Постанова

від 25.02.2021 по справі 826/16716/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2021 року

Київ

справа №826/16716/17

адміністративне провадження №К/9901/69136/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року у складі головуючого судді Шевченко Н.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Шурка О.І. у справі №826/16716/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.09.2016 №0013481306 та №0013471306.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено.

2.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0013481306 від 09.09.2016.

2.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0013471306 від 09.09.2016.

2.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 8000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Відповідачем на підставі пп. 78.1.2, п. 78.1, ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу № 511 від 17.08.2016 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від доходів, отриманих у вигляді додаткового блага фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

3.2. За результатами зазначеної перевірки контролюючим органом складено акт від 31.08.2016 №1420/13-06/ НОМЕР_1 , в якому зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України, а саме:

3.2.1. - ст. 36, ст. 176, абз. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1.ст. 167, ст. 179 ПК України, позивачем не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за податковий (звітний) 2015 рік, не задекларовано дохід отриманий в 2015 році як додаткове благо в сумі 6708675,95 грн, не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб;

3.2.2. - п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, позивачем не задекларованого дохід, що підлягає оподаткуванню військовим збором в сумі 6708675,95 грн.

3.3. На підставі вказаного вище акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.09.2016 №0013481306 та № 0013471306 про донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних санкцій, а також донарахування військового збору.

3.4. У ході проведення перевірки, для з`ясування питання щодо дотримання платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 вимог діючого законодавства щодо декларування доходів, опрацьовано відомості з бази даних Державного реєстру фізичних осіб та встановлено, що платником податку у IV кварталі 2015 року отримано дохід в сумі 6 708 675,94 грн від TOB Факторингова компанія Вектор плюс за ознакою доходу 126 (дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо, сума боргу платника податку анульованого кредитором за його самостійним рішенням).

3.5. У подальшому, 15.07.2016 ОСОБА_1 направлено запит №20270/10/26-59-13-02-32 до TOB Факторингова компанія Вектор плюс .

3.6. Листом від 19.07.2016 №19-07/2016 TOB Факторингова компанія Вектор плюс надано відповідь на вказаний запит про прощення боргу та суми виплачених доходів ОСОБА_1 , що у IV кварталі 2015 року в повному обсязі відображено у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (плаченого) фізичній особі і сум утриманого податку (форма № 1 ДФ) за ознакою доходу 126 у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

3.7. TOB Факторингова компанія Вектор плюс на підтвердження повідомлення про прощення боргу також надало копію повідомлення про анулювання боргу від 04.11.2015 №12-3968-511485, яким повідомлено позивача під особистий підпис, що анульована заборгованість є доходом, отриманим як додаткове благо та попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у податковій декларації податку на доходи фізичних осіб.

3.8. Також суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22.03.2012 по цивільній справі № 2610/542/2012 за позовом ПАТ Сведбанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Сведбанк заборгованість за кредитним договором №2709/060060/88-235 від 15.06.2006 в розмірі 832814,74 дол. США (6650025,70 грн.) та пеню в розмірі 949268,58 грн., судовий збір в розмірі 2823,00 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 27.11.2012, строк на подачу до виконання становив до 27.11.2013.

3.9. TOB Факторингова компанія Вектор плюс як правонаступником ПАТ Сведбанк з метою примусового виконання вказаного рішення суду було отримано виконавчий лист, однак при цьому було пропущено встановлені чинним законодавством строки для його пред`явлення (до 27.11.2013 року).

3.10. Кредитний договір №2709/0606/88-235 від 15.06.2006 було забезпечено іпотекою, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 та має загальну площу 455,9 кв.м, житловою площею 156,8 кв.м та земельною ділянкою, кадастровий номер 3222482000:05:010:0015, загальною площею 0,1264 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 . 09.02.2015 ОСОБА_1 з метою добровільного виконання вказаного вище судового рішення та погашення існуючої суми заборгованості по кредитному договору №2709/0606/88-235 від 15.06.2006 підписано та нотаріально посвідчено заяву, якою вона відмовилась від переважного права купівлі житлового будинку та надано безумовну згоду на продаж TOB Факторингова компанія Вектор плюс належного їй будинку будь-якій третій особі в порядку, визначеному ст. 38 Закону України Про іпотеку або на прийняття TOB Факторингова компанія Вектор плюс у власність даного будинку в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку .

4. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

4.1. Суди дійшли висновку, що з моменту підписання ОСОБА_1 заяви від 09.02.2015 зобов`язання по кредитному договору №2709/0606/88-235 від 15.06.2006 є припиненими, будь-які вимоги по ньому є недійсними.

4.2. Крім того, суди зауважили, що TOB Факторингова компанія Вектор плюс надав гарантійний лист №511485 від 09.02.2015 про добровільне врегулювання спору щодо погашення заборгованості за кредитним договором №2709/0606/88-235 від 15.06.2006, в якому підтвердив, що зобов`язання по даному договору є виконаними та відсутні претензії до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості.

4.3. Суди дійшли висновку, що до правовідносин, які склалися між позивачем та TOB ФК Вектор Плюс , не застосовується абз. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а у ОСОБА_1 не виникло податкового боргу, оскільки був відсутній зі сторони TOB ФК Вектор Плюс факт прощення заборгованості за кредитним договором №2709/0606/88-235 від 15.06.2006.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5.1. Зазначає, що оскільки іпотечний договір укладено з позивачем з метою забезпечення виконання нею вимог Іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору від 16.06.2006 №2709/0606/88-235 (у тому числі повернення ОСОБА_1 Іпотекодержателю кредиту у сумі 700000 доларів США до 15.06.2026), то у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ Факторингова компанія Вектор плюс останній виступає Кредитором за Кредитним договором від 16.06.2006 №2709/0606/88-235.

5.2. Вказує, що ТОВ Факторингова компанія Вектор плюс повідомлено позивача про анулювання боргу під особистий підпис та вказано на те, анульована заборгованість є доходом, отриманим як додаткове благо та попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

5.3. Таким чином, вважає, що доводи позивача про те, що в неї не виникло податкового боргу, оскільки був відсутній зі сторони Товариства факт прощення заборгованості за кредитним договором №2709/0606/88-235 від 15.06.2006, є помилковими.

6. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено про безпідставність викладених в касаційній скарзі доводів, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.1. Вказує, що до правовідносин, які склалися між нею та TOB Факторингова компанія Вектор плюс , не застосовується п. д ст. 164.2.17 Податкового кодексу України.

6.2. Зауважує, що між нею та TOB Факторингова компанія Вектор плюс було досягнуто домовленості саме в порядку Закону України Про іпотеку і прощення боргу в даному випадку не відбулося, тим більше за самостійним рішенням кредитора до спливу строку позовної давності, як передбачає ПК України, оскільки вже було рішення суду в примусовому порядку стягнути суму заборгованості.

7. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2021 вказана справа була призначена до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

10. Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

11. Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

12. За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

13. Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

14. Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

15. Так, відповідно до підпункту д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

16. Згідно з підпунктом б підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

17. Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, TOB Факторингова компанія Вектор плюс на підтвердження повідомлення про прощення боргу надало копію повідомлення про анулювання боргу від 04.11.2015 №12-3968-511485, яким повідомлено позивача під особистий підпис, що анульована заборгованість є доходом, отриманим як додаткове благо, та попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у податковій декларації податку на доходи фізичних осіб.

19. Отже, висновки судів щодо того, що досягнення між ОСОБА_1 та TOB Факторингова компанія Вектор плюс певної домовленості щодо погашення заборгованості за кредитним договором №2709/0606/88-235 від 15.06.2006 та написання позивачем заяви від 09.02.2015 позбавляє таку заборгованість статусу додаткового блага платника податку, є безпідставними та необґрунтованими.

20. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №826/16188/16.

21. За встановлених у даній справі обставин анулювання (прощення) кредитором суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 6708675,94 грн, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що вказана сума у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України нє є додатковим благом платника податку (позивача) та не підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік.

22. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 09.09.2016 №0013481306 та №0013471306.

23. Отже, колегія суддів вважає наявними підстави для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

24. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

26. Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

27. Відповідно до приписів ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

28. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

29. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року - скасувати та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко