Ухвала

від 26.02.2021 по справі 916/506/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/506/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про забезпечення позову за вх. № 2-262/21 від 26.02.2021р. у справі № 916/506/21

за позовом: Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 14352406)

до відповідачів: 1) Приватного підприємства Богуславське (комплекс будівель і споруд № 6, Великомихайлівська селищна рада, Великомихайлівський р-н, Одеська обл., 67100, код ЄДРПОУ 30817070)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 1 258 228,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Богуславське , фізичної особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 05.08.2019р. №050819-АЕ в сумі 1 258 228,07 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом в сумі 1 000 000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в сумі 170 426,61 грн; пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 80 343,31 грн та пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 7 458,15 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на порушення відповідачем-1 умов вищевказаного кредитного договору в частині повного та своєчасного виконання обов`язку з погашення сум кредиту та відсотків, в забезпечення виконання якого між банком та іншими відповідачами було укладено відповідні договори поруки.

Водночас, разом з позовною заявою Акціонерним товариством Банк Кредит Дніпро було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- накласти арешт на майно Приватного підприємства Богуславське , а саме: комплекс будівель та споруд № 6 за адресою: Одеська обл., Великомихайлівський р-н, Великомихайлівська селищна рада, загальною площею 5197,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1366752951216;

- накласти арешт на майно ОСОБА_1 , а саме: квартиру загальною площею 50,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер об`єкту 15167304;

- накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку № НОМЕР_1 масив НОМЕР_2 площею 4,7347 га за адресою: Одеська обл., Великомихайлівський р-н, сщ/рада Великомихайлівська, кадастровий номер земельної ділянки 5121683200:01:001:0690.

Підставою для вжиття зазначених заходів забезпечення позову позивач зазначив, що відповідачі не виконують належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором та договорами поруки, а отже наявні підстави вважати, що при розгляді цієї справи відповідачі будуть недобросовісно користуватись своїми процесуальними правами, зокрема, затягувати розгляд справи з метою приховування активів та уникнення від виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Крім того позивач звертає увагу, що відповідачами не вчиняються дії, направлені на погашення заборгованості, а тому у позивача наявні побоювання, що майно та грошові кошти, які наявні у власності відповідачів на момент пред`явлення позовної заяви, можуть бути відчужені на момент винесення рішення.

Також позивач вважає, що заборгованість боржника зростає з кожним днем за рахунок нарахування процентів, пені та індексу інфляції, а відповідачі можуть вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у цій справі шляхом відчуження наявного майна на користь третіх осіб, що істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення, у разі задоволення позову.

Між тим у заяві про забезпечення позову позивач зауважив, що банк не може надати суду відомостей щодо вартості майна, на яке він просить накласти арешт, оскільки зазначене майно не є предметом застави за яким би сторонами було б погоджено його вартість або банку було б надано копії технічної документації, з якої б можливо було провести незалежну оцінку вказаного майна, при цьому позивач вважає, що чинне законодавство не зобов`язує заявника надавати відомості стосовно вартості майна при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову та надання заявником підтвердження співмірності забезпечення позову позовним вимогам. Крім цього у заяві про забезпечення позову позивач просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Також, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому суд наголошує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову з урахуванням предмету позову може бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд враховує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового акту. Водночас, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Так, згідно зі ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, суд зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, суд дійшов висновку про таке.

Предметом даного позову позивача є вимога про стягнення з відповідачів грошових коштів. При цьому суд відзначає, що наявність/відсутність обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, в тому числі наявність/відсутність спірного боргу, суд встановлює під час розгляду справи по суті, а тому несплата відповідачами спірних коштів автоматично не свідчить про їх відсутність у відповідачів або їх ухилення від погашення боргу, а є, в першу чергу, свідченням про наявність спору між сторонами.

Між цим, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, остання ґрунтується виключно на припущеннях заявника щодо можливого відчуження відповідачами наявного у їх власності майна з метою уникнення в подальшому виконання рішення за позовними вимогами АТ Банк Кредит Дніпро , водночас, позивачем не надано суду жодних доказів щодо наявності у відповідачів наміру вчинення чи вчинення відповідачами дій, спрямованих, зокрема, на відчуження належного їм майна, безпідставне витрачання коштів, для розрахунків не з позивачем тощо, а також інших доказів, з якими діюче законодавство пов`язує необхідність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся в разі невжиття таких заходів.

При цьому, АТ Банк Кредит Дніпро просить суд накласти арешт на все майно та грошові кошти, які належать ПП Богуславське , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах ціни позову 1 258 228,07 грн., однак заявником не надано до суду жодних доказів наявності у відповідачів відритих рахунків у банківських установах.

За сукупності вищевикладених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено наявності обґрунтованого припущення, що майно, належне відповідачам на праві власності на момент пред`явлення позову, може вибути/зменшитись після подання позивачем даного позову до відповідачів без вжиття судом заходів забезпечення позову, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову позивача) або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Отже, враховуючи, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення, у разі задоволення позову, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для накладення арешту на майно відповідачів, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про забезпечення позову (вх. № 2-262/21 від 26.02.2021р.) у справі № 916/506/21- відмовити.

Ухвала набрала чинності 26.02.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя О.В. Цісельський