Постанова

від 23.02.2021 по справі 394/543/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

23 лютого 2021 року м. Кропивницький

справа № 394/543/20

провадження № 22-ц/4809/446/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство Лан ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Лан на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2020 року у складі судді Краснопольської Л.П.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Лан (далі по тексту - ПСП Лан ) про розірвання договору оренди земельної ділянки .

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що 20 липня 2006 року між ОСОБА_2 , який є дідом позивача, та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 2,9701 га, розташованої на території Новоархангельської селищної ради, строком на 25 років, який зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФЦ ДЗК 09 лютого 2007 року за №34. Пунктом 40 вказаного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони є підставою для зміни умов або розірвання договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті діда його земельну ділянку успадкувала його дочка та мати позивача - ОСОБА_3 . 25 вересня 2018 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Він, як спадкоємець за законом, оформив свої спадкові права на земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 травня 2020 року та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 травня 2020 року.

22 травня 2020 року він повідомив відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки за взаємною згодою сторін, до якого додав проект додаткової угоди про розірвання договору оренди. У цьому листі орендар був повідомлений про зміну орендодавця. На лист відповідачем надано відповідь від 12 червня 2020 року за вих. №183 про відмову у розірванні договору оренди за згодою сторін з пропозицією продовжити співпрацю з підприємством.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 2,9701 га, розташованої на території Новоархангельської селищної ради, укладений 20 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ПСП Лан .

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2020 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року №525, площею 2,9701 га, кадастровий номер земельної ділянки 3523655100:02:001:0525, що знаходиться на території Новоархангельської селищнїї ради Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_2 та ПСП Лан в особі ОСОБА_4 , та зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФДЗК 09 лютого 2007 за №34. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ПСП Лан подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 20 липня 2006 року ОСОБА_2 та ПСП Лан уклали договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 2,9701 га, розташованої на території Новоархангельської селищної ради, строком на 25 років, який зареєстровано у Новоархангельському відділі КРФЦ ДЗК 09 лютого 2007 року за №34. Пунктом 40 договору оренди передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, а в п.39 зазначено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається (а.с.8-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі на вказану земельну ділянку, яку успадкувала мати позивача - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.22).

14 травня 2020 року її син - ОСОБА_1 ,який прийняв спадщину, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване у реєстрі за №71 (а.с.11).

22 травня 2020 року ОСОБА_1 направив на адресу ПСП Лан повідомлення про розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі п.40 договору оренди , укладеного між ОСОБА_2 та ПСП Лан 20 липня 2006 року (а.с.18-19).

Листом від 12 червня 2020 року за вих. №183 відповідач відмовив у розірванні договору оренди, посилаючись на відсутність своєї згоди, та запропоновав підписати додаткову угоду до договору оренди (а.с.14-16).

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено статтею 32 Закону України Про оренду землі .

Згідно з ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Стаття 626 ЦК України розкриває поняття та види договору у цивільному праві, та встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто, договір є правочином, направленим на взаємне волевиявлення двох чи більше осіб. Стаття 202 ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. При цьому цивільне право передбачає презумпцію правомірності правочину (ст.204 ЦК).

Пунктом 40 спірного договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року сторони договору передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.9 зворот).

Вказаний пункт договору є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України та ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України ).

Сторони спірного договору, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у пункті 40 договору оренди землі від 20 липня 2006 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 , як нового власника земельної ділянки, підлягають задоволенню, а оспорюваний договір оренди розірванню з підстав, передбачених умовами договору.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Лан залишити без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2020 рокубез змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко