Постанова

від 17.03.2011 по справі 2а-9385/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 р. № 2а-9385/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,

представника позивача Піхор С.М.,

представника відповідача Савченко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альпі-Кий`до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Альпі-Кий (далі -ТзОВ Альпі-Кий ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі -ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення рішення від 14.04.2010 року № 0000792321/0 та від 14.04.2010 року № 0000782321/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що уклав угоди з ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт , згідно з якими отримав пакувальні матеріали, які використовують у господарській діяльності позивача. Вказане підтверджується відповідними податковими накладними, що повністю відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість . В обґрунтування позовних вимог додатково зазначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. При цьому, стверджує, що витрати позивача на придбання товарів від контрагентів підтверджені відповідними накладними, податковими накладними та розрахунковими документами, на підставі яких здійснювалась оплата вартості отриманого позивачем товару. Контрагенти позивача та ТзОВ Альпі-Кий`зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та в реєстрі платників податку на додану вартість, що свідчить про державне визнання особи, що має право на нарахування та сплату податку на додану вартість, видачу податкових накладних, отримання бюджетного відшкодування тощо. Вважає, що наявність у ТзОВ Альпі-Кий`податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість. Позивач вважає, що не може нести відповідальність за порушення норм чинного законодавства іншими платниками податків і зборів, крім того, невиконання чи неналежне виконання однією зі сторін зобов`язань, що не становлять змісту угоди не є підставою для визнання угоди недійсною.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ПП Будінвесткомфорт`та ПП Промагростиль`в 2008 році реалізовані ТзОВ Альпі-Кий`пакувальні матеріали на загальну суму 223563 грн. 19 коп., в тому числі ПДВ на суму 37260 грн. 53 коп. При цьому, не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а єдиним первинним документом, який є підставою списання ТМЦ у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоотримувача при перевезення вантажів у межах України, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортна накладна розглядається як основний документ на перевезення вантажів, яким оформляється перевезення незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Пронесені витрати на придбання ТМЦ повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання їх отримання. При цьому, ТзОВ Альпі-Кий`не надано жодних документів, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів, отриманих від ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт , а саме товарно-транспортні накладні та акти прийому-передачі товару, що свідчить про нереальність операцій. Відповідно до бази даних ЦБД ДПА України, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення дослідження фінансово-господарської діяльності ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`укладали правочини та здійснювали проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують своїх податкових зобов`язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через підприємства з ознаками фіктивності`з метою незаконного формування валових витрат та податкового кредиту. Проведеними перевірками встановлено, що у контрагентів позивача відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним підприємством.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств . Згідно з п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Вважають, що позивачем дотримані всі норми чинного законодавства щодо формування валових витрат та щодо формування податкового кредиту. Крім того, представники позивача стверджують, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні фінансові санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним законодавством не передбачено підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій. У зв`язку з викладеним вище, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків та не встановлено наявність економічних та інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не за рахунок формування валових витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності. Вказані підприємства проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов`язань. Суми витрат, попередньо включених до складу валових витрат позивача, залишаються не підтвердженими. Вважає, що наведене свідчить про відсутність факту отримання позивачем товару від ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт . Таким чином, ТзОВ Альпі-Кий , в порушення п. 5.1, п.п. 5.3.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємства`від 22.05.1997 року № 283/97-ВР завищено загальну суму валових витрат у сумі 186302 грн. 66 коп., та безпідставно сформовано податковий кредит. У зв`язку з викладеним вище просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ Альпі-Кий , що знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Рилєєва, буд. 12, кв. 3, 25.02.2000 року зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код -30822714 (код ЄДРПОУ), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Галицькому районі м. Львова та зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.07.2004 року № 17856260. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики у Львівській області, видами діяльності позивача є види оптової торгівлі, оптова торгівля паливом, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оптова торгівля будівельними матеріалами, виробництво виробів з пластмас та будівництво будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 15.03.2010 року № 219, згідно з ч.ч. 1-2 ст. 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні`від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ТзОВ Альпі-Кий , код ЄДРПОУ -30822714, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 31.03.2009 року № 1321/23-209/30822714.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, а саме заниження підприємством податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 46575 грн. 66 коп., в тому числі за 2008 рік: за ІІ квартал 2008 року в сумі 31038 грн. 27 коп.; за ІІІ квартал 2008 року в сумі 6761 грн. 04 коп.; за ІV квартал 2008 року в сумі 8776 грн. 35 коп.

Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 37260 грн. 53 коп., в тому числі: за квітень 2008 року на суму 20800 грн. 00 коп.; за травень 2008 року на суму 4030 грн. 62 коп.; за вересень 2008 року на суму 5408 грн. 83 коп.; за листопад 2008 року на суму 7021 грн. 08 коп.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено завищення суми валових витрат в розмірі 186302 грн. 66 коп., у тому числі за 2008 рік, а саме: за ІІ квартал 2008 року в сумі 124153 грн. 10 коп.; за ІІІ квартал 2008 року в сумі 27044 грн. 16 коп.; за ІV квартал 2008 року в сумі 35105 грн. 40 коп.

Крім того, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року встановлено, що ТзОВ Альпі-Кий`здійснювало операції з придбання ТМЦ, товарів, транспортних послуг, послуг оренди. Відповідно до первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, фінансової та податкової звітності ТзОВ Альпі-Кий`перебувало у взаємовідносинах з ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт .

На підставі акту перевірки від 31.03.2009 року № 1321/23-209/30822714, згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2010 року № 0000792321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 55890 грн. 79 коп., у тому числі за основним платежем - 37260 грн. 53 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -18630 грн. 26 коп. та податкове повідомлення-рішення від 14.04.2010 року № 0000782321/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 69863 грн. 49 коп., в тому числі за основним платежем -46575 грн. 66 коп., штрафними (фінансовими) санкціями -23287 грн. 83 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, позивачем в адміністративному порядку оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ДПІ у м. Львові та ДПА у Львівській області, за наслідками якого, прийняті податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення, що зумовило звернення позивача до адміністративного суду про оскарження податкових повідомлень-рішень.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 14.04.2010 року № 0000792321/0 та від 14.04.2010 року № 0000782321/0. При вирішенні спору суд виходив з наступного.

ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`в 2008 році були реалізовані на користь ТзОВ Альпі-Кий`пакувальні матеріали на загальну суму 223563 грн. 19 коп., в тому числі ПДВ на суму 37260 грн. 53 коп., що підтверджується накладними: від 03.04.2008 року № НН-030401 на загальну суму 124800 грн. 04 коп., в тому числі ПДВ -20800 грн. 00 коп.; від 26.05.2008 року НН-260501 на загальну суму 24183 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ -4030 грн. 62 коп.; від 11.09.2008 року НН-110901 на загальну суму 32452 грн. 99 коп., в тому числі ПДВ -5408 грн. 83 коп.; від 18.11.2008 року НН-181103 на загальну суму 42126 грн. 04 коп., в тому числі ПДВ -7021 грн. 08 коп. Всього на загальну суму 223563 грн. 19 коп., в тому числі ПДВ на суму 37260 грн. 53 коп.

ТзОВ Альпі-Кий`по взаєморозрахунках з вищезазначеними підприємствами віднесено до складу валових витрат суму 186302 грн. 66 коп. та відображено в Деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств за 2008 рік, в тому числі за ІІ квартал 2008 року -124153 грн. 10 коп., за ІІІ квартал 2008 року -27044 грн. 16 коп., за ІV квартал 2008 року -35105 грн. 40 коп.

На підтвердження отримання товару від вказаних контрагентів позивач надав суду: видаткові та податкові накладні; договори купівлі-продажу товару; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; прихідні ордери ТМЦ на склад; оборотно-сальдові відомості ТМЦ; накладні на внутрішнє переміщення готової продукції; накладні на відпуск продукції.

Проте, доказів, що підтверджують транспортування товару (товаротранспортні накладні, дорожні листи тощо) під час проведення перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова не надавались. Вказані докази також не були надані позивачем на вимогу суду під час розгляду справи. Крім цього, позивачем також не представлено акти прийому-передачі товару з відмітками про відвантаження, які б підтверджували перевезення товару та реальність здійснюваних позивачем господарських операцій з ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт .

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні`від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Положення Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з п.п. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв`язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні`від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні`від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні`від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Отже, єдиним первинним документом, який є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоотримувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна. При цьому, згідно з вказаними Правилами, ТТН розглядається як основний документ на перевезення вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Окремо як первинний документ, як підтверджує перевезення вантажів виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, слід розглядати договір про перевезення вантажів, яким є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання, а облік роботи автомобільного транспортного засобу визначається дорожніми листами.

ТзОВ Альпі-Кий`не представлено документи, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів, а саме товарно-транспортні накладні, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, отриманого від ПП Будінвесткомфорт`та ПП Промагростиль . Крім цього, ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи позивачем не надано актів прийому-передачі товару з відмітками про відвантаження, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій. Позивачем не доведено факт приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що товар отримували від ПП Будінвесткомфорт`та ПП Промагростиль , однак, не пам`ятають коли саме це було, кількість і асортимент товару. Суд не бере до уваги ці покази, оскільки такі не містять конкретної інформації про вчинення господарської операції. Крім того, вказані свідки на час судового розгляду справи залишаються працівниками позивача і, з огляду на це, є зацікавленими у вирішенні справи на користь позивача.

Враховуючи наведене вище, неможливо підтвердити фактичне отримання товару від ПП Будінвесткомфорт`та ПП Промагростиль , а тому суд погоджується з висновком відповідача про те, що позивачем не доведена реальність операції, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для здійснення такої поставки або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів господарської діяльності.

Таким чином, ТзОВ Альпі-Кий , в порушення п. 5.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, до складу валових витрат безпідставно включено суму витрат з придбання товарів від ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`на загальну суму 186302 грн. 66 коп., а саме: за ІІ квартал 2008 року в сумі 124153 грн. 10 коп.; за ІІІ квартал 2008 року в сумі 27044 грн. 16 коп.; за ІV квартал 2008 року в сумі 35105 грн. 40 коп., факт отримання яких та використання у господарській діяльності позивачем під час судового розгляду справи не доведено.

Враховуючи завищення позивачем валових витрат, ТзОВ Альпі-Кий , в порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 46575 грн. 66 коп., у тому числі: за ІІ квартал 2008 року в сумі 31038 грн. 27 коп., за ІІІ квартал 2008 року в сумі 6761 грн. 04 коп., за ІV квартал 2008 року в сумі 8776 грн. 35 коп.

Як вбачається зі Свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи, обидва контрагента підприємства позивача ПП Промагростиль (код ЄДРПОУ - 33863135) та ПП Будінвесткомфорт (код ЄДРПОУ - 34857227) зареєстровані за адресою: 79040, м. Львів, вул. Курмановича, буд. 9. Згідно з інформацією ГВПМ ДПІ у м. Львові, що підтверджується листом № 1531 від 12.03.2009 року, вказані підприємства за юридичною та фактичною адресою не знаходяться. Відповідно до отриманих відомостей з ЄДР щодо змін в реєстраційних даних ПП Промагростиль`змінило 24.03.2009 року місцезнаходження та керівника підприємства. ПП Будінвесткомфорт`перейшло на облік до ДПІ у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області, юридична адреса: 80400, Львівська область, м. Кам`янка -Бузька, вул. Незалежності, буд. 10.

Крім того, згідно з інформацією ДПІ у Мостиському районі Львівської області, що підтверджується листом від 24.03.2010 року № 2355/23, Городоцьким ВПМ ДПІ у Городоцькому районі Львівської області, під час виїзду за юридичною та фактичною адресою ПП Промагростиль : Львівська область, м. Мостиська, вул. Зелена, буд. 2а, не встановлено будь-яких ознак ведення господарської діяльності вказаним підприємством. ПП Будінвесткомфорт`не звітується з січня 2009 року, а ПП Промагростиль не звітується з березня 2009 року до податкових органів. Вказаним підприємствам скасовано свідоцтва платника ПДВ з 13.11.2009 року.

Відповідно до бази даних ЦБД ДПА України податкової звітності та інших доказів, одержаних в процесі проведення дослідження фінансово-господарської діяльності, відповідачем встановлено, що ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт укладали правочини, вступали у цивільні відносини, здійснювали проведення транзитних фінансових потоків, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через підприємства з ознаками фіктивності`з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Одночасно, проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`не встановлено наявності економічних й інших причин систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування валових витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно з даних бази АІС Податки`ПП Промагростиль`в додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 2008 рік балансову вартість основних фондів 2 групи відобразило в сумі 943 грн., перша група ОФ відсутня, ПП Будінвесткомфорт в додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 2008 рік відобразило вартість основних фондів в сумі 0 грн., а згідно з даними ЦБД ДПА України податкової звітності та інших доказів, розрахунки комунального податку ПП Промагростиль`протягом 2008 року подається з прокресленими рядками, що свідчить про відсутність працівників на підприємстві.

Позивач ні під час перевірки, ні під час розгляду справи судом, не довів, що понесені ним витрати мають зв`язок із господарською діяльністю позивача або використовувалися ним з метою здійснення такої діяльності. Доказів, що підтверджують належне виконання договору та реальне настання правових наслідків, позивачем не надано.

За період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року ТзОВ Альпі-Кий задекларовано суму податкового кредиту по податку на додану вартість в розмірі 2711158 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення в сумі 37260 грн. 53 коп., а саме: за квітень 2008 року на суму 20800 грн. 00 коп.; за травень 2008 року на суму 4030 грн. 62 коп.; за вересень 2008 року на суму 5408 грн. 83 коп. та за листопад 2008 року на суму 7021 грн. 08 коп.

ТзОВ Альпі-Кий`віднесено до складу податкового кредиту вартість товару отриманого від ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`на загальну суму 223563 грн. 19 коп., в тому числі ПДВ в сумі 37260 грн. 53 коп., що підтверджується податковими накладними, отриманими від ПП Будінвесткомфорт`від 03.04.2008 року № НН-030401 на загальну суму 124800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -20800 грн. 00 коп. та від ПП Промагростиль`від 26.05.2008 року НН-260501 на загальну суму 24183 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ -4030 грн. 62 коп.; від 11.09.2008 року НН-110901 на загальну суму 32452 грн. 99 коп., в тому числі ПДВ -5408 грн. 83 коп.; від 18.11.2008 року НН-181103 на загальну суму 42126 грн. 04 коп., в тому числі ПДВ -7021 грн. 08 коп. Всього на загальну суму 223563 грн. 19 коп., в тому числі ПДВ на суму 37260 грн. 53 коп.

Вказані вище податкові накладні включено до реєстру отриманих податкових накладних за відповідні періоди та до складу податкового кредиту декларації по ПДВ за відповідні періоди.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З аналізу ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість. З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на його формування.

Таким чином, в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість`від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, позивачем завищено суму податкового кредиту в розмірі 37260 грн. 53 коп., а саме: за квітень 2008 року в сумі 20800 грн. 00 коп.; за травень 2008 року в сумі 4030 грн. 62 коп.; за вересень 2008 року в сумі 5408 грн. 83 коп.; за листопад 2008 року в сумі 7021 грн. 08 коп.

У зв`язку із завищенням позивачем податкового кредиту, за результатами перевірки повноти нарахування податку на додану вартість ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено заниження вказаного податку на суму 37260 грн. 53 коп.

Судом встановлено, що факт укладання правочину та виконання його умов на загальну суму 223563 грн. 19 коп. підтверджується зокрема податковими та видатковими накладними. Наявність податкових накладних дійсно є обов`язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

При цьому, з матеріалів справи вбачається неможливість реального виконання господарської операції між позивачем, ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для зберігання, транспортування товару тощо, відсутність у підприємств необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, актів виконаних робіт, доказів транспортування та доставки товару, витрат покупця у зв`язку з цим та їх облік в регістрах бухгалтерського обліку і в документах податкової звітності, складського обліку товару та врахування його вартості у визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного податкового періоду тощо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

З приводу подальшої використання товару позивачем суд зазначає, що визначальним фактором реального виконання господарського зобов`язання платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Під господарською діяльністю у ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З матеріалів справи вбачається, що подальше використання товарів позивачем в господарській діяльності не могло мати місце, оскільки товари позивачем від ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт`не отримувались. З огляду на це, твердження позивача про подальше використання вказаних товарів у господарській діяльності є безпідставним.

З огляду на наведене вище, ТзОВ Альпі-Кий`не доведено придбання та фактичне одержання товару від ПП Промагростиль`та ПП Будінвесткомфорт , а також його подальше використання у господарській діяльності позивача, а тому, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 14.04.2010 року № 0000792321/0 та від 14.04.2010 року № 0000782321/0 є правомірними.

Зважаючи на те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 березня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.