Постанова

від 24.02.2021 по справі 140/10520/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 140/10520/20 пров. № А/857/13709/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби,

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року (суддя - Смокович В.І., час ухвалення - не зазначений, місце ухвалення - м.Луцьк, дата складення повного тексту - 23.09.2020 р.),

в адміністративній справі №140/10520/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньспецтехніка до Поліської митниці Держмитслужби,

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У липні 2020 року позивач ТОВ Волиньспецтехніка звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Поліської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №204120/2020/000047/2 від 17.04.2020 року.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 17 квітня 2020 року №204120/2020/000047/2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2102,00 грн. та 2522,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З рішенням суду першої інстанції від 21.09.2020 року не погодився відповідач Поліська митниця Держмитслужби та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, прийнятим з порушенням норми матеріального процесуального права в частині повноти та об`єктивності оцінки доказів, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає доводи, які співпадають із доводами, наведеними у відзиві на позовну заяву, зокрема, що за результатом необ`єктивного розгляду справи та неналежного дослідження обставин, що мають значення для вирішення справи, судом не було враховано, що при проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості за МД №UА204120/2020/030890 в поданих до митного оформлення документах встановлено ряд розбіжностей, зокрема: до митного оформлення декларантом позивача надано довідку про транспортні витрати від 14.04.2020 № 14/04, яка містить інформацію щодо витрат на перевезення до митного кордону України, однак не містить реквізити документів, які ідентифікують даний документ із заявленою партією товару. Крім того апелянт зазначив, що митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих із імпортованим за маркою, моделлю, роком виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (МД від 14 лютого 2019 року №UA100110/2019/163829 - 6292 USD (з врахуванням терміну експлуатації). Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом за рішенням про коригування №204120/2020/000047/2, становить 11911,64 грн..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 21.09.2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ "Волиньспецтехніка" та ПП «Техсервіс-СДМ» (Білорусь) укладено договір поставки від 28 вересня 2017 року №Е/28-09/2017 на придбання запасних частин в асортименті (а.с. 22).

Додатковою угодою від 16 грудня 2019 року до вказаного договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти товар згідно інвойсу, який надається на кожну партію товару і є невід`ємною частиною договору (а.с. 23).

На підставі інвойсу від 14 квітня 2020 року №141 позивач придбав у нерезидента ПП «Техсервіс-СДМ» (Білорусь) кранову установку КС-54717 2006 року виробництва, вживану, вартістю 3750 доларів США (а.с. 17, 52).

Додатковою угодою від 14 квітня 2020 року передбачено надання покупцю відстрочки по оплаті платежу згідно інвойсу від 14 квітня 2020 року №141 на 15 (п`ятнадцять) робочих днів (а.с. 24).

15 квітня 2020 року декларантом позивача до митного оформлення було подано МД №UA204120/2020/030890 на товари за кодом 8426919000 згідно з УКТ ЗЕД: 1. Частина до автокрана: кранова установка КС-45717, 2006 р.в., б/в - 1 шт, в склад якої входить: неповоротна платформа, кабіна керування кранової установки, телескопічна трисекційна стріла, виносні опори (4 шт.), гідравлічний бак (1 шт.). Встановлюється на шасі автотранспортного засобу. Торгова марка - немає даних. Виробник - ОАО "АВТОКРАН", RU , в якій декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 3750 доларів США (а.с. 12, 45).

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару разом із декларацією декларант надав такі документи: інвойс від 14 квітня 2020 року №141 (а.с. 17, 49), міжнародну товарно-транспортну накладну від 14 квітня 2020 року (а.с. 18, 47), довідку про транспортні витрати від 14 квітня 2020 року №14/04/1 (а.с. 27, 61), упаковочний лист від 14 квітня 2020 року (а.с. 16), копію митної декларації країни відправлення від 14 квітня 2020 року №06641/140420/0032425 (а.с. 19, 56-57), договір поставки від 28 вересня 2017 року №Е/28-09/2017 (а.с. 22, 50-51), договір про перевезення товару від 13 квітня 2020 року №13/04/2020 (а.с. 25, 54-55).

Як вбачається із повідомлення митниці від 16 квітня 2020 року, направленого на електронну адресу декларанта, при проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару встановлено, що позивачем не надано документи на підтвердження витрат з транспортування, оскільки довідка про транспортні витрати від 14 квітня 2020 року №14/04 містить інформацію щодо витрат на перевезення до митного кордону України, однак не містить реквізити документів, які ідентифікують даний документ із заявленою партією товару. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих із імпортованим за маркою, моделлю, роком виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (МД від 14 лютого 2019 року №UA100110/2019/163829 - 6292 доларів США (з врахуванням терміну експлуатації). З огляду на зазначене, Поліська митниця ДМС просила декларанта надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; рахунок який містить відомості про вартість перевезення заявленого до митного оформлення товару та зазначила, що відповідності до частини шостої статті 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с. 30).

На вимогу митного органу позивач надав: лист ПП «Техсервіс - СДМ» (Білорусь) від 17 квітня 2020 року №17/04, яким продавець підтвердив, що ціна відвантаженого товару - кранової установки становить 3750 доларів США та претензії по оплаті у підприємства відсутні, а також вказав, що калькуляцію надати не може, оскільки це є комерційною таємницею підприємства (а.с. 31, 59); лист ТОВ «Автокран» (Білорусь) від 16 квітня 2020 року, яким виробник товару повідомив, що дана модель знята із виробництва, відтак, інформація щодо походження ціни і калькуляції відсутня (а.с. 32, 60); лист Волинської торгово-промислової палати від 17 квітня 2020 року №19-22/01-3/70 про відсутність інформації про цінову політику подібних товарів (а.с. 15); рахунок-фактуру від 14 квітня 2020 року, виписану перевізником, якою підтверджено вартість транспортних послуг (витрат), які були включені до митної вартості та декларації (а.с. 26, 48).

Розглянувши подані до митного оформлення документи, Поліська митниця ДМС 17 квітня 2020 року прийняла рішення №204120/2020/000047/2 про коригування митної вартості товарів, згідно із графою 30 якого визначила митну вартість товару «кранова установка КС-54717, 2006 року виробництва, вживана» за резервний методом у розмірі 6291,60 доларів США (а.с. 13).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару №1 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з ненаданням додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другою-четвертою статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за МД №UA204120/2020/030890 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих із імпортованим за маркою, моделлю, роком виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (МД від 14 лютого 2019 року №UA100110/2019/163829 - 6292 доларів США (з врахуванням терміну експлуатації). За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації з вартості операцій по ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Числове значення митної вартості товару з урахуванням курсу Національного банку України на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 170438,81 грн. або у валюті контракту 6291,60 доларів США.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/00465. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення шляхом здійснення коригування митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 17 квітня 2020 року №204120/2020/000047/2 (а.с. 14, 58).

Не погодившись з наведеним вище прийнятим рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до адміністративного суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товару, натомість відповідачем не довів правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, діючи не у спосіб, визначений законом, та не надав суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення суд визнав протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019р. (справа №805/2713/16-а).

Крім цього, відповідно до ч.5 ст.53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затв. наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р..

Суд зауважує, що наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

З аналізу наведених положень слід дійти висновку, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - кранової установки КС-45717, 2006 р.в., б/в - 1 шт..

Із змісту оскарженого рішення відповідача про коригування митної вартості товару видно, що підставою для їх прийняття слугувало те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом у зв`язку з ненаданням додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другою-четвертою статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України. Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за МД №UA204120/2020/030890 не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, включення розміру транспортних витрат не підтверджених наданими документами, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 6292 доларів США.

Судом встановлено, що декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення надав інвойс від 14.04.2020 року №141, митну декларацію країни відправлення від 14.04.2020 року №06641/140420/0032425, в яких вказана ціна імпортованого товару 3750 доларів США.

Також судом встановлено, що згідно довідки від 14.04.2020 року №14/04/1 перевезення придбаного товару здійснювалося автотранспортом DAF XF 95, реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , причіп - НОМЕР_2 , по маршруту м. Мінськ (Республіка Білорусь) - м. Луцьк (Україна) та транспортні витрати склали 21000,00 гривень, а саме: м. Мінськ (Республіка Білорусь) - П/П «Доманово-Мокрани» - 10000,00 гривень; П/П «Доманово-Мокрани» - м. Луцьк (Україна) - 11000,00 гривень (а.с. 27). Вказану довідку відповідач письмовими доказами не спростував.

Крім того, надаючи оцінку правомірності використання відповідачем при прийнятті оскарженого рішення митної декларації як джерела інформації для коригування митної вартості товару, колегія суддів зауважує, що згідно вимог ч.2 ст.55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою рішення про коригування митної вартості товарів №204120/2020/000047/2 від 17.04.2020 року, що ним скориговану митну вартість ввезеного позивачем товару, взявши за основу лише оцінюваного товару згідно митної декларації №UA100110/2019/1638290 від 14 лютого 2019 року, проте не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі вказаної МД. Тим самим не надавши суду письмових доказів на підтвердження митної вартості товарів, схожих із імпортованим за маркою, моделлю, роком виробництва в розмірі 6292 доларів США.

Отже, судом враховується і те, що використана митним органом митна декларація №UA100110/2019/1638290 від 14.02.2019 року для визначення митної вартості оцінюваного товару крім номера та дати митної декларації, не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість, в порушення положень чинного законодавства відповідач в оскаржуваному рішенні вказав лише номер та дату митної декларації без пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Тобто, відсутнє належне мотивування, як того вимагає митне законодавство, а саме ч.2 ст.55 МК України. Відповідачем не доведено ознак підробки поданих йому згідно ч.2 ст.53 МК України документів на підтвердження заявленої митної вартості чи інших встановлених ч.3 ст.53 МК України підстав, які є обов`язковими до доведення для подальшого витребування додаткових документів.

Суд апеляційної інстанції констатує, що спірне рішення відповідача містить формальні посилання на обставини, які, на думку митного органу, є суперечностями та не дають змогу визначити митну вартість за основним методом. При цьому, вказані покликання відповідача не стосуються числових значень заявленої митної вартості товарів.

Крім того, у спірному рішенні не наведено обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для його скасування.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства суд першої інстанції правильно визначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товару - кранової установки на рівні 3750 доларів США. У свою чергу суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не виконав обов`язку щодо доведення правомірності прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, не навівши у ньому обґрунтувань щодо порівняльних характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості у розмірі 6291,60 доларів США, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених наданими митному органу документами, тобто при винесенні спірного рішення Поліська митниця Держмитслужби, як суб`єкт владних повноважень, не діяла у спосіб, визначений законом, та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 17 квітня 2020 року №204120/2020/000047/2.

Колегія суддів апеляційного суду також враховує, що апелянтом (відповідачем) не наведено обгрунтувань в частині щодо рішення суду першої інстанції від 21.09.2020 року про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року в адміністративній справі №140/10520/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньспецтехніка до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Л. Я. Гудим Р. Й. Коваль