Постанова

від 11.02.2021 по справі 580/2689/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2689/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Ганечко О. М., Парінова А. Б. за участю секретаря: Волошка О. Л.

представника позивача Рой О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 26.10.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправними та скасування розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок дисциплінарної комісії Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області за результатами дисциплінарного провадження, розпочатого відповідно до розпорядження №17-рк від 11.06.2020 "Про порушення дисциплінарного провадження";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області №20-рк від 25.06.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 ";

- поновити позивача на посаді завідувача сектору культури Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області з 27.06.2020;

- стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27.06.2020 по дату прийняття рішення у справі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до хибних висновків про відсутність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 03.02.2021 р. за вх. № 4494, у якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 16.08.2016 призначений на посаду начальника відділу культури і туризму Шполянської районної державної адміністрації за результатами конкурсного відбору та прийняв присягу державного службовця.

28.12.2019 позивач переведений на посаду завідувача сектору культури Шполянської райдержадміністрації.

Згідно з рішенням Шполянської районної ради від 24.05.2019 №35-10/V11 надано згоду на передачу майна редакції Шполянського районного телебачення і радіомовлення в оперативне управління відділу культури і туризму Шполянської РДА.

У подальшому згідно з наказом відділу культури і туризму Шполянської РДА від 29.07.2019 №47 майно редакції Шполянського районного телебачення і радіомовлення передано в оперативне управління Шполянської районної централізованої бібліотечної системи.

28.05.2020 до сектору культури Шполянської РДА надійшла заява гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на оренду приміщення колишнього телерадіомовлення загальною площею 175 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

01.06.2020 голова Шполянської РДА Коваль Н.М. надала позивачу усне доручення підготувати документацію для передачі майна в оренду.

01.06.2020 позивач опублікував на власній сторінці у мережі "Фейсбук" оголошення про те, що 03.07.2020 відбудеться конкурс на оренду приміщення колишньої Шполянської телерадіокомпанії, АДРЕСА_1 загальна площа - 175 кв.м. конкурс відбудеться у сесійній залі Шполянської районної ради.

01.06.2020 за №43 заступнику голови Шполянської районної ради Татариній Л.М. направлено лист сектору культури Шполянської РДА за підписом позивача з проханням до комісії районної ради з питань соціально-економічної діяльності та комунальної власності надати дозвіл на оренду приміщення колишньої редакції радіо і телебачення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 175,3 кв.м.

2 червня 2020 року в соціальній мережі Фейсбук в групі "Підслухано в Шполі" розміщено з власного профілю ОСОБА_1 оголошення про проведення конкурсу на оренду приміщення, що містило інформацію про дату й час конкурсу.

3 червня 2020 року відбулось засідання постійної комісії з питань соціально-економічної діяльності та комунальної власності Шполянської районної ради, яка ухвалила надати згоду сектору культури Шполянської районної державної адміністрації на укладення договору оренди майна районної комунальної власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 2а, та провести укладення договору оренди майна районної комунальної власності відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Оголошення про проведення 3 липня 2020 року конкурсу на оренду приміщення колишньої Шполянської телерадіокомпанії опубліковано у №23 (428) газети "Шполяночка+" від 04.06.2020 (т.2, а.с. 57).

Розпорядженням голови Шполянської районної державної адміністрації від 11.06.2020 №17-рк порушено дисциплінарне провадження щодо перевищення службових повноважень завідувачем сектора культури райдержадміністрації ОСОБА_1 .

За результатами дисциплінарного провадження складено подання дисциплінарної комісії щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" районної державної адміністрації, згідно з яким встановлено порушення позивачем п. 1 та п. 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу".

На підставі дисциплінарного подання голова Шполянської РДА прийняла розпорядження від 26.06.2020 №20-Рк, яким позивача звільнено з посади завідувача сектору культури Шполянської районної державної адміністрації за перевищення службових повноважень, якщо вони не містять складу злочину або адміністративного правопорушення, пункт 7 частини 2 статті 65, пункт 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" з 26.06.2020.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що звернення до власника нерухомого майна - Шполянської РДА, та публікація оголошення про призначення конкурсу (аукціону) з надання майна в оренду відноситься до компетенції позивача, а необхідність погодження дій з безпосереднім керівником не доведено, тому відповідач не доведено перевищення позивачем наданих йому повноважень, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частиною 2 статті 65 Закону України "Про державну службу".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-V111 (далі- Закон №889) регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №889 державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом 1 статті 2 Закону №889 встановлено, що безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець.

Згідно з пунктом 10 ст. 2 Закону №889 службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Частиною 1 статті 8 Закону №889 передбачено, що державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до статті 9 Закону №889, державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання. Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним. Якщо державний службовець отримав наказ (розпорядження), доручення не від безпосереднього керівника, а від керівника вищого рівня, він зобов`язаний повідомити про це безпосереднього керівника.

Згідно з частиною 1 статті 62 Закону №889 державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону.

Частиною 1 статті 64 Закону №889 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 65 Закону №889 передбачено підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, зокрема, це вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону №889 встановлено, що дисциплінарними проступками є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону №889 до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 5 статті 66 Закону №889 встановлено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків (ч. 1 ст. 67 Закону №889).

Відповідно до приписів частини 2 та 3 статті 67 Закону №889, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку(ч. 4 ст. 67 Закону №889).

Частиною 1 статті 68 Закону №889 встановлено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 68 Закону №889, дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Приписами статті 69 Закону №889 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно приписів статті Закону №889 дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Статтею 75 Закону №889 встановлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до змісту статті 76 Закону №889, державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ст. 77 Закону №889).

Як вбачається з матерів справи, за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що 28.05.2020 до сектору культури Шполянської РДА надійшла заява гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на оренду приміщення колишнього телерадіомовлення загальною площею 175 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

01.06.2020 головою Шполянської РДА Коваль Н.М. надано позивачу усне доручення підготувати документацію для передачі майна в оренду.

01.06.2020 позивач опублікував на власній сторінці у мережі "Фейсбук" оголошення про те, що 03.07.2020 відбудеться конкурс на оренду приміщення колишньої Шполянської телерадіокомпанії, АДРЕСА_1 загальна площа - 175 кв.м. конкурс відбудеться у сесійній залі Шполянської районної ради.

01.06.2020 за №43 заступнику голови Шполянської районної ради Татариній Л.М. був направлений лист сектору культури Шполянської РДА за підписом позивача з проханням до комісії районної ради з питань соціально-економічної діяльності та комунальної власності надати дозвіл на оренду приміщення колишньої редакції радіо і телебачення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 175,3 кв.м.

2 червня 2020 року в соціальній мережі Фейсбук в групі "Підслухано в Шполі" розміщено з власного профілю ОСОБА_1 оголошення про проведення конкурсу на оренду приміщення, що містило інформацію про дату й час конкурсу, без відповідних на це підстав.

Розміщення ОСОБА_1 інформації (оголошення) в мережі Інтернет відбулося без жодних належних на те правових підстав, оскільки ОСОБА_3 не погодив вчинення дій з безпосереднім керівництвом Шполянської райдержадміністрації та оголошення розміщене без дозволу власника майна.

3 червня 2020 року відбулось засідання постійної комісії з питань соціально-економічної діяльності та комунальної власності Шполянської районної ради, яка ухвалила надати згоду сектору культури Шполянської районної державної адміністрації на укладення договору оренди майна районної комунальної власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та провести укладення договору оренди майна районної комунальної власності відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Оголошення про проведення 3 липня 2020 року конкурсу на оренду приміщення колишньої Шполянської телерадіокомпанії було опубліковано у №23 (428) газети "Шполяночка+" від 04.06.2020

Також дисциплінарною комісією встановлено, що 16.03.2020 на ім`я голови Шполянської районної державної адміністрації Коваль Н.М. надійшла заява від громадянки ОСОБА_2 з проханням надати дозвіл на оренду приміщення АДРЕСА_1 , згідно письмової резолюції голови райдержадміністрації, даної ОСОБА_1 з метою відповідного реагування, він підготував відповідь та направив її в письмовому вигляді заявниці листом від 02.04.2020 №30 на бланку сектора, який очолює, за власним підписом, не завізувавши проект відповіді та не передавши його голові райдержадміністрації Коваль Н.М. на підписання, чим порушив пункт 185 інструкції з діловодства у районній державній адміністрації, затвердженої розпорядженням від 28.12.2019 №289.

За висновком дисциплінарної комісії ОСОБА_1 , вчинивши вказані дії без дозволу власника майна та без погодження чи інформування безпосереднього керівництва, перевищив власні службові повноваження, чим порушив п. 1 та п. 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до приписів пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" від 26 грудня 2003 року N 15 під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;

б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов;

в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Вирішуючи питання щодо допущення позивачем дисциплінарного проступку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до змісту пункту г частини 2 статті 4 Закону України Про оренду державного і комунального майна від 03.10.2019 №157-1Х (далі - Закон №157), орендодавцями є: балансоутримувачі - щодо: нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Статтею 5 Закону №157 встановлено етапність передачі в оренду державного та комунального майна, а саме:

- прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду;

- внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС;

- прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків;

- опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС;

- розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду;

- проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Згідно з прикінцевими та перехідними положення цього Закону, такий набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім: 1) положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року.

Внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом.

Відтак, вказаними нормами встановлено чітку хронологію дій при передачі майна, що являється комунальною власністю, в оренду.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, судом першої інстанції встановлено та підтверджено факт здійснення позивачем публікації на особистій сторінці в соціальній мережі Фейсбук публікації щодо передачі в оренду нежитлового приміщення колишньої редакції радіо і телебачення загальною площею 175,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому до того, як відповідне рішення про передачу майна в оренду прийнято розпорядником такого майна.

Натомість, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки звернення до розпорядника майна щодо прийняття відповідного рішення віднесено до повноважень позивача та такі дії не можна вважати перевищенням службових повноважень.

Колегія суддів не вправі погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки здійснення публікації щодо передачі в оренду об`єкта комунальної власності до прийняття рішення про таку передачу свідчить про перевищення позивачем своїх повноважень. Посадові обв`язки позивача, в частині підготовки відповідного звернення щодо передачі майна в оренду не уповноважують позивача на прийняття такого рішення.

Крім того, як вірно зазначено апелянтом, дії позивача прямо суперечать вимогам статті 5 Закону України Про оренду державного і комунального майна , зокрема, в частині здійснення публікації про прийняття рішення щодо передачі в оренду нерухомого майна на особистій сторінці в соціальній мережі.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що особиста сторінка позивача в мережі Фейсбук не являється офіційним виданням чи офіційним веб-сайтом власника майна.

Також, на переконання колегії суддів, безпідставними є висновки суду першої інстанції, що надане 01.06.2020 року головою РДА Коваль Н.М. усне доручення підготувати документацію для передачі приміщення в оренду не було чітким і не містило конкретне завдання, яке повинен був виконати позивач, що і призвело до його помилкових дій.

Та обставина, що здійснення передачі в оренду об`єктів нерухомого майна, яке перебуває в комунальній власності відбувається згідно приписів Закону України Про оренду державного і комунального майна від 03.10.2019 №157-1Х, що набрав чинності з 01.02.2020 року, а не Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-Х11, не покладає на керівника обов`язку, при наданні доручень, вказувати на необхідність, при їх виконанні, керуватись саме чинним законодавством.

Крім того, з наданих доказів вбачається, що позивачем допущено перевищення повноважень при розгляді звернення громадянки ОСОБА_2 від 16.03.2020 з проханням надати дозвіл на оренду приміщення АДРЕСА_1 .

Зі змісту заяви гр. ОСОБА_2 від 16.03.2020 вбачається, що на заяві міститься резолюція голови Шполянської РДА Коваль Н.М. "ОСОБА_1 для відповідного реагування". При цьому, прямої вказівки на підготовку проекту відповіді позивачу не надано.

П.п. 18 п. 11 Положення про сектор культури Шполянської РДА, затвердженого розпорядженням районної державної адміністрації від 28.12.2019 №292, передбачає, що завідуючий сектором розглядає в установленому порядку звернення громадян.

Згідно з п.п. 1 п. 7 Положення про сектор культури Шполянської РДА, затвердженого розпорядженням районної державної адміністрації від 28.12.2019 №292, сектор відповідно до покладених на нього завдань організовує підготовку проектів розпоряджень райдержадміністрації, доручень голови райдержадміністрації, проектів рішень колегії райдержадміністрації та рішень районної ради з питань, що належать до компетенції сектора.

Також згідно з п.п. 1, 2 п. 3 посадової інструкції завідувач сектору культури Шполянської РДА має право готувати проекти розпоряджень райдержадміністрації, наказів керівника апарату райдержадміністрації; вносити на розгляд голови райдержадміністрації, його заступника, керівника апарату проекти планів, заходів, подавати їм доповідні записки, інформації, скликати за необхідності наради, семінари.

Приписами п. 185 Інструкції з діловодства у районній державній адміністрації, затвердженої розпорядженням від 28.12.2019 №289 передбачено, що проект документа спочатку візується його автором, керівником підпорядкованого підрозділу та керівником структурного підрозділу відповідального за розробку проекту документа, та уповноваженими особами інших структурних підрозділів райдержадміністрації, її апарату, зазначеними в реєстраційно-моніторинговій картці.

Проект документа візується першим заступником голови або керівником апарату в разі підготовки проекту документа структурними підрозділами апарату

При цьому, проект документу підписується керівником (підписувачем), який затверджує документ.

Відтак, апелянтом спростовано висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача обов`язку готувати проекти відповідей на звернення громадян і подавати їх на підпис голові Шполянської РДА.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі підкріплені належними та допустимими доказами, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення та відповідно відсутність підстав для задоволення позову.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи позивача та відповідача викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині, та прийняттю нового рішення, згідно з яким позов ОСОБА_5 слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправними та скасування розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року скасувати , та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя О. М. Ганечко Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 23.02.21р.)