Постанова

від 18.02.2021 по справі 520/10723/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 р.Справа № 520/10723/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.01.20 року по справі № 520/10723/19

за позовом Приватного підприємство "АМД 2014"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "АМД 2014", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати винесене 01.08.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 00000801405 про донарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 87095,00 грн., та фінансових санкцій в розмірі 21773,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про помилковість висновків викладених в акті перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано винесене 01.08.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №00000801405 про донарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 87095 (вісімдесят сім тисяч дев`яноста п`ять) гривень, та фінансових санкцій в розмірі 21773 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят три) гривні 75 копійок.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "АМД 2014" сплачену суму судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про заміну відповідача у справі задоволено. Замінено відповідача по справі № 520/10723/19 - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі направлення від 21.06.2019 № 5941, виданого Головним управлінням ДФС у Харківські області головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківської області Ковальовій Аліні Миколаївні, направлення від 21.06.2019 № 5942 головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківської області ОСОБА_1 , відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1, ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв`язку із ненаданням у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження, ПП АМД 2014 (код за ЄДРПОУ 35069883) на обов`язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Харківській області від 15.03.2019 № 12702/10/20-40-14-05-11 (отримано підприємством 20.03.2019), протягом 15 робочих днів з дня отримання, за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ПП АМД 2014 (код за ЄДРПОУ 35069883) даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період червень, серпень 2018 року щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ (код за ЄДРПОУ 42190507), не реєстрування податкових накладних на продаж ТМЦ на адресу ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ (код за ЄДРПОУ 42190507) та неправомірного визначення податку на прибуток за відповідний період декларування 2018 рік, з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, на підставі наказу Головного управляння ДФС у Харківській області від 21.06.2019 №4374, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного Підприємства АМД 2014 (код за ЄДРПОУ 35069883) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ (код за ЄДРПОУ 42190507) за період червень, серпень 2018 року та джерел походження матеріальних цінностей, реалізованих ПП АМД 2014 (код за ЄДРПОУ 35069883) за червень, серпень 2018 року, показників декларації з податку на додану вартість за 2018 рік, показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (Додаток № 1 до акта, який є його невід`ємною частиною).

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 08.07.2019 № 2328/20-40-14-05-07/35069883, у висновках якого встановлено наступні порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, що сталося внаслідок порушень, викладених у п. 3.1* Взаємовідносини з ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ розділу 3 Результати перевірки дотримання податкового законодавства акту перевірки, внаслідок чого підприємством: заниження податку на прибуток на загальну суму 87095,00 грн., в частині взаємовідносин з ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ , в тому числі за півріччя 2018 року у сумі 17901,00 грн., та за три квартали 2018 року у сумі 87095,00 грн., за 2018 рік - 87095,00 грн.

На підставі вказаних вище висновків акту перевірки відносно позивача складено податкове повідомлення-рішення № 00000801405 про донарахування суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 87095,00 грн., та фінансових санкцій в розмірі 21773,75 грн. (т.1 а.с.38).

Не погодившись з прийнятим податковим органом рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом №1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (надалі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Тобто, господарські операції для визначення податку на прибуток приватних підприємств мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Колегія суддів зазначає, що підставою для встановлення в акті перевірки висновків про порушення позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення слугували доводи про заниження податку на прибуток на загальну суму 87095,00 грн., по взаємовідносинам з ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ , в тому числі за півріччя 2018 року у сумі 17901,00 грн., та за три квартали 2018 року у сумі 87095,00 грн., за 2018 рік - 87095,00 грн., при наявності протоколу допиту ОСОБА_2 , отриманого листом від Прокуратури Харківської області в рамках кримінального провадження №320172260000000062 внесеного до ЄРДР 18.05.2017, за фактами фіктивного підприємництва за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, проведеного старшим слідчім другого ВРКП ГУ ФР ГУ ДФС у Харківській області Комуняр Д.С.; листа від 11.02.2019 № 04/5-111-17 Прокуратури Харківської області про допит у якості свідка директор ПП АМД 2014 (код 35069883) ОСОБА_3 ; не надання жодної звітності ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ та існування кримінальних провадження з посиланням на ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ .

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області (Київський р-н м. Харкова); керівник та головний бухгалтер в одній особі ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ); свідоцтво платника ПДВ - діюче з 01.07.2018 року; основний вид діяльності - 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій i частин конструкцій; стан підприємства - 0, платник податків за основним місцем обліку; жодна звітність ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" до ГУ ДФС у Харківській області не надавалась.

Крім того, листом від 11.02.2019 № 04/5-111-17 Прокуратури Харківської області, надано копії наступних документів щодо здійснення фінансово - господарської діяльності між ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" та ПП АМД 2014 , які були надані ПП АМД 2014 до Прокуратури Харківської області за вимогою № 04/5-111-17 від 12.12.2018 року, а саме: виписка банку ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" за період з 11.06.2018 по 21.08.2018 року.

Згідно з вказаною випискою ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" отримано від ПП АМД 2014 грошові кошти на загальну суму 507672,89 грн.. а саме:

- 308472,89 грн., за товар згідно договору № 0108-01 від 01.08.2018, без ПДВ;

- 199200,00 грн., згідно договору переуступки № 4-09 від 05.08.2018, без ПДВ.

З боку ГУ ДПС у Харківській області перевіркою зазначеного питання встановлено наступне.

На адресу ПП АМД 2014 направлено повідомлення від 05.08.2018, що між ТОВ МЕЙЛОРС та ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" оформлено Договір № 4-08 відступлення права вимоги від 05.08.2018. Відповідно до умов угоди право вимоги грошового боргу за Договором поставки № 01/08 від 01.08.2018 по оплаті за поставлений товар на 1987822,59 грн., передано ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ .

Між ТОВ МЕЙЛОРС (пн 41644899) (далі - Первісний кредитор) в особі ОСОБА_4 та ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" (далі - Новий кредитор) в особі директора Бирюка Анатолія Олександровича (далі - новий кредитор) відповідно до ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України оформлено Договір № 4-08 відступлення права вимоги від 05.08.2018 (м. Харків), згідно якого предмет Договору: 1.1. Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право грошової вимоги в сумі 1987882,59 грн., що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки № 01/08 від 01.08.2018, укладеним між Первісним кредитором (в основному договорі іменується ПРОДАВЕЦЬ - ТОВ МЕЙЛОРС та Боржником (в основному договорі іменується ПОКУПЕЦЬ - ПП АМД 2014 ).

1.2. За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за основним договором на суму відступлених вимог. Право вимоги засвідчується документами, які Первісний кредитор повинен передати Новому кредитору згідно п.3.1. цього Договору.

1.3. Сума відступлених Первісним кредитором вимог складає 1987882,59 грн.

Ціна Договору: Згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор стає зобов`язаний Первісному кредитору суму у розмірі 1987882,59 грн.

Договір підписано зі сторони ТОВ МЕЙЛОРС директором ОСОБА_5 , зі сторони ТОВ ФЕРУМ ГРУП ТОРГ від імені директора А.А. Бирюка.

Крім того, між ПП АМД 2014 та ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" в особі укладено договір поставки від 01.08.2018 за № 01/08-01, згідно якого:

Предмет договору: Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити товар. Відповідно до рахунків - фактур. Якість товару повинна відповідати діючим в Україні ДСТУ, ТУ відповідній специфікації групи товарів.

Постачальник гарантує, що він являється власником товару, та відповідає про відсутність будь-яких претензій та прав третіх осіб на предмет договору. На дату підписання даного договору даний товар не відчужене, не перебуває у заставі тощо.

Ціна та умови сплати: на кожну поставку визначається окремо рахунками фактурами або специфікаціями. Сплата товару здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником товару відповідно рахунків фактур.

Умови поставки: поставка товару здійснюється самовивозом Замовником зі складу Постачальника з віднесенням товарно-транспортних накладних видатків на рахунок Замовника.

Договір підписано зі сторони ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" директором А.О. Бирюк та з іншого боку керівником ПП АМД 2014 А.А. Малахов.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Докази повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), матеріали справи не містять.

Положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій та тягне за собою зміни майнового стану сторін договору.

Долучені до матеріалів справи первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ "ФЕРУМ ГРУП ТОРГ" не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази вчинення господарських операцій.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивачем, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про фактичність операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у оформленні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі 813/2483/14.

Підставою для встановлених порушень в акті перевірки стали висновки податкового органу, щодо наявності податкової інформації щодо контрагента позивача: відкритих кримінальних проваджень, порушення податкової дисципліни з боку контрагента позивача, висновки щодо неможливості здійснення господарської діяльності з боку контрагента.

Стосовно вказаних висновків колегія суддів зазначає, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Тобто, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Так і невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Таким чином Податковим кодексом України та судовою практикою закріплено принцип індивідуалізації відповідальності платника податків.

Зміст акту перевірки, оформленого за результатами проведеної перевірки позивача, не доводить, що на момент проведення господарських операцій контрагент позивача був фіктивним підприємством; вчиняв порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання, та укладав нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держав і суспільства.

Тобто, діюче законодавство України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або іншим чином порушили законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно саме до цієї особи - контрагента.

Крім того, податкова інформація повинна стосуватись саме платника податків, оскільки неможливо встановити питання оформлення господарських операцій та відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відповідні обставини можуть бути встановлені виключно за допомогою відповідної перевірки.

Витяги з податкової інформації не є ані актами перевірки, ані іншими актами індивідуальної дії, що містили б юридичні факти.

Нереальність господарських операцій має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Стосовно доводів податкового органу про наявність відкритих кримінальних проваджень, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача чи наявність протоколів допиту не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Факт порушення кримінальних справ та отримання свідчень посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальних справ, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статті 78 КАС України визначено підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду у справах про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Тобто, обов`язковість преюдиційних обставин, передбачена ч. 6 ст. 78 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатись як обов`язкові відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень ст. 83 Податкового кодексу України, за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, відомості набуті під час досудових кримінальних проваджень, мають доказове значення виключно в рамках цих проваджень та не є належними доказами відсутності реального характеру господарських відносин між позивачем та контрагентом.

Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність трудових ресурсів у контрагента, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність у контрагента матеріальних, виробничих, трудових та інших ресурсів не впливає на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент не позбавлений можливості залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод.

Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду по справах № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 820/4648/13-а.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року по справі №520/10723/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 26.02.2021 року