Постанова
від 25.02.2021 по справі 910/11487/18
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11487/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи :

позивача - Коваль А.М. - адвокат (довіреність від 07.02.2019 №б/н)

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - Падалка О.Б. - адвокат (довіреність від 01.09.2020 №б/н)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020

за позовом МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанія штату Делавер (США), (McDonald's International Property Company, Ltd, company of Delaware State) (USA)

до: державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності";

товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг"

про визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанія штату Делавер (США), (McDonald's International Property Company, Ltd, company of Delaware State) (USA) (далі - позивач, Компанія) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (правонаступником якого є державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності"; далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" (далі - відповідач-2, ТОВ "Асканія-Трейдінг") про зобов`язання вчинити дії, зокрема:

визнати свідоцтво України від 11.10.2010 № 130111 на знак для товарів і послуг "Mc'Corn" недійсним повністю;

зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України від 11.10.2010 № 130111 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

визнати свідоцтво України від 11.10.2010 № 130112 на знак для товарів і послуг "MacCorn" недійсним повністю;

зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України від 11.10.2010 № 130112 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2020 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.) у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В., Грек Б.М., Остапенко О.М.) рішення господарського суду міста Києва скасовано повністю; прийнято нове рішення, яким повністю задоволено позовні вимоги Компанії.

Визнано свідоцтво України від 11.10.2010 №130111 на знак для товарів і послуг "Mc'Corn" недійсним повністю.

Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України від 11.10.2010 № 130111 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Визнано свідоцтво України від 11.10.2010 № 130112 на знак для товарів і послуг "MacCorn" недійсним повністю.

Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України від 11.10.2010 № 130112 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. ТОВ "Асканія-Трейдінг", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення господарського суду міста Києва залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Асканія-Трейдінг" посилається на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

6. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (щодо неправильного застосування статей 261, 267 Цивільного кодексу України без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах) та пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу Компанія доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, а також просить постанову Північного апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.

9. 11.10.2010 Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (правонаступником якого є відповідач - 1) було зареєстровано дві словесні торгівельні марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" для товарів та послуг 30, 35 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, пов`язаних із різними продуктами харчування та напоями, і видала на ім`я відповідача - 2 відповідні свідоцтва України № 130111 та № 130112, що підтверджується офіційною інформацією щодо дії вказаних свідоцтв України, наведеною в офіційній базі даних "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг" на офіційному інтернет сайті ДП "Укрпатент", а також публікацією про видачу даних свідоцтв відповідачу - 2, що була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 19 за 2010 рік.

10. Дата подання відповідачем - 2 відповідних заявок № m201010846 та № m201010848 - 14.07.2010.

11. На даний час торгівельні марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" фактично використовуються відповідачем 2 на ринку громадського харчування для маркування продуктів швидкого харчування - попкорну для мікрохвильової печі з 2011 року. Торгівельні марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" відповідач 2 використовує з використанням поєднання червоного, жовтого та білого кольорів.

12. Водночас, позивач є власником добре відомої торгівельної марки "Мс" для широкого переліку товарів і послуг у класах 29, 30, 43 Міжнародної класифікації товарів і послуг, пов`язаних з громадським харчуванням станом на 01.06.2009, що підтверджується рішенням Апеляційної Палати Державної служби інтелектуальної власності України від 26.12.2016, що набрало законної сили 18.01.2017. Торгівельна марка "Мс" для товарів та послуг 29, 30, 31, 32, 35, 36, 41, 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг зареєстрована за позивачем на підставі свідоцтва України № 144001 від 08.02.2010.

13. Загалом, позивач є власником 89 торгівельних марок зі спільним словесним елементом - префіксом "Mc (Mаc)", зареєстрованих на території України.

14. При цьому, позивач використовує належні йому позначення у комбінаціях з переважно червоного, жовтого та білого кольорів.

15. На думку позивача, державна реєстрація торгівельних марок "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" за свідоцтвами № 130111 та № 130112 була здійснена із порушенням вимог чинного законодавства, яка порушує його права та охоронювані законом інтереси на добре відому торгівельну марку "Mc", інші добре відомі торгівельні марки зі спільним словесним елементом - префіксом "Mc", сім`ю (серію) із 49 раніше зареєстрованих торгівельних марок зі спільним словесним елементом - префіксом "Mc(Mаc)", які протягом тривалого часу інтенсивно та безперервно використовуються на ринку громадського харчування для позначення товарів харчування та напоїв у діяльності ресторанів позивача.

16. За твердженням позивача, зареєстровані торгові марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" не відповідають умовам надання правової охорони, оскільки відповідні торгові марки є:

- оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

- схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.

17. Торгові марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" є оманливими тому, що можуть породити помилкову асоціацію із позивачем та належною йому сім`єю (серією) торгівельних марок зі спільним словесним елементом - префіксом "Mc(Mаc)", в тому числі з огляду на фактичне використання спірних торгівельних марок відповідачем - 2 у поєднанні з комбінацією червоного, жовтого і білого кольорів для таких же самих та споріднених з ними товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг. Відповідні асоціації породжують небезпеку введення в оману споживача щодо особи, яка виробляє товари громадського харчування або надає послуги ресторанів.

Спірні торговельні марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" відповідача 2 повністю включають до свого складу добре відому та раніше зареєстровану торговельну марку "Мс" позивача, спільний елемент - префікс "Мс(Мас)" раніше зареєстрованої сім`ї (серії) торгівельних марок позивача, і при цьому суттєвою своєю частиною, а саме, вказаним префіксом "Мс(Мас)" відтворюють та імітують добре відому торговельну марку позивача "Мс", що здатне викликати змішування з даною добре відомою торговельною маркою.

18. На замовлення позивача судовим експертом Жилою Б.В. 09.07.2018 складено висновок експерта № 143 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

19. Позивач також надав до матеріалів справи докази успішного відстоювання ним прав на належну йому добре відому торгівельну марку "Мс", що утворює відповідну сім`ю (серію) торговельних марок зі спільним елементом - префіксом "Мс(Мас)", на території США та Європейського Союзу.

20. За твердженням позивача, він довідався про дію в Україні оскаржуваних свідоцтв України № 130111 та № 130112 на спірні торговельні марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" 07.03.2018 з листа - відповіді представника позивача за №070318/134419, направленого позивачу за результатами проведеного представниками позивача пошуку щодо чинних в Україні реєстрацій схожих торгівельних марок до позначення "МасСоіn", згідно листа позивача з відповідними інструкціями від 27.02.2018 за № 270218. Засвідчені копії вказаних листів наявні в матеріалах справи.

21. В подальшому позивач направив відповідачу 2 пропозицію щодо добровільної відмови від спірних торговельних марок, проте відповідач 2 на пропозицію позивача не погодився, що і стало підставою для звернення до суду.

22. Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача 2 про визнання недійсними свідоцтв України № 130111 та № 130112 та до відповідача 1 про зобов`язання останнього внести відомості про визнання недійсними свідоцтв України № 130111 та № 130112 до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені відповідача - 1.

23. Відповідач - 2 проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав спливу строку позовної давності щодо відповідних вимог, адже товарні знаки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" було зареєстровано 11.10.2010 - за майже 8 років до направлення позивачем відповідачу - 2 листів з пропозицією добровільно відмовитись від свідоцтв України № 130111 та № 130112, при цьому товари під торговим знаком "Mc`Corn" були присутні на ринку весь цей час, тому позивач міг дізнатися про існування таких товарів та реєстрацію знаків "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" до березня 2018 року. З огляду на зазначене, відповідач 2 просить застосувати позовну давність до вимог позивача.

24. Відповідач 2 також надав в матеріали справи висновок експерта № G-003-TTM/18, складений 04.10.2018, складений судовим експертом Ткачук Т.М. на замовлення відповідача 2.

25. Враховуючи наявність в матеріалах справи висновків експертів, наданих сторонами, які викликали у суду обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, з огляду на їх суперечність один одному, а також для з`ясування причин розбіжностей у висновках, суд за власною ініціативою призначив у справі судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності.

26. За результатами судової експертизи у справі судовим експертом Стародубовим І. В. був складений висновок експерта № 001-СІВ/19 від 20.12.2019, в якому наведені такі висновки щодо поставлених судом питань:

1 (2). Торговельні марки "Mc`Corn" за свідоцтвом України № 130111 та "Mаc`Corn" за свідоцтвом України № 130112 від 11.10.2010 не є схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованими торгівельними марками на ім`я МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанії штату Делавер (США) "" за свідоцтвом України № 4960 від 16.05.1994, "McDonald`s" за свідоцтвом України від 16.05.1994 № 4963.

Торговельні марки "Mc`Corn" за свідоцтвом України № 130111 та "Mаc`Corn" за свідоцтвом України № 130112 від 11.10.2010 є схожими настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстрованою торгівельною маркою на ім`я МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанії штату Делавер (США) "Мс" за свідоцтвом України № 144001 від 12.09.2011, для таких самих або споріднених з товарами і послугами 29, 30, 31, 32, 35, 36, 41, 43 класів МКТП товарів класу 30 МКТП та послуг класу 35 МКТП.

2 (3). Істотна складова частина "Мс (Мас)" в торговельних марках "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" за свідоцтвами України № 130111 та № 130112, яка відтворює належну МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанії штату Делавер (США) добре відому торгівельну марку "Мс" є імітацією, здатною викликати змішування з нею для таких самих та споріднених товарів і послуг 30-го та 35-го класів МКТП з товарами 29-го, 30-го класів МКТП та послуг 43-го класу МКТП "ресторани самообслуговування; заклади швидкого і повсякчасного обслуговування; послуги ресторанів; послуги щодо готування страв та напоїв на винос" товарів 30-го та послуг 35 класу МКТП товарів 30-го та послуг 35 класу МКТП.

3 (4). Торговельні марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn" за свідоцтвами України №№130111, 130112 від 11.10.2010 можуть ввести в оману щодо МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанії штату Делавер (США), як особи, яка виробляє товари та надає послуги.

4 (5). У наданих матеріалах справи містяться відомості про фактори, які підтверджують обставини, що станом на 01.06.2009 для товарів 29 класу МКТП: "харчові продукти, виготовлені з м`яса, свинини, риби, свійської Птиці; коктейлі молочні", 30 класу МКТП: "сендвічі; сандвічі з м`ясом; сандвічі з свининою; сандвічі з рибою; сендвічі з курячим м`ясом"; тістечка; борошняні кондитерські вироби; морозиво та послуг 43 класу МКТП: "ресторани самообслуговування; заклади швидкого і повсякчасного обслуговування; послуги ресторанів; послуги щодо готування страв та напоїв на винос"; знак для товарів і слуг "Мс" вже був добре відомим в Україні знаком для товарів і послуг компанії МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанії штату Делавер (США).

5 (6). Знак "Мс", визнаний добре відомим в Україні за рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 26.12.2016, використовується у інших належних компанії МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанії штату Делавер (США) знаках для товарів і послуг за переліком згідно Таблиці 1 нижче, комерційних (фірмових) найменуваннях згідно Таблиці 2 нижче, назвах ресторанів "McDonald`s", продуктів харчування за переліком згідно Таблиці 3 нижче, веб-сайтах та доменних іменах за переліком згідно Таблиці 4 нижче, відомості про що містяться у матеріалах справи №910/11487/18.

6 (7). Знак "Мс", визнаний добре відомим за рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 26.12.2016, має розрізняльну здатність відносно товарів і послуг компанії МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд., компанії штату Делавер (США).

27. Проаналізувавши висновок експерта № 001-СІВ/19 від 20.12.2019, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та узгодженість із іншими матеріалами справи та чинним законодавством України. Отже, складений за допомогою застосування спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності висновок експерта № 001-СІВ/19 від 20.12.2019 є належним і допустимим доказом у справі і заслуговує на увагу господарського суду у якості важливого доказу по справі у сукупності із іншими зібраними у справі доказами.

28. Суди дійшли висновку про те, що матеріалами справи підтверджується, що зареєстровані на ім`я відповідача 2 знаки для товарів і послуг "Mc`Corn" за свідоцтвом України № 130111 та "Mаc`Corn" за свідоцтвом України від 11.10.2010 № 130112 не відповідають умовам надання правової охорони станом на дату подання заявки на його реєстрацію, оскільки вони є схожими до ступеня змішування із раніше зареєстрованим знаком позивача "Мс" для таких самих товарів або споріднених товарів та є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги, при цьому істотна складова частина вказаних знаків є імітацією знаку "Мс", яка також здатна викликати змішування. При цьому, суд зазначає, що на дату подання заявок щодо оскаржуваних знаків (охороняються за свідоцтвами України № 130111 та № 130112), а саме станом на 14.07.2010 - дату подання відповідачем 2 заявок, знак позивача "Мс", що охороняється за свідоцтвом № 144001 (дата подання заявки - 08.02.2010 року), не був визнаний добре відомим.

29. Загальновідомим знак "Мс" було визнано Апеляційною Палатою Державною служби інтелектуальної власності України в 2017 році (рішення від 26.12.2016, затверджене наказом Державної служби інтелектуальної власності України 18.01.2017) на дату - 01.06.2009.

30. Суд першої інстанції дійшов також висновку про порушення відповідачем 2 прав та законних інтересів позивача, як власника знаку "Мс", а відтак і про обґрунтованість та доведеність позовних вимог компанії МакДональдз Інтернешнл Проперті Компані, Лтд.

31. Проте, суд першої інстанції погодився з відповідачем 2 стосовно доводів останнього, щодо спливу строку позовної давності за вимогами позивача.

32. Місцевий господарський суд не погодився з позивачем, що в даному випадку перебіг позовної давності починається з 07.03.2018 - за результатами проведеного представниками позивача пошуку щодо чинних в Україні реєстрацій схожих торгівельних марок до позначення "МасСоіn".

33. Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що товар - попкорн, маркований знаком "Mc`Corn" був випущений на ринок в 2011 році. Крім того, сам позивач надав до матеріалів справи докази, з яких вбачається, що станом на 2012 рік відповідний товар був широко представлений в мережі інтернет.

34. В позовній заяві позивач зазначає, що ним на території України в період з грудня 1977 року до серпня 2016 року здійснювалися реєстрації сім`ї (серії) торгівельних марок зі спільним елементом - префіксом "Мс(Мас)", в тому числі були отримані свідоцтва України № 146703 від 28.10.2010, № 146704 від 28.10.2010, № 146705 від 28.10.2010, № 146706 від 28.10.2010, № 146717 від 29.10.2010, № 148763 від 08.11.2010, № 148764 від 08.11.2010, № 148765 від 08.11.2010, № 148766 від 08.11.2010, № 148767 від 08.11.2010, № 148768 від 08.11.2010, № 148769 від 08.11.2010, № 148770 від 08.11.2010, № 149374 від 29.10.2010, № 166116 від 16.01.2012, № 171058 від 27.03.2012, № 173456 від 02.07.2012, № 197759 від 11.12.2013, № 210474 від 04.11.2014, № 225268 від 18.07.2016, № 228795 від 17.12.2015, № 228796 від 17.12.2015, тощо.

35. Зазначене, на думку суду першої інстанції, переконливо свідчить про те, що позивач в період з 28.10.2010 до 07.03.2018 міг дізнатися, про дію в Україні оскаржуваних свідоцтв України № 130111 та № 130112 на спірні торговельні марки "Mc`Corn" та "Mаc`Corn", оскільки реєстрація знаку з великою вірогідністю супроводжується пошуком чинних в Україні реєстрацій схожих торгівельних марок. При цьому, позивач не зобов`язаний проводити пошук щодо чинних в Україні реєстрацій схожих торгівельних марок, що містять позначення "МС", однак позивач самостійно або через уповноважених представників не позбавлений можливості проводити такий пошук у будь-який час.

36. На переконання суду першої інстанції в даному випадку початок строку позовної давності щодо вимог позивача має обліковуватися з 2012 року - року, який слідує за роком виведення товару відповідача 2 маркованого спірним знаком на ринок України, оскільки про дію спірних свідоцтв позивач в цей час міг дізнатися, і здійснивши пошук в реєстрі, і з огляду на представлення відповідного товару на ринку в загальному доступі в мережі Інтернет.

37. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку наявне порушення відповідачем 2 прав та законних інтересів позивача, як власника знаку "Мс", а отже позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

38. Проте, Північний апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги, що Компанія довідалася про дію в Україні оскаржуваних свідоцтв України №№130111, 130112 на спірні торговельні марки "Mc", "MacCorn" 07.03.2018, що було підтверджено поданими суду копіями листів (від 27.02.2018 № 270218 та від 07.03.2018 №070318/13419). Крім того судом не було встановлено здійснення позивачем відповідних пошуків.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

39. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

41. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що попередні судові інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсними свідоцтв від 11.10.2010 № 130111 та від 11.10.2010 № 130112.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності підстав для застосування положень глави 19 ЦК щодо позовної давності.

42. Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі з підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

43. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 26.11.2019 № 914/3224/16, від 23.01.2020 № 910/14006/18, від 22.01.2020 № 522/6815/15-ц, від 16.01.2020 № 910/14522/18, від 27.12.2019 № 912/3644/17, оскільки вони були прийняті у абсолютно інших правовідносинах у інших категоріях справ, які не є подібними до правовідносин у даній справі.

44. Так, зокрема:

- у справі № 914/3224/16 предметом спору є витребування земельної ділянки за позовом Львівської міської ради. Зокрема, у пунктах 6.3, 7.25. даної постанови Верховним Судом зазначається, що "...виключною правовою проблемою, яка має важливе значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, є питання щодо застосування судами положень статей 256, 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах, що регулюються статтею 388 ЦК України (право власника на витребування майна від добросовісного набувача)" (пункт 6.3. постанови), "початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковувався з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу" (пункт 7.25. постанови), що виключає подібність спірних правовідносин у вказаній справі та справі № 910/11487/18, яка стосується саме визнання недійсними спірних свідоцтв України № № 130111, 130112 на знаки для товарів і послуг і застосування статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності саме у правовідносинах щодо визнання недійсними відповідних свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, а не у правовідносинах щодо витребування земельної ділянки, у яких мають місце зовсім інші особливості початку перебігу строку позовної давності;

- у справі № 910/14006/18 предметом спору є визнання недійсним умов кредитного договору за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" що також виключає подібність спірних правовідносин у вказаній справі та справі № 910/11487/18, яка стосується саме визнання недійсними спірних свідоцтв України № № 130111, 130112 на знаки для товарів і послуг і застосування статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності саме у правовідносинах щодо визнання недійсними відповідних свідоцтв України, а не у правовідносинах щодо умов кредитного договору, у яких мають місце зовсім інші особливості початку перебігу позовної давності;

- у справі № 522/6815/15-ц предметом спору є витребування нежитлового приміщення з незаконного володіння особи та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за позовом Одеської місцевої прокуратури, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаній справі та справі №910/11487/18. Крім того, зазначена справа за результатами касаційного провадження була передана для продовження розгляду до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення цієї справи та формування в ній остаточних правових висновків Верховного Суду;

- у справі № 910/14522/18 предметом спору є стягнення за договорами та простим векселем заборгованості у розмірі 2 502 437,33 грн., з яких 2 175 590,53 грн. інфляційні витрати та 326 846,80 грн. З % річних за період з 28.03.2011 по 30.09.2018.

- у справі № 912/3644/17 предметом спору є стягнення з Державного бюджету України 403 621,86 грн завданої шкоди.

45. Верховний Суд зазначає, що предмет і підстави позовів у зазначених справах і у справі № 910/11487/18 та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

46. Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.

47. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

48. Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника в касаційній скарзі на постанови в інших справах, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці постанови прийняті за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями і за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і прийнято судове рішення.

49. Отже, касаційна інстанція встановила, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 910/11487/18.

50. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

51. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Асканія-Трейдінг" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

52. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі з підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції, визначених пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України.

53. Судове рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

54. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 09.10.2020 у справі № 910/12465/18.

55. Натомість, ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині постанови не міститься жодного висновку чи зазначення суду апеляційної інстанції про будь-які права, інтереси та (або) обов'язки Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності".

56. Таким чином, оскільки ані у мотивувальній, ані у резолютивній частині постанови не містяться жодного висновку чи зазначення суду апеляційної інстанції про будь-які права, інтереси та (або) обов'язки Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (правонаступник відповідача 1), відповідач 2 безпідставно та помилково посилається у касаційній скарзі на положення пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України як на підставу для скасування оскаржуваної постанови.

57. Крім того, 14.10.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" від 16.06.2020 №703-ІХ, яким визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ), зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

58. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про національний орган інтелектуальної власності" від 13.10.2020 №1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності", визначено, що державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

59. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності", Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

60. Отже, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в даній справі має процесуальний статус співвідповідача, у зв`язку з виконанням функцій щодо забезпечення ведення Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки та публікації відповідних відомостей в офіційному виданні, втім дані повноваження на даний час покладено на державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (функціонального правонаступника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України).

61. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України, на який посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

62. Для правонаступника усі дії вчинені до його вступу є обов'язковими тією мірою, якою вони були обов'язкові для сторони, яку правонаступник замінив.

63. Аргументи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження.

64. Крім того, пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України передбачає, що касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з цієї підстави за умови задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень передбачає лише передачу справи на новий розгляд, а не скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції , як того вимагає скаржник у прохальній частині своєї касаційної скарги, а отже ТОВ "Асканія-Трейдінг" лише формально посилається на цю підставу без мети її фактичного застосування.

65. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Асканія-Трейдінг" не спростувало наведених висновків попередньої судової інстанції та не довело неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення.

67. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Асканія-Трейдінг" залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

68. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ТОВ "Асканія-Трейдінг", оскільки касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Трейдінг" в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 910/11487/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова

Дата ухвалення рішення25.02.2021
Оприлюднено26.02.2021
Номер документу95170182
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/11487/18

Ухвала від 13.05.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко-Легких Г.П.

Постанова від 25.02.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 24.02.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Ухвала від 26.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Постанова від 03.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 25.11.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Ухвала від 05.10.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Отрюх Б.В.

Рішення від 13.08.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко-Легких Г.П.

Ухвала від 23.06.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

Ухвала від 19.05.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні