Постанова

від 24.02.2021 по справі 2-605/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №2-605/12 Головуючий у І інстанції Галась І.А.

Провадження №22-ц/824/3095/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року за заявою акціонерного товариства Дельта Банк про заміну стягувача та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Столиця в особі Ліквідатора Публічного акціонерного товариства Банк Столиця Куно Євгенія Генадійовича до ОСОБА_1 про розірвання договору кредиту та стягнення кредитної заборгованості,

УСТАНОВИВ:

у січні 2020 року заявник звернувся до суду із заявою про заміну стягувача АТ Банк Столиця на його правонаступника АТ Дельта Банк та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява обґрунтована тим, що 21 травня 2014 року між ПАТ Банк Столиця та ПАТ Дельта Банк був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстровано в реєстрі за № 730.

Згідно з умовами даного договору, право вимоги по Кредитному договору № 33/07-Е від 14 серпня 2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ Банк Столиця та ОСОБА_1 відповідно перейшло до ПАТ Дельта Банк .

У поданій заяві також вказано, що у зв`язку із тим, що ПАТ Банк Столиця несвоєчасно передав ПАТ Дельта Банк документи по справі № 2-605/2011, новий кредитор не мав змоги пред`явити вищезазначений виконавчий лист, у зв`язку із пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконанням через обставини, що не залежали від нового кредитора.

Враховуючи вищевикладене заявник просив замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Банк Столиця на правонаступника акціонерне товариство Дельта Банк за виконавчим листом№2-605/2011 від 03 лютого 2012 року та поновити акціонерному товариству Дельта Банк строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-605/2011 від 03 лютого 2012 року.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року заяву задоволено.

Замінено вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство Банк Столиця на його правонаступника акціонерне товариство Дельта Банк у справі №2-605/2012 за позовом ПАТ Банк Столиця в особі Ліквідатора ПАТ Банк Столиця Куно Євгенія Геннадійовича до ОСОБА_1 про розірвання договору кредиту та стягнення кредитної заборгованості.

Поновлено акціонерному товариству Дельта Банк строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-605 від 28 березня 2012 року , виданого Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 14 серпня 2007 року на користь ПАТ Банк Столиця в особі Ліквідатора ПАТ Банк Столиця в сумі - 1 302 163 грн. 20 коп., а також судові витрати - 1820 грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права та постановити нову, якою у задоволенні заяви АТ Дельта Банк про заміну сторони (стягувача) та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів набуття АТ Дельта Банк права вимоги до ОСОБА_1 щодо заборгованості.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначено, що АТ Дельта Банк з дати укладання договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, своїм правом на подання заяви про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа нескористався, а звернувся до суду з відповідною заявою лише в січні 2020 року.

Крім того, на момент укладання договору купівлі-продажу права вимоги з ПАТ Банк Столиця , АТ Дельта Банк мав можливість дізнатися про рух виконавчого провадження з єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що свідчить про відсутність поважності причин щодо пропущення строків звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також в апеляційній скарзі вказано, що жодних документів, які свідчили б про те, що передача справи відбулась із затримкою, АТ Дельта Банк до суду не надавалося, що унеможливлює встановлення обставини невчасної передачі ПАТ Банк Столиця АТ Дельта Банк документів по справі № 2-605/11.

При цьому надання копій окремих документів, що стосуються заборгованості ОСОБА_1 не свідчить про наявність законних підстав для їх отримання АТ Дельта Банк та наявності оригіналів таких документів в АТ Дельта Банк .

В апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що заява про заміну сторони (стягувача) та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання від імені AT Дельта Банк підписана особою без належних повноважень, а тому не повинна була прийматись судом першої інстанції до розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У судове засідання по розгляду апеляційної скарги сторони та заявник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З огляду на вказане, керуючись положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву АТ Дельта Банк про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи було підтверджено факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ПАТ Банк Столиця до АТ Дельта Банк на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги від 21 травня 2014 року, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви. Що стосується вимоги про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист №2-605, який був виданий по даній справі, не був переданий своєчасно до АТ Дельта Банк .

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2012 року розірвано Договір №33/07 - F від 14 серпня 2007 року про надання споживчого кредиту укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк Столиця (на даний час ПАТ Банк Столиця ) та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2007 року в сумі - 1 302 163 грн. 20 коп., а також судові витрати - 1820 грн., а всього 1303983 грн. 20 коп. на користь ПАТ Банк Столиця в особі Ліквідатора ПАТ Банк Столиця (а.с. 91-92).

28 березня 2012 року на виконання вищевказаного рішення суду Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-605/2011 (а.с.100-101).

10 травня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-605 виданого 28 березня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Столиця заборгованість в розмірі 1303983,20 грн. (а.с. 102).

21 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк Столиця та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстровано в реєстрі за № 730 (а.с. 104-107).

Відповідно до Додатку до вказаного договору, право вимоги по Кредитному договору № 33/07-Е від 14 серпня 2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеним між ПАТ Банк Столиця та ОСОБА_1 відповідно перейшло до АТ Дельта Банк (а.с.110).

У результаті укладення вказаного вище договору купівлі-продажу, кредитором у зобов`язанні, що було предметом розгляду справи № 2-605/2011, стало Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржникам зобов`язань в межах переданого права вимоги.

23 вересня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №2-605 стягувачеві, визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 24 вересня 2015 року (а.с. 103).

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та у постанові Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 2-1216/09.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Згідно з п. 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов`язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акта приймання-передачі права вимоги.

Відповідно до п. 7.6. договору купівлі-продажу прав вимоги від 21травня 2014 року, сторони домовились, що покупець зобов`язаний надіслати кожному позичальнику повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, в порядку встановленому чинним законодавством; та надіслати кожній особі, що надає забезпечення, повідомлення про відступлення права вимоги, в порядку встановленому чинним законодавством.

Однак матеріали справи не містять доказів надсилання ОСОБА_1 акціонерним товариством Дельта Банк повідомлення про заміну кредитора.

Матеріали справи також не містять акту приймання-передачі майнових прав за яким ПАТ Банк Столиця передавав АТ Дельта Банк право вимоги до ОСОБА_1 щодо заборгованості.

Доданий до заяви примірник додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 21травня 2014 року, в якому зазначений кредитний договір за яким наявна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ Банк Столиця не підписаний сторонами, не скріплений печатками сторін і не підшитий до договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, а тому не може слугувати належним та допустимим доказом передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 до АТ Дельта Банк .

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те , що АТ Дельта Банк є правонаступником первісного стягувача ПАТ Банк Столиця та має право бути стороною виконавчого провадження передчасний та не підтверджений належними та допустимими доказами .

Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, судова колегія вважає за потрібне вказати наступне.

За змістом статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження , чинного на момент видачі виконавчого листа (далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої, пункту 1 частини другої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 23 зазначеного Закону № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

В той же час статтею 12 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження , чинного на момент повернення виконавчого листа стягувачу, встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із частиною п`ятою статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, з урахуванням пред`явлення первісним стягувачем виконавчого листа № 2-605/11 від 28 березня 2012 року до примусового виконання та його повернення державним виконавцем 23 вересня 2014 року, цей виконавчий документ міг бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 24 вересня 2015 року.

За змістом положень статті 433 ЦПК України підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Окрім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Матеріали справи не містять доказів повторного звернення до державної виконавчої служби чи приватного виконавця із заявою про примусове виконання виконавчого документа у встановлений законом строк після повернення виконавчого документа державним виконавцем.

При цьому, відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказаних обставин при постановленні ухвали судом першої інстанції належним чином враховано не було, доводів заявника не перевірено і продовжено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, виходячи із самих лише посилань АТ Дельта Банк .

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-які докази поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у матеріалах справи відсутні, а отже суд першої інстанції при задоволенні заяви виходив із припущень, що прямо забороняється ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

Крім того, з моменту повернення державним виконавцем виконавчого документу , а саме з 23 вересня 2014 рокудо моменту звернення до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про зміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання пройшло понад 6 років.

Апеляційний суд приходить до висновку, що недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Апеляційний суд враховує, що згідно рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява ПАТ Дельта Банк про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для пред`явлення виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви в цій частині.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду в відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України - скасуванню, оскільки постановлена за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушенням норм процесуального права, із прийняттям нової постанови про залишення заяви в без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року скасувати та прийняти нову постанову.

Заяву акціонерного товариства Дельта Банк про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-605 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Столиця в особі Ліквідатора Публічного акціонерного товариства Банк Столиця заборгованості за кредитним договором №33/07-F від 14 серпня 2007 року в сумі 1 302 163,20 грн., а також судових витрат - 1820,00 грн. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Н.В. Ігнатченко