Єдиний унікальний номер: 375/2180/19
Провадження № 2/379/72/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
10 лютого 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Рокитнянська районна державна адміністрація Київської області, Овруцька районна державна адміністрація Житомирської області, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Овруцької міської ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка через свого представника - адвоката Іллінського Олександра Васильовича звернулася до суду з даним позовом, уточнивши який, просить:
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- призначити неповнолітній ОСОБА_3 піклувальника - позивачку ОСОБА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги та викладені у позовній заяву обставини підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення - не заперечує. Допитана якості свідка пояснила, що мати не піклувалася про дитину. Коли ще сім`я проживала в Овручі, вона приїжджала до них. Було видно, що ОСОБА_2 не господарка: було не мито і не чищено. Тому сім`я переїхала в Рокитнянський район. Син поїхав на заробітки у Польщу, а невістка найшла собі коханця. За онукою піклувалася позивачка. Потім невістка поїхала в Овруч зі співмешканцем. Ніколи відповідачка не запросила дитину до себе. Відповідачка дуже зловживала алкогольними напоями, лікувалася від цього в Прилуках, після - у пансіонаті. Дитина з 2011 року пішла в школу. Відповідачка пізно приходила з роботи, грошей на дитину не давала. Була неадекватна, била дитину. По господарству не допомагала. Коли відповідачка залишила сім`ю у 2014 році, дитина залишалась на вихованні у позивачки. Відповідачка дитиною не цікавилась, навіть не дзвоне. Онука попала у шкільному автобусі у ДТП, була тяжка травма. На лікування постійно потрібні кошти.
Відповідачка в жодне підготовче та судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи, в силу ст. 128 ЦПКУ, була належно повідомлена, про причини неявки до суду - не повідомила. Відзив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала.
Представник третьої особи органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Овруцької міської ради Житомирської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно.
Представник третьої особи Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно.
Враховуючи позицію позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_4 . Дане стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 12.05.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Овруцького районного управління юстиції Житомирської області (а.с.8).
З 03 жовтня 2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 21.07.2015 (а.с.9).
Позивачка, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , є матір`ю ОСОБА_4 .
Щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 суд встановив наступне.
З літа 2011 року сім`я проживала у будинку позивачки за адресою: АДРЕСА_1 .
В червні 2014 року відповідачка залишила вищевказане місце проживання та стала проживати з іншим співмешканцем.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16.08.2019, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).
Неповнолітня ОСОБА_3 залишилася на утриманні позивачки ОСОБА_1 . За час перебування неповнолітньої ОСОБА_3 за місцем проживання позивачка, а саме за період з червня 2014 року по даний час, мати ОСОБА_2 відвідувала дитину лише два рази у 2015 році, що підтверджено Актом обстеження матеріально-побутових умов від 23.08.2019 (а.с.13).
Також відповідачка не цікавилася станом здоров`я своєї дочки навіть після отримання нею тяжких тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 20.10.2018, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого № медичної картки 64615/105325 від 20.02.2019 (а.с. 17).
Відповідно до повідомлення КНП Житомирська обласна психіатрична лікарня Житомирської обласної ради від 04.02.2020, ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні у КНП Житомирська обласна психіатрична лікарня Житомирської обласної ради з 11.11.2019 по теперішній час, з діагнозом - деменція при хворобі Генгтінгтона з психопатизацією особи та соціальною адаптацією - F 02.1 (а.с.88).
Відповідно до повідомлення КНП Житомирська обласна психіатрична лікарня Житомирської обласної ради за № 122 від 17.03.2020, ОСОБА_2 11.03.2020 оглядалася МСЕК та визнана інвалідом І Б групи, потребує стороннього нагляду та догляду (а.с.123).
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої дочки. Вона не цікавилася і не цікавиться її життям та здоров`ям, не утримує її, не цікавиться місцем перебування дитини, не спілкується, не турбується про її моральний стан, тобто не виявляє до дитини жодного інтересу. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідачки від виховання дитини, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення її до своїх батьківських обов`язків.
Щодо призначення ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_3 суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 59 ЦК України піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.05.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Овруцького районного управління юстиції Житомирської області (а.с.8), на даний час ОСОБА_3 15 років, у зв`язку з чим вона вважається неповнолітньою на підставі ст. 6 СК України, та з урахуванням тієї обставини, що позбавлена батьківського піклування, суд вважає за необхідне призначити останній піклувальника.
27.01.2021 служба у справах дітей та сім`ї склала висновок за № 11 про можливість ОСОБА_1 бути піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 .
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у п.6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Частиною 1 статті 12 Закону України Про охорону дитинства встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини та протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року N 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав - ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Небажання відповідачки виконувати батьківські обов`язки та легковажне ставлення щодо факту позбавлення її батьківських прав у відношенні дитини, що виразилося у відсутності будь-яких заперечень щодо задоволення позову, ігнорування явки до суду, свідчить про небажання змінитися та змінити спосіб свого життя, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками та, відповідно, про необхідність позбавлення її батьківських прав у відношенні її неповнолітньої дочки.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Таку вимогу позивач і заявив.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та ін.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За статтею 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Отже, оскільки відповідачка в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, хоча повинна, тому суд вважає за необхідне стягнути з неї аліменти на утримання дитини у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст. 133,141 ЦПК України та Закону України Про судовий збір з відповідачки підлягає стягненню судовий збір за немайновою вимогою щодо позбавлення батьківських прав у сумі 768 грн. 40 коп. та майновою вимогою про стягнення аліментів у сумі 768 грн. 40 коп. на користь держави.
Крім того, статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною. Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст. 169 Сімейного кодексу України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 77, 78, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 166, 168 СК України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючу в Велідницькому будинку-інтернаті с. Велідники, Овруцького району, Житомирськой області, батьківських прав щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП відсутній, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , піклувальником над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Овруч Житомирської області.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї третьої заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з 11.11.2019.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін
Суд | Таращанський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2021 |
Оприлюднено | 02.03.2021 |
Номер документу | 95193898 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Таращанський районний суд Київської області
Зінкін В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні