Постанова

від 25.02.2021 по справі 826/27982/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 826/27982/15

адміністративне провадження № К/9901/38280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2017 (суддя - Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (колегія суддів: Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.) у справі №826/27982/15 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Гленкор Агрікалчер Україна до Офісу великих платників податків ДФС, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Привільнянське хлібозаготівельне підприємство , Товариство з обмеженою відповідальністю Заготзерно-Високопілля , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями Гленкор Грейн Україна звернулось з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Привільнянське хлібозаготівельне підприємство та Товариства з обмеженою відповідальністю Заготзерно-Високопілля про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.10.2015р. №0000454050.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами даними господарської діяльності підприємства. Відповідачем в акті податкової перевірки, на підставі якого винесене спірну рішення не зазначено будь-якого доказу порушення ним вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2017, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.10.2015 №0000454050.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем було надано до суду належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення такі докази не були прийняті до уваги. При цьому суди виходили з того, що всі пояснення відібрані від керівного складу контрагента позивача в рамках порушеного кримінального провадження не можуть заперечити реальність господарських операцій, адже таке кримінальне провадження було закрите, у зв`язку із з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявлених фактів під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із його контрагентом, так як не було надано оцінки поясненням керівника контрагента позивача, які відібрані в рамках кримінального провадження, про те, що останній по суті не контролює господарську діяльність відданого йому підприємства.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку ПІІ Гленкор Грейн Україна за результатами якої 01.10.2015 складено акт №53/28-10-40-50/23393195 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Зороківське (код ЄДРПОУ 35684787) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 .

Актом перевірки встановлено порушення п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України в результаті чого підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2012 році витрати пов`язані з придбанням товарів у ТОВ Зороківське , які не спричиняють реального настання правових наслідків на суму 6 487 583грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року - 3 333 330грн., ІІІ квартал 2012 року - 3 154 253грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 362 392грн. за 2012 рік, в тому числі за ІІ квартал 2012 року699 999грн., за ІІІ квартал 2012 року - 662 393грн. з врахуванням вимог абз. 2 п. 102.1 статті 102 ПК України.

На підставі встановленого порушення відповідачем 16.10.2015 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000454050, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвестицій у розмірі 2043588,00 грн., у тому числі основний платіж - 1362392грн. та штрафні санкції - 681196грн.

Підставою для таких висновків стало те, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Зороківське , які на думку контролюючого органу не спричинили реального настання правових наслідків, відповідач дійшов висновку з наступних підстав:

- відсутність у ТОВ Зороківське земельних ділянок та необхідної сільськогосподарської техніки у 2012 році;

- висновки почеркознавчих експертиз №1/893 від 30.07.2015р., №1/767 від 30.07.2015, №1/768 від 30.07.2015, №1/769 від 30.07.2015р., №1/865 від 30.07.2015, згідно з якими підписи від імені службових осіб ТОВ Зороківське щодо реалізації ряду підприємств - контрагентів виконані не ОСОБА_1 , не ОСОБА_2 не ОСОБА_3 ;

- покази свідка ОСОБА_1 (засновника ТОВ Зороківське та директора підприємства в період з 04.10.2011р. - 27.09.2012р.), допитаного по кримінальному провадженню за №12015060000000022 від 03.02.2015 за основними ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження вказаних рішень, позивач звернувся до суду, який їх скасував, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до приписів ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи 14.03.2012 між позивачем (ПІІ Сєрна (Покупець) та ТОВ Зороківське (Продавець) укладено Договір купівлі продажу №DP-045-12 насіння соняшника українського походження, врожаю 2011 року на умовах ЕХW (Франко-елеватор) (в редакції Інкотермс 2010) ТОВ Привільнянське хлібозаготівельне підприємство (Зерновий склад). Крім того, 14.03.2012 між позивачем та ТОВ Зороківське укладено Договір купівлі - продажу №ZP-028-12 насіння соняшника українського походження, врожаю 2011 року на умовах ЕХW (Франко-елеватор) (в редакції Інкотермс 2010) ТОВ Заготзерно-Високопілля .

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, якими, серед інших, були: видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі ТМЦ, складські квитанції, платіжними дорученнями, що підтверджують факт оплату вартості придбаного товару

Наявність відповідних документів первинного обліку як і їх зміст досліджувався податковим органом під час перевірки.

З урахуванням того, що матеріали справи містять докази реальності здійснення відповідних угод між позивачем та названим суб`єктом господарювання, а доказів не використання позивачем придбаного товару у своїй господарській діяльності відповідачем надано не було, тому визначені контролюючим органом порушення, які викладені в акті перевірки є неприйнятними. Отже, висновки, що викладені відповідачем в акті перевірки були вірно відхилені судами попередніх інстанцій, так вони побудовані на припущеннях і на непідтверджених перевіркою фактах.

Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названим підприємствами, ґрунтуються лише на податковій інформації стосовно контрагента позивача. Первинні документи, які супроводжували названі господарські операції поставки с/г продукції відповідачем не вивчались, відсутні і заперечення щодо форми та змісту їх складення.

Суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи посадкового органу про те, що контрагент позивача відноситься до числа сумнівних суб`єктів господарювання, які здійснюють фіктивну підприємницьку діяльність, у зв`язку із чим порушене кримінальне провадження №12015060000000022, оскільки дане кримінальне провадження порушено за ознаками злочину, передбаченого статтею 191 КК України, та закрито відповідно до постанови слідчого від 04.11.2015 у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Відтак, доводи відповідача, що даний контрагент веде незаконну діяльність не приймаються до уваги, адже джерело таких доводів є відповідні протоколи допитів та пояснень, що отримані в рамках кримінального провадження.

З встановленого слідує, що в дійсності відповідачем був проведений аналіз господарської діяльності контрагента позивача, тоді як доводи які вказувались ним в акті перевірки позивача не знайшли свого документального підтвердження, про що суди відзначили у своїх рішеннях.

Таким чином, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних в даній справі податкових повідомлень-рішень. Натомість, Суд визнає, що відповідач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017- без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк