Постанова

від 24.02.2021 по справі 923/492/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 923/492/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Земляк А.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" - Савенко Є.О.,

від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" - участі не брали,

від Головного управління ДПС у м. Києві - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020, прийняте суддею Пінтеліною Т.Г., м. Херсон, повний текст складено 12.11.2020,

у справі №923/492/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні"

до відповідача: Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент";

-Головного управління ДПС у м. Києві

про припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просило припинити обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме: податкову заставу, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна №278/21-03/23-01 від 31.03.2016 стосовно належного позивачу нерухомого майна: гіпермаркету "Оскар", що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 23555965101, номер запису про обтяження: 14109317), супермаркету "Оскар", що знаходяться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Шевченка/вул. Гагаріна, буд. 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 22118665247, номер запису про обтяження: 14106805), земельної ділянки площею 0,5800 га, що призначена для розміщення і обслуговування будівель і споруд супермаркету "Оскар", яка знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Гагаріна, буд. 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 45135965247, номер запису про обтяження: 14106541), оптово-роздрібного торговельного комплексу по вул. Молодіжній, 5, який знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 23591365101, номер запису про обтяження: 14109860), торгового центру, що складається з торгового центру літ. А, загальною площею 4333,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, проспект Текстильників, буд. 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 15469365101, номер запису про обтяження: 14351674).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обтяження належного позивачу на праві власності нерухомого майна податковою заставою на підставі акту опису майна №278/21-03-23-01 від 31.03.2016 є протиправним та перешкоджає реалізації останнім своїх правомочностей власника.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 24.06.2020 відкрито провадження у справі №923/492/20.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020 у справі №923/492/20 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов задоволено; припинено обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме: податкову заставу, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна №278/21-03/23-01 від 31.03.2016 стосовно належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" нерухомого майна: гіпермаркету "Оскар" що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 23555965101, номер запису про обтяження: 14109317), супермаркету "Оскар", що знаходяться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Шевченка/вул. Гагаріна, буд. 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 22118665247, номер запису про обтяження: 14106805), земельної ділянки площею 0,5800 га, що призначена для розміщення і обслуговування будівель і споруд супермаркету "Оскар", яка знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Гагаріна, буд. 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 45135965247, номер запису про обтяження: 14106541), оптово-роздрібного торговельного комплексу по вул. Молодіжній, 5, який знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 23591365101, номер запису про обтяження: 14109860), торгового центру, що складається з торгового центру літ. А, загальною площею 4333,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, проспект Текстильників, буд. 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 15469365101, номер запису про обтяження: 14351674); стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" витрати по сплаті судового збору у сумі 10510 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що перебування вищенаведених об`єктів нерухомого майна у податковій заставі за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та реєстрація відповідних обтяжень цього майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" на вказане майно, зокрема, право вільно розпоряджатись останнім.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020 у справі №923/492/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на правомірності обтяження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" податковою заставою на підставі акту опису майна №278/21-03-23-01 від 31.03.2016, оскільки право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. Водночас апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у зв`язку зі зміною місця обліку платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" його справу було передано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відтак належним відповідачем у даній справі є Головне управління ДПС у м. Києві, між тим останнє було залучено місцевим господарським судом до участі у справі лише в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, що в подальшому може призвести до порушення прав вказаного податкового органу.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 22.01.2021 (вх.№4168/20/Д2 від 26.01.2021) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, позивач посилається на те, що включене до акту опису №278/21-03-23-01 від 31.03.2016 нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" не могло бути використане в якості джерела погашення податкового боргу вказаного товариства, оскільки це майно вже було передане ним в іпотеку іншій особі, при цьому дана іпотека зареєстрована згідно з вимогами законодавства ще до виникнення права податкової застави. Позивач також зауважує на тому, що вищенаведене нерухоме майно є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні", у зв`язку з чим на нього не може поширюватись право податкової застави за податковими зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", а реєстрація відповідних обтяжень зазначеного майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує право позивача на вільне розпорядження цим майном. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" наголошує на тому, що обтяжувачем належного йому нерухомого майна є Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, тому останнє є належним відповідачем за позовом у даній справі, натомість Головним управлінням ДПС у м. Києві права позивача у спірних правовідносинах не порушуються.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 11.01.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 27.01.2021 справу №923/492/20 призначено до розгляду на 24.02.2021 об 11:00.

У судовому засіданні 24.02.2021, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги, представники Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та Головного управління ДПС у м. Києві участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.134, 135, 139).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та Головне управління ДПС у м. Києві своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" 05.03.2020 набуло у власність об`єкти нерухомого майна, які до цього належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", а саме:

-гіпермаркет "Оскар", що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23555965101, дата державної реєстрації іпотеки - 24.07.2013);

-супермаркет "Оскар", що знаходяться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Шевченка/вул. Гагаріна, буд. 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 22118665247, дата державної реєстрації іпотеки - 19.07.2013);

-земельну ділянку площею 0,58 га (кадастровий номер: 6524710100:01:150:0015) з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Гагаріна, буд. 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 45135965247, дата державної реєстрації іпотеки - 19.07.2013);

-торговий центр, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, просп. Текстильників, буд. 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15469365101, дата державної реєстрації іпотеки - 19.07.2013);

-оптово-роздрібний торговельний комплекс, який знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23591365101, дата державної реєстрації іпотеки - 11.02.2014);

-будівлі та споруди торговельного комплексу, що знаходяться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Робоча, буд. 84 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 27531365101, дата державної реєстрації іпотеки - 24.07.2013).

Станом на час набуття позивачем права власності на вищенаведені об`єкти нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акта опису майна №278/21-03-23-01 від 31.03.2016, складеного Херсонською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області, правонаступником якої є відповідач, були зареєстровані обтяження даного майна у вигляді податкової застави, про що свідчать: запис №14109317 (дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент"); запис №14106805 (дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент"); запис №14106541 (дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент"); запис №14351674 (дата державної реєстрації податкової застави - 27.04.2016, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент"); запис №14109860 (дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент").

Предметом спору у даній справі є вимога про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме: податкової застави, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акту опису майна №278/21-03/23-01 від 31.03.2016, стосовно об`єктів нерухомого майна, які належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та в подальшому були набуті позивачем в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на те, що перебування вищенаведених об`єктів нерухомого майна у податковій заставі за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та реєстрація відповідних обтяжень цього майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" на вказане майно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

В силу приписів статті 41 Конституції України держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

За умовами статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод унормовано, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом, на підставі низки договорів відступлення прав вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" стало іпотекодержателем вищенаведених об`єктів нерухомого майна. В подальшому внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки позивач став зареєстрованим власником даних об`єктів нерухомого майна, які раніше належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та щодо яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акта опису майна №278/21-03-23-01 від 31.03.2016, складеного Херсонською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області, правонаступником якої є відповідач, були зареєстровані обтяження у вигляді податкової застави. При цьому колегією суддів враховується, що правомірність набуття позивачем права власності на вказане вище майно учасниками даної справи не оспорюється.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Особливістю негаторного позову є відсутність спору з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо).

Таким чином, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей, оскільки право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №910/19865/17.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" податкова застава - це обтяження речових прав на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Чинне законодавство України передбачає обмеження правомочності власника щодо розрядження майном, яке перебуває в податковій заставі. Зокрема, приписи статті 92 Податкового кодексу України дозволяють власнику відчужити обтяжене податковою заставою майно виключно за наявності згоди уповноваженого контролюючого органу.

За таких обставин, колегія суддів зауважує, що обтяження об`єктів нерухомого майна податковою заставою з відміткою про можливість їх відчуження за погодженням з обтяжувачем безумовно перешкоджає позивачу у реалізації ним своєї правомочності вільно розпоряджатися власним майном, у зв`язку з чим останній має право на звернення до суду з негаторним позовом.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.09.2019 у справі №906/1063/18.

За умовами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави;

Податкова застава є одним з найефективніших способів забезпечення виконання податкового зобов`язання платника податків, не погашеного у строк. В силу податкової застави держава (територіальна громада) має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

В силу пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу .

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У підпункті 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що всі об`єкти нерухомого майна, щодо яких позивач у даній справі просить припинити обтяження, як станом на момент їх включення до акта опису майна №278/21-03-23-01 від 31.03.2016, так і на час проведення державної реєстрації податкової застави у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (08.04.2016 та 27.04.2016) вже були передані платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" в заставу (іпотеку) іншій особі - Публічному акціонерному товариству "Дочірній банк Сбербанку Росії", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних іпотечних договорів, при цьому державна реєстрації іпотеки була проведена до моменту виникнення права податкової застави, а саме: 19.07.2013, 24.07.2013 та 11.02.2014, про що свідчать інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що в силу положень підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 8 та пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України вищевказані об`єкти нерухомого майна станом на момент оформлення відповідачем акту опису майна №278/21-03-23-01 від 31.03.2016 не могли бути використані в якості джерела погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", а відтак останні не могли бути включені до зазначеного акта опису та, як наслідок, обтяжені податковою заставою.

Таким чином, беручи до уваги відсутність належних правових підстав для обтяження належного позивачу нерухомого майна податковою заставою за податковими зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", а також враховуючи, що необґрунтоване обтяження зазначених об`єктів нерухомого майна податковою заставою з відміткою про можливість їх відчуження за погодженням з обтяжувачем порушує право Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" вільно розпоряджатись своїм майном, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

При цьому колегією суддів враховується правильність обрання позивачем способу захисту у вигляді подання негаторного позову, а не шляхом оскарження дій органу ДПС щодо складення акту опису майна №278/21-03-23-01 від 31.03.2016.

Доводи апелянта про те, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, колегією суддів оцінюються критично, оскільки останні суперечать податковому законодавству, яким передбачені обмеження джерел погашення податкового боргу платника податків (пункту 87.2, підпункт 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України).

Посилання скаржника на Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України №586 від 16.06.2017, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки даний Порядок набрав чинності 04.08.2017, у той час як акт опису майна №278/21-03-23-01 датований 31.03.2016, тобто на момент оформлення цього акту положення вказаного Порядку не діяли.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Отже, законне сподівання на те, що положення певного нормативно-правового акта будуть застосовані до тих чи інших правовідносин, не може перебувати поза зв`язком з дією такого нормативно-правового акту в часі.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, посилання апелянта на Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України №586 від 16.06.2017, є безпідставними.

Твердження апелянта про те, що належним відповідачем у даній справі має бути Головне управління ДПС у м. Києві, Південно-західним апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки належним відповідачем за негаторним позовом є особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю, при цьому відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяжувачем належного позивачу нерухомого майна стала Херсонська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, тому, з огляду на відсутність у матеріалах справи жодного доказу на підтвердження заміни обтяжувача на Головне управління ДПС у м. Києві та доказів порушення останнім прав позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" обґрунтовано звернулося з позовом саме до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Сама по собі обставина зміни місця обліку платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" та передачі у зв`язку з цим справи останнього до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва жодним чином не підтверджує доводи скаржника щодо необхідності визначення Головного управління ДПС у м. Києві в якості належного відповідача за даним позовом, адже, беручи до уваги те, що обтяжене податковою заставою нерухоме майно належить на праві власності позивачу, податкові правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" з Головним управлінням ДПС у м. Києві не впливають на порушення податковою заставою, обтяжувачем за якою є Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" у спірних правовідносинах.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020 у справі №923/492/20 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.03.2021.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук