Повістка

від 25.02.2021 по справі 540/1880/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1880/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст заяви

Адвокат Глиновський Василь Володимирович (далі - представник позивача, адвокат Глиновський В.В.), який діє від імені ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 4 000,00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказана заява вмотивована тим, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 р. у справі № 540/1878/20 позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. У змісті позову позивач зазначив, що підтвердження остаточних судових витрат в сумі 5000,00 грн., у т.ч. на правничу допомогу адвоката будуть надані до суду не пізніше 5 днів після ухвалення рішення по справі, що стало підставою звернення до суду щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з правничою допомогою в сумі 4 000,00 грн.

25.02.2021 року представником ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надано заперечення щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, обґрунтовуючи тим, що лише документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. При цьому, зазначає, Головному управлінню, як відповідачу по справі, не було надіслано жодних документів на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

III. Процесуальні дії суду

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2020 р. заява передана судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 16.02.2021 р. поновлено позивачу строк на подання доказів щодо понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката, призначено розгляд даної заяви в судовому засіданні на 25.02.2021 р.

В судове засідання сторони не прибули, про дату та час проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

25.02.2021 року представниками позивача та відповідача надано клопотання щодо проведення судового засідання без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 03.06.2020 року № 6806-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04:001:0179) у власність площею 2,00 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово - Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06 травня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520982000:04:001:0179) у власність. площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.

У змісті позову від 16.07.2020 р. представник позивача повідомив, що орієнтовні судові витрати складають 5000,00 грн., документальне підтвердження судових витрат позивача буде надано не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог згідно ст. 143 КАС України.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

Згідно із ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу ( частини 1, 3 5 цієї статті КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

VI. Оцінка суду

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.

Одночасно, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами 6 та 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при вирішуючи питання обґрунтованості заявленого клопотання про відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із критеріїв обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Як встановлено судом, представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду подано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги № 10/20 від 11.06.2020 р.; копію акту приймання-передачі надання правничих послуг від 11.02.2021 р., копію квитанції до прибуткового касового ордера № 03/21 від 11.02.2021 р.; копію прибуткового касового ордера № 3/21 від 11.02.2021 р.

Згідно вищевказаних документів сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу за здійснення адвокатом ОСОБА_3 представництва ОСОБА_1 в Херсонському окружному адміністративному суді по справі № 540/1180/20 становить 4000,00 гривень, а саме,

- підготовка позовної заяви до суду становить - 1 500,00 грн.;

- підготовка заперечення на відзив становить - 1 000,00 грн.;

- складання та направлення до суду клопотання про остаточні судові витрати позивача на правничу допомогу - 500,00 грн.;

- підготовка та направлення клопотання про збільшення позовних вимог - судовий контроль - 500,00 грн.;

- складання скарг на дії відповідача на стадії досудового врегулювання спору - 500,00 грн.

Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, суд зазначає, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо відмови громадянам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не є складними.

Отже, формування правової позиції при підготовці відповіді на відзив не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ, в т.ч. і суду касаційної інстанції, а тому на думку суду послуга адвоката з підготовки заперечення на відзив у сумі 1 000,00 грн. є завищеною.

Суд вважає безпідставним включення до витрат на правничу допомогу таких послуг, як складання та направлення до суду клопотання про остаточні судові витрати позивачки на правничу допомогу, клопотання про судовий контроль, оскільки вказані послуги взагалі не потребують спеціальних професійних здібностей та містять вид послуг, що не були передбачені договором. Адже відповідно до пункту 3.1 вказаного договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах даного договору правову допомогу, визначається за окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору. Проте, представником позивача такої угоди до суду не надано.

Щодо послуги зі складання скарг на дії відповідача на стадії досудового врегулювання спору, то крім того, що вказана послуга не передбачена умовами договору, суд додатково відмічає, що дана категорія справ не передбачає обов`язкового досудового врегулювання спору, тому вказана послуга виходить за межі здійснення адвокатом послуг в межах даної справи.

Як зазначалось вище, рішенням суду від 30.12.2020 року позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. При цьому, з мотивувальної частини даного судового рішення вбачається, що вказаний висновок суду вмотивований неправильним визначенням представником позивача способу захисту порушених прав ОСОБА_1 , що стало підставою для виходу судом за межі позовних вимог для ефективного захисту прав та інтересів позивача.

VII. Висновок суду

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. ( ч. 1 ст. 77 КАС України).

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 7 статті 134 КАС України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підставі наведеного у сукупності, суд вважає неналежним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу 4000,00 гривень у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, тому заява адвоката Глиновського В.В. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 750,00 грн., так як на думку суду саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам.

Керуючись статтями 4, 77, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Заяву адвоката Глиновського В.В., який діє від імені ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі № 540/1880/20 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ( 73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 1 750,00 гривень ( одна тисяча сімсот п`ятдесят грн. 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 600140000