Постанова

від 24.02.2021 по справі 906/408/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 906/408/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Фаворит ОПТ Акціонерного товариства закритого типу Фаворит

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі

за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та Житомирської міської ради

до 1) Управління капітального будівництва Житомирської міської ради, 2) Дочірнього підприємства Фаворит ОПТ Акціонерного товариства закритого типу Фаворит

про визнання недійсними результатів публічних закупівель та договору про закупівлю робіт,

за участю представників:

прокурора - Шелеста М. В.,

позивача-1 - не з`явився

позивача-2 - не з`явився

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Арапова О. О. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2020 року керівник Житомирської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - Держаудитслужба) та Житомирської міської ради (далі - Житомирська міськрада) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Управління капітального будівництва Житомирської міської ради (далі - Управління міськради), Дочірнього підприємства Фаворит ОПТ Акціонерного товариства закритого типу Фаворит (далі - ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит , скаржник) про:

- визнання недійсним рішення уповноваженої особи за проведення процедур закупівель Управління міськради про обрання переговорної процедури під час закупівлі робіт за предметом Капітальний ремонт благоустрою території набережної річки Тетерів в місті Житомирі з розміщення об`єктів фізичної культури і спорту (1 черга). Коригування , оформлене повідомленням про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури від 28.11.2019;

- визнання недійсним договору підряду від 16.12.2019 № 290, укладеного між Управлінням міськради та ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит .

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення переговорної процедури закупівлі є певним винятком із загальної процедури закупівель робіт та послуг за державні кошти. Застосовуючи таку процедуру, суб`єкти повинні дотримуватися окремого порядку, передбаченого для такого виду закупівлі, і надати документи, які доведуть неможливість проведення закупівлі робіт та послуг за загальними правилами. Однак у цьому випадку рішення уповноваженої особи замовника про застосування переговорної процедури, оформлене повідомленням про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури від 28.11.2019, та укладений на його підставі договір про закупівлю робіт від 16.12.2019 № 290 є такими, що суперечать вимогам Закону України Про публічні закупівлі та не відповідають принципам здійснення публічних закупівель.

3. Прокурор зазначив, що орган, уповноважений державою на виконання функцій контролю у спірних правовідносинах, будучи проінформованим про конкретні порушення законодавства (лист місцевої прокуратури від 11.01.2020 № 32-87-128вих20 щодо проведення моніторингу закупівлі), в ході проведеного моніторингу не перевірив їх наявності, та, незважаючи на наявність повноважень із захисту інтересів держави, не вжив достатніх та необхідних дій для їх захисту, тим самим допустивши неналежне виконання покладених на нього функцій.

4. Крім того, прокурор зазначив, що Житомирською міськрадою не забезпечено належного виконання функцій щодо ефективного використання коштів місцевого бюджету та будь-якого контролю за діяльністю Управління міськради щодо розпорядження бюджетними коштами, чим порушено інтереси Житомирської об`єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Житомирська міськрада.

5. Оскільки уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження та не звернувся до суду за захистом порушених інтересів, тому відповідно до Конституції України та Закону України Про прокуратуру прокурор наділений правом звернутися за захистом інтересів держави до суду.

6. 13.05.2020 до початку підготовчого судового засідання до суду від Управління міськради надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду, які обґрунтовані тим, що прокурором не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , оскільки не підтверджено підстав для представництва інтересів позивачів у цій справі.

7. 08.10.2020 ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит подало клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що подана прокурором позовна заява та додані документи не містять документального підтвердження обґрунтування щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, також прокурором не доведено, що Держаудитслужба не здійснює покладені на неї повноваження або здійснює повноваження неналежним чином. При цьому ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

8. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.10.2020 задоволено клопотання Управління міськради та ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит про залишення позову без розгляду. Залишено без розгляду позов прокурора в інтересах держави в особі Держаудислужби та Житомирської міськради до Управління міськради та ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит про визнання недійсними результатів публічних закупівель та договору про закупівлю робіт.

9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурором відповідно до вимог статті 23 Закону Про прокуратуру було складено повідомлення від 15.04.2020 № 32-87-2865вих-20, яке адресоване Держаудитслужбі та Житомирській міськраді про намір звернутися до суду з позовом. Однак розумних строків, в які надається можливість відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки повідомлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру датоване 15.04.2020 та направлено на адресу позивачів 16.04.2020, тобто одночасно з позовною заявою від 15.04.2020 № 20200000315252, про що свідчать описи вкладення у цінний лист. Таким чином, вищевказані органи були позбавлені можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості підтвердити достатність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Житомирської міськради.

10. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.10.2020 скасовано, а справу № 906/408/20 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Житомирської області.

11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурором вперше повідомлено Держаудитслужбу про наявність порушень вимог законодавства, що є предметом спору у цій справі, 11.01.2020, тобто більше ніж за 3 місяці до безпосереднього звернення до суду, що є достатнім часом для вжиття органом державного фінансового контролю належних заходів реагування.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

12. У січні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит , в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.10.2020 у справі № 906/408/20 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

13. Скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм статті 131 - 1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру , порушенням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

14. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якою вирішено питання стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, а саме чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності її захисту, зазначити визначені законом підстави для звернення до суду.

15. У судовому засіданні представник скаржника підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиція Житомирської місцевої прокуратури

16. У відзиві на касаційну скаргу ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит прокурор зазначив, що доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з наведеним прокурором обґрунтуванням щодо наявності підстав для представництва інтересів держави та не вказують на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

17. Прокурор звертає увагу на те, що висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, не регламентують випадків, за яких судом не встановлено відсутності підстав для представництва інтересів держави в суді, а лише роз`яснюють порядок дій суду та види судових рішень, які можуть бути прийняті, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі.

18. У судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

19 . Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, у судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

20 . Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21 . Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22 . Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру , порушення норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

23 . Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

24. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

25 . Згідно із частинами третьою, п`ятою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

26 . Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

27 . Статтею 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (в редакції, чинній на момент подання позову) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1, 2 частини третьої).

28 . При цьому прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (абзац 3 частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

29 . У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункти 37- 40 постанови).

30 . При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

31 . Як встановлено судом першої інстанції, прокурором відповідно до вимог статті 23 Закону Про прокуратуру було складено повідомлення від 15.04.2020 № 32-87-2865 вих-20, яке адресоване Держаудитслужбі та Житомирській міськраді про намір звернутися до суду з позовом.

32 . При цьому суд зазначив, що розумних строків, в які надається можливість відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки повідомлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру , датоване 15.04.2020 № 32-87-2865вих-20 та направлене на адресу позивачів 16.04.2020, тобто одночасно з позовною заявою від 15.04.2020 № 20200000315252, про що свідчать описи вкладення у цінний лист.

33 . За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищевказані органи були позбавлені можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості підтвердити достатність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Житомирської міськради.

34 . Доводи прокурора про те, що Житомирською місцевою прокуратурою вперше повідомлено Держаудитслужбу про наявність порушень вимог законодавства листом від 11.01.2020 № 32-87-128вих-20, тобто більше ніж за три місяці до безпосереднього звернення до суду, господарський суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки вказаний лист направлено прокурором Держаудитслужбі для проведення останньою в порядку, визначеному статтею 7-1 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент звернення прокурором), моніторингу закупівель з метою з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді.

35 . Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

36 . Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) (пункт 39) та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) (пункти 48, 54).

37 . З огляду на викладене судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що прокурором не дотримано порядку повідомлення, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру , оскільки прокурором не надана можливість у розумні строки відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Натомість, не отримавши відповіді Держаудитслужби та Житомирської міськради, прокурор подав позовну заяву, датовану 15.04.2020, тобто одночасно з повідомленням цих органів про стверджуване порушення інтересів держави.

38 . Натомість, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, оскільки правові висновки, викладені у зазначеній постанові, застосовано неправильно.

39 . Як уже зазначалося, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

40 . Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. В повідомленні до органу прокурор повинен зазначити в чому він вбачає порушення інтересів держави, а не лише повідомити про намір звернутися до суду.

41 . Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає твердження суду апеляційної інстанції про те, що прокурор вперше повідомив Держаудитслужбу про наявність порушень вимог законодавства 11.01.2020, необґрунтованим. У своєму листі від 11.01.2020 прокурор просив лише провести моніторинг закупівель, тобто зазначав про можливе порушення Управлінням міськради вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

42 . У той же час лише 15.04.2020 Держаудитслужбі та Житомирській міськраді прокурор надіслав повідомлення про намір звернутися до суду, зазначивши, що за результатами опрацювання вебпорталу Уповноваженого органу з питань закупівель встановлено наявність достатніх правових підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

43 . У цьому повідомленні прокурора від 15.04.2020 також відсутні посилання на результати проведення моніторингу закупівель Держаудитслужбою та про виявлені нею порушення.

44 . Більше того, до Житомирської міськради прокурор звернувся тільки з повідомленням від 15.04.2020 про намір звернутися до суду; щодо виявлених порушень законодавства до цього органу місцевого самоврядування прокурор не звертався взагалі.

45 . За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит є обґрунтованою, а постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Водночас ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та такою, що прийнята з правильним застосуванням положень статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46 . Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

47 . Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

48 . Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 та залишення в силі ухвали Господарського суду Житомирської області від 13.10.2020 у справі № 906/408/20.

Щодо судових витрат

49. Згідно із частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

50. З огляду на задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, з прокуратури стягненню на користь ДП Фаворит ОПТ АТЗТ Фаворит підлягають судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, у розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Фаворит ОПТ Акціонерного товариства закритого типу Фаворит задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 скасувати, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.10.2020 у справі № 906/408/20 залишити в силі.

3. Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, ЄДРПОУ 02909950) на користь Дочірнього підприємства Фаворит ОПТ Акціонерного товариства закритого типу Фаворит (вул. Вітрука, 6, м. Житомир, Житомирська обл., 10025, ЄДРПОУ 20419787) 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов