Постанова

від 25.04.2017 по справі 810/4165/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 року м.Київ Справа № 810/4165/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" доКиєво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.08.2015 № 0002732200 та 19.08.2015 № 0002742200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4117221,00 грн (2744814,00 грн - за основним платежем; 1372407,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) та з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 3686843,00 грн (2457895,00 грн - за основним платежем; 1228948,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями), на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 25.04.2017, з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать дані on-line сервісу "Відстеження пересилання поштових відправлень" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи представник позивача повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився, враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2017).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" (ідентифікаційний код 32276210, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) зареєстроване в якості юридичної особи 04.11.2002 та здійснює господарську діяльність, пов`язану, зокрема, з оптовою торгівлею фруктами й овочами, неспеціалізованою оптовою торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізованою оптовою торгівлею, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 3 а.с. 206-211).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

У травні 2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015.

За результатами перевірки складено акт від 08.06.2015 № 182/10-13-22-01-21/32276210 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" під час декларування податкових зобов`язань за господарськими операціями з придбання у його контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС", Приватного підприємства "Камелот еквіпмент" товарів та послуг не дотримано, зокрема, вимог підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 4.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2014 рік, на загальну суму 13654972,00 грн та завищення податкового кредиту за березень-серпень, жовтень-грудень 2014 року на суму 2744814,00 грн.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов`язань за наведені вище звітні періоди контролюючим органом здійснено аналіз інформації, що наведена у податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток, інформаційних базах контролюючих органів та первинних документах, що подані позивачем, зокрема: договорах, видаткових і податкових накладних, банківських виписках, оборотно-сальдових відомостях та актах виконаних робіт.

За результатами аналізу поданих позивачем первинних документів бухгалтерського і податкового обліку контролюючий орган дійшов висновку про те, що обставини, які свідчать про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН", Приватного підприємства "Камелот еквіпмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" товарів та послуг, а також наявність зв`язку їх отримання із господарською діяльністю підприємства, відомостями, що викладені у вказаних документах, не підтверджено, оскільки позивачем до перевірки не надано належних документальних свідоцтв на підтвердження факту замовлення товару та його транспортування (товарно-транспортних накладних).

Враховуючи наведені вище відомості, відповідач дійшов висновку про те, що договори, фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочинів без фактичного здійснення господарських операцій, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Внаслідок допущення позивачем вказаних правопорушень під час визначення ним об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на загальну суму 2457895,00 грн та податку на подану вартість за березень-серпень, жовтень-грудень 2014 року на загальну суму 2744814,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.08.2015 № 0002732200 та 19.08.2015 № 0002742200, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 3686843,00 грн, з яких: 2457895,00 грн - за основним платежем, 1228948,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та податок на додану вартість у розмірі 4117221,00 грн, з яких: 2744814,00 грн - за основним платежем, 1372407,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач зазначає, що твердження контролюючого органу стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" податкового правопорушення є помилковими, оскільки нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарські операції з контрагентами належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Оскільки висновки контролюючого органу про відсутність у позивача права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту за наслідками вчинення господарських операцій з контрагентами позивача ґрунтуються на твердженнях про фіктивність господарських операцій позивача та його контрагентів та про відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, позивачем, з метою спростування таких доводів, подано суду відомості стосовно формування витрат та податкового кредиту, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують виконання правочинів та зв`язок між фактом придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг із його господарською діяльністю.

Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.

У липні 2014 року позивачем укладено з Приватним підприємством "Лібра-Трейд" договір поставки від 07.07.2014 № Ф-Ф 07/07/14 (т. 1 а.с. 61-63), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товар - фрукти за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у накладних на кожну партію, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Протягом серпня, жовтня-грудня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" отримано від Приватного підприємства "Лібра-Трейд" визначений у видаткових накладних від 12.08.2014 № 27, 27.10.2014 № 138, 03.11.2014 № 576, 06.11.2014 № 583, 18.11.2014 № 1196, 24.11.2014 № 1401, 27.11.2014 № 1548, 29.11.2014 № 1665, 05.12.2014 № 1812, 08.12.2014 № 2048, 18.12.2014 № 2452, 18.12.2014 № 2534, 25.12.2014 № 2807, 26.12.2014 № 2910, 29.12.2014 № 3002 та 30.12.2014 № 3048, товар - банани - на загальну суму 5279052,00 грн, у тому числі ПДВ - 879841,99 грн (т. 1 а.с. 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95).

За результатами виконання власного господарського зобов`язання перед позивачем Приватним підприємством "Лібра-Трейд" виписано податкові накладні від 12.08.2014 № 6 на загальну суму 263808,00 грн, у тому числі ПДВ - 43968,00 грн (т. 1 а.с. 66); 27.10.2014 № 73 на загальну суму 362880,00 грн, у тому числі ПДВ - 60480,00 грн (т. 1 а.с. 68); 03.11.2014 № 3 на загальну суму 147500,00 грн, у тому числі ПДВ - 24583,33 грн (т. 1 а.с. 70); 06.11.2014 № 26 на загальну суму 307800,00 грн, у тому числі ПДВ - 51300,00 грн (т. 1 а.с. 72); 18.11.2014 № 76 на загальну суму 337600,00 грн, у тому числі ПДВ - 56266,67 грн (т. 1 а.с. 74); 24.11.2014 № 98 на загальну суму 327360,00 грн, у тому числі ПДВ - 54560,00 грн (т. 1 а.с. 76); 27.11.2014 № 149 на загальну суму 327050,00 грн, у тому числі ПДВ - 54508,33 грн (т. 1 а.с. 78); 29.11.2014 № 181 на загальну суму 334370,00 грн, у тому числі ПДВ - 55728,33 грн (т. 1 а.с. 80); 05.12.2014 № 32 на загальну суму 342000,00 грн, у тому числі ПДВ - 57000,00 грн (т. 1 а.с. 82); 08.12.2014 № 39 на загальну суму 364000,00 грн, у тому числі ПДВ - 60666,67 грн (т. 1 а.с. 84); 18.12.2014 № 113 на загальну суму 237180,00 грн, у тому числі ПДВ - 39530,00 грн (т. 1 а.с. 86); 18.12.2014 № 122 на загальну суму 377000,00 грн, у тому числі ПДВ - 62833,33 грн (т. 1 а.с. 88); 25.12.2014 № 186 на загальну суму 311304,00 грн, у тому числі ПДВ - 51884,00 грн (т. 1 а.с. 90); 26.12.2014 № 203 на загальну суму 416000,00 грн, у тому числі ПДВ - 69333,33 грн (т. 1 а.с. 92); 29.12.2014 № 210 на загальну суму 403200,00 грн, у тому числі ПДВ - 67200,00 грн (т. 1 а.с. 94); 30.12.2014 № 219 на загальну суму 420000,00 грн, у тому числі ПДВ - 70000,00 грн (т. 1 а.с. 96).

Оплату за придбані у Приватного підприємства "Лібра-Трейд" товарно-матеріальні цінності здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб`єкта господарювання, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії платіжних доручень (т. 2 а.с. 32-41).

Витрати, понесені позивачем на придбання у Приватного підприємства "Лібра-Трейд" товарів у загальному розмірі 4399205,00 грн, та податок на додану вартість у сумі 879841,99 грн, сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за серпень, жовтень-грудень 2014 року.

Крім того, під час проведення контролюючого заходу посадовими особами контролюючого органу виявлено, що у березні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс" договір поставки від 20.03.2014 № Ф-Ф 20/03/14 (т. 1 а.с. 97-99), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товар - фрукти - за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у накладних на кожну партію, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Протягом липня-грудня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс" визначений у видаткових накладних від 05.07.2014 № 168, 07.07.2014 № 169, 09.07.2014 № 177, 18.07.2014 № 192, 12.08.2014 № 224, 01.09.2014 № 234, 04.09.2014 № 249, 22.09.2014 № 367, 26.09.2014 № 391, 29.09.2014 № 404, 03.10.2014 № 469, 29.10.2014 № 565, 24.11.2014 № 697, 25.11.2014 № 706, 12.12.2014 № 774, 13.12.2014 № 788 та 13 12.2014 № 789, товар - банани на загальну суму 5381455,00 грн, у тому числі ПДВ - 896909,16 грн (т. 1 а.с. 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133).

За результатами виконання власного господарського зобов`язання перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс" виписано податкові накладні від 05.07.2014 № 8 на загальну суму 302940,00 грн, у тому числі ПДВ - 50490,00 грн (т. 1 а.с. 102); 07.07.2014 № 9 на загальну суму 124020,00 грн, у тому числі ПДВ - 20670,00 грн (т. 1 а.с. 104); 09.07.2014 № 17 на загальну суму 324000,00 грн, у тому числі ПДВ - 54000,00 грн (т. 1 а.с. 106); 18.07.2014 № 32 на загальну суму 257495,00 грн, у тому числі ПДВ - 42915,83 грн (т. 1 а.с. 108); 12.08.2014 № 13 на загальну суму 298080,00 грн, у тому числі ПДВ - 49680,00 грн (т. 1 а.с. 110); 01.09.2014 № 2 на загальну суму 336960,00 грн, у тому числі ПДВ - 56160,00 грн (т. 1 а.с. 112); 04.09.2014 № 15 на загальну суму 349920,00 грн, у тому числі ПДВ - 58320,00 грн (т. 1 а.с. 114); 22.09.2014 № 98 на загальну суму 339545,00 грн, у тому числі ПДВ - 56590,83 грн (т. 1 а.с. 116); 26.09.2014 № 117 на загальну суму 368640,00 грн, у тому числі ПДВ - 61440,00 грн (т. 1 а.с. 118); 29.09.2014 № 130 на загальну суму 385920,00 грн, у тому числі ПДВ - 64320,00 грн (т. 1 а.с. 120); 03.10.2014 № 12 на загальну суму 403200,00 грн, у тому числі ПДВ - 67200,00 грн (т. 1 а.с. 122); 29.10.2014 № 103 на загальну суму 357120,00 грн, у тому числі ПДВ - 59520,00 грн (т. 1 а.с. 124); 24.11.2014 № 71 на загальну суму 357120,00 грн, у тому числі ПДВ - 59520,00 грн (т. 1 а.с. 126); 25.11.2014 № 80 на загальну суму 361935,00 грн, у тому числі ПДВ - 60322,50 грн (т. 1 а.с. 128); 12.12.2014 № 57 на загальну суму 303360,00 грн, у тому числі ПДВ - 50560,00 грн (т. 1 а.с. 130); 13.12.2014 № 71 на загальну суму 311040,00 грн, у тому числі ПДВ - 51840,00 грн (т. 1 а.с. 132); 13.12.2014 № 72 на загальну суму 200160,00 грн, у тому числі ПДВ - 33360,00 грн (т. 1 а.с. 134).

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс" товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 5381455,00 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб`єкта господарювання, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії платіжних доручень (т. 2 а.с. 42-53).

Витрати, понесені позивачем на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс" товарів у загальному розмірі 4484550,00 грн, та податок на додану вартість у сумі 896909,16 грн, сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за липень-грудень 2014 року.

Судом також встановлено, що у квітні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна" договір поставки від 07.04.2014 № Ф-Ф 07/04/14 (т. 1 а.с. 135-137), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товар - фрукти - за асортиментом, кількістю та ціною, визначеними у накладних на кожну партію, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Протягом травня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна" визначений у видаткових накладних від 06.05.2014 № 65/7, 07.05.2014 № 75/11 та 08.05.2014 № 85/4 товар - банани - на загальну суму 1250750,00 грн, у тому числі ПДВ - 208458,33 грн (т. 1 а.с. 139, 141, 143).

За результатами виконання власного господарського зобов`язання перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна" виписано податкові накладні від 06.05.2014 № 26 на загальну суму 335720,00 грн, у тому числі ПДВ - 55953,33 грн (т. 1 а.с. 140); 07.05.2014 № 47 на загальну суму 610200,00 грн, у тому числі ПДВ - 101700,00 грн (т. 1 а.с. 142); 08.05.2014 № 64 на загальну суму 304830,00 грн, у тому числі ПДВ - 50805,00 грн (т. 1 а.с. 144); 30.05.2014 № 331 на загальну суму 951650,00 грн, у тому числі ПДВ - 158608,33 грн (т. 1 а.с. 145).

У подальшому сторонами правочину здійснено коригування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту у бік зменшення, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна" виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.06.2014 № 3 та від 25.06.2014 № 4 до податкової накладної від 30.05.2014 № 331 (т. 1 а.с. 146-147) на загальну суму 333334,48 грн, у тому числі ПДВ - 66665,52 грн.

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна" товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 2000000,00 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб`єкта господарювання, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (т. 2 а.с. 54-55).

Витрати, понесені позивачем на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна" товарів у загальному розмірі 1502005,00 грн, та податок на додану вартість у сумі 300401,14 грн, сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за травень, червень 2014 року.

У липні 2013 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга" договір поставки від 10.07.2013 № 10/07/13 Ф-Ф (т. 1 а.с. 148-150), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товар - фрукти за асортиментом, кількістю та ціною, визначеними у накладних на кожну партію, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно - матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Протягом березня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга" визначений у видатковій накладній від 10.03.2014 № Мр00000000246, товар - банани - на загальну суму 295000,00 грн, у тому числі ПДВ - 49166,67 грн (т. 1 а.с. 152).

За результатами виконання власних господарських зобов`язань перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга" виписано податкову накладну від 10.03.2014 № 172 на загальну суму 295000,00 грн, у тому числі ПДВ - 49166,67 грн (т. 1 а.с. 153).

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга" товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 550000,00 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб`єкта господарювання, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення (т. 2 а.с. 56).

Витрати, понесені позивачем на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга" товарів у загальному розмірі 245835,00 грн, та податок на додану вартість у сумі 49166,67 грн, сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за березень 2014 року.

Крім того, у вересні 2013 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Дім Імперіал ВН" договір поставки від 19.09.2013 № 506 (т. 1 а.с. 154-156), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товар - фрукти - за асортиментом, кількістю та ціною, визначеними у накладних на кожну партію, що є його невід`ємними частинами, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно - матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Протягом березня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Дім Імперіал ВН" визначений у видаткових накладних від 14.03.2014 № 143/1, 17.03.2014 № 173/2 та 25.03.2014 № 253/7, товар - банани - на загальну суму 2972769,00 грн, у тому числі ПДВ - 495461,50 грн (т. 1 а.с. 158, 160, 162).

За результатами виконання власного господарського зобов`язання перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Дім Імперіал ВН" виписано податкові накладні від 14.03.2014 № 326 на загальну суму 1289790,00 грн, у тому числі ПДВ - 214965,00 грн (т. 1 а.с. 159); 17.03.2014 № 412 на загальну суму 1376739,00 грн, у тому числі ПДВ - 229456,50 грн (т. 1 а.с. 161); 25.03.2014 № 621 на загальну суму 306240,00 грн, у тому числі ПДВ - 51040,00 грн (т. 1 а.с. 163).

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Дім Імперіал ВН" товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 3110000,00 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб`єкта господарювання, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії платіжних доручень (т. 2 а.с. 57-60).

Витрати, понесені позивачем на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Дім Імперіал ВН" товарів у загальному розмірі 2477310,00 грн, та податок на додану вартість у сумі 495461,50 грн, сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за березень 2014 року.

У грудні 2013 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Камелот еквіпмент" договір куплі-продажу від 17.12.2013 № 2/12-13, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товар - навантажувач - за кількістю, технічними характеристиками та ціною, визначеною у додатку № 1, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість (т. 1 а.с. 170-174).

Протягом лютого 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот еквіпмент" визначений у видатковій накладній від 18.02.2014 № 1802-1, товар - навантажувач TOYOTA 8FBET15 - на загальну суму 138200,00 грн, у тому числі ПДВ - 23033,33 грн (т. 1 а.с. 175).

За результатами виконання власного господарського зобов`язання перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Камелот еквіпмент" виписано податкову накладну від 08.01.2014 № 1 на загальну суму 138200,00 грн, у тому числі ПДВ - 23033,33 грн (т. 1 а.с. 176).

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот еквіпмент" товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 138200,00 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб`єкта господарювання, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення (т. 2 а.с. 63).

Амортизаційні відрахування у розмірі 20036,25 грн та податок на додану вартість у сумі 23033,33 грн включено позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за січень 2014 року.

При цьому судом встановлено, що контролюючий орган, посилаючись на завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань у розмірі 46067,00 грн за договором від 17.12.2013 № 2/12-13, не врахував, що вказана сума витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 2014 рік, визначена підприємством за рахунок основних засобів - двох навантажувачів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот Еквіпмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоперспектива".

Водночас перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоперспектива" під час проведення контролюючого заходу у травні 2015 року посадовими особами відповідача не здійснювалась.

Крім того, у липні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" договір виготовлення поліграфічної продукції від 25.07.2014 № 25/07/14-П (т. 1 а.с. 164-166), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання виконати на користь позивача роботи по виготовленню поліграфічної продукції, зміст, кількість та вартість якої визначено у додатку, а позивач зобов`язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість.

Відповідно до додатку від 31.07.2014 № 1 до договору від 25.07.2014 № 25/07/14-П між сторонами погоджено виготовлення поліграфічної продукції у вигляді чорно-білих стікерів у кількості 500000 одиниць, вартість 1 одиниці з урахуванням ПДВ - 1,20 грн.

Прийняття позивачем послуг у його контрагента проводилось у липні 2014 року шляхом підписання акту приймання-передачі робіт від 31.07.2014 № 112 ( т. 1 а.с. 168).

За результатами виконання власного господарського зобов`язання перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" виписано податкову накладну від 31.07.2016 № 112 на загальну суму 600000,00 грн, у тому числі ПДВ - 100000,00 грн (т. 1 а.с. 169).

Оплату за наданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" послуги у загальному розмірі 600000,00 грн здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб`єкта господарювання, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії платіжних доручень (т. 2 а.с. 61-62).

Витрати, понесені позивачем на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" товарів у загальному розмірі 500000,00 грн, та податок на додану вартість у сумі 100000,00 грн, сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за липень 2014 року.

За поясненнями представника позивача, наведені вище товарно-матеріальні цінності (банани) та послуги замовлялись підприємством з метою виконання власних господарських зобов`язань при здійсненні його статутної діяльності, пов`язаної, зокрема, з оптовою торгівлею фруктами та овочами.

Як зазначає представник позивача, товари, отримані позивачем від його контрагентів (банани), замовлялись підприємством з метою їх поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" для подальшої реалізації кінцевим роздрібним споживачам через магазини, що підтверджується видатковими накладними, підписаними позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (т. 2 а.с. 64-114).

У свою чергу навантажувач, придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот еквіпмент", використовувався позивачем з метою переміщення (розвантажування та навантажування) бананів на складі позивача.

З метою доведеності суду обставин, що свідчать про отримання позивачем товарів та послуг, а також наявність зв`язку між фактом їх придбання із його господарською діяльністю, представником позивача подано суду належним чином засвідчені копії: договорів оренди нежитлових приміщень, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю Експансія та Товариством з обмеженою відповідальністю Візігот , що свідчать про наявність у позивача на праві користування нерухомого майна, а також копії актів приймання-передачі приміщень та додаткових угод до наведених договорів (т. 2 а.с. 119-136); додатків до договорів від 07.07.2014 № Ф-Ф 07/07/14, 20.03.2014 № Ф-Ф 20/03/14, 07.04.2014 № Ф-Ф 07/04/14, 08.07.2013 № 10/07/13 Ф-Ф, 19.09.2013 № 506, в яких передбачено отримання товару матеріально-відповідальною особою - директором ОСОБА_1 без довіреностей (т. 1 а.с. 64, 100, 138, 151, 157) та наказу про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду директора (т. 3 а.с. 199); оборотно-сальдових відомостей по рахункам № 63110000 та № 63140000 щодо стану розрахунків з постачальниками за 2014 рік (т. 3 а.с. 175-183); оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 28100000, що підтверджує облік руху та наявності товарних запасів, які знаходяться на складах (т. 3 а.с. 184-195); акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (навантажувача); товарно-транспортних накладних в якості доказу транспортування придбаного товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН" (т. 2 а.с. 11-31, т. 3 а.с. 215-217), а також фотокартки навантажувача з бананами.

Крім того, представник позивача пояснив, що послуги за договором від 25.07.2014 № 25/07/14-П з виготовлення поліграфічної продукції - стікерів - замовлялись підприємством для їх наклеювання на отриманий від інших контрагентів товар (банани) з метою збільшення попиту на продукцію. На підтвердження отримання вказаних послуг позивачем надано суду належним чином засвідчені копії: наказу про здійснення контролю за виконання робіт із стикерування бананів від 01.08.2014 № 14 (т. 3 а.с. 196), звіту про здійснення контролю за виконанням робіт із стикерування (т. 3 а.с. 197), акту списання від 01.08.2014 № ФФЦ-0000000003 (т. 3 а.с. 198), оборотно-сальдових відомостей по рахунку № НОМЕР_1 щодо стану розрахунків з постачальником (т. 3 а.с. 182), фотокартки бананів із стикерами (т. 2 а.с. 117) та зразки стикерів (т. 2 а.с. 116).

Також представник позивача звертав увагу суду на вчинення усіх необхідних заходів щодо перевірки наявності у його контрагентів спеціальної правосуб`єктності, добросовісної репутації та їх реєстрації як платників податку на додану вартість, що підтверджується витребуваними позивачем у його контрагентів копіями наступних документів: виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідками Державної служби статистики України, витягами із статутів контрагентів та свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 3 а.с. 45-88).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпунктів 14.1.165, 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до норм розділів ІІІ та V цього Кодексу.

