Рішення

від 15.03.2021 по справі 280/7525/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Справа № 280/7525/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Волнової Ю.М.

представника відповідача - Гордєєва М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, код ЄДРПОУ 1130561)

до Східного офісу Держаудитслужби (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 40477689)

про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 та 7 вимоги про усунення виявлених порушень від 05.10.2020 № 04-08-05-14/4051, винесені Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя".

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. З огляду на викладене, пункти 1, 2 вимоги № 04-08-05-14/4051 від 05.10.2020 Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області не відповідають вимогам чинного законодавства, є протиправними та не можуть бути виконані КП МАЗ . Щодо виявлених та вказаних у п.1,2 вимоги порушень зазначає таке. Питання, щодо повторного ремонту TOB ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ , злітно-посадкової смуги не може розглядатися, як збитки, оскільки у проектній документації з ремонту (виконаний TOB Київавіапроект , отриманий позитивний висновок ДП УКРДЕРЖЕКСПЕРТИЗА ) зазначено, що майданчик об`єкту відноситься до потенційно підтоплюваного; потужність просідаючої товщі ґрунтів та майданчику об`єкту може скласти до 5.0...6.0 м., сумарна просадка ґрунтів від власної ваги при їх замочуванні до 5 см. Таким чином, кількісні та якісні показники руйнування з кожним днем збільшуються, що призводить до аварійних та профілактичних ремонтів, які не здатні забезпечити працездатний стан покриття ШЗПС. Щодо питання списання дебіторської заборгованості без проведення претензійно-позовної роботи, слід зазначити , що дебіторська заборгованість по ДП Придніпровська залізниця в сумі 4 352,98 грн списана 31.12.2018 у зв`язку з тим, що на дату списання зазначене підприємство згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходилось у стадії припинення та вимоги кредиторів розглядались у суді до 17.09.2014, претензійно-позовна робота по вищезазначеній заборгованості на час списання вже була неможлива. Дебіторська заборгованість, що виникла внаслідок отриманої передплати контрагентом TOB Компанія Марія в сумі 31 695,0 грн згідно умов договору від 16.06.2016 №31 на проведення поточного ремонту покрівлі будівлі аеровокзалу, виконання робіт склало 27 797,81 грн. Згідно листування та службових записок відповідальних осіб підприємства, виявлено, що ремонтні роботи проводились неякісно, що в подальшому підтверджено розірванням договору (Додаткова угода №1 до договору №31 від 16.06.2016). Сума неповернутого авансу склала 3 247,66 грн. На дату списання заборгованості витрати по судовому збору склали 1 921,0 грн. Враховуючи, що фактично TOB Компанія Марія , за місцем реєстрації підприємства не знаходилось, та відповідальні особи TOB Компанія Марія не виходили на контакт з представниками КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя щодо повернення авансу в сумі 3 247,66 грн, визначено, що подальша судово- претензійна робота по стягненню заборгованості була безперспективна та спричинила б значне збільшення витрат КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя . Таким чином, стосовно вищевказаної дебіторської заборгованості у КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя була впевненість щодо її неповернення. Щодо притягнення до відповідальності працівників КП МАЗ відповідальних осіб за допущенні порушення (п.7 оскаржуваної вимоги) зазначає, що головний інженер Селюков О.В., який був відповідальний за реалізацію проекту Капітальний ремонт аеродромних покриттів КП МАЗ у 2017-2019 роках та проводив усі перемовини, підписував відповідну кореспонденцію звільнений на підставі наказу КП МАЗ від 16.12.2019 №168/ОС. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві від 18.11.2020 вх. № 55391 посилається на те, що вимога від 05.10.2020 № 04-08-05-14/4051 винесена у спосіб визначений законодавством, у межах повноважень органів державного фінансового контролю та з урахуванням висновків Верховного Суду. Пункти 1,2 вимоги відповідача від 05.10.2020 №04-08-05-14/4051 стосуються відшкодування збитків бюджету м. Запоріжжя на загальну суму 20 281 118,0 грн (з ПДВ) та збитків КП МАЗ на загальну суму 7 600,64 грн. Отже, відповідно до висновків Верховного Суду, наявність у вимозі за наслідками ревізії вказівок об`єкту контролю щодо стягнення певної суми коштів (заборгованості, недоотриманих доходів, втрат чи збитків, заподіяних об`єкту контролю при здійсненні ним господарської діяльності) є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині. По суті виявлених порушень зазначає, що КП МАЗ , на порушення вимог статті 509 та статті 884 Цивільного кодексу України, пунктів 11.3-11.5 договору від 25.04.2017 № 19, пунктів 11.5-11.7 договору від 04.05.2018 № 0405 не вжито заходів щодо звернення до TOB АВАКС ЮА та TOB АЛЬТІС- КОНСТРАКШН та вимагання від останніх виконання їх обов`язків щодо усунення недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об`єкту будівництва) і змонтованих конструкцій по договорам підряду від 25.04.2017 № 19 та від 04.05.2018 № 0405 у кількості 5530,44 кв.метрів, що в свою чергу призвело до зайвого виділення та використання у 2019 році коштів бюджету м. Запоріжжя по КПКВК 1917430 КЕКВ 3210 на оплату повторного виконання робіт з капітальному ремонту аеродромних покриттів КП МАЗ у кількості 5530,44 кв.метрів по договорам від 06.08.2019 №40 та від 16.10.2019 №51, укладеним з TOB ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ , на загальну суму 20 281118,0 грн (з ПДВ) (5 530,44 кв.метрів *3 667,18 грн). Вказане призвело до збитків бюджету м. Запоріжжя по КПКВК 1917430 у загальній сумі 20 281 118,0 гривень. Також, ревізією встановлено, що КП МАЗ протягом ревізійного періоду списано дебіторську заборгованість, яка обліковувалась за двома суб`єктами господарювання, зокрема: за ДП Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ 01073828) у сумі 4 352,98 грн, яка виникла у 2012 році за передплату за послуги (списана з бухгалтерського обліку КП МАЗ 31.12.2018); за TOB Компанія Марія (код ЄДРПОУ 38415288) у сумі 3 247,66 грн, яка виникла у червні 2016 року за передплату за ремонтні роботи (списана з бухгалтерського обліку КП МАЗ 31.12.2019).Таким чином, КП МАЗ , як кредитор, в порушення вимог ст. 509 Цивільного кодексу України не скористалося своїм правом вимагати від контрагентів-боржників виконання їх обов`язків та прострочило терміни, у межах яких могло звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, які визначені главою 19 Цивільного кодексу України. Отже, КП МАЗ безповоротно втрачено активи на загальну суму 7 600,64 грн, чим КП МАЗ завдано шкоду (збитки) на відповідну суму. Стосовно пункту 7 вимоги від 05.10.2020 № 04-08-05-14/4051 зазначає, що відповідно до п. 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю. У зв`язку із встановленням в ході проведення ревізії КП МАЗ порушень, відповідачем висунуто вимогу щодо розгляду матеріалів ревізії та притягнення до дисциплінарної/матеріальної відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/7525/20. Призначено підготовче судове засідання на 25.11.2020.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2020 здійснено заміну відповідача Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на Східний офіс Держаудитслужби та оголошена перерва у підготовчому засіданні до 14.12.2020.

Ухвалою суду від 14.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 13.01.2021.

Ухвалою суду від 13.01.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №280/7525/20 для надання сторонам часу для примирення.

Ухвалою суду від 10.02.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 10.02.2021 заяву Запорізької обласної прокуратури про вступ прокурора у справу за позовною заявою Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги, повернуто.

Протокольною ухвалою суду від 10.02.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.02.2021.

Ухвалою суду від 22.02.2021 заяву Запорізької обласної прокуратури про вступ прокурора у справу за позовною заявою Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги, повернуто.

Протокольною ухвалою суду від 22.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.03.2021.

У судовому засіданні 15.03.2021 представником позивача підтримано позовні вимоги. Просить суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 15.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

На виконання пункту 3.2.3.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на 1 півріччя 2020 року, на підставі направлення щодо проведення ревізії від 10.06.2020 № 220, виданого начальником управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Ващенком Г.В., ревізійною групою, очоленою начальником відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту та фінансових послуг Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Гончаром B.C. (далі-Держаудитслужба) проведено ревізію фінансово- господарської діяльності Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Запоріжжя (далі-КП МАЗ ) за період з 01.01.2017 по 31.05.2020.

За результатами проведеної перевірки Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області складено Акт № 08.05-20/2 від 04.09.2020.

Не погодившись з порушеннями зазначеними в Акті, за підписом виконуючим обов`язків директора КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя Дубревським О.Ю надані заперечення, які не були прийняті відповідачем, про що зазначено у висновку на заперечення до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності КП МАЗ № 08.05-20/2 від 04.09.2020.

В подальшому на адресу КП МАЗ надійшла вимога № 04-08-05-14/4051 від 05.10.2020 відповідно до якої Управління Східного офісу Держаудитслужби у Запорізькій області вимагає:

-забезпечити відповідно до норм ст. 216 - 229 Господарського кодексу України, ст. 22, 610-625, 883-884 Цивільного кодексу України, пунктів 11.3- 11.5,11.7 договору від 25.04.2017 № 19, пунктів 11,5-11,7, 11,9 договору від 0405 TOB АВАКС ЮА та TOB АЛЬТІС-КОНСТРАКШН на користь КП МАЗ коштів на суму 20 281 118,00 грн., які викладені у п. 1 вимоги;

-забезпечити відповідно до норм ст. 130-136 КЗпП України на користь КП МАЗ завданої шкоди (збитків), заподіяних в наслідок не проведення своєчасної претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторську заборгованості коштів на суму 7 600,64 грн., які викладені у п. 2 вимоги.

-розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, установленому законодавством, до відповідальності працівників КП МАЗ , відповідальних за допущені порушення, що викладене у п. 7 вимоги.

Не погоджуючись із п.п. 1, 2 та 7 вимоги № 04-08-05-14/4051 від 05.10.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (у редакції, чинній на час прийняття спірної вимоги, далі - Закон № 2939-XII).

Частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 Про утворення Державної аудиторської служби України , яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень (підпункт 4 пункту 4 Положення № 43).

Уживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 13, 23 пункту 6 Положення № 43).

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; вертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У такому випадку вимога органу державного фінансового контролю стає підставою для вчинення подальших дій, які безпосередньо впливають на права та законні інтереси підконтрольної установи. При цьому законність вимоги поряд із іншими діями стає предметом іншої судової справи.

Відтак, вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №2040/5815/18, від 31 березня 2021 року у справі № 826/11931/18.

Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою у постановах, зокрема, у постановах від 07.10.2014 у справі № 21-368а14, від 14.10.2014 у справі №21-453а14, від 18.11.2014 у справі №21-461а14, від 20.01.2015 у справі №21-601а14, від 27.01.2015 у справі № 21-436а14, від 10.02.2015 у справі №21-632а14, від 15.04.2014 у справах №№ 21-40а14, 21-63а14), від 13.05.2014 у справі № 21-89а14, від 29.05.2017 у справі №826/6304/16, від 23.02.2016 у справі №818/1857/14 тощо.

Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а.

У справі, яка розглядається позивач просить визнати пункти 1 та 2 вимоги № 04-08-05-14/4051 від 05.10.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області протиправними.

Суд наголошує, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. Натомість, у справі, яка розглядається, Держаудитслужба пред`явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії КП "Міжнародний аеропорт Запоріжжя", при цьому як п.1 так і п.2 вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Разом з цим дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов`язків особи, а лише фіксують певні факти.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 820/339/17, від 11 лютого 2020 у справі № 804/2282/16, від 18.03.2020 у справі № П/811/140/17.

Щодо п. 7 вимоги № 04-08-05-14/4051 від 05.10.2020 Управління східного офісу Держадитслужби у Запорізькій області суд зазначає таке.

Як вже зазначалося вище, у п. 7 оскаржуваної вимоги відповідачем визначено: "Розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, установленому законодавством, до відповідальності працівників КП "МАЗ", відповідальних за допущені порушення ".

Так, зміст пункту 7 спірної вимоги є індивідуально-правовим, спрямований на коригування роботи відповідача, оскільки полягає в тому, щоб притягнути до відповідальності у порядку встановленому законодавством винних у допущених порушеннях осіб, і є обов`язковою до виконання та породжує для останнього, як позивача, права і обов`язки.

При цьому "законність" письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, що в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Законна вимога контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

Суд наголошує, що наділяючи органи державного фінансового контролю правом пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, законодавець не встановлює будь-яких застережень щодо способу виконання підконтрольною особою вимоги, також таких застережень не встановлюють інші чинні правові акти, які регулюють спірні правовідносини.

В той же час, позивач в ході розгляду цієї справи не довів невідповідність спірної вимоги будь-якому із перелічених вище критеріїв, які ставляться до її форми та змісту, як і не зазначав взагалі, в якій частині вимога контролюючого органу викликає незрозумілість щодо її виконання.

Більше того, суд вважає, що така обставина, як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання, не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для її скасування. Якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів законодавства наділений саме керівник підприємства. В той же час, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

Вказана правова позиція викладена ВС у постанові від 31.03.2021 по справі № 826/11931/18.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовної заяви судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (69013, м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, код ЄДРПОУ 1130561) до Східного офісу Держаудитслужби (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 квітня 2021 року.

Суддя Л.Я. Максименко