Вирок

від 26.02.2021 по справі 377/757/20

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменемУкраїни

Справа №377/757/20

Провадження №1-кп/377/16/21

26 лютого 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12020110270000232 від 25.12.2020 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ладан, Прилуцького району, Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-03.07.2007 року Славутицьким міським судом Київської області за ч.3 ст.296, ч.1 ст.121, ст. 70КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

-17.07.2012 року Славутицьким міським судом Київської області за ч. 3 ст. 296, ст. 71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

-09.06.2015 року Славутицьким міським судом Київської області за ч. 2 ст.186КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

-03.09.2020 року Славутицьким міським судом Київської області за ч. 2 ст.186КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,-

-14.01.2021 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.249 КК України, ч.4 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а відкрито викрав чуже майно, повторно, за наступних обставин.

25 грудня 2020 року, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ФОП ОСОБА_6 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив у будь який спосіб заволодіти коштами зі скриньки для збору благодійних пожертв благодійного фонду «ДОБРА БДЖІЛКА», код ЄДРПОУ 38595805, яка була розміщена на прилавку в магазині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету, усвідомлюючи, що продавець магазину його бачить, підійшов до прилавку та зірвав прикріплену на липку стрічку скриньку для збору благодійних пожертв благодійного фонду «ДОБРА БДЖІЛКА», код ЄДРПОУ 38595805, в якій знаходилися кошти в сумі 64 гривні 60 копійок.

Після цього ОСОБА_4 з місця злочину втік та в подальшому розпорядився викраденими коштами на власний розсуд, чим спричинив благодійному фонду «ДОБРА БДЖІЛКА», код ЄДРПОУ 38595805, матеріального збитку на суму 64 гривні 60 копійок.

Відповідальність ОСОБА_4 за цей злочин передбачена ч. 2 ст.186КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, проте відмовився надавати показання, користуючись правом, передбаченим ст.63 Конституції України. Далі, у останньому слові підтвердив повне визнання ним своєї вини та щире каяття, зазначив, що йому соромно за вчинений злочин, обіцяв виправитися.

Представник потерпілого благодійного фонду «ДОБРА БДЖІЛКА» ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд проводити за відсутності представника потерпілого, зазначив, що з цивільним позовом в інтересах потерпілого звертатися не буде. Враховуючи, що за відсутності представника потерпілого можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, то вирішено питання про проведення судового розгляду без представника потерпілого.

З урахуванням думки сторін та беручи до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію злочину, суд відповідно до ч. 3 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення, викладених у обвинувальному акті, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, обмежившись дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого та мають значення для вирішення долі речових доказів.

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення йому покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При цьому, суд не може визнати встановленою в судовому засіданні обставину, що пом`якшує покарання, активне сприяння розкриттю злочину, яка відсутня в обвинувальному акті та про наявність якої у судовому засіданні зазначила захисник, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин.

Однак, в ході судового розгляду наявність такої обставини встановлено не було.

Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , в обвинувальному акті не вказано. .

Не дивлячись на те, що під час судового розгляду вказаного кримінального провадження було встановлено наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , передбаченої п.1 ч.1 ст.67 КК України, рецидив злочину, але вона в обвинувачення ОСОБА_4 не висувалася, то суд відповідно до вимог ст.337 КПК України не може визнати цю обставину такою, що обтяжує покарання.

Суд бере до уваги, що, обвинувачений вчинив злочин, який згідно із ст.12КК України відноситься до тяжких злочинів. На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради не перебуває, за медичною допомогою не звертався, не працює, легального доходу немає, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст.186 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.

Суд також враховує, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 свідчить про його небезпечність для суспільства та небажання стати на шлях виправлення, оскільки будучи раніше судимим за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, він після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст.186 КК України, за що вироком Славутицького міського суду Київської області від 03.09.2020 року, який набрав законної сили 03.12.2020 року, був засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. До постановлення вироку вчинив нове кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч.1 ст. 249 КК України, за яке 14.01.2021 року був засуджений вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області, який набрав законної сили 16.02.2021 року, до покарання, на підставі ч.4 ст.70 КК України, у виді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць.

Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставину, що пом`якшує покарання, особу обвинуваченого, його майновий стан, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також таким, що відповідатиме тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

При цьому суд вважає неможливим застосування ч.1 ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, про що просила захисник, виходячи з наступного.

Із змісту ч.1 ст.69 КК України вбачається, що підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, є наявність не тільки кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а і особа винного.

З урахуванням відсутності кількох обставин, що пом`якшують покарання, а також того, що ОСОБА_4 не працює, легального доходу не має, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, проте відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив злочин проти власності, суд вважає, що відсутні підстави для застосування ч.1 ст.69 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України якщо після постановлення вироку в справі, буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті. У цьому випадку, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення до постановлення щодо нього попереднього вироку, на підставі ч.4 ст.70 КК України, суд вважає за необхідне керуватися принципом часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні необхідно вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 27 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Славутицького міського суду Київської області відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк з 25.12.2020 року по 22.02.2021 року. Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 17 лютого 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою по 15 квітня 2021 року.

Беручи до уваги, що до набрання вироком законної сили зберігається ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, для запобігання якого обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали слідчого судді Славутицького міського суду Київської області від 27.12.2020 року та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 17.02.2021 року, то застосований запобіжний захід ОСОБА_4 , необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч. 4 ст.70КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2021 року призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 26 лютого 2021 року, зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 25 грудня 2020 року по 26 лютого 2021 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважати продовженим до набрання вироком законної сили з утриманням в Державній установі « Чернігівський слідчий ізолятор».

Речові докази:

-грошові кошти загальною сумою 64 гривні 60 копійок: номіналом 5 гривень одна штука (УЛ 3643785); дві гривні 7 штук (СЖ 7566621; ТБ5147589; РБ 2540783; СЖ 9610324; ДЖ 9651721, ТЄ 8106975, СВ 9371218); 1 гривня 22 штуки (ТЕ 6375651; РК 9741136; ТГ 9908865; УК 9904804; СЗ 8853008; УР 2293746; НД 1951065; УА 3129105; ТЕ 2590087; ТЕ 3446716; УВ 896909; УЄ 9641227; ВЄ 2701452; СЄ 7268043; СЕ 7041274; УУ 4091309; СА 0120559; УК 5908535; ТЄ 3788555; ТЄ 9335778; УР 3351973; ТД 2657380); монети номіналом 5 гривень- одна штука рік карбування 2019; номіналом 2 гривні рік карбування 2020 - 2 штуки, рік карбування 2018 - 3 штуки; номіналом 1 гривня рік карбування 2012 1 штука, рік карбування 2006 1 штука, рік карбування 2003 2 штуки, рік карбування 2002 1 штука; номіналом 50 копійок рік карбування 2016 1 штука, рік карбування 2014 одна штука, рік карбування 2014 2 штуки, рік карбування 1992- 3 штуки; номіналом 10 копійок рік карбування 2014 1 штука (пакет № 1), що згідно з постановою слідчого СВ Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 26.12.2020 року поміщені до індивідуального сейфу, яким користується ГУ НП в Київській області, на підставі договору № 016/02/18/007 від 23.02.2018 року, укладеного з уповноваженим банком АБ «Укргазбанк» (м. Київ, вул. Васильківська, 39) - повернути благодійному фонду «ДОБРА БДЖІЛКА», код ЄДРПОУ 38595805;

-пластикову коробку прозорого кольору для збору коштів благодійного фонду «ДОБРА БДЖІЛКА», що згідно з постановою слідчого СВ Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 26.12.2020 року передана на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області знищити;

- пластикову палицю чорного кольору, завдовжки близько 40 сантиметрів, що відповідно до постанови слідчого СВ Славвутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 26.12.2020 року передана на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області знищити;

- два уламки пластикові прозорого кольору, запаковані до спеціального пакету № 2370118, що згідно з постановою слідчого СВ Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 26.12.2020 року передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області знищити;

- купюру номіналом 10 гривень, серійний номер ЦЗ 5554527 (пакет 7068435), що згідно з постановою слідчого СВ Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 26.12.2020 року поміщена до індивідуального сейфу, яким користується ГУ НП в Київській області, на підставі договору № 016/02/18/007 від 23.02.2018 року, укладеного з уповноваженим банком АБ «Укргазбанк» (м. Київ, вул. Васильківська, 39) повернути благодійному фонду «ДОБРА БДЖІЛКА», код ЄДРПОУ 38595805 .

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1