Згідно з приписами підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об`єктом оподаткування цим податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

При цьому витратами в силу приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У свою чергу відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, понесені підприємством витрати, у разі їх відображення у належним чином оформлених первинних (розрахункових, платіжних та інших) документах, можуть бути віднесені до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для зменшення його валового доходу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 липня 2011 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить більше 100 тисяч гривень та з 1 січня 2012 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить більше 10 тисяч гривень (пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України).

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Слід також зазначити, що в силу приписів Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 1 даного Порядку.

У свою чергу пунктом 1 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Аналогічні положення закріплені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН", Приватним підприємством "Камелот еквіпмент" на користь позивача товарів та надання позивачу послуг з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про поставлені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи (надані послуги), їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; жодних обмежень, визначених статтею 139 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, контролюючим органом не наведено.

У період виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН", Приватним підприємством "Камелот еквіпмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" господарських зобов`язань перед позивачем вказані юридичні особи були зареєстровані у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість.

У свою чергу з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД (оптова торгівля фруктами й овочами, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування), досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання у власній господарській діяльності отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН", Приватного підприємства "Камелот еквіпмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" товарів та послуг, що, у свою чергу, підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.

Крім того, доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства про оподаткування під час визначення ним податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за вказані вище звітні періоди у зв`язку з неподанням ним під час контролюючого заходу замовлень на товар та товарно-транспортних накладних, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Статтею 83 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення контролюючого заходу) передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з приписами пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У свою чергу пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки первинні документи податкового і фінансово-господарського обліку, які б підтверджували факт здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" господарських операцій з його контрагентам (первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі, замовлення на товар та товарно - транспортні накладні) у позивача не витребовувались, жодних запитів позивачу з вимогами про надання вказаних документів не вручалось, акти відмови у наданні таких документів, відповідно, не складались.

Наведені вище обставини представником відповідача у судовому засіданні не спростовувались.

Відтак, твердження контролюючого органу про наявність підстав для донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у зв`язку з неподанням до перевірки первинних документів податкового і фінансово-господарського обліку, які б підтверджували факт господарських операцій з наведеними вище контрагентами, не приймаються судом до уваги як такі, що спростовані в ході судового розгляду справи.

Слід також зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних та замовлень на товар не слугує беззаперечним доказом, що спростовує товарність операцій позивача і його контрагентів з огляду на те, що факт поставки товару оформлювався шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних та видачею податкових накладних, які містять повну інформацію про товари, їх кількісне та вартісне вираження.

При цьому суд наголошує, що товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує реальність здійснення операцій з надання послуг по перевезенню вантажів, а не факт придбання товару, а відтак за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 в адміністративній справі № 813/2866/15.

У свою чергу замовлення на товар слугують виключно для надання продавцю інформації щодо кількості продукції, яку необхідно поставити, проте не є документами первинного податкового обліку, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв`язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

Суд також звертає увагу на те, що обов`язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов`язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов`язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, документальна позапланова виїзна перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме: за результатами надходження до відповідача постанови старшого слідчого з ОВС третього відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві підполковника податкової міліції Проценка О.В. від 26.03.2014.

Вказана постанова винесена старшим слідчим з ОВС третього відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві підполковником податкової міліції Проценком О.В. в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню № 32014100000000055 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Як вбачається зі змісту ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2016 у справі № 761/1182/16-к (текст якої в силу приписів частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 № 3262-IV суд може використовувати при здійсненні судочинства) досудове розслідування розпочато щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ряду підприємств, у тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН СІСТЕМС".

Таким чином, в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню № 32014100000000055 розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадових осіб інших підприємств, а не відносно посадових осіб позивача.

Суд наголошує на тому, що поряд з передбаченими Податковим кодексом України повноваженнями контролюючого органу виносити за результатами перевірок податкові повідомлення-рішення, цим же Кодексом встановлені обов`язки такого органу: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра-Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус Альянс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Роялфрут Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Бат Трейд Ліга", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрутовий Дім Імперіал ВН", Приватним підприємством "Камелот еквіпмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія БТС" правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності, а відтак податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 19.08.2015 № 0002732200 та 19.08.2015 № 0002742200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 487,20 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 19.08.2015 № 0002732200 та 19.08.2015 № 0002742200.

3. Стягнути з Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ф" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.