Постанова

від 11.02.2021 по справі 925/596/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2021 р. Справа№ 925/596/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 (повний текст рішення підписано 03.12.2020)

у справі №925/596/19 (суддя Грачов В.М.)

за позовом фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни

до Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні відповідача: Фонду державного майна України,

на стороні позивача: Черкаської обласної державної адміністрації

про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Зеленько Світлана Олегівна звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" про встановлення строкового платного земельного сервітуту шляхом надання фізичній особі-підприємцю Зеленько Світлані Олегівні щоденного цілодобового права проходу та проїзду транспортними засобами до азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та земельної ділянки площею 0,6305 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0057, що перебуває в оренді у позивача, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 з дороги загального користування по пров. Зелінського через частину земельної ділянки, площею 1,2992 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0039 та частину земельної ділянки площею 5,3913 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0040, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та належать на праві постійного користування відповідачу, по існуючому проїзду площею 0,1258 га, як зображено на плані встановлення меж земельного сервітуту; визначити істотні умови сервітуту: 1) строк сервітуту - 49 років, 2) площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,1258 га, 3) межі сервітуту - згідно з планом встановлених меж земельного сервітуту, 4) плата за встановлення та користування сервітутом в розмірі 30% від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з внесенням щомісяця до 1-го числа рівними частками; та відшкодувати судові витрати.

Позовна заява мотивована вчиненням відповідачем дій, які перешкоджають позивачу користуватися загальним проїздом до орендованої ним земельної ділянки і розташованих на ній будівель і споруд, належних йому на праві приватної власності, що порушує його права як орендаря землі і власника нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 у справі №925/596/19 позов задоволено повністю. Встановлено на користь фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни (реєстраційний номер платника єдиного внеску НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) строковий платний земельний сервітут, шляхом надання фізичній особі-підприємцю Зеленько Світлані Олегівні щоденного цілодобового права проходу та проїзду транспортними засобами до азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та земельної ділянки площею 0,6305 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0057, що перебуває в оренді у Зеленько Світлани Олегівни , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з дороги загального користування по пров. Зелінського через частину земельної ділянки, площею 1,2992 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0039 та частину земельної ділянки площею 5,3913 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0040, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать на праві постійного користування Державному підприємству "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (код ЄДРПОУ 00205104, місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 21), по існуючому проїзду площею 0,2316 га, відповідно до варіанту у додатку № 2 до висновку судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 19.02.2020 року № 1951/19-23/193-194/20-23.

Визначено істотні умови сервітуту:

1) строк сервітуту - 49 років;

2) площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,2316 га;

3) межі та конфігурація сервітуту - відповідно до варіанту у додатку № 2 до висновку судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 19.02.2020 року №1951/19-23/193-194/20-23.

4) плата за встановлення та користування сервітутом в розмірі 30% від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з внесенням щомісяця до 1-го числа рівними частками.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності позивачем неможливості задоволення його потреб відносно користування орендованою земельною ділянкою та розташованих на ній будівель і споруд, належних йому на праві приватної власності, іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту, та встановлення земельного сервітуту для її користування способом, найменш обтяжливим для постійного користувача земельної ділянки - відповідача.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, Державне підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 у справі №925/596/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апелянт зазначає, що встановлення судом строку дії сервітуту на 49 років суперечить положенням частини другої статті 98 Земельного кодексу України, у відповідності до якої строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу, тоді як договір оренди землі між позивачем та Черкаською обласною державною адміністрацією підписано на строк 10 років. Також апелянт звертає увагу на те, що судом залишено поза увагою той факт, що постановою Кабінету Міністрів України №339 від 15.05.2013 Державне підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів", як виробника аміаку, віднесено до особливо небезпечних суб`єктів підприємницької діяльності, а тому на території підприємства встановлений особливий режим перетину КПП та допуск на територію такого підприємства цілодобово не здійснюється; добовий наряд в нічний час, згідно своїх функціональних обов`язків, здійснює охорону периметру та об`єктів, що розташовані на його території, КПП на даний час закривається та пломбується. Апелянт вказує, що договір сервітуту від 01.01.2018, на який посилається суд при винесенні рішення, не був підписаний самим позивачем та не направлений відповідачу, крім того за вказаним договором фізична особа - підприємець Зеленько С.О. жодного разу не здійснювала сплату за користування сервітутом за вказаним договором чи будь-яким іншим договором, що завдає збитки державі. Апелянт стверджує, що позивачем не доведено виключну необхідність встановлення земельного сервітуту; не доведено неможливість задоволення потреб позивача відносно користування орендованою земельною ділянкою іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту. Також, на думку відповідача, судом порушено вимоги законодавства щодо встановлення розміру сервітуту та винесено невмотивоване, безпідставне, необґрунтоване встановлення 30% сервітуту від суми загального земельного податку за частину земельної ділянки, що свідчить про порушення балансу інтересів відповідача і користувача земельної ділянки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 у справі №925/596/19; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

08.02.2021 через канцелярію суду, на виконання вимог суду апеляційної інстанції, позивачем надано додаткові пояснення, в яких зазначено про те, що об`єкти азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та належать ФОП Зеленько Світлані Олегівні на праві приватної власності не використовуються за їх цільовим призначенням у зв`язку з відсутністю доступу до даних об`єктів; відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах (47.62). Додатковими видами діяльності є, зокрема виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин (20.13); наразі, позивач провадить свою підприємницьку діяльність у сфері туристичних агентств (79.1 1); ФОП Зеленько С.О. не зверталась до органів місцевого самоврядування міста Черкаси із заявою щодо встановлення режиму роботи об`єктів азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I" площею 589,4 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, а тому у позивача відсутні документи, які б підтверджували або встановлювали конкретний режим роботи позивача за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21; охорона ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів" не може нести відповідальність за об`єкти нерухомого майна позивача; відповідно до вимог ст. 322 Цивільного кодексу України саме власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; доказом неналежної охорони об`єкту позивача є лист Управління поліції охорони в Черкаській області від 03.02.2021 №289/43/01-2021, згідно якого, відповідач не забезпечив доступ до об`єкту позивача Управлінню державної охорони в Черкаській області після спрацювання на ПЦС сигналу Тривога .

08.02.2021 через канцелярію суду, на виконання вимог суду апеляційної інстанції, позивачем надано додаткові пояснення, в яких зазначено про те, що Державним підприємством "Черкаський державний завод хімічних реактивів" 01.04.2019 підписано угоду з Приватним підприємством "Охоронна компанія ПСБ" про надання послуг по охороні майна та об`єктів на території, що належить Державному підприємству загальною площею більше 27 га, за умовами якого охоронна фірма здійснює охоронювані функції 24 години на добу. Добовий нагляд, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем складає на Державному підприємстві дві особи, один із охоронників в світлий робочий час здійснює пропускний режим орендарів, а в нічний час дві особи виконують охорону периметру та об`єктів Державного підприємства, в тому числі і території позивача, з метою недопущення розкрадання і не мають фізичної змоги постійно знаходитись на КПП Державного підприємства. 11.02.2019 наказом №12 по підприємству встановлено час перетину КПП всім транспортним засобам відповідно до режиму роботи підприємства з 08:00 год. до 17:30 год.

В судове засідання апеляційної інстанції 11.02.2021 представники відповідача, третьої особи на стороні позивача не з`явились. Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідача, третьої особи на стороні позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.02.2021 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 у справі №925/596/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 11.02.2021 представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва від 15.06.2011, зареєстрованого в реєстрі за №1729, виданого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, відповідно до статті 66 Закону України Про виконавче провадження та на підставі акта №27/6 державного виконавця про проведені прилюдні торги від 10.06.2011, фізичній особі-підприємцю Зеленько Світлані Олегівні належить на праві приватної власності майно: азотно-киснева станція з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R'-I" площею 589,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 (т. 1 а.с. 23).

З Інформаційної довідки №165968916 від 09.05.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна - комплексу за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси. Вул. Чигиринська, 21 (т. 1 а.с. 24-26) вбачається, що 04.07.2011 внесено запис №3746286 про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно, зокрема і за позивачем на підставі свідоцтва №1729 від 15.06.2011.

25.06.2018 між Черкаською державною адміністрацією, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Зеленько Світланою Олегівною, як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - договір, т. 1 а.с. 27-29), відповідно до умов п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 7110136400:02:016:0057, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21.

Виходячи зі змісту пунктів 2, 3, 5 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,6305 га земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому числі під будівлями і спорудами промислових підприємств. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля 0,0453 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1707583 грн. 15 коп.

Пунктом 8 Договору сторони визначили, що договір укладено терміном на 10 років. Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Земельна ділянка передається в оренду для виробничих потреб. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п.п. 15, 16 Договору).

Право оренди позивача на підставі цього Договору зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2018 року за № 1588994671101.

За актом прийому-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, яка є предметом оренди по договору від 25.06.2018 року (т. 1 а.с. 31).

У відповідності до кадастрового плану від 2017 року (невід`ємна частина договору оренди землі від 25.06.2018 року) земельна ділянка площею 0,6305 га межує із наступними землекористувачами та землевласниками:

- від А до Б землі ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів";

- від Б до В землі Черкаської міської ради;

- від В до Г землі ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів";

- від Г до А проїзд загального користування (т. 1 а.с. 32).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №129471029 від 03.07.2018 року щодо земельної ділянки - кадастровий номер 7110136400:02:016:0057, площею 0,6305 га (т. 1 а.с. 33-34) вбачається, що в актуальній інформації про державну реєстрацію іншого речового права внесено запис № 26863643 від 02.07.2018 року, що містить відомості про суб`єкта іншого речового права: орендар Зеленько С.О., підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, виданий 25.06.2018, вид іншого речового права - право оренди, строк дії - 10 років.

Земельна ділянка, що перебуває у користуванні позивача розташована усередині земельної ділянки площею 22,0090 га кадастровий номер 7110136400:02:016:0012, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів", на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18.07.2005, зареєстрованого за №03057750009.

У зв`язку із наданням у користування іншим фізичним і юридичним особам земельних ділянок за рахунок Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" та припинення права постійного користування на частину земельної ділянки площею 22,0090 га кадастровий номер 7110136400:02:016:0012, відбувся поділ даної земельної ділянки та утворено нові:

- земельна ділянка площею 1.2992 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0039;

- земельна ділянка площею 5.3913 га з кадастровим номером 7110136400:02:016:0040.

Позивач стверджує, що відповідач з 2018 року заборонив позивачу користуватися наявним проїздом по земельній ділянці площею 22,0090 га кадастровий номер 7110136400:02:016:0012, що перебуває у постійному користуванні ДП "Черкаський державний завод хімічних реактивів", чинить перешкоди у користуванні загальним проїздом, що унеможливлює користування майном, належному йому на праві власності та орендованої земельної ділянки. Через виникаючі конфлікти з відповідачем позивач вимушений звертатися до правоохоронних органів з заявами про захист своїх інтересів, щодо припинення обмежень доступу до приватної власності.

З метою укладення договору земельного сервітуту позивач звернувся 25.02.2019 року до фізичної особи-підприємця Стецуна О.А. із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту по вул. Чигиринській, 21 для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (т. 1 а.с. 41).

У пояснювальній записці технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни на площі 0,1258 га на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по вул. Чигиринська, 21 в межах земельної ділянки, що надана в постійне користування Державному підприємству "Черкаський державний завод хімічних реактивів" вказано про виготовлення плану встановлених меж земельного сервітуту (на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху) по вул. Чигиринській, 21 (код виду встановленого обмеження 07.02-право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху) та наявність технічної можливості встановлення земельного сервітуту на користь фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни (т. 1 а.с. 41).

15.03.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом-пропозицію від 13.03.2019 року встановлення платного, строкового земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,1258 га, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси , вул. Чигиринська, 21 в межах площі 22,0090 га кадастровий номер 7110136400:02:016:0012, до листа додано: копію свідоцтва від 15.06.2011 року за № 1729; копію договору оренди землі від 25.06.2018 року; проект договору про встановлення земельного сервітуту від 12.03.2019 року підписаний фізичною особою-підприємцем Зеленько С.О. та невід`ємну частина договору - план встановлених меж земельного сервітуту на площі 0,1258 га. (т. 1 а.с. 52-57, докази направлення т. 1 а.с. 59-60).

Відповідач станом на день подачі позову відповіді на пропозицію щодо укладання договору не надав, що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом про встановлення строкового платного земельного сервітуту, шляхом надання фізичній особі-підприємцю Зеленько Світлані Олегівні щоденного цілодобового права проходу та проїзду транспортними засобами до азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та земельної ділянки площею 0,6305 га, що перебуває в оренді у позивача, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 з дороги загального користування по пров. Зелінського через земельні ділянки, площею 1,2992 га та 5,3913 га, які належать на праві постійного користування відповідачу, по існуючому проїзду площею 0,1258 га та визначення істотних умов сервітуту.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр", які з урахуванням предмету спору є спеціальними нормативними актами.

Згідно положень ст. 13 та ст. 19 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу і права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, в порядок та спосіб визначений Конституцією та законами України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 4, 6 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, зміна правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу (частини перша, друга статті 98 Земельного кодексу України).

Стаття 99 Земельного кодексу України визначає види права земельних сервітутів, серед яких право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 101 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені ст. 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним.

Згідно зі статтею 395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно із статтею 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Частинами першою, другою, третьою статті 403 Цивільного кодексу України передбачено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Тобто, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що обслуговування та користування належного йому майна є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Як встановлено вище, фізична особа-підприємець Зеленько С. О. є власником азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та розташована на території Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", є істотною умовою договору оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30); спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35).

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

25.06.2018 року між Черкаською державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Зеленько С.О. укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:02:016:0057, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та на якій розташована будівля азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I". В кадастровому плані від 2017 року, що є невід`ємною частиною договору оренди землі від 25.06.2018 року передбачено наявність загального проїзду. Даний договір є чинним.

Відповідно до ст. 55-1 Закону України "Про землеустрій" для встановлення права сервітуту на частину земельної ділянки, виготовляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту. Замовниками технічної документації можуть виступати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні або юридичні особи, заінтересовані в набутті права сервітуту. Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

У відповідності до ч. 6 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.

Колегією суддів встановлено, що позивач, на виконання вимог ст. 55-1 Закону України "Про землеустрій", ч. 6 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", замовив у фізичної особи-підприємця Стецун О.А. технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни на площі 0,1258 га на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху по вул. Чигиринська, 21 в межах земельної ділянки, що надана в постійне користування державному підприємству "Черкаський державний завод хімічних реактивів", у пояснювальній записці якої передбачена можливість встановлення земельного сервітуту на користь фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни та розроблено абрис земельної ділянки по вул. Чигиринська, 21 з урахуванням схем спірної земельної ділянки та зведеного плану земельної ділянки.

На пропозицію позивача від 13.03.2019 року про встановлення платного, строкового земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,1258 а, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 в межах площі 22,0090 г кадастровий номер 7110136400:02:016:0012, до якого додано: копію свідоцтва від 15.06.2011 року за № 1729; копію договору оренди землі від 25.06.2018 року; проект договору про встановлення земельного сервітуту від 12.03.2019 року підписаний фізичною особою-підприємцем Зеленько С.О. та невід`ємну частина договору - план встановлених меж земельного сервітуту на площі 0,1258 га відповідач не надав згоди.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін, господарським судам слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем вчинялись заходи для досягнення домовленостей з відповідачем про встановлення сервітуту, які відповідачем не прийняті.

В матеріалах справи міститься висновок судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.02.2020 року №1951/19-23/193-194/20-23, складений за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, призначеної місцевим господарським судом у даній справі, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту для фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни з метою проходу та проїзду транспортними засобами до азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та земельної ділянки площею 0,6305 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0057, що перебуває в оренді у позивача, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 з дороги загального користування по пров. Зелінського через частину земельної ділянки, площею 1,2992 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0039 та частину земельної ділянки площею 5,3913 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0040, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21?

- чи можливі інші шляхи встановлення земельного сервітуту для фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни з метою проходу та проїзду транспортними засобами до азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та земельної ділянки площею 0,6305 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0057, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21? Якщо інші шляхи можливі, то вказати їх та позначити схематично.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про судову експертизу", незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що об`єктом дослідження судового експерта були три земельні ділянки із кадастровими номерами 7110136400:02:016:0057, 7110136400:02:016:0039 та 7110136400:02:016:0040. Експертне дослідження проводилось методом розрахунку ринкової (дійсної) вартості об`єктів дослідження, аналізу та зіставлення даних візуально-інструментального обстеження і документів, наданих позивачем та відомостей з Державного земельного кадастру, з вимогами нормативних документів, чинних в галузі будівництва.

У висновку зазначено, що враховуючи проведені геодезичні обміри було встановлено, що земельна ділянка на яку пропонується встановлення земельного сервітуту проходить через земельні ділянки з кадастровими номерами: 7110136400:02:016:0039 та 7110136400:02:016:0040 (додаток № 1).

В додатку № 2 запропоновано один варіант встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку для проходу і проїзду на транспортних засобах до азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, загальна площа такої земельної ділянки становить 0,2316 га (2316 кв. м.)

В додатку № 3 запропоновано один варіант встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку для проїзду до земельної ділянки площею 0,6305 га кадастровий номер 7110136400:02:016:0057, загальна площа такої земельної ділянки становить 0,1525га (1525 кв. м.).

Також судовий експерт вказав, що іншого можливого варіанту проходу та проїзду на транспортних засобах окрім як через земельні ділянки з кадастровими номерами: 7110136400:02:016:0039 та 7110136400:02:016:0040 не має, тому встановлення земельного сервітуту позивачу площею 0,2316 га (2316 кв. м.) та 0,1525га (1525 кв. м.) можливе лише через вказані земельні ділянки, що належать відповідачу.

З огляду на вищезазначений висновок експерта щодо відсутності можливості влаштувати проїзд, прохід до майна позивача та орендованої ним земельної ділянки, окрім як через частини земельних ділянок відповідача, колегія суддів вважає, що нормальне господарське використання позивачем земельної ділянки неможливе без обтяження чужої сусідньої земельної ділянки, а також, те що потреби сервітуарія не можуть бути задоволені будь-яким іншим способом.

Оскільки, у даному випадку, плата за встановлення сервітуту має компенсаційний характер, вона не може бути більшою ніж фактичні витрати відповідача на сплату земельного податку. При цьому слід зазначити, що встановлення сервітуту не означає вибуття із володіння та користування відповідача цієї земельної ділянки, більш того, він також має право продовжувати використовувати цей проїзд. Окрім того, ні відповідачем, ні третьою особою-1 не надано пропозицій щодо розміру плати за користування сервітутом із відповідним обґрунтуванням.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем доведено неможливість задоволення його потреб відносно користування орендованою земельною ділянкою та розташованих на ній будівель і споруд, належних йому на праві приватної власності, іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту, та встановлення земельного сервітуту для її користування способом, найменш обтяжливим для постійного користувача земельної ділянки - відповідача, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно визнано позовні вимоги фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити встановлені місцевим господарським судом умови сервітуту щодо періоду, на який встановлюється сервітут, а саме з щоденного цілодобового на щоденне з 08 год 00 хв. по 17 год 30 хв. в робочі дні шляхом зміни резолютивної частини оскаржуваного рішення, враховуючи, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №339 від 15.05.2013 Державне підприємство "Черкаський державний завод хімічних реактивів", як виробника аміаку, віднесено до особливо небезпечних суб`єктів підприємницької діяльності, а тому на території підприємства встановлений особливий режим перетину КПП та допуск на територію такого підприємства цілодобово не здійснюється; наказом Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" від 11.02.2019 №12 встановлено час перетину КПП всім транспортним засобам та працівникам відповідно до режиму роботи Підприємства з урахуванням вихідних та святкових днів з 08:00 год. до 17:30 год.

Доводи апелянта про невідповідність встановленого судом строку дії сервітуту положенням частини другої статті 98 Земельного кодексу України є безпідставними, з огляду на помилкове тлумачення апелянтом вказаної правової норми, у відповідності до якої строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення (в даному випадку - позивачем), та землекористувачем (в даному випадку - відповідачем), не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу (в даному випадку - відповідачу).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст. 277 ГПК України).

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі №910/11949/20 підлягає зміні.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Черкаський державний завод хімічних реактивів" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.09.2020 у справі №925/596/19 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити повністю.

Встановити на користь фізичної особи-підприємця Зеленько Світлани Олегівни (реєстраційний номер платника єдиного внеску НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) строковий платний земельний сервітут, шляхом надання фізичній особі-підприємцю Зеленько Світлані Олегівні щоденного з 08 год 00 хв. по 17 год 30 хв. в робочі дні права проходу та проїзду транспортними засобами до азотно-кисневої станції з прибудовою, будівлі ОПУ літ. "R-I, r, R`-I", що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та земельної ділянки площею 0,6305 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0057, що перебуває в оренді у Зеленько Світлани Олегівни , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з дороги загального користування по пров. Зелінського через частину земельної ділянки, площею 1,2992 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0039 та частину земельної ділянки площею 5,3913 га за кадастровим номером 7110136400:02:016:0040, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 та належать на праві постійного користування Державному підприємству "Черкаський державний завод хімічних реактивів" (код ЄДРПОУ 00205104, місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 21), по існуючому проїзду площею 0,2316 га, відповідно до варіанту у додатку №2 до висновку судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 19.02.2020 №1951/19-23/193-194/20-23.

Визначити істотні умови сервітуту:

1) строк сервітуту - 49 років;

2) площа, на яку поширюється земельний сервітут - 0,2316 га;

3) межі та конфігурація сервітуту - відповідно до варіанту у додатку № 2 до висновку судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 19.02.2020 №1951/19-23/193-194/20-23.

4) плата за встановлення та користування сервітутом в розмірі 30% від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з внесенням щомісяця до 1-го числа наступного місяця рівними частками.

Матеріали справи №925/596/19 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.02.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир