Ухвала

від 22.02.2021 по справі 280/7525/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

22 лютого 2021 року Справа № 280/7525/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Келюх К.С.

представника позивача - Волнової Ю.М.

представника відповідача - Гордєєва М.С.

представника прокуратури - Стешенка В.Є.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву про вступ прокурора у справу

за позовною заявою Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, код ЄДРПОУ 1130561)

до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антановича, 2, кор. 2, код ЄДРПОУ 40477689)

про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 та 7 вимоги про усунення виявлених порушень від 05.10.2020 № 04-08-05-14/4051, винесені Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області код ЄДРПОУ 40477689 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» .

22.02.2021 до суду від Запорізької обласної прокуратури надійшла заява про вступ у справу (вх. № 10369). В обгрунтування заяви прокурор посилається на те, що за змістом спірних правовідносин підприємством оскаржуються, зокрема, пункт вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області щодо забезпечення відшкодування відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625, 883-884 Цивільного кодексу України, пунктів 11.3-11.5, 11.7 договору від 25.04.2017 № 19, пунктів 11.5-11.7, 11.9 договору від 04.05.2018 № 0405 TOB АВАКС ЮА та TOB Альтіс-Контракшин коштів на суму 20281118 грн. Вказує, що в обґрунтування своїх доводів КП МАЗ посилається на висновки Технічного звіту (замовник КП МАЗ Договір № 05/19) TOB Геоінжинірінг та Звіту (замовник КП МАЗ Договір № 328-13/19) ДП Державний науково- дослідний інститут будівельних конструкцій щодо підтоплюваності майданчика та необхідність у зв`язку цим постійного ремонту штучної злітно-посадкової смуги. Окрім того, стверджує, що за доводами позивача, відповідні порушення мають усуватись за окремими позовом відповідача, у зв`язку з чим формування у відповідній частині вимоги є неправомірним. Стверджує, що вивченням змісту заяв Східного офісу Держаудитслужби по суті даного спору встановлено, що доводи позивача спростовуються лише в частині невірно обраного способу захисту. Посилається також на те, що з приводу неналежного виконання TOB АВАКС ЮА та TOB Альтіс-Контракшин взятих на себе зобов`язань за договорами від 25.04.2017 № 19 та від 04.05.2018 № 0405 наведено ті ж самі обставини, що і в акті ревізії від 04.09.2020 № 08.05-20/2. При цьому прокурор вважає, що не звернуто увагу суду на висновки, викладені у долучених позивачем Технічному звіті (замовник КП МАЗ Договір № 05/19) TOB Геоінжинірінг та Звіті (замовник КП МАЗ Договір № 328-13/19) ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій . Окрім того зазначає, що за викладеними фактами триває досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 120150803800000008 за ч. 5 ст. 191 КК України. У межах даного кримінального провадження постановою слідчого від 11.12.2020 призначено комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу на вирішення якої поставлені питання щодо фактичного накладення ділянок штучної злітно-посадкової смуги КП МАЗ під час проведення її капітального ремонту упродовж 2017-2019 років відповідно до договорів від 25.04.2017 № 19, від 04.05.2018 № 0405 та від 06.08.2019 № 40, обсяг відповідних робіт та їх вартість. Одночасно, ураховуючи, що відповідне експертне дослідження проводиться в рамках кримінального провадження, розголошення його змісту відповідно до ст. 222 КПК України допустиме лише з дозволу слідчого або прокурора. Вказує також, що Східний офіс Держаудитслужби не має процесуальної можливості надати відповідний доказ після його виготовлення, що має значення для вирішення справи та, відповідно, належним чином захистити державні інтереси у спірних правовідносинах. Вказане, на думку прокурора, дає підстави для його вступу у розгляд даної справи на стороні відповідача.

У судовому засіданні 22.02.2021 представник прокуратури підтримав заяву та просить її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення заяви про вступ у справу прокурора заперечив, пославшись на те, що Запорізька обласна прокуратура не належним чином обґрунтувала порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Вказує, що вступ у справу прокурора створить нерівні умови для сторін.

Представник відповідача загалом проти вступ у справу прокурора не заперечував, не погодившись лише з тим, що відповідач у відзиві на позовну заяву обґрунтовує свою позицію не тільки з посиланням на невірно обраний позивачем спосіб захисту, а наводяться аргументи по суті виявлених порушень.

У судовому засіданні 22.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частині ухвали.

Вирішуючи питання про вступ у справу Запорізької обласної прокуратури суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3,4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру» .

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави» .

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Представництво інтересів держави прокурором у суді не повинно мати за мету підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор у суді.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

Ураховуючи викладене, з урахуванням завдань і функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 30 липня 2019 року в справі №0440/6927/18, від 24 вересня 2019 року в справі №320/903/19, від 04 жовтня 2019 року в справі №804/4728/18, від 09 жовтня 2019 року в справі №0440/4892/18, від 18 жовтня 2019 року в справі №320/1724/19, від 27 квітня 2020 року в справі №826/10807/16, від 20 травня 2020 року в справі №1440/1671/18 та від 08 жовтня 2020 року в справі №580/41/20.

Прокурор в обгрунтування неналежного виконання відповідачем своїх функцій посилається на те, що у відзиві надано обгрунтування лише з точки зору неналежно обраного позивачем способу захисту. По суті порушень доводи відповідачем не виказані.

Однак, на думку суду, вказане по-перше, не в повній мірі відповідає дійсності, оскільки у відзиві Східний офіс Держаудитслужби посилається та обгрунтовує свою позицію також і з точки зору встановлених ревізією порушень; по-друге, це не може свідчити про невиконання чи неналежне виконання відповідачем своїх функцій у справі. Відзив з документами надані суду, представник відповідача жодного разу не проігнорував виклик до суду. Відтак, підстави вважати, що Східний офіс Держаудитслужби неналежним чином захищає свою позицію у суду відсутні. Не надані такі докази і прокуратурою.

Крім того, прокурор посилається на наявність досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 120150803800000008 за ч. 5 ст. 191 КК України. У межах даного кримінального провадження постановою слідчого від 11.12.2020 призначено комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу на вирішення якої поставлені питання щодо фактичного накладення ділянок штучної злітно-посадкової смуги КП МАЗ під час проведення її капітального ремонту упродовж 2017-2019 років відповідно до договорів від 25.04.2017 № 19, від 04.05.2018 № 0405 та від 06.08.2019 № 40, обсяг відповідних робіт та їх вартість. Вказує, що враховуючи, що відповідне експертне дослідження проводиться в рамках кримінального провадження, розголошення його змісту відповідно до ст. 222 КПК України допустиме лише з дозволу слідчого або прокурора. Тому, Східний офіс Держаудитслужби не має процесуальної можливості надати відповідний доказ після його виготовлення, що має значення для вирішення справи та, відповідно, належним чином захистити державні інтереси у спірних правовідносинах.

Однак, суд зауважує, що вказані обставини також не свідчать про невиконання або неналежне виконання Східним офісом Держаудитслужби своїх повноважень щодо захисту державних інтересів у спірних правовідносинах. Крім того, в силу вимог ст. 80 КАС України, суд вправі за власною ініціативою витребувати будь-які докази, необхідні для всебічного та повного дослідження обставин справи.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо:відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи .

Отже, у зв`язку із необгрунтуванням прокурором підстав для вступу у справу для захисту інтересів держави пов`язану із неналежним виконанням своїх повноважень відповідачем, суд повертає заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст.53, 169, 236, 240, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Запорізької обласної прокуратури про вступ прокурора у справу за позовною заявою Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, код ЄДРПОУ 1130561) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антановича, 2, кор. 2, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги , - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу у повному обсязі складено та підписано 26.02.2021.

Суддя Л.Я. Максименко