Постанова

від 25.02.2021 по справі 904/3721/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3721/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 року (суддя Манько Г.В.) про передачу до іншого суду справи № 904/3721/20

за позовом Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Волинської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ"

про стягнення 184 098 грн. 21 коп.

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Волинської області звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 21 А, код ЄДРПОУ 34918876) із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 184 098. 21 грн. внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1566 га, яка розташована за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, проспект Перемоги, 16 А, за період з липня 2017 року по травень 2020 року включно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 року у справі № 904/3721/20 передано справу № 904/3721/20 за підсудністю до Господарського суду Волинської області ( 43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54А).

Не погодившись з ухвалою суду, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі №904/3721/20, а справу №904/3721/20 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що передаючи справу №904/3721/20 за підсудністю до господарського суду Волинської області, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про застосування у даній справі правил територіальної підсудності.

Апелянт вважає, що оскільки предметом спору в даній справі є не майно, яке розташоване у Волинській області, а стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, то даний спір підлягає вирішенню господарським судом Дніпропетровської області за правилами загальної підсудності.

Апелянт послався на правову позицію Верховного Суду у постанові від 17.10.2019 року у справі № 905/1732/18, згідно якою правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають з зобов`язань щодо прав на нерухоме майно.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду в повному обсязі та направлення справи для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2021року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 року у справі № 904/3721/20 про передачу справи до іншого суду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів зауважує, що приписами пункту 8 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.

Частинами 1,2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 184 098.21 грн. внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1566 га, яка розташована за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, проспект Перемоги, 16 А, за період з липня 2017 року по травень 2020 року включно, Володимир-Волинська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Волинської області посилалась на те, що відповідач, як власник нерухомого майна - крамниці продовольчих та непродовольчих товарів, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 0710700000:02:032:0041, площею 0,2349 га., яка знаходиться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, пр. Перемоги, 16-А, не вносить плату за користування даною земельною ділянкою.

Ухвалюючи рішення щодо передачі справи за територіальною підсудністю на розгляд Господарському суду Волинської області ( 43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54А) , господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 0710700000:02:032:0041, площею 0,2349 га., плата за користування якою є предметом даного спору, та на якій знаходиться нерухоме майно, належне відповідачу, знаходиться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, пр. Перемоги, 16-А, а тому з огляду на правила виключної підсудності, передбачені ч.3 ст. 30 ГПК України, справа підлягає розгляду у господарському суді Волинської області

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до вимоги. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, яка розташована по проспекту Перемоги, 16-А у місті Нововолинськ Волинської області, без належних на те правових підстав у сумі 184 098,21 грн., а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування правил виключної підсудності до даного спору- тобто, за місцезнаходженням нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/10647/18 від 07.07.2020 року підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування правил виключної підсудності, визначивши, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано (стосується майнових прав на об`єкт нерухомості), а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Оскільки в даному випадку позовні вимоги заявлені з приводу стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, тобто, виникли з приводу нерухомого майна, висновки суду першої інстанції про передачу справи на розгляд господарського суду Волинської області є законними та обґрунтованими.

Приписами ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу. 2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду. 3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. 4. Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд господарського суду, найбільш територіально наближеного до цього суду. 5. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. 6. Спори між судами щодо підсудності не допускаються. 7. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. 8. Справа, у якій однією із сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності. 9. Правила, встановлені частинами першою, третьою - восьмою цієї статті, застосовуються також щодо Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 року у справі № 904/3721/20.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.

Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду до зазначено переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури- залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 року у справі № 904/3721/20 про передачу справи до іншого суду- залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.03.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г.Антонік

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 року у справі №904/3721/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Володимир-Волинської місцевої прокуратури , Нововолинської міської ради Волинської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ" .