Постанова

від 24.02.2021 по справі 752/19464/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року місто Київ

Справа 752/19464/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1022/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів: Олійника В.І., Кулікова С.В.,

секретар судового засідання Міщенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року (у складі судді Мазура Ю.Ю., інформація про дату складення судового рішення відсутня)

в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Київська міська рада , Закрите акціонерне товариство Київгума про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами зазначеними в прохальній частині позовної заяви, що утворились в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:003 за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Головне управління у м. Києві закрити поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами зазначеними в прохальній частині позовної заяви, що утворились в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:003 за адресою: АДРЕСА_1 ; поновити державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:003 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом поновлення запису в Поземельній книзі відповідно до п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Київська міська рада , Закрите акціонерне товариство Київгума про скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії залишино без розгляду.

Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_1 03.12.2020 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що ухвала прийнята за не повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, ст.ст. 130, 223, 257 ЦПК України, що призвело до постановления помилкової ухвали.

Зазначає, що скаржник не отримував судові повістки про виклик до суду для участі в судових засіданнях, призачених на 27.05.2020 року та 17.09.2020 року, в період карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АІ18-СоУ-2" та постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом 8ЛІ18-СоУ-2 на період з 12 березня до 31 жовтня 2020 р. на всій території України.

Також зазначив, що не відмовлявся одержати вказані судові повістки, що підтверджується відсутністю відповідних поміток на повістках, що повернулись до суду і знаходяться в матеріалах справи. Крім того, не був присутнім 17.09.2020 року в судовому засіданні по даній справі з поважної причини - у зв`язку із хворобою.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління Держгеокадастру у місті Києві зазначає, що під час дії карантину робота відділень поштового зв`язку Урядом та органами місцевого самоврядування не припинялася, що спростовує доводи Апелянта про неможливість отримання ним судових повісток. Крім цього, доказів щодо поважності неявки в суд першої інстанції через хворобу станом на 27.05.2020 Позивач до суду не надав, його представник на судові засідання свою явку в суд першої інстанції не забезпечив. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін.

До суду апеляційної інстанції позивач та його представник не з`явились, про розгляд справи повідомлені.

Представник ГУ Держгеокадастру у м. Києві та представник третьої особи ЗАТ "Київгума" в судовому засіданні апеляційного суду просили залишити без змін ухвалу районного суду.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, 27.05.2020 року та повторно 17.09.2020 року у судові засідання не з`явився, заяви про розгляд справи у його відсутність не подав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, наданим суду доказам та вимогам процесуального права, з огляду на наступне.

Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання, за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, або не повідомив про причини неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Право суду на залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України , можливе й у разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Як встановлено судом, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання

Двома поспіль судовими засіданнями у даній справі, в які позивач не з`явився, були судові засідання призначені на 27.05.2020 року та 17.09.2020 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що судова повістка про виклик на судове засідання, призначене на 27.05.2020 року на 14 год. 30 хв., ОСОБА_1 надсилалась за адресою зазначеною у позовній заяві. Однак в матеріалах справи відсутні відомості про її спрямування до поштового відділення та відомості про отримання повістки позивачем.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, призначене на 27.05.2020 року на 14 год. 30 хв, розгляд даної справи було відкладено на 17.09.2020 року на 14 год. 30 хв. про, що сторонам у справі було надіслано судові повістки про виклик до суду.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення позивачу судової повістки про виклик в судове засідання на 17.09.2020 року на 14 год. 30 хв. . В той час, як за правилами ст.130 ЦПК України, належним повідомленням про час та місце розгляду справи є розписка адресата про одержання судової повістки з поміткою про дату її вручення.

При цьому, однією з необхідних умов для залишення позовної заяви без розгляду, є повторна неявка позивача в судові засідання, про які він був повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що позивач був належно повідомлений судом про час та місце розгляду справи, та посилання суду на те, що судова повістка про виклик до суду на 27.05.2020 року , повернулись до суду із зазначеною причиною за закінченням терміну зберігання .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідно до листка непрацездатності серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував з 10.09.2020 року по 18.09.2020 року з 19.09.2020 року по 28.09.2020 року та 29.09.2020 року по 08.10.2020 року на амбулаторному лікуванні. (а.с. 145)

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України ).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи те, що судом першої інстанції визнано встановленими ті обставини, які не були доведеними, а також порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року скасувати, справу направити до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2021 року.

Головуючий:

Судді: