Ухвала

від 01.03.2021 по справі 200/2117/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 березня 2021 р. Справа №200/2117/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області про визнання протиправними дії, стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, діючого на підставі ордеру Серії АН № 1027281 від 17 лютого 2021 року, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області про визнання протиправними дії щодо невиплати заборгованості з допомоги по догляду за дитиною за період з 11 вересня 2012 року по 15 жовтня 2013 року; стягнення заборгованості з допомоги по догляду за дитиною за період з 11 вересня 2012 року по 15 жовтня 2013 року, що з урахуванням фактично виплачених сум складає 7 252,93 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства КАС України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В позовній заяві позивач просить звільнити від сплати судового збору за подання даного позову. В обґрунтування зазначила, що є одинокою матір`ю та отримує державну допомогу. На підтвердження позивачем наданий Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зазначення відомостей про батька дитини відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, довідка від 01 лютого 2021 року про отримання виплат, а саме: допомоги, як переміщеній особі на проживання допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги по догляду за дитиною, за період з вересня 2020 року по січень 2021 року у загальному розмірі 16 027,99 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наявність у особи малолітньої дитини (дітей) та сутність правового спору (правовідносини з приводу соціальних виплат) не є достатніми підстави для звільнення від сплати судового збору - обов`язковою умовою до вказаних у ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір підстав для звільнення від сплати судового збору є встановлення на підставі поданих документів важкого майнового стан особи (позивача).

Згідно ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд зазначає, що на підтвердження важкого майнового стану (тобто, стану, коли особа не має можливості сплатити судовий збір за подання адміністративного позову) позивачем не надано належних доказів (наприклад: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених позивачеві доходів за останній рік). З якої би вбачало, що розмір судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову задоволенню не підлягає.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог статті 160 КАС України, з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України Про судовий збір ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15 грудня 2020 року № 1082-IХ, з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270, 00 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості з допомоги по догляду за дитиною у сумі 7 252,93 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Частиною 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимога про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Так, згідно частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20(2-а/202/31/2020; № К/9901/21105/20).

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що вимога про стягнення заборгованості з допомоги по догляду за дитиною та відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновими вимогами, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Таким чином, сума судового збору яка підлягає оплаті за подання до суду даного позову, становить 908,00 гривень за майнові вимоги, що заявлені фізичною особою при зверненні до адміністративного суду.

У зв`язку з чим, позивач повинен сплатити за подання даного адміністративного позову судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у сумі 908,00 грн. за наступними реквізитами: UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до положень п.3 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що згідно з п.5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Окрім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно з абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , зі змінами внесеними від 25.05.2001 №5 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, в позовній заяві позивач не наводить розрахунок суми стягнення моральної шкоди.

З огляду на зазначене, позивачем у позовній заяві не дотримано вимог пунктів 3 та 5 частини 5 статті 160 КАС України, зокрема, не наведено обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача, та не надано доказів на підтвердження її розміру.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 21, 160, 161, 169, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В АЛ И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області про визнання протиправними дії, стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:

- надання суду належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову вимоги майнового характеру в розмірі 908,00 грн.;

- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, яку позивач просить стягнути та докази на підтвердження понесення моральної шкоди.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.О.Черникова