачеві.

Також колегія суддів відхиляє твердження апелянта про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства у зв`язку з не залученням до участі у справі у якості третіх осіб Нижньодністровський національний природній парк та Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів, які є орендарями частини адміністративної будівлі, що належить відповідачу, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у встановленому законом порядку не подано до суду відповідну заяву щодо залучення третіх осіб з наведенням наявних підстав для цього.

Крім того судова колегія зазначає, що предметом розгляду даної справи є встановлення наявності підстав для застосування заходів реагування відносно Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря , яка є балансоутримувачем приміщень, що експлуатуються з порушенням протипожежного законодавства.

Водночас, вказані суб`єкти господарювання не є власниками будівель за адресою: 65009, Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 89, не були суб`єктами перевірки та їх участь у справі не має жодного впливу на дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Таким чином, з урахуванням вищеозначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності позовних вимог Головного управління ДСНС України в Одеській області про застосування до Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, розташованих за адресою: 65009, Одеська область, м. Одеса, Французький бульвар, 89.

Не можуть бути визнані обґрунтованими й доводи апелянта про те, що судом першої інстанції порушено порядок розгляду даної справи, з огляду на те, що за приписами ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки дана справа не відноситься до переліку, визначеному ч. 4 ст. 257 КАС України, то призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження є дискреційними повноваженнями суду, які реалізуються на стадії відкриття провадження.

При цьому, посилаючись на порушення порядку розгляду даної справи у суді першої інстанції, апелянтом не конкретизовано, які саме права він не зміг реалізувати.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції представник відповідача подав відзив на позовну заяву та ознайомився з матеріалами справи, тобто реалізував свої процесуальні права у самостійно визначеному обсязі.

В свою чергу, посилання апелянта на значимість даної справи для сторін є оціночним поняттям, яке ґрунтується на його особистому відношенні та не підкріплене жодним матеріальним доказом.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно призначено та розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Резюмуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався норм матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Науково-дослідної установи Український науковий центр екології моря - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.