Ухвала

від 25.02.2021 по справі 461/3495/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3495/20 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/40/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м.Львів

Справа № 461/3495/20

Провадження № 22ц/811/40/21

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 20 листопада 2020 року у складі судді Волоско І.Р., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, клопотання про скасування заходів забезпечення позову, -

встановив:

28 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернулася з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 2 жовтня 2019 року рішенням Сихівського районного суду міста Львова шлюб між сторонами розірвано. Зазначає, що за час шлюбу ними спільно набуто майно, яке зареєстроване за ОСОБА_1 : квартира АДРЕСА_1 та паркомісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_2 . Вказує, що відповідач ОСОБА_1 був засновником КП Нівелір , яке у період шлюбу сторін побудувало за власні кошти нежитлове приміщення у АДРЕСА_3 . Від продажу цього приміщення відповідач отримав прибуток. Вважає, що зазначене майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14 травня 2020 року застосовано заходи забезпечення позову за клопотанням позивача та накладено арешт із забороною відчуження і вчинення реєстраційних дій на: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 72 кв.м, яка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 5 грудня 2019 року на підставі свідоцтва про право власності від 22 липня 2013 року зареєстрована на праві приватної власності за відповідачем; та паркомісце АДРЕСА_4 загальною площею 13 кв.м, яке відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 5 грудня 2019 року зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на паркомісце від 2 серпня 2018 року, акту приймання-передачі нерухомого майна від 21 грудня 2018 року та на підставі довідки про інвестування у 100 відсотків від 21 грудня 2018 року, зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_1 .

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2020 року позов задоволено. Ухвалено визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та паркомісце № НОМЕР_1 на АДРЕСА_2 , зареєстровані за ОСОБА_1 . Стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 в розмірі 1 515 081, 25 грн. та за Ѕ частки паркомісця АДРЕСА_4 в розмірі 107 935, 85 грн. Припинено спільну сумісну власність сторін на вказане майно. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за Ѕ частину коштів з банківського рахунку № НОМЕР_2 , який належав КП Нівелір , в розмірі 89 675 грн. Проведено розподіл судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_4 . В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

5 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження у зв`язку з цим.

5 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернулася з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14 травня 2020 року задоволено її клопотання про забезпечення позову у справі про поділ майна подружжя. Накладено арешт із забороною відчуження і вчинення реєстраційних дій на спірну квартиру та паркомісце. Посилаючись на зміст ст. 158 ЦПК України, зазначає, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, підставність клопотання про скасування заходів забезпечення позову і заяви про відмову від апеляційної скарги та обізнаність учасників справи про наслідки відмови від апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про повернення без розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову та задоволення заяви про відмову від апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦПК України усі справи, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частиною другою-четвертою цієї статті.

Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих суддів, які знаходяться в межах відповідного апеляційного округу (стаття 24 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Питання забезпечення позову у справі вирішувалось судом першої інстанції. Ухвала про застосування заходів забезпечення позову не оскаржена.

Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Повноваження апеляційного суду визначені ст. 374 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції не вчиняв процесуальних дій щодо забезпечення позову. У цьому випадку право на вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову не відноситься до повноважень апеляційного суду.

Оскільки заходи забезпечення позову застосовані судом першої інстанції, то цей суд уповноважений ініціювати або вирішувати клопотання про скасування таких заходів. Апеляційний суд наділений правом скасування застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову у передбачених законом випадках.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що вирішення клопотання про скасування заходів забезпечення позову у даному випадку не відноситься до повноважень апеляційного суду, а тому правові підстави для вирішення цього клопотання по суті у апеляційного суду відсутні. Тому клопотання підлягає поверненню стороні без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного провадження.

Прийняття апеляційним судом відмови від апеляційної скарги є підставою для закриття апеляційного провадження (п.1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 статті 364 ЦПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Керуючись ст.ст. 158, 258-261, п1 ч.1 ст.362, ст.ст.381-384,388-391 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14 травня 2020 року, повернути ОСОБА_2 без розгляду.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2020 року.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,- закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 статті 364 ЦПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення, повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2021 року.

Головуючий

Судді