Єдиний унікальний номер: 378/1454/19
Провадження № 2/378/4/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Мельник Н.Д.,
представника позивача за первісним
позовом та відповідача за зустрічними
позовами - ТОВ з іноземними
інвестиціями Полковничий хутір : Невідомського О. Ю.,
представника відповідачів за первісним
позовом - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
та позивачів за зустрічними позовами
ОСОБА_3 і ОСОБА_2 : ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство Перевага та Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками, визнання протиправними та скасування рішень реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Перевага про визнання недійсними договорів оренди землі; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунальне підприємство Перевага , про визнання недійсними договорів оренди землі, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір посилаючись на те, що 29 грудня 2012 року ним укладено договори оренди землі з власниками земельних ділянок: ОСОБА_5 власницею земельної ділянки загальною площею 3,8554 га, кадастровий №3224288000:02:006:0020, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області ( за межами населеного пункту ), який цього ж дня був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області за № 322420004005964; ОСОБА_6 власником земельної ділянки загальною площею 3,5951 га, кадастровий №3224288000:02:006:0019, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області ( за межами населеного пункту ), який цього ж дня був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районні Київської області за № 322420004005949; ОСОБА_1 власницею земельної ділянки загальною площею 3,2501 га, кадастровий №3224288000:04:002:0006, що знаходиться території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, який цього ж дня зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі за № 322420004005921. Дані договори укладені строком на десять років та зареєстровані відповідно до норм законодавства України, які діяли в той час, про що свідчать відтиски печаток Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Їх термін дії закінчується 29.12.2022 року. В кінці березня 2019 року під час зустрічі представників ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір з відповідачами за первісним позовом, останніми повідомлено, що 06 квітня 2018 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договори №2 та №1 відповідно, про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), а 01 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Предметом зазначених договорів емфітевзису є права користування цими ж земельними ділянками, договори оренди яких зареєстровано за ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір . Договори емфітевзису за зверненням відповідачів комунальним підприємством Перевага проведено незаконну їх реєстрацію та внесено дані до Державного реєстру речових прав. КП Перевага , приймаючи рішення про державну реєстрацію речових прав за договорами емфітевзису, належним чином не перевірило наявність інших раніше зареєстрованих прав оренди на згадані вище земельні ділянки за ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , внаслідок чого неправомірно було здійснено повторну (подвійну) реєстрацію договорів користування одними і тими самими земельними ділянками, що призвело до створення ситуації правової невизначеності стосовно спірних земельних ділянок. Два договори емфітевзису укладено 06 квітня 2018 року, речові права, що виникли зареєстровані 27 червня 2018 року, один договір емфітевзису укладено 01 вересня 2018 року, речове право, що виникло зареєстровано 17 вересня 2018 року, тоді як первісні договори оренди цих же земельних ділянок між ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір та відповідачами укладено та зареєстровано ще 29 грудня 2012 року строком на десять років, тобто дані договори не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки зареєстровані до 01 січня 2013 року. Таким чином, реєстратор під час здійснення реєстрації договорів емфітевзису не здійснив необхідних дій для виявлення раніше зареєстрованих договорів оренди, а відповідачі не повідомили Реєстратора про наявність інших зареєстрованих до 01.01.2013 договорів, у зв`язку з чим допущено порушення прав та законних інтересів ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір .
Позивач ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір з урахуванням уточнення позовних вимог (Т. 1 а. с. 222-223) просить суд:
Визнати недійсним договір №2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Визнати недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Визнати недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Перевага від 27.06.2018р. номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869514, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Перевага від 27.06.2018р. номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869939, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Перевага від 17.09.2018р. номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28009477, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869514 від 27.06.2018р. про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_2 , площею 3,8554 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області.
Скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869939 від 27.06.2018р. про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_2 , площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області.
Скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28009477 від 17.09.2018р. про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_3 , площею 3,2501 га, кадастровий номер 3224288000:04:002:0006, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір судовий збір в розмірі 18 375 грн..
Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн..
В судовому засіданні представник ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір Невідомський О.Ю. зазначені позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити. На підтвердження своїх доводів по справі надав суду письмові пояснення (Т. 3 а. с. 126-129).
Відповідачі по справі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про час, дату та місце судового розгляду належним чином повідомлені, причини своєї неявки суду не повідомили (Т. 1 а. с. 64-65, 67-68). Від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення (Т. 2 а. с. 113, 122, 131), в яких вони позовні вимоги ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір не визнають з тих підстав, що в договорах, які вони уклали з даним товариством замінено без їх відому першу сторінку. На ній змінилася дата укладення договору з 01.09.2013 року на 29.12.2012 року та збільшився термін оренди з 5-ти до 10-ти років, проте орендна плата збільшена не була. Ці договора не були зареєстровані. Зважаючи на це, 01.09.2018 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_3 договір емфітевзису власної земельної ділянки. 06.04.2018 року такі ж договори було укладено ОСОБА_5 з ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 з ОСОБА_2 .. Вони усно повідомили керівництво ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір про припинення користування їх земельними ділянками після збору врожаю в 2018 році та повернення земельних ділянок, оскільки за укладеними договорами емфітевзису вони знаходитимуться в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно. Одночасно вони припинили отримувати орендну плату в ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір .
Представник відповідачів Кочин С.С. (Т. 1 а. с. 85-87, 112-114, Т. 3 а. с. 73-75) в судовому засідання позовні вимоги в інтересах відповідачів не визнав, просить відмовити в їх задоволенні, натомість подав зустрічні позови в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (Т. 1 а. с. 73-77, 88-92).
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів КП Перевага в судове засідання не прибув. На зворотніх повідомленнях міститься відмітка, що КП Перевага - не існує (Т. 1 а. с. 63, 176, 201, Т. 2 а. с. 8). Згідно листа Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 14.01.2020 року рішень про припинення діяльності КП Перевага не приймалось (Т. 1 а. с. 213). Оскільки інших альтернативної адреси та способу для направлення повідомлень третій особі встановлено не було, за клопотанням представника ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір ухвалою суду від 22.01.2020 року по справі залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Узинську міську раду Білоцерківського району Київської області, оскільки вказана міська рада є засновником КП Перевага (Т. 1 а. с. 32-34, 214-218).
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не прибув, причини своєї неявки суду не повідомив. Вказана рада належним чином повідомлена про місце, час та дату судового розгляду по справі (Т. 1 а. с. 220-221, 234-237, Т. 2 а. с. 3-6, 9).
За зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , позивач посилається на те, що 01.09.2018 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір емфітевзису землі площею 3,2501 га, розташовану за адресою: Київська область, Ставищенський район, Ясенівська сільська рада, кадастровий №3224288000:04:002:0006, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою використання її для сільськогосподарських потреб. ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір подана позовна заява, якою вимагається скасувати вказаний вище договір емфітевзису землі. Не може погодитися з такими позовними вимогами, вважає їх безпідставними. ОСОБА_1 пояснила йому, що між нею та ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір дійсно укладено договір оренди землі, але не 29.12.2012 року, а 01.09.2013 року, і не на 10, а на 5 років. В цей же день, 01 вересня 2013 року, укладено акт приймання-передачі об`єкта оренди. ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір замінено першу сторінку в згаданому вище договорі, чим змінено строк дії договору та дату його укладання. У відповіді від 24.10.2019 року №29-10-0.332-13797/2-19 вказано, що в архіві відділу договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (кадастровий №3224288000:04:002:0006), не обліковується. Спірна земельна ділянка знаходилася з 21 травня 2008 року по 31 серпня 2013 року в оренді ТОВ Інтерагроінвест , за що отримувалася орендна плата, а отже з 29 грудня 2012 року не могла знаходитися в оренді ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір . ОСОБА_1 пояснила, що її примірники договору відповідачем їй був наданий у 2017 році, і при ретельному його огляді видно, що договір розшивався, а це свідчить про заміну першої сторінки договору. Отже сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. На користь підробки спірних договорів свідчать і суттєві розбіжності його умов з дійсними обставинами справи, а саме згідно п. 20 спірного договору, де вказано, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Натомість акт приймання-нередачі підписаний сторонами 01 вересня 2013 року через дев`ять місяців після укладення договору. Важливою обставиною є те, що вказаний договір містить серію та номер державного акта, який виготовлений 29 грудня 2012 року, а на руки ОСОБА_1 його отримала влітку 2013 року. Отже, в момент укладення договору дані, які містяться в ньому сторонам були ще не відомі. Єдиним доказом державної реєстрації спірних договорів можуть бути лише документи про внесення плати за надання послуг із здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки кадастровий №3224288000:04:002:0006 від 29.12.2012 року. До позовної заяви такого доказу додано не було, що свідчить про нездійснення відповідачем державної реєстрації спірного договору. Такий правочин має бути визнаний недійсним.
Позивач ОСОБА_3 просить суд: визнати недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2012 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір та ОСОБА_1 власницею земельної ділянки загальною площею 3,2501 га, кадастровий №3224288000:04:002:0006, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області ( за межами населеного пункту ) із застосуванням наслідків недійсності правочину.
За зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , позивач посилається на те, що 06.04.2018 року між ним та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 укладено договори емфітевзису землі площею 3,5951 га, розташовану за адресою: Київська область, Ставищенський район, Ясенівська сільська рада, кадастровий №3224288000:02:006:0019 та площею 3,8554 га, розташовану за адресою: Київська область, Ставищенський район, Ясенівська сільська рада, кадастровий №3224288000:02:006:0020, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою використання їх для сільськогосподарських потреб. ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір подана позовна заява, якою вимагається скасувати вказані вище договори емфітевзису землі. Не може погодитися з такими позовними вимогами, вважає їх безпідставними. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 пояснили йому, що між ними та ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір дійсно укладено договори оренди землі, але не 29.12.2012 року, а 01.09.2013 року, і не на 10, а на 5 років. В цей же день, 01 вересня 2013 року, укладено акти приймання-передачі об`єкта оренди. ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір замінено першу сторінку в згаданих вище договорах, чим змінено строк дії договорів та дату їх укладання. У відповіді від 24.10.2019 року №29-10-0.332-13799/2-19 вказано, що в архіві відділу договір оренди землі між ОСОБА_5 та ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (кадастровий №3224288000:02:006:0020), не обліковується. У відповіді від 24.10.2019 року №29-10-0.332-13801/2-19 вказано, що в архіві відділу договір оренди землі між ОСОБА_6 та ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (кадастровий №3224288000:02:006:0019), не обліковується. Спірні земельні ділянки знаходилися з 24 травня 2008 року по 31 серпня 2013 року в оренді ТОВ Інтерагроінвест , за що отримувалася орендна плата, а отже з 29 грудня 2012 року не могли знаходитися в оренді ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір . ОСОБА_6 і ОСОБА_5 пояснили, що їх примірники договорів відповідач їм не надав, проте при демонстрації власних примірників було видно, що договори розшивались, а це свідчить про заміну першої сторінки договору. Отже сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. На користь підробки спірних договорів свідчать і суттєві розбіжності його умов з дійсними обставинами справи, а саме згідно п. 20 спірного договору, де вказано, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Натомість акт приймання-нередачі підписаний сторонами 01 вересня 2013 року через дев`ять місяців після укладення договору. Єдиним доказом державної реєстрації спірних договорів можуть бути лише документи про внесення плати за надання послуг із здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки кадастровий №3224288000:02:006:0019 та №3224288000:02:006:0020 від 29.12.2012 року. До позовної заяви такого доказу додано не було, що свідчить про нездійснення відповідачем державної реєстрації спірних договорів. Такий правочин має бути визнаний недійсним.
Позивач ОСОБА_2 просить суд: визнати недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2012 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір та ОСОБА_5 власницею земельної ділянки загальною площею 3,8554 га, кадастровий №3224288000:02:006:0020, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області ( за межами населеного пункту ) із застосуванням наслідків недійсності правочину; визнати недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2012 року укладений між ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір та ОСОБА_6 власником земельної ділянки загальною площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області ( за межами населеного пункту ) із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Представник відповідача ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір Невідомський О.Ю. вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 не визнав, до суду направив відзив на позовну заяву (Т. 2 а. с. 75-79), в якому зазначив, що позивач за зустрічним позовом не є стороною оспорюваного ним правочину і всі обставини, на які він посилається, відомі йому виключно зі слів ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є пов`язаними особами, перебувають у родинних відносинах, ніколи цього не приховували, про що свідчить одна адреса проживання, відтак вбачається їх зацікавленість у визнанні недійсним оспорюваного договору оренди та безпосередньо впливає на об`єктивність повідомленої інформації. Питання наявності права оренди у відповідача за зустрічним позовом розглядалось комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам та факту реєстрації відповідних договорів оренди, яка рекомендувала як ТОВ Полковничий Хутір , так і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести договірні відносини у правове поле, оскільки: реєстрація речового права емфітевзису відбулась з порушеннями прав та законних інтересів відповідача за зустрічним позовом; ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, спір про право на яку є предметом розгляду у цій справі, не повідомляла відповідача за зустрічним позовом про дострокове розірвання оспорюваних договорів оренди, не вимагала повернення земельної ділянки у власне володіння та не здійснювала жодних інших дій, які б свідчили про дострокове витребування її земельної ділянки з законного користування ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір . В 2018 році ОСОБА_1 придбала у ТОВ Полковничий Хутір продукцію, зобов`язання по сплаті за яку відповідно до актів про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог зараховувались в рахунок погашення грошових зобов`язань відповідача за зустрічним позовом, що виникли за оспорюваним договором оренди із зазначенням відповідного номеру цього договору та дати його укладення, яка відповідала 29.12.2012 року. При цьому, ОСОБА_1 отримала останню орендну плату за 2018 рік. У 2019 році вона відмовилась від отримання орендної плати без пояснення причин. Відповідач за зустрічним позовом направив на адресу ОСОБА_1 відповідне повідомлення про нарахування орендної плати та можливість її отримання. До 2018 року включно ОСОБА_1 отримувала орендну плату у натуральній формі. Повідомленням вона була проінформована про те, що відповідач за зустрічним позовом, у випадку не отримання нею орендної плати або неповідомлення про форму її отримання, буде змушений виконати умови договору оренди та направити орендну плату на відомі відповідачу за зустрічним позовом поштову адресу ОСОБА_1 у грошовій формі поштовим переказом. У зв`язку з тим, що від ОСОБА_1 не надійшло у встановлений термін жодної відповіді, відповідач за зустрічним позовом направив орендну плату на адресу ОСОБА_1 поштовим переказом.
ОСОБА_3 навмисно оминає увагою факт наявності підпису державного реєстратора Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області Стороженко С. А. , відтиску печатки цієї установи, реєстраційного номеру та, найголовніше, дати проведення державної реєстрації оспорюваного договору оренди. Всі згадані реквізити містяться на одному аркуші, що спростовує його твердження щодо підміни першої сторінки оспорюваного договору оренди, оскільки дата укладення оспорюваного договору оренди співпадає з датою його реєстрації, співпадає з датою укладення оспорюваного договору, що підтверджується копією Порядку надання пільгових послуг, що підписаний ОСОБА_1 та датований 2012 роком. Вищевикладене підтверджуються показаннями свідка - ОСОБА_9 , як працювала на момент державної реєстрації згаданих договорів оренди землі на посадібухгалтера-касира ТОВ Полковничий Хутір , в коло посадових обов`язків якої входило заповнення типових форм, підготовка документів до державної реєстрації та проведення державної реєстрації договорів оренди.
Позивач за зустрічним позовом посилається на обставини, які відомі виключно ОСОБА_1 , та які виключають можливість укладення оспорюваних договорів оренди, а саме на наявність договірних відносин між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроінвест , предметом яких була начебто ця само земельна ділянка, та які (відносини) існували станом на дату укладення оспорюваного договору оренди, тобто до 29.12.2012 року. Проте, предметом договору оренди земельної частки (паю), що укладений 21.05.2008р. між ТОВ Інтерагроінвест та ОСОБА_1 є частки (паї), а предметом оспорюваного договору оренди є земельна ділянка з визначеним кадастровим номером, яка перебуває у власності ОСОБА_1
ТОВ Полковничий Хутір не погоджується з датою, що зазначена на відповідних актах приймання-передачі земельних ділянок, яка на думку ОСОБА_3 співпадає з датою укладення оспорюваних договорів. При дослідженні вказаної дати вбачається факт виправлення року укладення відповідного акту з 2012 року на 2013 рік без наявності будь-якого підтверджуючого цю зміну підпису чи печатки будь-якої із сторін, що свідчить про самовільну зміну дати підписання відповідного акту невідомою особою.
ОСОБА_3 посилається на відсутність доданих до первинного позову платіжних документів, якими підтверджується внесення плати за проведення державної реєстрації договору оренди, вважає, що єдиним доказом державної реєстрації спірних договорів можуть бути лише документи про внесення плати за надання послуг із здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3224288000:04:002:0006 від 29.12.2012р.. Натомість, наявність договору оренди земельної ділянки, що укладений до 01.01.2013р. та який містить відомості про його державну реєстрацію (підпис державного реєстратора, печатка реєстраційної установи, реєстраційний номер, напис про державну реєстрацію) дійсно є тим єдиним документом, що має зберігатися на підприємстві як первинний документ, який підтверджує факт наявності правовідносин між орендарем та орендодавцем.
Відповідач за зустрічним позовом заявляє про застосування позовної давності судом, оскільки вимога про визнання недійсним оспорюваного договору оренди, що укладений та зареєстрований 29.12.2012р. заявлена зі спливом строків позовної давності.
Представник відповідача ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір Невідомський О.Ю. вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 не визнав, до суду направив відзив на позовну заяву (Т. 2 а. с. 10-15), в якому зазначив, що позивач за зустрічним позовом не є стороною оспорюваних ним правочинів і всі обставини, на які він посилається, відомі йому виключно зі слів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є пов`язаними особами, перебувають у родинних відносинах, ніколи цього не приховували, відтак вбачається їх зацікавленість у визнанні недійсними оспорюваних договорів оренди та безпосередньо впливає на об`єктивність повідомленої інформації. Відповідачу за зустрічним позовом подано заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є об`єктивним доказом, оскільки написані ними власноруч без будь-якого примусу/тиску та до виникнення спірних правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі, а саме: заява ОСОБА_5 від 14.12.2017р. про проведення розрахунку по обчисленню індексів інфляції розмірів орендної плати, заява ОСОБА_6 від 14.12.2017р. про проведення розрахунку по обчисленню індексів інфляції розмірів орендної плати. Згадані заяви абсолютно ідентичні за змістом, містять об`єктивні твердження щодо дати передачі земельних ділянок відповідачу за зустрічним позовом, саме 29.12.2012р. та щодо строку дії договорів оренди - 10 років.
Питання наявності права оренди у відповідача за зустрічним позовом розглядалось комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам та факту реєстрації відповідних договорів оренди, яка рекомендувала як ТОВ Полковничий Хутір , так і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести договірні відносини у правове поле, оскільки: реєстрація речового права емфітевзису відбулась з порушеннями прав та законних інтересів відповідача за зустрічним позовом; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як власники земельних ділянок, спір про право на які є предметом розгляду у цій справі, не повідомляли відповідача за зустрічним позовом про дострокове розірвання оспорюваних договорів оренди, не вимагали повернення земельних ділянок у власне володіння та не здійснювали жодних інших дій, які б свідчили про дострокове витребування їх земельних ділянок з законного користування ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір . В 2018 році ОСОБА_5 та ОСОБА_6 придбали у ТОВ Полковничий Хутір продукцію, зобов`язання по сплаті за яку відповідно до актів про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог зараховувались в рахунок погашення грошових зобов`язань відповідача за зустрічним позовом, що виникли за оспорюваними договорами оренди із зазначенням відповідних номерів цих договорів та дат їх укладення, яка відповідала 29.12.2012 року. При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали останню орендну плату за 2018 рік. У 2019 році вони відмовились від отримання орендної плати без пояснення причин. Відповідач за зустрічним позовом направив на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідні повідомлення про нарахування орендної плати та можливість її отримання. До 2018 року включно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримували орендну плату у натуральній формі. Повідомленням вони були проінформовані про те, що відповідач за зустрічним позовом, у випадку не отримання ними орендної плати або неповідомлення про форму її отримання, буде змушений виконати умови договору оренди та направити орендну плату на відомі відповідачу за зустрічним позовом поштову адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у грошовій формі поштовим переказом. У зв`язку з тим, що від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не надійшло у встановлений термін жодної відповіді, відповідач за зустрічним позовом направив орендну плату на адреси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поштовим переказом.
ОСОБА_2 навмисно оминає увагою факт наявності підписів державного реєстратора Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області Стороженко С. А. , відтисків печатки цієї установи, реєстраційних номерів та, найголовніше, дати проведення державної реєстрації оспорюваних договорів оренди. Всі згадані реквізити містяться на одному аркуші, що спростовує його твердження щодо підміни першої сторінки оспорюваних договорів оренди, оскільки дата укладення оспорюваних договорів оренди співпадає з датою їх реєстрації, співпадає з датою укладення оспорюваних договорів, що зазначалась ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в заявах від 14.12.2017 року та підтверджується копіями Порядків надання пільгових послуг, що підписані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та датовані 2012 роком, їх заявами про не проведення державної реєстрації будь-яких договорів оренди земельних ділянок, крім договорів, що укладені між ТОВ Полковничий Хутір з однієї сторони, та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з іншої, які також датовані 2012 роком. Вищевикладене підтверджуються показаннями свідка - ОСОБА_9 , як працювала на момент державної реєстрації згаданих договорів оренди землі на посадібухгалтера-касира ТОВ Полковничий Хутір , в коло посадових обов`язків якої входило заповнення типових форм, підготовка документів до державної реєстрації та проведення державної реєстрації договорів оренди.
Позивач за зустрічним позовом посилається на обставини, які відомі виключно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , та які виключають можливість укладення оспорюваних договорів оренди, а саме на наявність договірних відносин між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з однієї сторони, та ТОВ Інтерагроінвест з іншої, предметом яких були начебто ці само земельні ділянки, та які (відносини) існували станом на дату укладення оспорюваних договорів оренди, тобто до 29.12.2012 року. Проте, предметом договорів оренди земельних часток (паїв), що укладені 24.06.2008р. між ТОВ Інтерагроінвест , та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є земельні частки (паї), а предметом оспорюваних договорів оренди є земельні ділянки з визначеним кадастровим номером, які перебувають у власності ОСОБА_5 і ОСОБА_6
ТОВ Полковничий Хутір не погоджується з датою, що зазначена на відповідних актах приймання-передачі земельних ділянок, яка на думку ОСОБА_2 співпадає з датою укладення оспорюваних договорів. При дослідженні вказаної дати вбачається факт виправлення року укладення відповідного акту з 2012 року на 2013 рік без наявності будь-якого підтверджуючого цю зміну підпису чи печатки будь-якої із сторін, що свідчить про самовільну зміну дати підписання відповідного акту невідомою особою.
ОСОБА_2 посилається на відсутність доданих до первинного позову платіжних документів, якими підтверджується внесення плати за проведення державної реєстрації договорів оренди, вважає, що єдиним доказом державної реєстрації спірних договорів можуть бути лише документи про внесення плати за надання послуг із здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019 від 29.12.2012р.. Натомість, наявність договору оренди земельної ділянки, що укладений до 01.01.2013р. та який містить відомості про його державну реєстрацію (підпис державного реєстратора, печатка реєстраційної установи, реєстраційний номер, напис про державну реєстрацію) дійсно є тим єдиним документом, що має зберігатися на підприємстві як первинний документ, який підтверджує факт наявності правовідносин між орендарем та орендодавцем.
Відповідач за зустрічним позовом заявляє про застосування позовної давності судом, оскільки вимога про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди, що укладені та зареєстровані 29.12.2012р. заявлена зі спливом строків позовної давності.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір Невідомського О.Ю., представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом слід задовольнити, а в задоволенні позовних вимог за зустрічними позовами слід відмовити, виходячи із наступного.
Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.
29.12.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_5 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,8554 га, в т. ч. ріллі 3,8554 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (Т. 1 а. с. 6-8).
29.12.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_6 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5951 га, в т. ч. ріллі 3,5951 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (Т. 1 а. с. 9-11).
29.12.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_1 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2501 га, в т. ч. ріллі 3,2501 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (Т. 1 а. с. 12-14).
За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 26.06.2020 року №29-10-0.332-8697/2-20 у відділі в Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області наявні копії договорів оренди земельних ділянок, укладених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір строком на 10 років та зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області 29.12.2012 року (Т. 3 а. с. 2). Відповідно до листів Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області за №97-447/0/292-20, 97-448/0/292-20, 97-449/0/292-20 від 21.12.2020 року в державному фонді документації відділу обліковуються копії договорів оренди земельних ділянок, укладених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір строком на 10 років та зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області 29.12.2012 року (Т. 3 а. с. 102-107).
06.04.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:02:006:0019 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). 06.04.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:02:006:0020 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір №2 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). 01.09.2018 року між власником земельної ділянки кадастровий №3224288000:04:002:0006 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку зареєстровано обмеження у використанні вказаних земельних ділянок, а саме: право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) в КП Перевага , засновником останнього є Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області (Т. 1 а. с. 15-26, 32-34, 214).
21.05.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ Інтерагроінвест укладено договір оренди земельної частки (паю) за №30, який 04 липня 2008 року зареєстровано в Ясенівській сільській раді. Цей договір припинив дію у 2012 році, у зв`язку з переукладенням договору оренди земельної частки (паю) між вказаними суб`єктами оренди на нових умовах. Договір оренди земельної частки (паю) за №30 зареєстровано 03.08.2012 року у Ясенівській сільській раді за №412. У 2013 році земельна ділянка передана ОСОБА_1 у зв`язку з виготовленням документів на право власності на земельну ділянку та втратою чинності договору оренди земельної частки (паю). За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 24.10.2019 року №29-10-0.332-13797/2-19 в архіві відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області обліковується другий примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №044280 на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322420001002536 від 29.12.2012 року (Т. 1 а. с. 78-84).
24.06.2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ Інтерагроінвест укладено договір оренди земельної частки (паю) за №50, який 31 липня 2008 року зареєстровано в Ясенівській сільській раді. Цей договір припинив дію у 2013 році. За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 24.10.2019 року №29-10-0.332-13801/2-19 в архіві відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі наявний запис від 28.09.2010 року №011095500650 про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №825959 на ім`я ОСОБА_5 .. 24.06.2008 року між ОСОБА_10 та ТОВ Інтерагроінвест укладено договір оренди земельної частки (паю) за №38, який 31 липня 2008 року зареєстровано в Ясенівській сільській раді. Орендну плату по даному договору з 2011 року отримував спадкоємець орендодавця ОСОБА_6 .. Цей договір припинив дію у 2013 році. За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 24.10.2019 року №29-10-0.332-13799/2-19 в архіві відділу у Ставищенському районі Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі наявний запис від 28.09.2010 року №011095500651 про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №825958 на ім`я ОСОБА_10 , запис про реєстрацію державного акту за ОСОБА_6 відсутній (Т. 1 а. с. 94-110).
Згідно листа ТОВ Інтерагроінвест від 17.02.2020 року №54/з вказане товариство договорів оренди земельних ділянок з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не укладало. З даними особами укладено договори оренди земельних часток (паїв), строк дії яких закінчився в 2013 році, після чого земельні частки (паї) були передані власникам без складання будь-яких актів приймання-передачі (Т. 3 а. с. 142).
В 2018 році ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 придбали у ТОВ Полковничий Хутір продукцію, зобов`язання по сплаті за яку відповідно до актів про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог зараховувались в рахунок погашення грошових зобов`язань відповідача за зустрічними позовами, що виникли за оспорюваними договорами оренди із зазначенням відповідних номерів цих договорів та дат їх укладення, яка відповідала 29.12.2012 року. При цьому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 отримали останню орендну плату за 2018 рік. У 2019 році вони відмовились від отримання орендної плати. Відповідач за зустрічними позовами направив на їх адресу відповідні повідомлення про нарахування орендної плати та можливість її отримання. У випадку не отримання ними орендної плати або неповідомлення про форму її отримання, орендна плата буде направлена на поштову адресу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у грошовій формі поштовим переказом. Проте, від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не надійшло у встановлений термін жодної відповіді. Відповідач за зустрічними позовами направив орендну плату на адреси ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 поштовим переказом (Т. 1 а. с. 121-142).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 отримували орендну плату від ТОВ Інтерагроінвест за оренду земельних часток (паїв), а потім від ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір за оренду земельних ділянок (Т. 2 а. с. 237-240).
Питання наявності права оренди у відповідача за зустрічними позовами розглядалось комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам та факту реєстрації відповідних договорів оренди, яка рекомендувала як ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий Хутір , так і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести договірні відносини у правове поле, оскільки: реєстрація речового права емфітевзису відбулась з порушеннями прав та законних інтересів відповідача за зустрічними позовами (Т. 1 а. с. 143-147).
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не повідомляли відповідача за зустрічними позовами про дострокове розірвання оспорюваних договорів оренди їх земельних ділянок, не вимагали повернення земельних ділянок та не здійснювали інших дій щодо дострокового витребування земельних ділянок з користування ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір . Це підтверджується копіями: заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 14.12.2017 року; Порядків надання пільгових послуг підписаних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ; заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про не проведення державної реєстрації будь-яких договорів оренди земельних ділянок, крім договорів, що укладені ними з ТОВ Полковничий Хутір (Т. 1 а. с. 148-156).
Відповідно до висновків експерта за результатами проведення судово-технічних експертиз документів (Т. 2 а. с. 191-206, Т. 3 а. с. 33-42) перші аркуші в оспорюваних договорах оренди замінювались. Проте підробок, які б суттєво змінювали істотні умови цих договорів на користь ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий Хутір не встановлено. Дані висновки експерта не спростовують факту укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок саме 29.12.2012 року строком на 10 років. На підтвердження зазначеному за інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 26.06.2020 року №29-10-0.332-8697/2-20 (Т. 3 а. с. 2), листів Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області за №97-447/0/292-20, 97-448/0/292-20, 97-449/0/292-20 від 21.12.2020 року в державному фонді документації відділу обліковуються копії договорів оренди земельних ділянок, укладених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір строком на 10 років та зареєстрованих в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області 29.12.2012 року (Т. 3 а. с. 102-107).
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 своїх примірників договорів оренди землі, укладених з ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір суду на дослідження не надали, їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні неможливість надати зазначені договори пояснив тим, що примірників договорів оренди землі в його довірителів не має, так як раніше вони їх передали сторонній особі, а повернути їх назад ця особа відмовилась. Відсутність будь-якого документального підтвердження такому поясненню робить його непереконливим і може вказувати на особисту зацікавленість зазначених осіб у ненаданні суду даних договорів як доказів по справі.
Також, в судовому засіданні ні документально, ні нормативно не було обґрунтовано доцільність реєстрації права користування (емфітевзису) земельними ділянками за межами району, в якому ці земельні ділянки знаходяться, адже така реєстрація проведена в КП Перевага (м. Узин Білоцерківського району Київської області), що свідчить про існування в ініціаторів такої реєстрації особистих протиправних інтересів.
Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
В ст. 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з вимогами ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).
За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).
Підставами для визнання недійсним правочину за змістом частини першої статті 203 ЦК України, частини першої статті 215 ЦК України є недотримання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зміст якого не може суперечити як даному Кодексу, так і іншим актам цивільного законодавства.
За приписами частини першої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, сторона або інша заінтересована особа може заперечити його дійсність на підставах, встановлених законом, у судовому порядку для захисту своїх прав чи інтересів.
За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі, а статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
У постанові від 1 квітня 2020 року у справі №610/1030/18 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала висновок, висловлений у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц стосовно права орендаря за первинним договором оренди на захист. Вказала, що якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем. У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря, якщо на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити (пункти 46.3, 46.4 постанови від 1 квітня 2020 року у справі №610/1030/18).
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної (творчої) діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів (наприклад, створення речей), безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, настання або ненастання певної події. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Стаття 11 ЦК України прямо вказує лише на підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, однак зміст цього Кодексу свідчить про те, що за тих самих підстав цивільні права та обов`язки змінюються та припиняються.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про оренду землі . Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та Закону України Про оренду землі .
За змістом частини першої статті 93 ЗК України, статті 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.
Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону України Про оренду землі ).
Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.
Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України Про оренду землі ).
За змістом статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі як істотна умова договору визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.
Випадки та умови, коли права і обов`язки сторін за договором оренди продовжують існувати після закінчення узгодженого строку дії цього договору незалежно від волевиявлення власника, обмежуючи останнього у його правомочностях щодо здійснення права власності, обумовлюються договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на час вирішення спору судом) державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно із частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (провадження №12-304гс18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №823/378/16 викладено наступні висновки.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ята статті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року N161-XIV "Про оренду землі".
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень N1952-IV.
Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону N1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 18 Закону). Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону).
Частиною третьою статті 10 Закону N1952-ІV передбачено, що державний реєстратор:
- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом, відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
- під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.
Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону N1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).
Встановлено, що договора оренди земельних ділянок укладені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір зареєстровано та не припинено на час прийняття оскаржуваного рішення.
Наявність суперечності між зареєстрованими правом оренди земельних ділянок і реєстрації права користування земельними ділянками (емфітевзис) у розумінні пункту 5 частини першої статті 24 Закону N1952-IV є підставою для відмови в державній реєстрації прав.
Одночасне існування державної реєстрації права оренди та права користування (емфітевзису) на одну земельну ділянку (подвійної державної реєстрації права) суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в період дії первісних договорів оренди землі укладених та зареєстрованих 29.12.2012 року між орендарем ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір та орендодавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , останні безпідставно уклали договори користування землею (емфітевзису) з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і зареєстрували їх, створивши подвійну державну реєстрацію права на одні і тіж земельні ділянки, чим порушено чинне законодавство України та інтереси ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , за яким право оренди земельних ділянок, належних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_1 зареєстровано первинно та не припинялося. Відтак, це свідчить про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та вірно обраний спосіб захисту прав ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір . В той же час, позовні вимоги за зустрічними позовами є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а продиктовані протиправними особистими інтересами.
ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір у відзивах на позовні заяви за зустрічними позовами (Т. 2 а. с. 10-15, 75-79) заявлено про застосування позовної давності, оскільки вимоги про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди, що укладені та зареєстровані 29.12.2012р. заявлені зі спливом строків позовної давності.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У постанові ВС України від 16.11.2016 року у справі №6-2469цс16 сформовано наступну правову позицію щодо строків позовної давності.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року №14 судам роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Таким чином, підставами для відмови в позові у зв`язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулась до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності. Отже, позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.
За правилами ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, беручи до уваги, що позовні вимоги за первісним позовом в судовому засіданні відповідачами не були спростовані та ґрунтуються на належних і достатніх доказах, відтак є обгрунтованими, а позовні вимоги за зустрічними позовами свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом слід повністю задовольнити, а в задоволенні позовних вимог за зустрічними позовами слід відмовити, в зв`язку із їх безпідставністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір по справі сплачено судовий збір в сумі 5763 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4190 від 05 листопада 2019 року, а також судовий збір за зміну предмету позову в розмірі 12612 грн., згідно платіжного доручення №4505 від 28.01.2020 року (Т. 1 а. с. 1, 222-224).
Суд вважає, що з відповідачів за первісним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір слід стягнути судовий збір в розмірі 3675 грн. (5763+12612=18375; 18375: 5 = 3675), з кожного.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В обгрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн. Невідомський О.Ю. надав до суду довіреність від 12.09.2019 року №80 та від 01.12.2020 року №121 щодо представництва ним інтересів ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, видані Невідомському Олександру Юрійовичу , договору №0416/1 про надання правової допомоги від 16.04.2019р. укладеного між адвокатом Невідомським О. Ю. та ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір на представництво інтересів вказаного товариства (Т. 1 а.с. 36-40, Т. 3 а.с. 60).
Із системного аналізу наданих представником ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір Невідомським О. Ю. документів вбачається, що зазначений розмір витрат є необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі №757/16448/17-ц (провадження №61-48191св18).
Всупереч наведеному, Невідомським О. Ю. не надано розрахунку витрат з обґрунтуванням часу, затраченого на надання адвокатських послуг із наведенням конкретних видів правничої допомоги, вартості години наданих послуг, як і не надано акту про прийняття цих послуг (виконаних робіт), а також належних доказів на підтвердження їх оплати. Невідомський О. Ю. повідомив суду, що ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір на даний час ще не відшкодувало йому витрат на професійну правничу допомогу, тому докази на підтвердження оплати цих витрат ним буде надано уже після ухвалення рішення по даній справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в стягненні з відповідачів за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. на користь ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір .
Приписами ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України не передбачено стягнення судових витрат (в т. ч. судового збору і витрат на професійну правничу допомогу) в солідарному порядку, як того просить ТОВ з іноземними інвестиціями Полковничий хутір , відтак суд вважає, що такий порядок стягненя судових витрат не може бути застосований.
Керуючись ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 15, 16, 182, 202, 203, 207, 215, 257, 261, 267, 317, 334, 626, 627, 792 ЦК України, ст. ст. 3, 93, 125, 126 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 6, 13, 14, 15, 18, 19 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року №161-XIV, ст. ст. 2, 3, 4, 10, 18, 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року №1952-IV, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками, визнання протиправними та скасування рішень реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - задовольнити.
Визнати недійсним договір №2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Визнати недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Визнати недійсним договір №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Перевага (ідентифікаційний №42004730, юридична адреса: п/і 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. І. Котляревського, 16 А) від 27.06.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869514, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №2 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Перевага (ідентифікаційний №42004730, юридична адреса: п/і 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. І. Котляревського, 16 А) від 27.06.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26869939, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року укладеного між ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Перевага (ідентифікаційний №42004730, юридична адреса: п/і 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. І. Котляревського, 16 А) від 17.09.2018 року номер запису про речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28009477, про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою (загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869514 від 27.06.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) площею 3,8554 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26869939 від 27.06.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28009477 від 17.09.2018 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) площею 3,2501 га, кадастровий номер 3224288000:04:002:0006, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (код ЄДРПОУ: 32320388, п/і 09431, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Полковниче, вул. Поповича, буд. 35, р/р НОМЕР_6 в ПАТ Сбербанк , МФО 320627, ІПН 323203810214) судовий збір в розмірі 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (код ЄДРПОУ: 32320388, п/і 09431, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Полковниче, вул. Поповича, буд. 35, р/р НОМЕР_6 в ПАТ Сбербанк , МФО 320627, ІПН 323203810214) судовий збір в розмірі 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої в АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (код ЄДРПОУ: 32320388, п/і 09431, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Полковниче, вул. Поповича, буд. 35, р/р НОМЕР_6 в ПАТ Сбербанк , МФО 320627, ІПН 323203810214) судовий збір в розмірі 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (код ЄДРПОУ: 32320388, п/і 09431, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Полковниче, вул. Поповича, буд. 35, р/р НОМЕР_6 в ПАТ Сбербанк , МФО 320627, ІПН 323203810214) судовий збір в розмірі 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір (код ЄДРПОУ: 32320388, п/і 09431, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Полковниче, вул. Поповича, буд. 35, р/р НОМЕР_6 в ПАТ Сбербанк , МФО 320627, ІПН 323203810214) судовий збір в сумі 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п`ять) гривень.
В стягненні солідарно з ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Полковничий хутір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2021 року.
Суддя Р. В. Гуртовенко
Суд | Ставищенський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2021 |
Оприлюднено | 26.02.2021 |
Номер документу | 95143101 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ставищенський районний суд Київської області
Гуртовенко Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні