Постанова

від 17.02.2021 по справі 623/3009/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 623/3009/17

провадження № 61-16606св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство Золота Нива 1 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, державний реєстратор Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанський Валерій Геннадійович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сектор з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року у складі судді Одарюка М. П., постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бурлаки І.В., Яцини В. Б., та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б., та касаційну скаргу Приватного підприємства Золота Нива 1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року Приватне підприємство Золота Нива 1 (далі - ПП Золота Нива 1 ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сектор з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, про визнання протиправними та скасування наказів, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання права користування земельною ділянкою, заборону використання.

Позовна заява мотивована тим, що 10 грудня 2009 року між Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП Золота Нива 1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області надала ПП Золота Нива 1 у платне користування земельну ділянку, загальною площею ріллі 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, із земель державного резервного фонду (поле № 2), на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років, а саме до 21 грудня 2058 року. 21 грудня 2019 року цей договір оренди землі зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах ) за № 040967200007.

19 березня 2014 року наказами Головного управління Держземагентства України у Харківській області № ХА/6322886000:03:000/00001027, № ХА/6322886000:03:000/00001028, № ХА/6322886000:03:000/00001029 затверджено проекти землеустрою щодо виділення земельних ділянок у власність та передачу у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 земельних ділянок, площею 6,61 га кожна, із кадастровими номерами 6322886000:03:000:0291, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0293, всупереч вимогам частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки не було припинено у встановленому чинним законодавством України порядку права користування ПП Золота Нива 1 .

Рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 грудня 2014 року № 17699531, від 04 грудня 2014 року № 17703927, № 17702583 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіною В. В. на підставі наказів Головного управління Держземагентства України у Харківській області від 19 березня 2014 року № ХА/6322886000:03:000/00001027, № ХА/6322886000:03:000/00001028, № ХА/6322886000:03:000/00001029 проведено державну реєстрацію права власності на зазначені земельні ділянки за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3

03 грудня 2014 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку. 04 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали свідоцтва № НОМЕР_2 , № 30451969 про право власності на земельні ділянки.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року в справі № 820/6229/14 позов ПП Золота Нива 1 до управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, Головного управління Держземагентства у Харківській області, Державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства в Ізюмському районі Діхтярьової Ю. М., треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , задоволені позовні вимоги про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області Діхтярьової Ю. М. з державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6322886000:03:000:0293, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0291, зобов`язанно державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області скасувати записи у Поземельній книзі від 07 грудня 2013 року щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6322886000:03:000:0291, площею 6,61 га, від 07 грудня 2013 року щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6322886000:03:000:0292, площею 6,61 га, від 23 грудня 2013 року щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6322886000:03:000:0293, площею 6,61 га.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року, в справі № 820/5989/15 за позовом ПП Золота Нива 1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної В. В., треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, про визнання протиправними та скасування рішень, позовні вимоги ПП Золота Нива 1 задоволено, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 грудня 2014 року № 17699531, від 04 грудня 2014 року № 17703927, від 04 грудня 2014 року № 17702583, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіною В. В.

27 січня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіною В. В. скасовано право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майно щодо об`єктів нерухомого майна від 27 січня 2016 року № № 52168587, 52165547, 52165474.

Після винесення судами зазначених рішень ПП Золота Нива 1 вважало свої права на користування земельною ділянкою відновленими, а права третіх осіб - припиненими.

Однак у 2016 році ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 незаконно отримали витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки кадастрові номери 6322886000:03:000:0293, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0291, на підставі яких 19 вересня 2016 року вони здійснили повторну реєстрацію за ними права власності на зазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ПП Золота Нива 1 вважає, що повторна реєстрація за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 права власності на спірні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушила права як орендаря земельної ділянки, загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, в межах якої знаходяться земельні ділянки кадастрові номери 6322886000:03:000:0293, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0291, які не були вилучені з його користування.

Про цю реєстрацію ПП Золота Нива 1 дізналось 09 березня 2017 року з листів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в яких вони повідомили про наявність у них права власності на зазначені земельні ділянки.

Ураховуючи викладене, ПП Золота Нива 1 просило: 1) визнати за ним право на користування земельною ділянкою, загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, із земель державного резервного фонду, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2009 року, зареєстрованого 21 грудня 2009 року в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040967200007 протягом строку дії цього договору; 2) заборонити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будь-яким іншим особам використання, в тому числі для сільськогосподарських потреб, земельної ділянки, загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, земельної ділянки, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0291, земельної ділянки, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0292, земельної ділянки, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0293, які розташовані в межах земельної ділянки, загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276; 3) скасувати накази Головного управління Держземагентства у Харківській області від 19 березня 2014 року № № ХА/6322886000:03:000/00001027, ХА/6322886000:03:000/00001028, ХА/6322886000:03:000/00001029 Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ; 4) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 16425875 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0291, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області та припинити право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку; 5) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 16422051 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0292, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області; 6) припинити право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку; 7) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 16424116 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0293, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області; 8) припинити право власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку, і стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року позов ПП Золота Нива 1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 19 березня 2014 року № ХА/6322886000:03:000/00001027 Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність .

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 19 березня 2014 року № ХА/6322886000:03:000/00001028 Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність .

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 19 березня 2014 року № ХА/6322886000:03:000/00001029 Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність .

Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 16425875 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0291, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області та припинено право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 16422051 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0292, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області та припинено право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.

Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 16424116 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0293, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області та припинити право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 усунути перешкоди орендареві, ПП Золота Нива 1 , у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії на земельній ділянці, площею 41,7982 га, кадастровий № 6322886000:03:000:0276, до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 10 грудня 2009 року між Ізюмською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством Золота Нива 1 , зареєстрованого у Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 грудня 2009 року за № 040967200007.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що відповідачі порушили гарантовані статтями 25, 27 Закону України Про оренду землі права позивача на безперешкодне користування спірною земельною ділянкою відповідно до умов договору оренди землі від 10 грудня 2009 року. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видало 19 березня 2014 року накази про затвердження документації із землеустрою та передачу земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за рахунок земель, що знаходяться в оренді позивача, без дотримання вимог частини п`ятої статті 116 ЗК України. Також державний реєстратор сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанський В. Г. зареєстрував права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на земельні ділянки, не здійснивши належним чином перевірки наданих йому документів та зареєструвавши право власності громадян на земельні ділянки, які одночасно знаходяться в межах земельної ділянки, яка відповідно до чинного договору оренди землі знаходилася в користуванні позивача. Зазначене також є підставою для задоволення позову в частині зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 усунути перешкоди позивачу в користуванні спірною земельною ділянкою. Задовольняючи частково позовні вимоги про витрати на правничу допомогу, суд враховував складність справи, обсяг виконаних адвокатом Білоголовською Л. А. робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, ціну позову та значення справи для позивача, а також вимоги розумності та справедливості.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, державного реєстратора з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г., ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ПП Золота Нива 1 про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 усунути перешкоди орендареві, ПП Золота Нива 1 , у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії на земельній ділянці, площею 41,7982 га, кадастровий № 6322886000:03:000:0276, до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 10 грудня 2009 року між Ізюмською районною державною адміністрацією та ПП Золота Нива 1 , зареєстрованого у Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах скасовано, в цій частині у задоволені позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо перерозподілу судових витрат.

У іншій частині рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції постановив, що Головним управління Держгеокадастру у Харківській області не доведено правомірність прийняття рішень про надання земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 саме за рахунок земельної ділянки, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, яка відповідно до умов договору оренди землі від 10 грудня 2009 року знаходиться в користуванні позивача, не надало будь-яких даних щодо наявності чи відсутності інших, вільних від оренди чи іншого обтяження земель державного резервного фонду на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, що могло б забезпечити і інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , і не порушувати права та законні інтереси інших осіб. Щодо позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 усунути перешкоди позивачу в користуванні спірною земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії на цій земельній ділянці до часу припинення дії договору оренди землі від 10 грудня 2009 року, то суд першої інстанції в цій частині ухвалив рішення на майбутнє, що є підставою для його скасування в цій частині.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року заяву ПП Золота Нива 1 задоволено частково, перерозподілено судові витрати, пов`язані з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПП Золота Нива 1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1 920,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 660,76 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП Золота Нива 1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1 920,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 660,76 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПП Золота Нива 1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1 920,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 660,76 грн.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Харківській області на користь ПП Золота Нива 1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1 920,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 660,76 грн.

Стягнуто з державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. на користь ПП Золота Нива 1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1 920,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 660,76 грн.

Стягнуто з ПП Золота Нива 1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 479,00 грн за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з ПП Золота Нива 1 на користь Головного управління Держгеокадастру в Харківській області судовий збір у розмірі 479,00 грн за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. на користь ПП Золота Нива 1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 921,00 грн (надану на стадії апеляційного перегляду справи).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП Золота Нива 1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 921,00 грн (надану на стадії апеляційного перегляду справи).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПП Золота Нива 1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 960,50 грн (надану на стадії апеляційного перегляду справи).

Суд апеляційної інстанції постановив, що відповідно до частин першої, десятої та тринадцятої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підлягає зміні розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У касаційних скаргах, поданих у серпні 2019 року та вересні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року в частині задоволених позовних вимог, і в частині цих позовних вимог закрити провадження у справі та скасувати додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року.

Касаційні скарги мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Харківській області від 19 березня 2014 року про затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність, не звернули увагу на практику Верховного Суду України, викладену у постанові від 04 червня 2013 року (провадження № 21-64а13), відповідно до якої ці накази є ненормативними правовими актами індивідуальної дії і не можуть бути скасовані.

Крім того, даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а також позовні вимоги про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 вже були предметом розгляду судами у справі № 820/5989/15, таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ПП Золота Нива 1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просило скасувати додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року і ухвалити нову постанову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково вимоги щодо стягнення судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, не надав оцінку всім обставинам справи, зокрема, не дослідив питання складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката у цій справі, чи співрозмірні послуги, які були надані адвокатом відповідно до умов договору з тими послугами, які фактично надавалися. Також безпідставно зменшено витрати на правничу допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзивах на касаційні скарги ОСОБА_2 ПП Золота Нива 1 зазначило, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відзиви на касаційні скарги від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, витребувано із Ізюмського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу № 623/3009/17 і зупинено виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року поновлено ПП Золота Нива 1 строк на касаційне оскарження додаткової постанови Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року і відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП Золота Нива 1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2020 року справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги ОСОБА_2 та ПП Золота Нива 1 підлягають частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи

10 грудня 2009 року між Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП Золота Нива 1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області надала, а ПП Золота Нива 1 прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею ріллі 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, із земель державного резервного фонду (поле № 2), на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років

21 грудня 2019 року договір оренди землі від 10 грудня 2009 року зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040967200007.

13 листопада 2012 року рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у справі № 2016/3804/2012 позов ОСОБА_1 до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної ділянки в натурі задоволено.

Зобов`язано Ізюмську районну державну адміністрацію Харківської області видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну ділянку Колективного сільськогосподарського підприємства Жовтень (далі - КСП Жовтень ) із земель запасу Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Рішення набрало законної сили.

Додатковим рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 лютого 2013 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення з позовною заявою до суду.

В абзаці другому рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2012 року вказано:

Зобов`язано Ізюмську районну державну адміністрацію Харківської області видати ОСОБА_1 секртифікат на право на земельну частку (ділянку) КСП Жовтень із земельного запасу Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області , на підставі розпорядження Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області від 18 вересня 2000 року № 493, площею в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю) в натурі в 7,91 га . Рішення набрало законної сили.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2012 року в справі № 2016/4682/2012 позов ОСОБА_2 до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Куньєвської сільради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) КСП Жовтень , розташованого на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Зобов`язано Ізюмську районну державну адміністрацію Харківської області включити ОСОБА_2 до списку, доданого до державного акта на землю вказаного КСП Жовтень .

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_2 про роз`яснення рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2012 року шляхом зазначення, що суд визнав за ОСОБА_2 право на земельну частку в КСП Жовтень , розташованому на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в розмірі 7,91 умовних кадастрових гектарів, із земель державного резервного фонду Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області .

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2012 року в справі № 2016/3808/2012 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, загальною площею 6,6195 га ріллі, розташовану на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка належала ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом, площею 7,91 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж на місцевості, яка раніше перебувала у колективній власності КСП Жовтень та на теперішній час розташована на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Ізюмську районну державну адміністрацію Харківської області видати ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) встановленого зразка, а також виділити земельну частку (пай) в натурі із земель державного резервного фонду на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

У вересні 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Харківьскій області із заявами про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (паїв), орієнтовними площами 6,61 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державного резервного фонду (поле № 2), надавши рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 листопада 2012 року, 13 листопада 2012 року та 04 грудня 2012 року.

10 жовтня 2013 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видало накази про надання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволу на розроблення документації із землеустрою, з якими вони у грудні 2013 року звернулися до державного реєстратора Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області Дегтярьової Ю. М., яка зареєструвала земельні ділянки на праві власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на землях Куньєвської сільської ради в Ізюмському районі Харківської області.

19 березня 2014 року наказами Головного управління Держземагентства України у Харківській області № ХА/6322886000:03:000/00001027, № ХА/6322886000:03:000/00001028, № ХА/6322886000:03:000/00001029 затверджені проекти землеустрою щодо виділення земельних ділянок у власність та передані у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 земельні ділянки, площею 6,61 га кожна, із кадастровими номерами 6322886000:03:000:0291, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0293.

Рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 грудня 2014 року № 17699531, від 04 грудня 2014 року № 17703927, № 17702583 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіною В. В. на підставі наказів Головного управління Держземагентства України у Харківській області від 19 березня 2014 року № ХА/6322886000:03:000/00001027, № ХА/6322886000:03:000/00001028, № ХА/6322886000:03:000/00001029 проведено державну реєстрацію права власності на зазначені земельні ділянки за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3

03 грудня 2014 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку. 04 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали свідоцтва № НОМЕР_2 , № 30451969 про право власності на земельні ділянки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року в справі № 820/6229/14 у задоволенні позову ПП Золота Нива 1 до управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, Головного управління Держземагентства у Харківській області, Державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства в Ізюмському районі Діхтярьової Ю. М., треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04 липня 2019 року, апеляційну скаргу ПП Золота Нива 1 задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову ПП Золота Нива 1 про визнання неправомірними дій з державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання скасувати запис у Поземельній книзі щодо державної реєстрації земельних ділянок та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов у цій частині задоволено.

Визнано протиправними дії державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області Діхтярьової Ю. М. з державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6322886000:03:000:0293, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0291.

Зобов`язано державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області скасувати записи у Поземельній книзі від 07 грудня 2013 року щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6322886000:03:000:0291, площею 6,61 га, від 07 грудня 2013 року щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6322886000:03:000:0292, площею 6,61 га, від 23 грудня 2013 року щодо державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6322886000:03:000:0293, площею 6,61 га.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року, в справі № 820/5989/15 позов ПП Золота Нива 1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної В. В., треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 грудня 2014 року № 17699531, від 04 грудня 2014 року № 17703927, від 04 грудня 2014 року № 17702583, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіною В. В.

27 січня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіною В. В. на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року скасовано право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на земельні ділянки, площею по 6,61 га, кадастрові номери 6322886000:03:000:0291, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0293.

Однак ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , скориставшись отриманими у 2016 році витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 6322886000:03:000:0293, 6322886000:03:000:0292, 6322886000:03:000:0291, знову звернулися із відповідними заявами до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, а 19 вересня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Ольшанським В. Г. повторно зареєстровано за ними права власності на ці земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року, провадження в адміністративній справі № 820/2358/17 за позовом ПП Золота Нива 1 до Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов`язання Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області скасувати прийняті державним реєстратором рішення від 16 вересня 2016 року № 31423733, № 31421707, № 31419519 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права приватної власності на земельні ділянки, а також зобов`язано Сектор з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області у десятиденний строк з дня отримання рішення у цій справі, яке набрало законної сили, подати суду звіт про його виконання закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині позовних вимог про визнання за ПП Золота Нива 1 права на користування земельною ділянкою, загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, із земель державного резервного фонду, на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2009 року, зареєстрованого 21 грудня 2009 року в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040967200007 протягом строку дії цього договору та про заборону ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 будь-яким іншим особам використання, в тому числі для сільськогосподарських потреб, земельної ділянки, загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, земельної ділянки, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0291, земельної ділянки, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0292, земельної ділянки, площею 6,61 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0293, які розташовані в межах земельної ділянки, загальною площею 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276 не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядаються в касаційному порядку.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права в межах доводів та вимог касаційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції не повною мірою відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Щодо підсудності справи

Відповідно до частини другої статті 4, пункту 1 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки особа звертається до відповідних органів із заявами про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її в користування, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У справі, яка переглядається, позивач оскаржує накази Головного управління Держземагентства у Харківській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність та просить скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності у зв`язку із тим, що при затвердженні проектів землеустрою щодо виділення земельних ділянок та передачу їх у власність були порушенні вимоги частини п`ятої статті 116 ЗК України, оскільки не було припинено у встановленому чинним законодавством України порядку права користування позивача на ці земельні ділянки.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 листопада 2018 року в справі № 674/31-15-ц (провадження № 14-288цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, висновки судів про те, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, є правильними.

Щодо вирішення позовних вимог по суті

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тож при укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; визнання права, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовано матеріалами справи, що 10 грудня 2009 року між Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП Золота Нива 1 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею ріллі 41,7982 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0276, із земель державного резервного фонду (поле № 2) , на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років.

21 грудня 2019 року договір оренди землі від 10 грудня 2009 року зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040967200007.

Зазначений договір оренди землі у судовому порядку не оскаржувався, тобто є чинним.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (частина друга статті 149 ЗК України).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що накази Головного управління Держземагентства у Харківській області від 19 березня 2014 року № № ХА/6322886000:03:000/00001027, ХА/6322886000:03:000/00001028, ХА/6322886000:03:000/00001029 Про затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність видані всупереч вимогам частини п`ятої статті 116 ЗК України, тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Відповідно до статті 26 Закону України Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації прав власності на спірні земельні ділянки є законними і обґрунтованими.

Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_9 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, необхідно зазначити таке.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) обставини.

При цьому положення частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, отже обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що про порушення свого права позивач дізнався лише 09 березня 2017 року, оскільки тоді йому стало відомо про повторну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки, тому строк позовної давності ним не пропущено.

Однак колегія суддів не може погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог ПП Золота Нива 1 до державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. про визнання протиправними та скасування наказів, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 41), від 20 червня 2018 року в справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18) (пункт 49), від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18)(пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року в справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18 ) (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року в справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 38), від 13 березня 2019 року в справі № 757/39920/15-ц (провадження № 14-61цс19) (пункт 31), від 27 березня 2019 року в справі № 520/17304/15-ц (провадження № 14-94цс19)(пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) (пункт 36)).

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій, обставини справи підтверджують, що спір у ПП Золота Нива 1 існує саме з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області.

Отже, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Харківській області та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 40), від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року в справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року в справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 39)).

Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі East/WestAllianceLimited проти України , від 26 лютого 2015 року в справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У справі, що переглядається, установлено, що між ПП Золота Нива 1 та ОСОБА_10 укладено договори про надання правничої допомоги від 21 листопада 2017 року № 21/ІІ-01, від 21 грудня 2018 року № 21/12-01 та додаткову угоду від 21 січня 2019 року № 1 до договору про надання правничої допомоги від 21 грудня 2018 року № 21/12-01.

Відповідно до акта виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 21 листопада 2017 року № 21/ІІ-01 ОСОБА_10 надано правничу допомогу адвоката у вигляді: вивчення обставин спору на підставі наданих клієнтом документів; вивчення судової практики з аналогічних правовідносин; складання позовної заяви; складання відповідей на відзиви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Харківській області; складання заяв на заперечення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , складання заяви про зміну предмета позову; складання відповіді на відзив ОСОБА_1 на заяву про заміну предмета позову; складання клопотання про долучення доказів, складання відповіді на відзив Головного управління Держгеокадастру в Харківській області про заміну предмета позову; складання інших заяв у справі; участь у судових засіданнях, що в загальному розмірі склало 75 000,00 грн, які сплачені ПП Золота Нива 1 , що підтверджується платіжним дорученням від 15 травня 2018 року № 1993.

Також згідно з договором про надання правничої допомоги від 21 грудня 2018 року № 21/12-01 та додатковою угодою від 21 січня 2019 року № 1 до договору про надання правничої допомоги від 21 грудня 2018 року № 21/12-01 ОСОБА_10 взяла на себе зобов`язання надати необхідну правничу допомогу клієнту при провадженні в Харківському апеляційному суді за апеляційними скаргами у цій справі, а клієнт зобов`язався виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги.

Здійсненні позивачем витрати на професійну допомогу підтверджуються договором від 21 грудня 2018 року № 21/12-01 про надання правничої допомоги; додатковою угодою від 21 січня 2019 року № 1; актом приймання-передачі наданих послуг від 16 липня 2019 року за договором про надання правничої від 21 грудня 2018 року № 21/12-01; детальними описами робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правничої допомоги від 21 грудня 2018 року № 21/12-01, та здійснених витрат станом на 24 січня 2019 року, 20 лютого 2019 року, 20 березня 2019 року, 12 квітня 2019 року, в яких наведені перелік наданих адвокатом послуг, кількість витраченого адвокатом часу та перелік здійснених та запланованих витрат; детальним описом робіт.

Додаткова угода від 21 січня 2019 року № 1 передбачає розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу та є фіксованим за весь обсяг послуг, передбачених договором. Передплату гонорару в розмірі 1 000,00 грн здійснено 21 січня 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням від 21 січня 2019 року № 3171. Остаточний розрахунок між ПП Золота Нива 1 та адвокатом здійснено 18 липня 2019 року шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 14 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18 липня 2019 року № 3917.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що детальний опис робіт, виконаних адвокатом Білоголовською Л. А., та наданні послуги з правничої допомоги надано без зазначення кількості годин, витрачених на роботу.

Крім того, в описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором від 21 листопада 2017 року № 21/11-01, значиться підготовка заяви про зміну перемета позову, підготовка відповідей на відзиви відповідачів на позовну заяву, підготовка заяв, однак відповідно до матеріалів справи зазначені документи подані за підписом директора ПП Золота Нива 1 , а не адвоката Білоголовської Л. А.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог розумності та справедливості, стягнув витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 8 303,81 грн з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру в Харківській області та державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. та витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 4 802,50 грн з державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також вирішив питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг.

Однак із висновком суду апеляційної інстанцій в частині стягнення з державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг не можна погодитися, оскільки державний реєстратор Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанський В. Г. є неналежним відповідачем у цій справі.

Тому додаткова постанова Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року в частині стягнення судових витрат з державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. підлягає скасуванню. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції, підлягають перерозподілу.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів частини третьої статті 400 ЦПК України рішення суду першої інстанцій та постанова суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог ПП Золота Нива 1 до державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. про визнання протиправними та скасування наказів, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає скасуванню та ухваленню в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП Золота Нива 1 .

У іншій частині рішення суду першої інстанцій в його незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г. витрат на правничу допомогу та судового збору за подання позовної заяви і апеляційних скарг підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року зупинено виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Враховуючи, що касаційне провадження у справі закінчено, то виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у нескасованих частинах підлягають поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Касаційну скаргу Приватного підприємства Золота Нива 1 задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року в частині позовних вимог Приватного підприємства Золота Нива 1 до державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського Валерія Геннадійовича про визнання протиправними та скасування наказів, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Золота Нива 1 до державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського Валерія Геннадійовича про визнання протиправними та скасування наказів, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовити.

У іншій частині рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року в його незміненій частині та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року залишити без змін.

Додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року в частині стягнення з державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського Валерія Геннадійовича витрат на правничу допомогу та судового збору за подання позовної заяви і апеляційних скарг скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства Золота Нива 1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 075 (дві тисячі сімдесят п`ять) гривень 95 копійок, надану в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Золота Нива 1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 075 (дві тисячі сімдесят п`ять) гривень 95 копійок, надану в суді першої інстанції, у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок, - надану на стадії апеляційного перегляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства Золота Нива 1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 075 (дві тисячі сімдесят п`ять) гривень 95 копійок, надану в суді першої інстанції, у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок надану, - на стадії апеляційного перегляду справи.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Харківській області на користь Приватного підприємства Золота Нива 1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 075 (дві тисячі сімдесят п`ять) гривень 95 копійок, надану в суді першої інстанції.

У іншій частині додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у нескасованих частинах.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк