Ухвала

від 25.07.2019 по справі 2-2460/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

2-2460/11

н\п 4-с/490/48/2019

У Х В А Л А

25 липня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі : головуючого судді Чулуп О.С.,

при секретарі - Балдич Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду із скаргою, в якій просить суд визнати бездіяльність старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у виконавчому провадженні № 52451417 незаконною; скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 24.11.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 52451417 та вирішити питання про продовження виконавчих дій в даному виконавчому провадженні.

Сторони до судового засідання не зявились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду скаргу розглянуто у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене наступне.

10.07.2013 року Центральним районним судом міста Миколаєва виданий виконавчий лист на виконання рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 13.07.2012 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 511 грн. 71 коп. з кожного.

Судом досліджено постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 24.11.2017 року згідно якої виконавчий лист № 2-2460/11 виданий 10.07.2013 повернуто стягувачу у зв`язку з тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів майно, на яке неможливо звернути стягнення не виявлено. З постанови вбачається, що за адресою вказаною у виконавчому документі боржник не виявлений. Згідно отриманої відповіді Державної податкової служби, інформація стосовно боржника-фізичної особи щодо сум доходу, нарахованих податковим агентом на користь платників податку та сум утриманого з них податку відсутня. Згідно відповіді Державної податкової служби України про номери рахунків,відкритих у банках, інших фінансових установах боржник рахунків немає. Згідно відповіді Пенсійного фонду України щодо осіб-боржників, які отримують пенсії - інформацію не знайдено. Згідно відповіді Пенсійного фонду України щодо осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформації не знайдено. Згідно БД АІС Автомобіль, НАІС ДДАІ автотранспортні засоби за боржником не зареєстровано.

Враховуючи вищевикладене скаржник вважає, що старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м.Миколаїв ГУТУЮ у Миколаївській області грубо порушено норми чинного законодавства щодо виконання рішення суду по стягненню заборгованості з ОСОБА_2 та безпідставно завершено виконавче провадження № 52451417 з порушенням норм матеріального права, оскільки борг не погашено, а виконавче провадження підлягає відновленню з підстав , що боржник не виконав в повному обсязі рішення суду та не погасив заборгованість в розмірі 511 грн. 71 коп. Окрім цього, державним виконавцем не було проведено необхідних заходів для ефективного та своєчасного здійснення примусового виконання рішення. Як наслідок, дії державного виконавця мають бути визнанні незаконними.

В силу ст. ст. 15 , 16 ЦК України , ст.ст. 4 , 5 ЦПК України кожен може звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України , суд при розгляді справи керується принципом верховенства права , суд розглядає справим відповідно до Конституції України , законів України , міднародних договорів, згода на обовязковістиь яких надана Верховною Радою України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобож 1950 року і протоколи до неї, та практику Європейского суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 451 ЦПК України , за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Проте в матеріалах справи відсутні дані щодо вжиття державним виконавцем усіх покладені на нього ст.18 цього Закону обов`язків щодо примусового виконання рішення суду, і чи дійсно вживалися дієві заходи щодо розшуку майна боржника,а саме в порядку,передбаченому ст.53 вказаного Закону щодо виявлення для можливого подальшого звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб.

Отже, оскаржувана Постанова від 21.12.2018 року підлягає скасуванню, що є підставою для зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом та вжити усіх заходів, передбачених ЗУ Про виконавче провадження щодо виконання рішення суду.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.447-452 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Скаргу - задоволити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Левицької Вікторії Юріївни у виконавчому провадженні № 52451417, - незаконною.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Левицької Вікторії Юріївни від 24.11.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № № 52451417 та зобов`язати старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2460/11, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 10.07.2013 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом пятнадцяти днів до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва.

Суддя