Постанова

від 23.02.2021 по справі 820/530/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 820/530/17

адміністративне провадження № К/9901/32039/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦПОСТАВКА-М до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 (суддя - Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 (головуючий суддя - Зеленський В.В., Пянова Я.В., Чалий І.С.) у справі №820/530/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦПОСТАВКА-М (далі - ТОВ УКРСПЕЦПОСТАВКА-М ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Східна ОДПІ) від 30.08.2016 №0003461402, №0003471402, №0003481402, № 0003491402, № 0003501402.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Східна ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Східна ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ УКРСПЕЦПОСТАВКА-М зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Східною ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Укрспецпоставка-М з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з: ТОВ АЛМОНД ТРЕЙД , ТОВ Берлон Трейдинг за період з 01.07.2015 по 31.07.2015, з ТОВ АЛЬПІНА-ОПТ за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ НОРДІС за період 01.12.2015 по 31.12.2015 та подальшому ланцюгу постачання, результати якої оформлено актом від 11.08.2016 №3845/20-38-14-02-07/36033135.

Згідно з висновками вказаного акту відповідачем встановлено наступні порушення: пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, Податкового кодексу України - завищення суми податкових зобов`язань по операціям оформленим як реалізація товарів (послуг) на загальну суму ПДВ 428 792 грн.;

пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ Укрспецпоставка-М завищено суму податкового кредиту в сумі 424 942 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ АЛМОНД ТРЕЙД ТОВ Берлонг Трейдінг за період з 01.07.2015 по 31.07.2015, з ТОВ АЛЬПІНА-ОПТ за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ НОРДІС за період з 01.12.2015 по 31.12.2015;

пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 - завищено суму доходів що враховуються при визначені об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 2143960 грн.;

пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 - завищено суму витрат що враховується при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 2124710 грн.;

пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України - заниження суми ПДВ до сплати у т.ч. за лютий 2015 року на суму 4219 грн., та завищення від`ємного значення за грудень 2015 року на суму 77733 грн.;

пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві Фінансів України, статті 135 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на прибуток нарахованого за результатами декларації з податку на прибуток за 2015 рік (ряд. 06) на загальну суму 73757 грн.;

пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 30.08.2016 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0003461402, згідно з яким зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 429069,00 грн. та зменшено податковий кредит на суму 424942,00 грн.;

№0003471402, згідно з яким збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 6329,00 грн., в тому числі 4219,00 грн. за основним платежем, 2110,00 грн. за штрафними фінансовими санкціями;

№0003481402, згідно з яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 73757,00 грн.

№0003491402, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 77 733,00 грн.

№0003501402 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.

Підставою для зазначених донарахувань стали висновки контролюючого органу про неправомірне формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей (запасні частини) у ТОВ АЛМОНД ТРЕЙД , ТОВ Берлон Трейдинг , ТОВ АЛЬПІНА-ОПТ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ НОРДІС з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на узагальнену податкову інформацію та дані АС Податковий блок щодо постачальників позивача, де вказано про відсутність у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами; зазначено відсутність задекларованих податкових зобов`язань у спірні податкові періоди, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарська операція по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів є реальною, фактично відбулася, придбані товари використано у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці господарських операцій позивача з ТОВ АЛМОНД ТРЕЙД , ТОВ Берлон Трейдинг , ТОВ АЛЬПІНА-ОПТ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ НОРДІС судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, актів надання послуг поставки товарів.

Східною ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності Приватного підприємства УКРСПЕЦПОСТАВКА-М як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів відповідності (якості), слід зазначити, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. А відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Східної ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 у справі №820/530/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова