Ухвала

від 11.05.2021 по справі 2-605/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/754/186/21

Справа № 2-605/12

У Х В А Л А

Іменем України

11 травня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Моторенко К.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс про заміну сторони виконавчого провадження в цивільній справі за позовом ПАТ Банк Столиця в особі Ліквідатора ПАТ Банк Столиця Куно Євгенія Геннадійовича до ОСОБА_1 про розірвання договору кредиту та стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

03.02.2012 Деснянський районний суд міста Києва було ухвалено рішення у справі за позовом на користь Публічного акціонерного товариства Банк Столиця . Стягнуто з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 33/07-F від 14.08.2007 року у розмірі 1303983,20 грн. Кредит придбано в ПАТ "БАНК СТОЛИЦЯ" на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, посвідченого ПНКМНО Літвіновим А.В. за №730. На виконання рішення суду було видано виконавчі листи. 02 жовтня 2020 року між Публічним акціонерним товариством ДЕЛЬТА БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС було укладено Договір № 2307/К про відступлення прав вимоги, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстровано у реєстрі № 1971, згідно умов якого Новий кредитор ТОВ ДІДЖИ ФШАНС набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору , включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (Договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Посилаючись на викладене заявник просив замінити особу стягувана у виконавчому листі № № 2-605/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 з акціонерного товариства ДЕЛЬТА БАНК (код за ЄДРПОУ 34047020) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС (код за ЄДРПОУ 42649746).

11 березня 2021 року представником божника ОСОБА_1 - адвокатом Макарчуком Л.О. подані заперечення на заву про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до яких адвокат зазначив, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Заява ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС не підтверджує того факту, чи дійсно відбулась заміна кредитора в зобов`язанні з АТ Дельта Банк на ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС , що свідчить про безпідставність даної заяви на підставі такого. 02.10.2020 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС був укладений Договір про відступлення прав вимоги №2307/К, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстровано в реєстрі за №1971 за яким придбано пул кредитів. В свою чергу Заявник стверджує, що на підставі вищевказаного договору право вимоги по кредитному договору № 33/07-Е від 14.08.2007 з усіма змінами та доповненнями укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Банк Столиця перейшло від АТ Дельта Банк до ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС , проте з таким твердженням суду першої інстанції не можна погодитись на підставі такого. Згідно з п. 5 договору відступлення прав вимоги від 02.10.2020, наявні у банку документи, що підтверджують права вимоги до боржників, передаються банком новому кредитору за відповідним актом не пізніше п`яти днів із дати укладення цього Договору. Крім того, за п. 3 договору відступлення прав вимоги від 02.10.2020 року, сторони домовились, що новий кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання чинності цим договором. З аналізу вищевказаних пунктів договору відступлення прав вимоги від 02.10.2020 очевидно, що обов`язок банку з передачі прав вимоги вважається виконаним з того моменту, коли банком та новим кредитором підписано акт приймання-передачі документів, що підтверджують право вимоги до боржника. Проте в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі прав вимоги за яким АТ Дельта Банк передав би до ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС право вимоги до ОСОБА_1 щодо заборгованості яка виникла на підставі кредитного договору № 33/07-Е від 14.08.2007 з матеріалами судової справи № 2-605/2011 та виконавчим листом № 2-605/2011 від 28.03.2012. Документи, які б спростовували б вищевикладене у матеріалах справи відсутні і ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС до своєї заяви не додані. Також, ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС було надано до суду витяг з додатку № 1 та додатку № 2 до договору відступлення прав вимоги від 02.10.2020, в якому зазначений кредитний договір за яким наявна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ Банк Столиця , але дані витяги з додатків не підписані сторонами, не скріплені печатками сторін і не підшиті до договору відступлення прав вимоги від 02.10.2020, а тому не можуть слугувати належними та допустимим доказом передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 від АТ Дельта Банк до ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС . При цьому, безпосередньо додаток № 1 та додаток № 2 до договору відступлення прав вимоги від 02.10.2020 ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС до суду не надано взагалі, а тому неможливо підтвердити той факт, що заборгованість Відповідача зазначена в даних додатках передавалась від АТ Дельта Банк до ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС та входила в пул кредитів, зокрема, відсутній реєстр боржників або належним чином оформлена виписка із нього підписана уповноваженими представниками АТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС і скріплена печатками, відсутній договір відступлення права вимоги з усіма додатками та листами і як зазначалось вище акт приймання-передачі документів, що підтверджують відступлення права вимоги. При цьому варто зауважити, що на виконання п. З договору відступлення прав вимоги від 02.10.2020 ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС жодного повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні ОСОБА_1 не надсилав. Протилежного матеріали справи не містять. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з положеннями ст. ст. 512 та 513 ЦК України, очевидно, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом укладення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода за якою права відступаються. За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дп, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що право вимоги до ОСОБА_1 було передано від АТ Дельта Банк до ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС , що є підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС . ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС залишено поза увагою те, що за виконавчим листом по справі № 2-605/2011 від 28.03.2012 проведено часткове погашення заборгованості за рахунок заставного майна, що жодним чином не враховано заявником в його заяві про заміну сторони виконавчого провадження. Згідно з протоколом № 1014054/1/1 від 09.07.2014 Філія ПН НИВА- В.Ш. земельна ділянка загальною площею 0,1508 га (кадастровий номер 32:218:860 01:03:267:0104), що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, масив "Польовий", власником якої була ОСОБА_1 , реалізована на прилюдних торгах, а загальна сума коштів, що була стягнута під час виконавчого провадження становить 153 868,62 грн., що підтверджується відміткою державного виконавця на виконавчому листі (докази знаходяться в матеріалах справи). Крім того, вищевказана інформація підтверджена постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.09.2014 ВП № 32483785 (докази знаходяться в матеріалах справи). При цьому вищевказані обставини жодним чином не враховані заявником у своїй заяві, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість заяви і відсутність підстав для її задоволення. Заява ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню, оскільки відсутнє відкрите виконавче провадження в якому можна здійснити відповідну заміну сторони виконавчого провадження, що підтверджується нижчевикладеним.З відкритих джерел таких, як реєстр виконавчих проваджень та реєстр боржників, очевидно, що жодних виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 не відкрито. В свою чергу зауважуємо, що постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021 по справі № 2-605/12 АТ Дельта Банк було відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зазначене також свідчить про те, що у АТ Дельта Банк відсутні будь - які правові підстави для можливого звернення із заявою про відкриття виконавчого провадження до органів виконання судових рішень, як і для передачі права вимоги до ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС , оскільки заміни сторони у зобов`язанні з ПАТ Банк Столиця на АТ Дельта банк не відбулось, як і не відбулось зміни стягувача з ПАТ Банк Столиця на АТ Дельта Банк .

Також представником заявника та представником боржника суду в межах розгляду вищевказаної заяви про заміну сторони виконавчого провадження були подані відповідь на заперечення, додаткові пояснення, заперечення на відповідь на заперечення.

Протягом с удового розгляду представник ОСОБА_1 - адвокат Макарчук Л.О. проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Представник заявника до розгляду не з`являвся, в поданій суду заяві просив розглянути заяву за його від сутності.

Згідно вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2012 року розірвано Договір №33/07 - F від 14 серпня 2007 року про надання споживчого кредиту укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк Столиця та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2007 року в сумі - 1 302 163 грн. 20 коп., а також судові витрати - 1820 грн., а всього 1303983 грн. 20 коп. на користь ПАТ Банк Столиця в особі Ліквідатора ПАТ Банк Столиця (а.с. 91-92).

28 березня 2012 року на виконання вищевказаного рішення суду Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-605/2011 (а.с.100-101).

10 травня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-605 виданого 28 березня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Столиця заборгованість в розмірі 1303983,20 грн. (а.с. 102).

21 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк Столиця та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстровано в реєстрі за № 730 (а.с. 104-107).

02 жовтня 2020 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ДІДЖИ ФІНАНС було укладено Договір № 2307/К про відступлення прав вимоги, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстровано у реєстрі № 1971, згідно умов якого Новий кредитор ТОВ ДІДЖИ ФШАНС набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору , включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (Договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.

23 вересня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №2-605 стягувачеві, визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 24 вересня 2015 року (а.с. 103).

Постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-605 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Столиця в особі Ліквідатора Публічного акціонерного товариства Банк Столиця заборгованості за кредитним договором №33/07-F від 14 серпня 2007 року в сумі 1 302 163,20 грн., а також судових витрат - 1820,00 грн. та відмовлено в задоволенні даної заяви .

Даним судовим рішенням встановлені наступні обставини.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та у постанові Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 2-1216/09.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Згідно з п. 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов`язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акта приймання-передачі права вимоги.

Відповідно до п. 7.6. договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, сторони домовились, що покупець зобов`язаний надіслати кожному позичальнику повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, в порядку встановленому чинним законодавством; та надіслати кожній особі, що надає забезпечення, повідомлення про відступлення права вимоги, в порядку встановленому чинним законодавством.

Однак матеріали справи не містять доказів надсилання ОСОБА_1 акціонерним товариством Дельта Банк повідомлення про заміну кредитора.

Матеріали справи також не містять акту приймання-передачі майнових прав за яким ПАТ Банк Столиця передавав АТ Дельта Банк право вимоги до ОСОБА_1 щодо заборгованості.

Доданий до заяви примірник додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, в якому зазначений кредитний договір за яким наявна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ Банк Столиця не підписаний сторонами, не скріплений печатками сторін і не підшитий до договору купівлі-продажу прав вимоги від 21 травня 2014 року, а тому не може слугувати належним та допустимим доказом передачі права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 до АТ Дельта Банк .

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те , що АТ Дельта Банк є правонаступником первісного стягувача ПАТ Банк Столиця та має право бути стороною виконавчого провадження передчасний та не підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, судова колегія зазначила наступне.

За змістом статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження , чинного на момент видачі виконавчого листа (далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої, пункту 1 частини другої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 23 зазначеного Закону № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

В той же час статтею 12 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження , чинного на момент повернення виконавчого листа стягувачу, встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із частиною п`ятою статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, з урахуванням пред`явлення первісним стягувачем виконавчого листа № 2-605/11 від 28 березня 2012 року до примусового виконання та його повернення державним виконавцем 23 вересня 2014 року, цей виконавчий документ міг бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 24 вересня 2015 року.

За змістом положень статті 433 ЦПК України підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Окрім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Матеріали справи не містять доказів повторного звернення до державної виконавчої служби чи приватного виконавця із заявою про примусове виконання виконавчого документа у встановлений законом строк після повернення виконавчого документа державним виконавцем.

При цьому, відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-які докази поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у матеріалах справи відсутні, а отже суд першої інстанції при задоволенні заяви виходив із припущень, що прямо забороняється ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

Крім того, з моменту повернення державним виконавцем виконавчого документу, а саме з 23 вересня 2014 року до моменту звернення до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про зміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання пройшло понад 6 років.

Згідно рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на висновки суду апеляційної інстанції та скасування ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-605 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Столиця в особі Ліквідатора Публічного акціонерного товариства Банк Столиця заборгованості за кредитним договором №33/07-F від 14 серпня 2007 року в сумі 1 302 163,20 грн., а також судових витрат - 1820,00 грн. суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс про заміну сторони виконавчого провадження в цивільній справі за позовом ПАТ Банк Столиця в особі Ліквідатора ПАТ Банк Столиця Куно Євгенія Геннадійовича до ОСОБА_1 про розірвання договору кредиту та стягнення кредитної заборгованості залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: