Постанова

від 24.02.2021 по справі 760/9281/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/2083/2021

справа №760/9281/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року, ухваленого під головуванням судді Оксюти Т.Г.

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-

встановив:

В квітні 2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 15000 грн. щомісячно на кожну дитину.

Вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебувають у шлюбі, але сімейні відносини припинились, проживають окремо та спільного господарства не ведуть. Мають дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають з нею та перебувають на її утриманні.

Зазначає, що відповідач усунувся від надання допомоги дітям. Вказує, що за період з 20 лютого по 20 березня 2020 року її витрати на утримання дітей склали 60000 грн. (продукти харчування 19600 грн., гаджети та витрати у зв`язку із днями народженнями 20000 грн., комунальні послуги 7000 грн., лікарські засоби та медикаменти, 2500 грн., благодійні внески в фонд школи та привітання вчителів 2000 грн., заняття дітей з репетиторами 3000 грн., одяг 1000 грн., канцелярські товари 600 грн., товари особистої гігієни 500 грн., послуги Інтернету та мобільного зв`язку 800 грн., дитячі витрати (витрати на шкільні обіди, їжу домашнім тваринам, стрижки) 1500 грн., транспортні витрати 1000 грн.).

Зазначає, що відповідачу належить три квартири, три машиномісця, три земельні ділянки, житловий та садовий будинки, значна кількість транспортних засобів, він є учасником двох господарських товариств, а отже його доходи здатні забезпечити сплату аліментів у визначеному розмірі.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено:

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісяця, починаючи з 14 квітня 2020 року і до досягнення нею повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісяця, починаючи з 14 квітня 2020 року і до досягнення нею повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, представником ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі посилається на обставини, що були викладені в позовній заяві. Додатково вказує, що на теперішній час в проваджені суду розглядається справа про поділ майна подружжя, у якій буде установлено перелік належного відповідачу майна, значна частина якого зареєстрована за ним.

Щодо належності транспортних засобів господарському товариству зазначає, що при виході учасника з товариства йому виплачується сума, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариств, пропорційна його частці.

Зазначає, що суд не надав оцінки доказам по грошовим переказам на загальну суму 43024,97 грн.

Вказує, що рішення суду не містить обґрунтування стосовно визначеного розміру аліментів.

Висновки суду щодо неможливості враховувати як додаткові витрати внески до благодійного фонду школи, привітання вчителів, додаткові заняття для дітей з репетитором, витрати у зв`язку з днями народженнями вважає безпідставними, оскільки спрямовані на розвиток дітей.

Не погодившись з ухваленим рішенням, представником ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в частині визначення розміру аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове про стягнення їх в розмірі 4000 грн. на кожну дитину.

Посилається на те, що суд обґрунтовано взяв до уваги, що транспортні засоби, про які зазначала позивач, є власністю господарських товариств, дві з трьох квартир є спільною сумісною власністю подружжя, а статус фізичної особи-підприємця ним припинено у листопаді 2018 року.

Поряд з цим не погоджується з висновками суду щодо його майнового стану, який ґрунтується на тому, що сума перерахованих ним коштів на утримання дітей за півроку є більшою, ніж надана інформація про доходи за рік. Так, зазначає, що мав пені грошові накопичення.

Звертає увагу на інформацію фіскальних органів про розмір отриманих ним доходів, а саме: близько 18000 грн. у 4 кварталі 2019 року, які не дозволяють сплачувати аліменти у присудженому розмірі.

Представником ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 подано відзив проти апеляційної скарги ОСОБА_4 . Відзив ґрунтується на доводах власної апеляційної скарги. Також зазначає, що суд обґрунтовано відхилив деякі види витрат, про які позивач вказала у позовній заяві.

Представником ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подано відзив проти апеляційної скарги ОСОБА_2 . Відзив ґрунтується на доводах власної апеляційної скарги. Зазначає, що суд правильно установив обставини щодо доказів, на які посилався відповідач, та обґрунтовано відхилив їх.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України:

1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом першої інстанції установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, проте з весни 2019 року проживають окремо.

Сторони мають дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю.

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №195713794 від 09 січня 2020 року судом установлено, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 ; гараж (машиномісце) АДРЕСА_2 ; гараж АДРЕСА_9 ; гараж АДРЕСА_10 ; земельна ділянка кадастровий номер 3222487202:02:002:0403 за адресою: АДРЕСА_8; земельна ділянка кадастровий номер 3222487202:02:002:5043 за адресою: АДРЕСА_4 ; садовий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ; квартира АДРЕСА_6 ; квартира АДРЕСА_7 .

Щодо вказаного майна, суд першої інстанції зазначив, що судом приймається до уваги пояснення представника відповідача про те, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набуто в період шлюбу, окрім квартири АДРЕСА_6 , яка набута на підставі договору дарування.

Щодо перелічених позивачем транспортних засобів, суд вказав, що то такі належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Мак Роад".

Судом також установлено, що з 12 листопада 2018 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача.

Згідно даних довідки про доходи №29/09-1 від 29 вересня 2020 року ОСОБА_2 працює заступником генерального директора в ТОВ "Мак Роад" з 13 травня 2005 року, загальна сума нарахованого доходу за період з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2020 року становить 33000,01 грн.

Згідно даних довідки про доходи №БФ000000003 від 29 вересня 2020 року ОСОБА_2 працює за сумісництвом в Благодійній організації "Благодійний фонд "Перспектива освіти" з 18 жовтня 2017 року та займає посаду президент, його дохід за період з 01 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року становить 13628,00 грн.

При цьому, згідно даних квитанцій №RS_H1HZHS50F1EOTPVZ6BMYD від 05 жовтня 2020 року, №RC_H1HZHS502OH3E0516D14V0 від 04 вересня 2020 року, №RC_H2GFAW5NUXFLM571R6MQ4N від 18 серпня 2020 року, №0.0.1721085184.1 від 29 травня 2020 року, №0.0.1721086330.1 від 29 травня 2020 року, №P24AP24A373319795C9039 від 26 травня 2020 року, №P24AP24A359520341C0860 від 19 травня 2020 року, №P24AP24A276689639C3575 від 03 квітня 2020 року та №P24AP24A24746915C1272 від 16 березня 2020 року відповідачем на користь позивача перераховано загальну суму 43024,97 грн.

Судом зазначено, що такі витрати як внески до благодійного фонду школи, привітання вчителів, додаткові заняття дітей з репетитором, витрати у зв`язку з днями народженнями не є додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення аліментів в розмірі 8000 грн. на кожну дитину.

З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується.

Відповідно статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв`язку із чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.

Зазначене призводить до дисбалансу у обов`язках батьків, чому кореспондується право одного з батьків подати позов до суду для спонукання іншого з батьків брати участь у витратах на дитину, якщо останній ухиляється від цього або виконує такі обов`язки неналежним чином.

Одним із основоположних обов`язків батьків відповідно законодавства України та моральних засад суспільства є їхній обов`язок утримувати дитину. Утримання полягає в забезпеченні дитині розвитку та зростання з метою підготовки до дорослого самостійного життя. В окремих випадках, наприклад, у зв`язку із станом здоров`я дитини, батьки також зобов`язані докладати і інших зусиль та додаткових витрат з метою забезпечення благополуччя дитини, викликаних особливостями її стану здоров`я.

Розмір утримання на дитину батьки визначають самостійно з урахуванням своїх доходів та особистих потреб дитини, але такий розмір по-можливості не повинен обмежувати права і потреби дитини.

Згідно із стаття 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Розмір утримання з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття витрат на поточні основоположні життєві потреби дитини.

Поряд з цим, розмір утримання має залежати не лише від доходів, які отримує його платник та який він об`єктивно міг би і може сплачувати, а й від вимог розумності та необхідного достатку.

Тобто, якщо платник аліментів має значний дохід, це само по собі не вказує на його обов`язок сплачувати пропорційно значний розмір аліментів.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо визначення розміру аліментів в сумі 15 000 грн. на кожну дитину, відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі витрати як внески до благодійного фонду школи, привітання вчителів, додаткові заняття дітей з репетитором, витрати у зв`язку з днями народженнями не є тими витратами, які перебувають у прямій залежності із розвитком дитини. Окрім того, святкування дня народження відносить до традиційних свят, що відбуваються раз на рік в кожної людини, проте позивач відносить такі витрати, що мають одиночний характер, до щомісячних потреб дитини.

При цьому, потреби у щомісячних витратах на лікарські засоби та медикаменти в розмірі 2500 грн. жодним чином не аргументовано.

Окрім того, витрати на утримання домашніх тварин не можуть уважатися складовою аліментних зобов`язань батьків, оскільки аліменти покликані забезпечувати достатні матеріальні умови життя безпосередньо дитини.

Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" установлювався такий прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" установлено такий прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

З викладеного слід дійти висновку, що розмір аліментів, який визначила позивач, є необґрунтованим та явно завищеним в контексті вимог законодавства та засад розумності. При цьому значні статті витрат є такими, що не відповідають законодавчим критеріям розвитку дитини.

Доводи позивача з посиланням на наявність корпоративних прав відповідача викладені з посиланням на вірогідно перспективні обставини, тобто не ґрунтуються на фактичних доказах про доходи відповідача, з яких він міг би щомісячно сплачувати аліменти у запропонованому позивачем розмірі.

Аргументи позивача в тій частині, що судом першої інстанції не надано оцінки доказам по грошовим переказам на загальну суму 43024,97 грн. є безпідставними, оскільки рішення суду містить оцінку цих доказів та розмір аліментів визначено судом з урахуванням вказаних обставин.

Визначений судом розмір аліментів в сумі 8000 грн. на дитину є таким, що відповідає інтересам дитини та є таким, що забезпечує достатній рівень матеріального забезпечення.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом покладено на нього обов`язок сплачувати аліменти на дітей щомісячно у розмірі, що значно перевищує його сукупний місячний дохід, відхиляються апеляційним судом, оскільки дані про наявність та склад нерухомого майна, яке належить утримувати, дають підстави для висновку про спроможність відповідача сплачувати аліменти у визначеному розмірі та при визначенні розміру аліментів не обмежуватись даними про доходи.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова