Рішення

від 11.02.2021 по справі 910/11997/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2021Справа № 910/11997/20

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник"

до Київської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фастівська районна рада Київської області

про визнання права на земельну ділянку

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації про визнання права на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 0,20 за адресою: Київська область, м. Фастів, Урочище Казнівське, буд. 4 на підставі Державного акта серії КВ № 18 від 27.01.1995 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2020 року.

07.09.2020 року через відділ діловодства суду (канцелярія) відповідач надав суду відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем подано неналежні документи, які унеможливлювали опрацювання належним чином питання щодо надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована за адресою: Київська область, місто Фастів, Урочище Казнівське, 4.

15.09.2020 року через відділ діловодства суду (канцелярія) представник виконавчого комітету Фастівської міської ради надав суду клопотання, у якому просив залучити Фастівську районну раду Київської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

17.09.2020 року через відділ діловодства суду (канцелярія) позивач надав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відсутність в Державному акті на право постійного користування серії КВ №18, від 27 січня 1995 року реквізитів, не є підставою для відмови зі сторони відповідача у наданні згоди на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ ВК Автотранспортник на земельну ділянку площею 0,20 за адресою: Київська область, м. Фастів, Урочище Казнівське, буд. 4, що є в постійному користування на підставі Державного акту на право постійного користування серії КВ № 18 від 27.01.1995 року, крім того, даний факт не впливає на предмет спору.

17.09.2020 року у підготовче судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: Фастівську районну раду Київської області (площа Соборна, буд. 1, м. Фастів, Київська обл., 08500, код ЄДРПОУ 20626701), відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 21.10.2020 року.

28.09.2020 року через відділ діловодства суду (канцелярія) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фастівська районна рада Київської області надала заяву про розгляд справи без участі її представника, за наявними в матеріалах справи документами. Крім того, повідомив, що відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в України , ст.122 Земельного кодексу України, Фастівська районна рада не є розпорядником спірної земельної ділянки.

21.10.2020 року через відділ діловодства суду (канцелярія) відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

21.10.2020 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 підготовче засідання призначене на 18.11.2020 року.

18.11. 2020 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 підготовче засідання призначене на 23.12.2020 року.

23.10.2020 року через відділ діловодства суду (канцелярія) відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

23.12.2020 року у підготовче судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Відповідач у судове засідання не з`явився, проте через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) подав клопотання від 23.12.2020 про відкладення розгляду справи. Третя особа також не з`явилась, але через канцелярію суду подала клопотання від 06.10.2020 року про розгляд справи без участі представника за наявними документами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 року підготовче засідання відкладене на 13.01.2021 року.

13.01.2021 року у підготовче судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Відповідач у судове засідання не з`явився, представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача також не з`явилась, але через канцелярію суду подала клопотання від 06.10.2020 року про розгляд справи без участі представника за наявними документами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року закрите підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті на 11.02.2021 року.

23.10.2020 року через відділ діловодства суду (канцелярія) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фастівська районна рада Київської області надала заяву про розгляд справи без участі її представника.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" (позивач) звертався із клопотанням до Київської обласної державної адміністрації №52/Л на підставі п. г ст. 55 Закону України Про землеустрій про надання згоди на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ Автотранспортник на земельну ділянку площею 0,20 за адресою: Київська область, місто Фастів, Урочище Казнівське, 4, що є в постійному користуванні ПрАТ Автотранспортник згідно Державного акту на право постійного користування серії КВ №18, від 27 січня 1995 року.

21.06.2019 року Київська обласна державна адміністрація (відповідач) надала відповідь №06-06/1976, у якій посилалась на те, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія КВ від 27.01.1995, земельна ділянка площею 0,2 га надана у постійне користування Акціонерному товариству Автотранспортник . За даними Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій ТОВ ВК Автотранспортник не є правонаступником Акціонерного товариства Автотранспортник , якому у постійне користування надана земельна ділянка.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, відмова відповідача будується на помилкових судженнях, є необгрунтованою, і свідчить про необ`єктивність, оскільки відсутність в Державному акті на право постійного користування серії КВ №18, від 27 січня 1995 року реквізитів, не є і не було підставою для відмови зі сторони відповідача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України).

Право постійного користування земельною ділянкою є різновидом права користування землею. Це право полягає у володінні та користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Конституційний суд України у рішенні від 22.09.2005 року №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками (№1-17/2005) виокремив характерні особливості цього правового титулу, а саме:

- право постійного землекористування є безстроковим (на відміну від права оренди) та може бути припинене лише з підстав, передбачених законом;

-права та обов`язки постійних землекористувачів визначені земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

-постійні землекористувачі сплачують податок на землю, розмір якого визначається відповідно до законодавства (на відміну від договірного характеру орендної плати);

-земельні ділянки передаються у постійне користування в порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта; оплаті підлягає лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

У постійне користування земельних ділянок юридичним особам встановлює ст. 123 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Земельне законодавство забороняє приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Відведена юридичній особі земельна ділянка закріплюється у натурі межовими знаками встановленого зразка.

Постановою Кабінету Міністрів Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку і державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 2 квітня 2002 року затверджено нову форму державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, а також встановлено, що раніше видані державні акти на право постійного користування землею, залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення землекористувачів.

Державний акт, одержаний постійним землекористувачем, повинен реєструватися в установленому порядку. Така реєстрація надає документу легітимності.

Відповідно до Указу Президента України Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру від 17 лютого 2003 року реєстрацію здійснює Державний комітет України по земельних ресурсах.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005, Конституційний Суд зробив висновки, які забезпечують безперешкодне здійснення права постійного користування тими землекористувачами, які не увійшли до переліку осіб, визначених у ст. 92 Земельного кодексу України 2001 року.

Так, у зазначеному рішенні, Конституційний Суд вказав, що ст. 92 Земельного кодексу України 2001 року не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

Згідно із інформацією з ЄДРПОУ, вбачається що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" було зареєстроване Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області 11.03.1994 році як Закрите акціонерне товариство "Автотранспортник" з присвоєним кодом ЄДРПОУ 20572715.

Статут Закритого акціонерного товариства "Автотранспортник" (Затверджений Протоколом загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Автотранспортник" №1 від 12 травня 1999 року, зареєстрований виконавчим комітетом Фастівської міської ради Розпорядження №58 від 03 червня 1999) містить коротку назву АТ Автотранспортник .

Земельна ділянка видана на підставі рішення районної Ради народних депутатів від 22 грудня 1994 року під базу відпочинку. На підставі даного рішення було видано Державний акт на право постійного користування землею серії КВ №18, від 27 січня 1995 року) Акціонерному товариству "Автотранспортник" під базу відпочинку, який зареєстровано в Книзі записів державних актів №18.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно свідчить, що на даній земельній ділянці розташована база відпочинку Закритого акціонерного товариства "Автотранспортник".

З зазначеного вище, вбачається, що Акціонерне товариство "Автотранспортник" та Закрите акціонерне товариство "Автотранспортник" є одним і тим же товариством під кодом ЄДРПОУ 20572715.

Відповідно до Статуту від 25 березня 2019 року та Передавального акту від 25 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "Автотранспортник" є правонаступником:

- орендного автотранспортного підприємства АТП-13265 (м.Фастів);

-Заритого акціонерного товариства "Автотранспортник", що засноване шляхом викупу Орендного автотранспортного підприємства АТП-13265 (м.Фастів);

-Публічного акціонерного товариства Виробничого Об`єднання "Автотранспортник", що засноване шляхом перейменування Заритого акціонерного товариства "Автотранспортник";

-Приватного акціонерного товариства "Автотранспортник", що засноване шляхом перейменування Публічного акціонерного товариства Виробничого Об`єднання "Автотранспортник";

-Приватного акціонерного товариства "Автотранспортник", що припиняється в результаті перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "Автотранспортник".

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "Автотранспортник" набуває усіх майнових, немайнових прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства "Автотранспортник" та є його повним правонаступником з моменту його державної реєстрації у встановленому порядку.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Отже, зважаючи на вищезазначене, права позивача на земельну ділянку площею 0,20 за адресою: Київська область, м. Фастів, Урочище Казнівське, буд. 4 на підставі Державного акта на право постійного користування серії КВ № 18 від 27.01.1995 року, як належного правонаступника порушені, оскільки позивач позбавлений можливості виготовити нормативно технічну документацію на вказану земельну ділянку, присвоїти їй кадастровий номер та внести до Єдиного державного рестру речових прав на нерухоме майно.

Щодо позовних вимог позивача про визнання за Закритим акціонерним товариством "Автотранспортник" права на земельну ділянку площею 0,20 за адресою: Київська область, м. Фастів, Урочище Казнівське, буд. 4 на підставі Державного акта на право постійного користування серії КВ № 18 від 27.01.1995 року, суд вважає недоцільними, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "Автотранспортник" є правонаступником Заритого акціонерного товариства "Автотранспортник", що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" (вул. Транспортна, буд. 2, м.Фастів, Київської області, 08500, код ЄДРПОУ 20572715) права на земельну ділянку площею 0,20 га за адресою: Київська область, м.Фастів, Урочище Казнівське 4, на підставі Державного акту на право постійного користування серії КВ №18, від 27.01.1995.

3. Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (площа Лесі Українки, буд. 1, м. Київ,01196, код ЄДРПОУ 02498487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Автотранспортник" (вул. Транспортна, буд. 2, м.Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 20572715) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 22.02.2021.

Суддя Н.І. Ягічева