Рішення

від 17.02.2021 по справі 922/3273/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3273/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (Харківська обл, смт Солоницівка) про стягнення 187500,01 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - адв. Отроха А.В.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (відповідач), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (вул. Ярославів Вал, 29 В, оф, 5, м. Київ; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40378476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (Ідентифікаційний код юридичної особи: 35571472, адреса: Україна, 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В) суму боргу в розмірі 187500,01грн, із розрахунку: 68902,59 грн - лізингові платежі за договором; 1499,51 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів; 2329,02 грн - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по платі лізингових платежів; 22967,53 грн - плата за фактичне користування об`єктом лізингу; 251,73 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті за фактичне користування об`єктом лізингу; 661,18 грн - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по оплаті за фактичне користування об`єктом лізингу; 1497,79 грн - штрафні санкції згідно п. 8.2 договору; 89390,66 грн - компенсація понесених витрат ТОВ "Порше Лізинг Україна" згідно п. 8 та 13 договору. Також позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (вул. Ярославів Вал, 29 В, оф. 5, м. Київ; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40378476) на свою користь понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором про фінансовий лізинг №00013743 від 11.04.2017.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2020 було залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" та надано йому строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

27.10.2020 за вх.№25060 позивач надав заяву від 23.10.2020 про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 19.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу №922/3273/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.11.2020 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просить судовий розгляд у справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon представником позивача - Здоренко В.Є., який зареєстрований у системі EasyCon.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.11.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Протокольною ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято до розгляду відзив відповідача на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 07.12.2020 о 14:00 год.

01.12.2020 позивач надав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просить судовий розгляд у справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon представником позивача - Здоренко В.Є., який зареєстрований у системі EasyCon.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням системи "EasyCon" представником позивача - Здоренко В.Є.

01.12.2020 позивач надав відповідь на відзив, в якому вказує, що отримані послуги ТОВ "Порше Лізинг Україна" від сторонніх організацій має прямий причинний зв`язок із неналежним виконанням господарський зобов`язань ТОВ "Донснаб-Агротехніка" перед ТОВ "Порше Лізинг Україна" за договором фінансового лізингу.

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2020 прийнято до розгляду відповідь позивача на відзив відповідача на позовну заяву.

01.12.2020 позивач надав клопотання про долучення доказів, а саме витягів з ЄДР відносно позивача та відповідача, засвідченої копії графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів від 01.04.2019.

Вищезазначене клопотання було задоволено протокольною ухвалою суду від 07.12.2020.

04.12.2020 позивач електронною поштою надав заяву, засвідчену ЕЦП, про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача, яка була задоволена протокольною ухвалою суду від 07.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 21.12.2020.

15.12.2020 позивач надав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просить судовий розгляд у справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon представником позивача - Здоренко В.Є., який зареєстрований у системі EasyCon.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням системи "EasyCon" представником позивача - Здоренко В.Є.

18.12.2020 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає про те, що викладені представником позивача в своїй відповіді на відзив на позовну заяву пояснення, міркування та аргументи не спростовують і не заперечують обставини які містяться у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято до розгляду заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2020 повідомлено учасників справи про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 20.01.2021.

28.12.2020 позивач надав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просить судовий розгляд у справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon представником позивача - Здоренко В.Є., який зареєстрований у системі EasyCon.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №922/3273/20.

14.01.2021 позивач електронною поштою надав заяву, засвідчену ЕЦП, про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача.

Протокольною ухвалою суду від 20.01.2021 задоволено заяву позивача про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2021 об 11:30 год.

29.01.2021 позивач надав електронною поштою клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому просить судовий розгляд у справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon представником позивача - Здоренко В.Є., який зареєстрований у системі EasyCon.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2021 відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №922/3273/20.

03.02.2021 відповідач надав клопотання, в якому просить: розгляд справи №922/3273/20, який призначено на 11:30 год 03.02.2021 здійснювати без участі представника ТОВ "Донснаб-Агротехніка"; з урахуванням обґрунтувань та пояснень, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.12.2020 - відмовити в позові ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ТОВ "Донснаб-Агротехніка" повністю.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2021 частково задоволено клопотання відповідача, а саме в частині розгляду справи без участі його представника.

В судовому засіданні від 03.02.2021 була оголошена перерва до 17.02.2021 о 14:00 год, про що представника позивача повідомлено під розпис, а відповідача ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2021.

16.02.2021 позивач електронною поштою надав заяву про проведення без участі представника позивача судового розгляду, призначеного на 17.02.2021.

Протокольною ухвалою суду від 17.02.2021 задоволено заяву позивача про проведення без участі представника позивача судового розгляду, призначеного на 17.02.2021.

Представник позивача у судове засідання 17.02.2021 не з`явився, у своїх заяві про проведення без участі представника позивача судового розгляду, призначеного на 17.02.2021 зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2021 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (лізингоодержувач) був укладений договір про фінансовий лізинг №00013743 (надалі - договір), згідно якого лізингодавець зобов`язався передати лізингоодержувачу об`єкт лізингу - автомобіль марки автомобіль марки VW Tiguan Trend and Fun 1,4 TSI BMT, 2017 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , а лізингоодержувач прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму 686460,00 грн, строк лізингу 36 місяців, лізинговий платіж 23159,11 грн.

Договором передбачено, що усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях відповідно до пункті 6.3 та 6.4.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (надалі - умови лізингу).

Відповідно до п. 6.1 умов лізингу, що є додатком до договору про фінансовий лізинг та є невід`ємною його частиною, для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач зобов`язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування.

Згідно з п. 6.5 умов лізингу лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування).

Відповідно до графіку покриття витрат відповідач мав здійснювати лізингові платежі до 15 числа кожного місяця. Останній платіж мав бути здійснено 15.03.2020.

У п. 6.18 умов лізингу сторони погодили, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

Пунктом 8.2 умов лізингу передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції:

пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу;

штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (п. 8.3.1 цього контракту): 250 грн за першу вимогу, 300 грн за другу вимогу, 350 грн за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу);

компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до контракту. Порше Лізинг Україна надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати; проте ненадання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати компенсації. Вищезазначені санкції підлягають сплаті лізингоодержувачем упродовж 10 робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше лізинг Україна, не зважаючи на можливе розірвання контракту Порше Лізинг Україна.

Згідно з п. 8.3 умов лізингу якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш, ніж 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право:

Надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. Якщо лізиногоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п. 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов`язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов`язання за цим контрактом (п. 8.3.1).

Пунктом 8.3.2 умов лізингу передбачено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п. 12.1. умов лізингу строк лізингу за контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Згідно з п. 12.6.1 умов лізингу Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати контракт / відмовитися від контракту, та також серед іншого, право на повернення об`єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Відповідно до п. 12.9 умов лізингу у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об`єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержвачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

Пунктом 13.1 умов лізингу передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту.

26.04.2017 на виконання договору про фінансовий лізинг №00013743 від 11.04.2017 позивач передав, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу: - автомобіль марки автомобіль марки VW Tiguan Trend and Fun 1,4 TSI BMT, 2017 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , що підтверджується актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріпленим печатками сторін.

01.04.2019 сторони уклали додаткову угоду до договору, якою змінили строк лізингу на 42 місяця та встановили, що наявна прострочена заборгованість у розмірі 45622,84 грн за договором сплачується лізингоодержувачем рівними частинами у розмірі 15207,61 грн до 15-го календарного числа кожного місяця.

Крім того сторони домовились встановити на період з 01.04.2019 по 30.06.2019 лізинговий платіж у розмірі 1983,26 грн. Після закінчення цього періоду застосовуються умови, що діяли до укладання додаткової угоди. Протягом зазначеного періоду штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка) за невиконання умов договору не застосовуються.

Також сторони графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) у новій редакції шляхом підписання нового графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування) одночасно з укладанням додаткової угоди.

Як стверджує позивач та вбачається з первинних документів, доданих до матеріалів справи, відповідач свого обов`язку із сплати лізингових платежів в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по лізинговим платежам за період з липня по вересень 2019 року.

05.08.2019 позивач направив відповідачу перше нагадування про несплату заборгованості у сумі 22967,53 грн, пені у сумі 132,14 грн та штрафу у сумі 250,00 грн.

16.08.2019 позивач направив відповідачу друге нагадування про несплату заборгованості у сумі 22967,53 грн, пені у сумі 69,22 грн та штрафу у сумі 300,00 грн.

05.09.2019 позивач направив відповідачу третє нагадування про несплату заборгованості у сумі 45935,06 грн, пені у сумі 257,99 грн та штрафу у сумі 350,00 грн.

16.09.2019 позивач надіслав відповідачу вимогу №00013743 про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору впродовж 10 робочих днів з дня доставки цієї вимоги відповідачу, що підтверджується копією опису вкладення у поштове відправлення від 18.09.2019.

Вказана вимога була отримана відповідачем 26.09.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 6237009221567.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Таким чином, договір №00013743 фінансового лізингу від 11.04.2017 розірвано в односторонньому порядку лізингодавцем з 11.10.2019, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема щодо повернення предмету лізингу (відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно з п. 13.6 умов лізингу, якщо позивач не зможе здійснити своє право на вилучення (повернення), як передбачено у пункті 13, він матиме право на вилучення об`єкта лізингу у відповідача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.

Керуючись вказаним пунктом договору, позивач скористався своїм правом та звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

04.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. було вчинено виконавчий напис нотаріуса зареєстрованого в реєстрі за реєстровим №2252 про повернення об`єкта лізингу.

06.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60530636 щодо примусового повернення об`єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса №2252 від 04.11.2019.

07.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. складено акт про повернення майна - об`єкту фінансового лізингу лізингодавцю.

20.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60530636 у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа.

На підтвердження понесених витрат згідно з п. 8 та 13 договору позивач надав копії: акту наданих послу №64 від 07.11.2019 за договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 між позивачем як замовником та ТОВ Юридична компанія Трепл Сі як агенцією на суму 79890,66 грн; платіжного доручення №051003478 від 11.11.2019 про сплату позивачем ТОВ Юридична компанія Трепл Сі за актом 79890,66 грн; акту наданих послуг №49 від 05.11.2019 за договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 на суму 120000,00 грн; акту наданих послуг №239 від 14.11.2019 на суму 6000,00 грн, складеного між позивачем та ТОВ ТД Автодім Полтава за договором відповідального зберігання від 27.01.2014; платіжного доручення №0051003985 від 06.12.2019 на суму 6000,00 грн; акту наданих послуг №264 від 09.12.2019 на суму 6000,00 грн, складеного між позивачем та ТОВ ТД Автодім Полтава за договором відповідального зберігання від 27.01.2014; платіжного доручення №0051004623 від 28.01.2020 на суму 6000,00 грн; акту наданих послуг №1 від 03.01.2020 на суму 6000,00 грн, складеного між позивачем та ТОВ ТД Автодім Полтава за договором відповідального зберігання від 27.01.2014; платіжного доручення №0051004466 від 17.01.2020 на суму 6000,00 грн; акту наданих послуг №53 від 18.02.2020 на суму 2000,00 грн, складеного між позивачем та ТОВ ТД Автодім Полтава за договором відповідального зберігання від 27.01.2014; платіжного доручення №0051004903 від 25.02.2020 на суму 2000,00 грн; акту наданих послуг №66 від 26.03.2020 на суму 1200,00 грн, складеного між позивачем та ТОВ ТД Автодім Полтава за договором відповідального зберігання від 27.01.2014; платіжного доручення №0051005651 від 22.05.2020 на суму 1200,00 грн; зведену облікову виписку з рахунку клієнта Донснаб-Агротехніка, ТОВ від 29.09.2020, складену позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Аналогічні положення містяться в статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 68902,59 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 68902,59 грн заборгованості обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

На підставі п. 8.2 договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у сумі 1497,79 грн.

Позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, нарахованих за пунктом 8.2 договору, у сумі 1497,79 грн, суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню у повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів надіслання або вручення відповідачу нагадувань про несплату.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за неналежне виконання договору за період з 16.07.2019 по 30.09.2020 в сумі 2329,02 грн та інфляційні в сумі 1499,51 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за неналежне виконання договору за період з 16.07.2019 по 30.09.2020 в сумі 2329,02 грн та інфляційні в сумі 1499,51 грн підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги про стягнення плати за фактичне користування об`єктом лізингу у сумі 22967,53 грн, нараховані згідно з п. 6.18 договору, інфляційних у сумі 251,73 грн та 3% річних у сумі 661,18 грн, суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню, оскільки: по-перше, договір був розірваний позивачем з 11.10.2019, а відтак згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України зобов`язання за договором припинилися з моменту його розірвання, а відтак позивач не вправі вимагати виконання договору після його розірвання; по-друге, позивач не надав суду доказів надання відповідачу рахунків для оплати лізингових платежів, а відтак немає підстав для сплати лізингових платежів.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації понесених витрат у сумі 89390,66 грн, суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню, оскільки такі витрати не мають обов`язкового характеру, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про фінансовий лізинг.

Отримання позивачем послуг з вчинення виконавчого напису нотаріуса, підготовки процесуальних документів для відкриття виконавчого провадження, супроводження повернення об`єкту лізингу, послуг по доставці об`єкта лізингу, його відповідальному зберіганню, юридичному консультуванню, тощо не є обов`язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть вчиняти вказані дії та представляти її інтереси, є її правом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №927/683/16 від 06.06.2017, №913/1047/16 від 12.06.2017, №913/1051/16 від 26.04.2017 та оглядовому листі Вищого господарського суду України №01-06/20/2014 від 14.01.2014.

Крім того позивачем не надано суду договорів з ТОВ Юридична компанія Трепл Сі та ТОВ Торговий дім Автодім Полтава .

Також суд приймає до уваги, що долучені до матеріалів справи акти наданих послуг не містять інформації з приводу переліку дій, які проводились спеціалізованими організаціями, спрямованих на стягнення заборгованості, вилучення об`єкта лізингу, тощо. Матеріали справи не містять і інших доказів, які б підтверджували проведення третіми особами будь-яких дій, як пов`язаних з безпосереднім вилученням об`єкта лізингу, так і реалізацією послуг з вчинення виконавчого напису нотаріуса, подання заяви та супроводження виконавчого провадження, супроводження процесу вилучення об`єкта лізингу, що унеможливлює відшкодування виплачених їм сум гонорару в порядку пункту 13.5 умов лізингу.

Аналогічних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд в постановах від 13 травня 2019 року у справі №924/569/18 та від 1 квітня 2019 року у справі №924/590/18.

З приводу витрат позивача на оплату правничої допомоги в сумі 13800,00 грн, суд зазначає наступне.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено договір про надання юридичних послуг із ТОВ Юридична компанія Праймлекс від 27.03.2018 про надання правової допомоги та відповідно до п. 2.1. якого за надання послуг супроводу справи в суді першої інстанції замовник сплачує виконавцеві винагороду в розмірі 12000,00 грн, а також надано довіреності від 17.04.2020 на адвоката Здоренка В.Є.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи не підтверджується, що ТОВ "Юридична компанія "Праймлекс" надавало позивачу адвокатські послуги в процесі розгляду даної справи.

Також, на підтвердження наданих позивачу адвокатських послуг в процесі розгляду цієї справи адвокатом Здоренком В.Є. в порядку ч. 3 ст. 126 ГПК України не надано суду, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, звіту про їх виконання та здійснених позивачем витрат на їх оплату, у зв`язку з чим неможливо встановити суму витрат на професійну правничу допомогу.

До того ж заявлена сума (13800,00 грн) не відповідає зазначеній у договорі (12000,00 грн).

Також, суд зазначає про те, що представником позивача не заявлялись заяви до закінчення судових дебатів у справі про відшкодування адвокатських витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13800,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193, 216, 218, 230 - 232 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 653, 806 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 130, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб-Агротехніка" (62370, Харківська обл, смт Солони цівка, вул. Заводська, 49. Код ЄДРПОУ 35434748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В. Код ЄДРПОУ 35571472) лізингові платежі за договором про фінансовий лізинг №00013743 від 11.04.2017 у сумі 68902,59 грн, інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів у сумі 1499,51 грн, 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по платі лізингових платежів у сумі 2329,02 грн та судовий збір у сумі 815,36 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "26" лютого 2021 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua/.