Ухвала

від 22.06.2021 по справі 923/492/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/492/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Даниліва М. М. (адвокат),

відповідача - Ростецької В. А. (у порядку самопредставництва),

розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020 (суддя Пінтеліна Т. Г.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 (судді: Таран С. В. - головуючий, Будішевська Л. О., Поліщук Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні"

до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент", 2. Головне управління ДПС у м. Києві,

про припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Агостіні" (далі - ТОВ "ФК "Агостіні") звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просило припинити обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме: податкову заставу, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі акта опису майна від 31.03.2016 № 278/21-03/23-01 стосовно належного позивачеві нерухомого майна (далі - об`єкти нерухомого майна): гіпермаркету "Оскар", розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, 24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 23555965101, номер запису про обтяження: 14109317), супермаркету "Оскар", розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Шевченка/вул. Гагаріна, 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 22118665247, номер запису про обтяження: 14106805), земельної ділянки площею 0,5800 га, призначену для розміщення та обслуговування будівель і споруд супермаркету "Оскар", розташовану за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Гагаріна, 81 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 45135965247, номер запису про обтяження: 14106541), оптово-роздрібного торговельного комплексу на вул. Молодіжній, 5, розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Молодіжна, 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 23591365101, номер запису про обтяження: 14109860), торгового центру, що складається з торгового центру літ. А, загальною площею 4333,5 м 2 , розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, просп. Текстильників, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 15469365101, номер запису про обтяження: 14351674).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що обтяження належного позивачеві на праві власності нерухомого майна податковою заставою на підставі акта опису майна від 31.03.2016 № 278/21-03-23-01 є протиправним та перешкоджає реалізації останнім своїх правомочностей власника.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, позов задоволено; припинено обтяження речових прав на визначене позивачем нерухоме майно.

Судове рішення мотивоване тим, що перебування визначених позивачем об`єктів нерухомого майна у податковій заставі за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" (далі - ТОВ "Ріелті Менеджмент") та реєстрація відповідних обтяжень цього майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує право власності ТОВ "ФК "Агостіні" на зазначене майно, зокрема, право вільно розпоряджатись останнім.

У касаційній скарзі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі просить рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржник зазначив, що належним відповідачем у справі мало бути Головне управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) у зв`язку із передачею справи за місцем обліку платника податків ТОВ "Ріелті Менеджмент". Проте з матеріалів справи та винесених рішень вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) залучене лише як третю особу, а не як належного відповідача у справі, відповідно позиція зазначеного податкового органу не висвітлена у даному ракурсі, що у подальшому може призвести до порушення його прав.

Суди встановили такі фактичні обставини

Як встановлено місцевим господарським судом, на підставі низки договорів відступлення прав вимоги ТОВ "ФК "Агостіні" стало іпотекодержателем об`єктів нерухомого майна.

05.03.2020 ТОВ "ФК "Агостіні" внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки набуло у власність об`єкти нерухомого майна, які до цього належали ТОВ "Ріелті Менеджмент".

Під час реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна позивачеві стало відомо, що таке нерухоме майно перебуває в податковій заставі відповідно до акта опису майна від 31.03.2016 № 278/21-03/23-01 (далі - акт опису), виданого Херсонською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382), правонаступником якої є Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

На підставі акта опису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави щодо таких об`єктів нерухомого майна:

- об`єкт № 1 - дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, запис № 14109317 (боржник - ТОВ "Ріелті Менеджмент");

- об`єкт № 2 - дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, запис № 14106805 (боржник - ТОВ "Ріелті Менеджмент");

- об`єкт № 3 - дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, запис № 14106541 (боржник - ТОВ "Ріелті Менеджмент");

- об`єкт № 4 - дата державної реєстрації податкової застави - 27.04.2016, запис № 14351674 (боржник - ТОВ "Ріелті Менеджмент");

- об`єкт № 5 - дата державної реєстрації податкової застави - 08.04.2016, запис № 14109860 (боржник - ТОВ "Ріелті Менеджмент").

Зазначена інформація підтверджується доданими інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На переконання позивача, станом на день подання позову та розгляду справи судом обтяження нерухомого майна податковою заставою на підставі акта опису є протиправним та перешкоджає здійсненню позивачем права власності на спірні об`єкти нерухомого майна.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

Згідно із частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 923/492/20 з огляду на таке.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі " Monnell and Morris v. the United Kingdom " (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Таким чином, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (схожий висновок викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі , або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Водночас зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Скаржник на обґрунтування своїх твержень наголошує, що належним відповідачем у справі мало бути Головне управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) у зв`язку із передачею справи за місцем обліку платника податків ТОВ "Ріелті Менеджмент". Проте з матеріалів справи та винесених рішень вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) залучення лише як третю особу, а не як належного відповідача у справі, відповідно позиція зазначеного податкового органу не висвітлена у даному ракурсі, що у подальшому може призвести до порушення його прав.

Спростовуючи зазначені аргументи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, суди попередніх інстанцій цілком правомірно виходили з тих обставин, що предметом позову ТОВ "ФК "Агостіні" є вимога про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно , належним відповідачем за таким позовом є особа, яка перешкоджає останньому у здійсненні його законного права користування та розпорядження нерухомим майном, що належить йому на праві власності, а здійснює таке перешкоджання суб`єкт, який є обтяжувачем прав на нерухоме майно - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, правонаступником якого є Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції за умов відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 сформульовано такий правовий висновок:

"Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано".

Отже, оскільки обтяжувачем прав на нерухоме майно є Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (правонаступником якого є відповідач), то суди попередніх інстанцій дійшли цілком правомірного висновку, що належним відповідачем у справі є Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження відповідачем не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 923/492/20.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 923/492/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай