Постанова

від 24.02.2021 по справі 918/805/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 918/805/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Янчук В.В.

відповідача - Беркута Є.В.

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної громади християнської церкви "Посольство боже" - незалежної в м. Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 02.12.2020, повне рішення складено 03.12.2020, у справі № 918/805/20

за позовом Релігійної громади християнської церкви "Посольство боже" - незалежної в м. Рівне

до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Національна академія статистики, обліку та аудиту

про визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди державного майна та про визнання права на звільнення від сплати орендної плати

В серпні 2020 Релігійна громада християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне звернулась до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області, в якій просила визнати укладеною Додаткову угоду № 1 до Договору оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017 між позивачем та відповідачем на вказаних у позові умовах та визнати за позивачем право на звільнення від сплати орендної плати за адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій) площею 495,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Полуботка, 13 та перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту, що виникла (нарахована) за період з 12.03.2020 по 10.08.2020 згідно з Договором оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017, укладеним між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю захисту цивільних прав та обов`язків позивача як орендаря державного нерухомого майна у вигляді визнання за ним права на звільнення від сплати орендної плати за адміністративну будівлю в порядку ч. 6 ст. 762 ЦК України внаслідок неможливості використання майна через обставини та обмежувальні заходи, пов`язані із встановленням карантину на всій території України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами і доповненнями) з метою запобігання поширенню коронавірусу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.11.2020, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національну академію статистики, обліку та аудиту.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.12.2020 у справі № 918/805/20, у позові Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області про визнання укладеною Додаткової угоди № 1 до Договору оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017 та визнання за позивачем права на звільнення від сплати орендної плати за адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій) площею 495, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Полуботка, 13 та перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту, що виникла (нарахована) за період з 12.03.2020 по 10.08.2020 згідно з Договором оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017, укладеним між позивачем та відповідачем, - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що для застосування ч.6 ст. 762 ЦК України орендар (позивач) має довести належними і допустимими доказами обставини, які підтверджують відсутність можливості використання об`єкта оренди, а не лише посилатись на неможливість використання орендованого майна у період з 12.03.2020 по 10.08.2020 з підстав загального посилання на існування карантинних заходів та обмежень; у відповідності до ст. 76-78 ГПК України позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що він був позбавлений можливості користуватися орендованим майном за цільовим призначенням з незалежних від нього обставин з моменту введення карантину 12.03.2020 по 10.08.2020; водночас карантинні обмеження у період з 12.03.2020 по 10.08.2020 підлягали періодичним посиленням та послабленням, тому не може бути задоволеною позовна вимога позивача про визнання за ним права на повне звільнення від сплати орендної плати за адміністративну будівлю за цей період, адже позивачем не доведено, що за весь цей час абсолютно неможливо було користуватися предметом найму, проводити релігійні обряди та церемонії /а.с. 127-146/.

Позивач Релігійна громада християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2020 у справі № 918/805/20 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує:

- відповідно до умов укладеного між сторонами Договору оренди державного майна від 15.12.2017, майно позивачу було передано в оренду з метою проведення релігійних обрядів та церемоній, проте обмеження, які були запроваджені органами державної влади та місцевого самоврядування (Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, № 215 від 16.03.2020 Про запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19 , протоколи № 4 від 12.03.2020, № 5 від 16.03.2020, № 6 від 18.03.2020 та № 7 від 20.03.2020 оперативних засідань Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного) унеможливили використання орендованого приміщення для проведення релігійних обрядів та церемоній;

- суд першої інстанції формально підійшов до вирішення спору, не з`ясувавши дійсних обставин справи, які склались між сторонами. При цьому, суд довільно трактував норму ч. 6 ст. 762 ЦК України, зазначивши, що наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;

- діючим договором оренди, який було укладено між сторонами спірних правовідносин, чітко визначено його мету, а саме: для проведення релігійних обрядів та церемоній Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної м. Рівне, вул. Клима Савура, буд. 14, кв. 64, а не для будь-яких інших потреб, як про це довільно вказав в своєму рішенні суд першої інстанції. Натомість, позивач був позбавлений використання вказаного майна з передбаченою договором метою з причин від нього незалежних;

- враховуючи, що вимогами постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (із змінами) заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, орендар на період встановленого карантину не має можливості здійснювати свою діяльність на орендованому об`єкті та використовувати об`єкт за цільовим призначенням;

- Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) від 30.03.2020, який набрав чинності 18.04.2020, викладено п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України у новій редакції: З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку, передбачено, що наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до ч.6 ст. 762 цього Кодексу .

Таким чином, на думку скаржника, рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2020 у справі № 918/805/2 є необґрунтованим та незаконним, прийнятим з порушенням норм, як матеріального так і процесуального права, а тому підлягає до скасування /а.с. 151-156/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2020 у справі № 918/805/20, розгляд справи призначено на 27.01.2021 об 11:00 год. /а.с. 165-166/.

20.01.2021 Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вих.№ 10-04-0098 від 14.01.2021), в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 розгляд справи № 918/805/20 відкладено на 24.02.2021 об 11:00 год. /а.с. 185-186/.

В судовому засіданні 24.02.2020 представник Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати, а позов задоволи повністю.

Представник Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача з підстав, викладених у відзиві, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 02.12.2020 у справі № 918/805/20 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Національна академія статистики, обліку та аудиту явку повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином /а.с. 189/.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалами суду від 04.01.2021 та від 27.02.2021 явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника Національної академії статистики, обліку та аудиту, оскільки його не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (надалі - Ооендодавець) та Релігійною громадою християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне (надалі - орендар) укладено Договір оренди державного майна № 1556-2017 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно): адміністративну будівлю (в т.ч. огорожу, замощення території (благоустрій)), площею 495,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Полуботка, 13, та перебуває на балансі Національної академії статистики, обліку та аудиту (надалі - балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.07.2017 і становить за незалежною оцінкою 4 269 140,00 грн, без врахування ПДВ.

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди майно передано в оренду з метою проведення релігійних обрядів та церемоній Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної м. Рівне, вул. Клима Савура, буд. 14, кв. 64.

Розділом 3 Орендна плата Договору визначено порядок та розміри сплати орендної плати.

Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2017 - 25 911,62 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. (п. 3.4. Договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 3.5. Договору).

Розділ 5 Договору регулює питання обоорендодавця.

У відповідності до п. 5.3 Договору, орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні Договору оренди.

Відповідно до п. 6.1 Договору, орендар має право: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

Згідно з п. 6.4 Договору, орендар має право самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого майна, створювати спеціальні фонди (розвитку виробництва, соціально-культурних заходів тощо).

На підставі п. 7.1 Договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 15.12.2017 до 15.11.2020 року включно (п.10.1 Договору).

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язання (п. 10.2 Договору) /а.с. 12-14/.

15.12.2017 між сторонами підписано Додаток 1 до Договору, а саме: акт прийому-передачі нерухомого майна, з якого вбачається, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно. Майно передається в оренду з метою проведення релігійних обрядів та церемоній /а.с. 15/.

Додатком № 2 до Договору є розрахунок орендної плати за державне нерухоме майно - адміністративну будівлю площею 495,9 кв. м /а.с. 15 на звороті/.

Передача адміністративної будівлі (в тому числі огорожа, замощення території (благоустрій) площею 495,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Полуботка, 13) здійснена шляхом підписання між сторонами 26.12.2017 акту прийому-передачі об`єкта оренди /а.с. 16/.

03.01.2018 сторони уклали Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна, за яким розділ 6 Договору доповнено пунктом 6.5, а саме Самостійно заключати договори на постачання електроенергії, водопостачання та газопостачання із відповідними підприємствами та організаціями . Усі інші умови Договору залишено без змін, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання /а.с. 17/.

23.03.2018 сторони уклали Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна, згідно з яким преамбулу Договору викладено у новій редакції. Усі інші умови Договору залишено без змін, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання /а.с. 18/.

26.03.2018 сторони уклали Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна, згідно з яким: преамбулу Договору викладено у новій редакції; пункт 1.2 Договору викладено у наступній редакції: Майно передається в оренду з метою проведення релігійних обрядів та церемоній Релігійної громади християнської церкви «Посольство боже» - незалежної в м. Рівне ; розділ 11 Договору викладено у новій редакції: Орендодавець: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області: 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77. Орендар: Релігійна громада християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне : 33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 11 . Усі інші умови Договору залишено без змін, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання /а.с. 19/.

30.05.2018 сторони уклали Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна, згідно з яким п. 10.7 Договору викладено у новій редакції, а саме: Поліпшення майна, зроблені Орендарем, як за згодою, так і без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає, крім випадків приватизації майна у відповідності до чинного законодавства України . Розділ 6 доповнено пунктом 6.5, згідно з яким: Приватизувати орендоване майно згідно чинного законодавства . Усі інші умови Договору залишено без змін, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання /а.с. 20/.

13.04.2020 Релігійна громада християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне звернулася до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області із з листом вих. № 038/03-2020 від 30.03.2020, в якому з посиланням на Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, № 215 від 16.03.2020 Про запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19 , протоколів № 4 від 12.03.2020; № 5 від 16.03.2020; № 6 від 18.03.2020 та № 7 від 20.03.2020 оперативних засідань Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного, ст. 762 ЦК України, в зв`язку з неможливістю використання орендованого приміщення для проведення релігійних обрядів та церемоній внаслідок встановлення карантинних заходів просила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях переглянути умови нарахування орендної плати (зокрема звільнити від її сплати) за вказаним в даному зверненні Договором за весь час оголошення загальнодержавного карантину з 18.03.2020 до остаточного визначеної дати закінчення карантину.

До вказаного листа Релігійною громадою було долучено Додаткову угоду № 1 від 13.04.2020 до Договору оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017 на певних умовах, зокрема таких, що орендар звільняється від сплати орендної плати, передбаченої п. 3.2 Договору з 12.03.2020 на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби СОVID-19 /а.с. 21-22/.

У відповідь на вказаний лист вих. № 038/03-2020 від 30.03.2020 стосовно звільнення від сплати орендної плати на період дії карантину Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області листом вих. № 17- 02-1550 від 25.05.2020 повідомило про відмову у задоволенні прохання позивача, посилаючись на Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, ч. 1, п. 4. ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна» , ст. 629 ЦК України, ст. 218 ГК України. Відповідач мотивував відмову відсутністю порядку звільнення орендарів від сплати орендної плати по діючих договорах оренди державного майна (в т.ч. на період карантину) /а.с. 23/.

Таким чином, відмова Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області на звільнення позивача від сплати орендних платежів за Договором оренди державного майна від 15.12.2017 у період дії карантину починаючи з 12.03.2020 по 10.08.2020 та відповідно не укладення про це Додаткової угоди запропонованої позивачем, слугувала підставою для звернення Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне до Господарського суду Рівненської області із відповідним позовом.

Згідно з Довідкою за результатами огляду об`єкту оренди за місцем його розташування по Договору оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017, складеною Регіональним відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області 05.05.2020, відділенням встановлено, що вхідні двері та ворота зачинені, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 від 11.03.2020 № 211 (зі змінами) (фотоматеріали додаються). В ході візуального огляду спостерігається, що всередині будівлі люди не перебувають, ремонтні роботи не проводяться. Орендар на період встановленого карантину не має можливості здійснювати свою діяльність на орендованому об`єкті та використовувати об`єкт за цільовим призначенням /а.с. 158/.

Довідка від 05.05.2020 додана скаржником до апеляційної скарги. Неможливість подання вказаної довідки до суду першої інстанції обгрунтовує тим, що Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області листом вих. № 11-02.2-3917 від 11.12.2020, після ухвалення оскаржуваного рішення, надіслало цю довідку позивачу.

Розглянувши матеріали справи , апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто, господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

З урахуванням того, що орендоване майно є державною власністю, до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем за Договором оренди № 1556-2017 від 15.12.2017, застосовуються положення Закону України Про оренду державного та комунального майна , який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

01.02.2020 введений в дію Закон України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 № 157-IX.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна , оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону України Про оренду державного та комунального майна Договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.

У відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України Про оренду державного та комунального майна , внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

Не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду (ч. 5 ст. 16 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Із змісту позовних вимог, вбачається, що позивач просив визнати наявне у нього право на звільнення від сплати орендної плати за Договором за період з 12.03.2020 по 10.08.2020, а також визнати укладеною Додаткову угоду № 1 до Договору станом на 13.04.2020, у якій, зокрема, розділ 3 Договору доповнити пунктом Орендар звільняється від сплати орендної плати, передбаченої п. 3.2 Договору, з 12.03.2020 на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19) .

Позивач зазначає, що із встановленням карантинних обмежень на території України із 12.03.2020, він як орендар фактично був позбавлений можливості проводити релігійні обряди та церемонії відповідно до цільового призначення Договору.

При цьому у позовній заяві позивач вказує, що обмеження використання орендованого майна відповідно до його призначення були застосовані:

- згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , якою установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України карантин, та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників);

- згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020, якою постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 викладено у новій редакції, та заборонено, зокрема, з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 до 3 квітня 2020 проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- протоколами № 4 від 12.03.2020, № 5 від 16.03.2020, № 7 від 20.03.2020 оперативних засідань Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного;

- пунктом 3.1 рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міста Рівного, яке оформлено протоколом оперативного засідання № 6 від 18.03.2020, яким заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб;

- згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Отже, в обґрунтування вказаних вище вимог до правовідносин, які виникли між учасниками справи, позивач застосовує положення ст. 762 ЦК України.

Зокрема, вказує, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Так, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, викладено п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у новій редакції: З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу .

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020, п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України викладено у новій редакції:

"14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 16.06.2020 № 692-ІХ, який набрав чинності 16.07.2020, п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України викладено у новій редакції:

"14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони".

Отже у період з 02.04.2020 по 15.07.2020 наймачі могли бути звільнені від плати за користування майном на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, а з 16.07.2020 звільнені від плати за користування майном можуть бути лише наймачі, які здійснюють підприємницьку діяльність з використанням орендованого майна. Тобто з 16.07.2020 право на звільнення Релігійної громади від сплати орендної плати у зв`язку з поширенням хвороби COVID-19 на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України п.14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачає.

Апеляційним судом враховується, що норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Для застосування частини 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто такі обставини мають бути доведені належним чином.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/1248/18, 914/2264/17.

Згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати , форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Однак, зважаючи на вищезазначені положення законодавства, саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов`язання від відповідальності за невиконання її обов`язку. Така сторона повинна довести в кожному випадку наявність причинно-наслідкового зв`язку між карантином та неможливістю повністю використовувати державне майно за цільовим призначенням за договором оренди. Обставини неможливості повністю використовувати орендоване майно повинні бути саме такими, що об`єктивно унеможливлюють вчинення відповідних дій.

У даному випадку, позивач, щонайменше, мав довести суду, що запровадження карантинних заходів з 12.03.2020 об`єктивно та повністю унеможливило використання орендованого майна за цільовим призначенням: з метою проведення релігійних обрядів та церемоній включно до 10.08.2020.

Проте жодних доказів на підтвердження існування зазначених фактів позивачем до суду не надано, останній обмежився лише загальним посиланням на існування карантинних заходів та впровадження обмежень.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що незважаючи на те, що постановами Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (із наступними змінами та доповненнями) вводилася заборона на проведення всіх масових в т.ч. релігійних, заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, однак обмеження кількості осіб, які одночасно перебувають у приміщенні не означає собою неможливість Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне повністю використовувати орендоване майно з метою проведення релігійних обрядів та церемоній.

Окрім того постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (ЗП України, 1996, № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011, № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Однак, релігійних організацій, які звільняються від орендної плати або нарахування яким орендної плати за користування нерухомим державним майном зменшується, серед орендарів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611, не передбачено, що також виключає можливість для звільнення позивача від сплати орендної плати в порядку ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Суд не бере до уваги в якості доказу невикористання апелянтом об`єкта оренди Довідку за результатами огляду об`єкту оренди за місцем його розташування по Договору оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017, складену 05.05.2020 працівниками Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області, згідно з якою вхідні двері та ворота зачинені, всередині будівлі люди не перебувають, ремонтні роботи не проводяться, оскільки вказані обставини встановлені лише на дату перевірки 05.05.2020 і не підтверджують невикористання Релігійною громадою орендованого приміщення від початку карантину 12.03.2020 до дати перевірки, так і після перевірки 05.05.2020.

Підстави для зміни договору визначені ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

За наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання укладеною Додаткову угоду № 1 до Договору оренди станом на 13 квітня 2020 за період з 12.03.2020 по дату закінчення карантину, оскільки закон не містить вказівки на можливість внесення змін до договору стосовно правовідносин, які вже відбулися. Внесення змін до договору передбачає такі зміни на майбутнє, але не впливає на факт укладення та дії цього договору включно до моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Також судова колегія поділяє позицію суду першої інстанції стосовно того, що карантинні обмеження у період з 12.03.2020 по 10.08.2020 підлягали періодичним посиленням та послабленням (орендар має право використовувати орендоване майно, лише з певними обмеженнями в залежності від виду діяльності та цільового призначення договору оренди ), відтак не може бути задоволеною позовна вимога позивача про визнання за ним права на повне звільнення від сплати орендної плати за адміністративну будівлю за цей період, адже позивачем не доведено, що за весь цей час абсолютно неможливо було користуватися предметом найму, проводити релігійні обряди та церемонії.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання у Релігійної громади християнської церкви Посольство боже - незалежної в м. Рівне права на звільнення від орендної плати у період з 12.03.2020 по 10.08.2020, а тому позовні вимоги в цій частині, як і в частині визнання укладеною Додаткової угоди №1 до Договору оренди державного майна № 1556-2017 від 15.12.2017 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у позовній заяві та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2020 у справі № 918/805/20 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Релігійної громади християнської церкви "Посольство боже" - незалежної в м. Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2020 у справі № 918/805/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2020 у справі № 918/805/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/805/20 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "26" лютого 2021 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.