Постанова

від 17.02.2021 по справі 128/1596/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 128/1596/17

провадження № 61-13054св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області,

заінтересована особа - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгеній Васильович,

особа, яка подала апеляційну скаргу , - приватне підприємство Агрофірма Батьківщина ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Є. В.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,5381 га, кадастровий номер: 0520655900:07:008:0242, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка належала померлому відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВН № 015533, виданого Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області.

За наявними даними спадкоємців за законом та заповітом у ОСОБА_1 немає, спадщину в установлений законом строк ніхто не прийняв.

12 грудня 2011 року вказана земельна ділянка була передана Вінницькою районною державною адміністрацією в оренду приватному підприємству Агрофірма Батьківщина (далі - ПП Агрофірма Батьківщина ).

Спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому річний строк, необхідний для подальшого передання земельної ділянки на користь територіальної громади, сплив.

На підставі вказаного Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області просила суд: визнати відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 2,5381 га, кадастровий номер: 0520655900:07:008:0242, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; передати зазначену земельну ділянку у власність територіальній громаді смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року у складі судді Саєнко О. Б. заяву Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області задоволено.

Визнано відумерлою спадщиною земельну ділянку площею 2,5381 га, кадастровий номер: 0520655900:07:008:0242, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВН № 015533, виданого 20 березня 2002 року.

Передано земельну ділянку площею 2,5381 га, кадастровий номер: 0520655900:07:008:0242, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, як відумерлу спадщину у власність територіальній громаді смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року. Оскільки зчасу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 минуло більше 17 років, то зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви про визнання спадщини відумерлою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ПП Агрофірма Батьківщина задоволено.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року скасовано і ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні заяви Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області відмовлено.

Компенсовано за рахунок держави на користь ПП Агрофірма Батьківщина судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 200,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі усіх зацікавлених осіб, зокрема сторін договору оренди землі від 11 грудня 1999 року, зокрема орендаря ПП Агрофірма Батьківщина , оскільки рішення суду впливає на його права, інтереси та обов`язки. Крім того, місцевим судом неправильно встановлено правовідносини, оскільки у даному випадку спадщина перейшла до держави на підставі статті 555 ЦК Української РСР, тому вимоги про визнання права власності за територіальною громадою та заява про визнання спадщини відумерлою не підлягають задоволенню.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі голова Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу приватного підприємства Агрофірма Батьківщина , оскільки судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та обов`язки останнього. Крім того, суд не врахував, що положення статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом пройшло не менше одного року. Таким чином, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або не прийняли спадщину, суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини. Отже, рішення суду першої інстанції про задоволення заяви селищної ради є законним і обґрунтованим, а судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано рішення суду, яке відповідає закону.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2020 року ПП Агрофірма Батьківщина подано відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , що підтверджується листом Вінницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 25 травня 2017 року № 1507-03.1-04-39.

Після смерті ОСОБА_1 залишилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,5381 га, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер: 0520655900:07:008:0242.

Відповідно до листа Вінницької районної державної нотаріальної контори від 27 червня 2017 року і листа Державного нотаріального архіву Вінницької області від 04 липня 2017 спадкоємці ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальних контор і приватних нотаріусів з питання відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення.

Як указує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

У справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), заява № 23805/94, § 36) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції (De Geouffre de la Pradelle v. France, заява № 12964/87, § 28).

Статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення.

Після того, як суд апеляційної інстанції встановить, що рішенням по справі було вирішено питання про права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу на це судове рішення, він переглядає судове рішення за апеляційною скаргою цієї особи.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю .

Тобто апеляційному суду необхідно було у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, провадження № 61-41547сво18.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку, що судом першої інстанції було вирішено питання про права, інтереси та свободи ПП Агрофірма Батьківщина .

Так, в апеляційній скарзі на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року ПП Агрофірма Батьківщина вказувало на те, що підприємство не брало участі у справі, однак суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки земельна ділянка, яка є предметом спору у цій справі та якою воно користується на підставі оскаржуваного рішення суду перейшла у власність особи, яка не мала на це право і яка у свою чергу наполягає на припиненні договору оренди.

У межах відкритого апеляційного провадження судом установлено, що 12 грудня 2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) і ПП Агрофірма Батьківщина (орендар) було укладено договір оренди землі, на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерозподілену (не витребувану) земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області за межами населеного пункту, кадастровий номер: 0520655900:07:008:0242.

У пункті 7 договору оренди сторони визначили термін його дії - до моменту витребування земельної частки (паю) власником.

На підставі вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що ухвалення судом першої інстанції рішення про передачу земельної ділянки Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області порушує права та інтереси ПП Агрофірма Батьківщина .

Разом з тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки ПП Агрофірма Батьківщина не є заінтересованою особою у розумінні частини другої статті 337 ЦПК України по цій категорії справ.

Так, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

За загальним правилом, заінтересованими є особи, на права та обов`язки яких може вплинути рішення у справі. По такій категорії справ ними можуть бути: власники (співвласники) спадкового майна, відказоодержувачі (стаття 1237 ЦК України), сервітуарії (статті 1246 ЦК України) тощо.

У справі, що переглядаються, спірні правовідносини виникли щодо питання визнання відумерлою спадщини після померлого ОСОБА_1

ПП Агрофірма Батьківщина не є спадкоємцем спірної земельної ділянки ні у порядку, встановленому статті 555 ЦК Української РСР, ні за положеннями статті 1277 ЦК України, а тому не є учасником спірних правовідносин спадкування.

Заявник в апеляційній скарзі не вказав, в чому саме полягає порушення його права прийнятим судовим рішенням про визнання спадщини відумерлою, а також не довів повноваження звертатися до суду за захистом прав в інтересах держави.

У той же час ПП Агрофірма Батьківщина є лише орендарем спірної земельної ділянки, яка входить до складу спадщини. При цьому визнання спадщини відумерлою не призводить до автоматичної втрати права користування земельною ділянкою, оскільки право користування майном у орендаря ґрунтується на договорі оренди. Це право триває весь час дії договору оренди, незважаючи ні на які обставини, у тому числі на зміну власника (частина перша статті 770 ЦК України).

Крім того, згідно з частиною першою статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Аналогічні положення містить й договір оренди землі від 12 грудня 2011 року, укладений між Вінницькою районною державною адміністрацією і ПП Агрофірма Батьківщина .

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 128/1967/17.

Задовольняючи апеляційну скаргу ПП Агрофірма Батьківщина та скасовуючи рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 358 ЦПК України, а тому оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович