Рішення

від 29.01.2021 по справі п/320/941/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року справа № П/320/941/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу Київської обласної ради "Ржищівський гуманітарний фаховий коледж", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська обласна рада, Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, Департамент фінансів Київської обласної державної адміністрації, про застосування заходів реагування,

Суть справи: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Ржищівського гуманітарного коледжу з вимогами застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення роботи Ржищівського гуманітарного коледжу, а саме: експлуатації гуртожитку та навчального корпусу №1, розташованих за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка буд. 9, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до усунення порушень №№1-31, зазначених в акті від 18.12.2019 №272.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Ржищівського гуманітарного коледжу за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд.9, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді часткового зупинення експлуатації вказаного об`єкта шляхом усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 10.03.2020. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Київську обласну раду.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

10.03.2020 через канцелярію суду від третьої особи (Київської обласної ради) надійшли письмові пояснення (т.1, а.с.87-96), в яких Київська обласна рада не погоджується з доводами, зазначеними у позовній заяві, заперечує проти них та просить суд відмовити у задоволенні позову. У письмових поясненнях третьої особи зазначено, що позивачем в позовній заяві не доведено, що порушення, вказані в акті №272, можуть призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей. Наведені порушення хоча і свідчать про невиконання відповідачем окремих правил дотримання пожежної безпеки, однак самі по собі не створюють реальної загрози життю і здоров`ю людей. Крім того, звертає у вагу на те, що зупинення роботи Ржищівського гуманітарного коледжу, а саме експлуатації гуртожитку та навчального корпусу №1, призведе до порушення навчального процесу, оскільки студенти будуть позбавлені права на жилу площу в гуртожитку, а також позбавленні користуванням приміщеннями навчального призначення. Також зазначає, що до Київської обласної ради не надходило жодних документів від Ржищівського гуманітарного коледжу щодо виділення коштів для усунення порушень вимог законодавства в сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, відкладено підготовче засідання до 09.04.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент фінансів Київської обласної державної адміністрації, продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання у справі на 14.05.2020.

Від інших третіх осіб письмових пояснень на адресу суду не надходило.

14.05.2020 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці. Призначено наступне судове засідання на 09.06.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 14.07.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача на 15.09.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 замінено відповідача у даній справі Ржищівський гуманітарний коледж на правонаступника - Комунальний заклад Київської обласної ради "Ржищівський гуманітарний фаховий коледж". Відкладено підготовче судове засідання на 13.10.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 відкладено підготовче засідання у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 05.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.12.2020.

У судове засідання 08.12.2020 представники сторін та третіх осіб не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

08.12.2020 від позивача на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Також в матеріалах справи наявні клопотання від третіх осіб (Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації) про розгляд справи без участі представників вказаних третіх осіб (т.2 а.с.52, 67).

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 на підставі статей 194, 205 КАС України вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Ржищівський гуманітарний коледж (ідентифікаційний код 26474965, місцезнаходження: 09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, 9) є комунальними закладом, 19.02.2004 зареєстрований як юридична особа про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.01.2020 та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (т.1, а.с.45, 215).

Засновником Ржищівського гуманітарного коледжу є Київська обласна рада. Вид діяльності за кодом КВЕД 85.31 Загальна середня освіта. 85.42 Вища освіта. Керівником (директором) Ржищівського гуманітарного коледжу згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_1 .

01.10.2009 за Ржищівським гуманітарним коледжем на підставі свідоцтва про право власності від 30.09.2009, виданого Ржищівською міською радою, зареєстровано право комунальної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 9, а саме: учбовий корпус, А, 1138,5 кв.м.; прибудова, а; підвал, під а; прибудова, а1; прибудова, а2; прибудова, а3; учбовий корпус 2, Б, 703,3 кв.м.; прибудова, б; учбовий корпус 3, В, 472,5 кв.м.; прибудова, в; гуртожиток, Г, 2026,0 кв.м.; підвал, під Г; гуртожиток 2, Д, 567,3 кв.м.; котельня, Е, 14,0 кв.м.; сарай, Ж; гараж, З; сарай, И; убиральня, Й; убиральня, К; ганок, 1; ганок, 2; ганок, 3; ганок, 4; ганок, 5; ганок, 6; ганок, 7; ганок, 8; ганок, 9; вимощення, 10; огорожа, 11; ворота, 12 (т.1 а.с.186, 187).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.12.2019 №194993878, Ржищівський гуманітарний коледж є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 9 (т.1 а.с.43-44).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 05.08.2019 по 15.08.2019 провідним інспектором Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Київській області Онищенком Сергієм Михайловичем було проведено планову перевірку Комунального закладу Української міської ради Ржищівського гуманітарного коледжу, розташованого за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 9, за результатами якої складено припис від 21.08.2019 №155 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т.1 а.с.37-38).

Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 № 1358 "Про проведення позапланової перевірки" на період з 17.12.2020 по 18.12.2020 наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Комунального закладу Київської обласної ради "Ржищівський гуманітарний фаховий коледж", ідентифікаційний код 26474965, розташованого за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, 9 (а.с.16-17).

13.12.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було видане посвідчення № 10688 на проведення заходу державного нагляду (контролю) на проведення позапланової перевірки Ржищівського гуманітарного коледжу за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, 9, яким доручено головному інспектору Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області майору служби цивільного захисту Гапоненку Максиму Олександровичу проведення вказаної перевірки (т. 1 а.с. 18).

У період з 17.12.2019 по 18.12.2019 було проведено позапланову перевірку щодо додержання та виконання вимог у сфері пожежної і техногенної безпеки Комунального закладу Київської обласної ради "Ржищівський гуманітарний фаховий коледж", за результатами якої був складений акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 18.12.2019 №272 та було виявлено, зокрема, 31 порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки (том 1 а.с. 19-36):

у Навчальному корпусі №1(основному)

1) пункту. 2.5. глави 2. розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

2) пункту. 1.2. глави 1. розділу V НАПБ А.01.001-2014 додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

3) пункту 1.2,глави 1,розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 10.1, додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідного типу;

4) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

5) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 - не визначено пожежну небезпеку оздоблення стін коридору першого поверху на шляху евакуації;

6) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016 - вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м;

7) пункту 1.17, глави 1 розділу ІV. НАПБА.01.001-2014 - в приміщенні розетки встановлено на горючу основу без підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше ніж на 0,01 метра (приміщення комірника);

8) пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

9) пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ ППБУ - відсутнє зовнішнє освітлення запасних виходів з будівлі;

10) пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ п.7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016 - двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщень;

11) пункту 1.16, глави 1, розділу ІV ППБУ - електрощити та групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальним написом і вказаним зазначенням номінального струму апарату захисту (щити та розподільчі електрощитки у всіх будівлях об`єкту);

12) пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ - в приміщеннях допускається тимчасове влаштування електромереж;

13) пункту 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

14) підпункту 4 пункту 2.1 розділу V ППБУ; пункту 6 розділу IV Інструкція про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.06.2015 № 696,зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 р. за № 780/27225 - не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води;

15) підпункту 9, пункту 2.1, глави 2, розділу V ППБУ - біля місця розташування пожежної водойми (вежі) не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на них літерного індексу ПВ, цифровим зазначенням запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватись на майданчику біля водойми;

16) глави 8. розділу IIППБУ - в приміщеннях не поновлено відповідні знаки безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности ;

17) пункту 3, розділу II ППБУ - не розроблена інструкція порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

18) пункту 3.11.глави 3. розділу V НАПБ А.01.001-2014 - відсутній пожежний щит (стенд) на території закладу;

у Гуртожитку

19) пункту 2.5. глави 2. розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

20) пункту 1.2. глави 1. розділу V НАПБ А.01.001-2014 додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

21) пункту 1.2, глави 1,розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункту 10.1, додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідного типу;

22) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

23) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016 - вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м;

24) пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

25) пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ п.7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016 - двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщень;

26) пункту 2.26 глави ІІ розділу ІІІ ППБУ - відсутній другий евакуаційний вихід з другого та третього поверху;

27) пункт 1.16, глави 1, розділу ІV ППБУ - електрощити та групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальним написом і вказаним зазначенням номінального струму апарату захисту (щити та розподільчі електрощитки у всіх будівлях об`єкту);

28) пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ - в приміщеннях допускається тимчасове влаштування електромереж;

29) пункту 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - приміщення не в повні мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння;

30) глави 8. розділу IIППБУ - в приміщеннях не поновлено відповідні знаки безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности ;

31) пункту 3, розділу II ППБУ - не розроблена інструкція порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи.

20.12.2019 головним інспектором Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Гапоненком Максимом Олександровичем відповідно до ст. 175 КУпАП відносно директора Ржищівського гуманітарного коледжу ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії КХ №016744 за порушення вимог пожежної безпеки (т. 1 а.с.41).

Також 20.12.2019 головним інспектором Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Гапоненком М.О. винесено постанову серії КХ №016709 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 102,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 175 КУпАП (т. 1 а.с.42).

21.12.2019 за результатами вказаного акта перевірки, т.в.о. начальника Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області Максимом Гапоненком складено рапорт на ім`я начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Слободяника В.Д. про необхідність звернення до суду із позовом про повне зупинення експлуатації (роботи) Ржищівського гуманітарного коледжу до усунення порушень №1-31, зазначених в акті від 18.12.2019 №272 (т.1 а.с. 39-40).

Оскільки за результатами позапланової перевірки Комунального закладу Київської обласної ради "Ржищівський гуманітарний фаховий коледж", проведеної у період з 17.12.2019 по 18.12.2019, було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки від 18.12.2020 №272, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, Головне управління ДСНС України у Київській області звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) гуртожитку та навчального корпусу №1 Ржищівського гуманітарного коледжу, розташованих за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка буд. 9.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до Положення про ДСНС, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності. областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.

Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Згідно з абз.1-4 ч.1 ст.5 Закону №877 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Частиною 4 ст.5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Частиною 2 ст.6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (ч.4 ст.6 Закону №877).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із ст.11 Закону №877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

З наведених норм суд дійшов висновку, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Судом встановлено, що в ході розгляду даної справи, відповідачем на адресу Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації направлено пояснювальну записку від 17.02.2020 №34, в якій Департамент повідомлено про те, що протягом 2019 року в Ржищівському гуманітарному коледжі проводилися перевірки ГУ ДСНС України в Київській області: планові (14.03.2019, 15.08.2019) та позапланова (18.12.2019). Внаслідок планових перевірок більшість порушень були усунуті. Щодо проведення позапланової перевірки, то деякі пункти, зазначені в порушеннях, не виконані у зв`язку з відсутністю коштів, у зв`язку з чим відповідач просить розглянути питання щодо виділення коштів на заходи по пожежній безпеці (т.1 а.с.125).

17.02.2020 Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації направлено на адресу Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації лист №12-01-16/582, в якому повідомлено, що для забезпечення цивільної та техногенної безпеки у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти державної та комунальної форми власності обґрунтована потреба у виділенні додаткових коштів складає 56405,625 тис.грн. Також повідомлено, що у зв`язку з тим, що за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у 7 закладах освіти, які підпорядковані Департаменту освіти і науки, ГУ ДСНС у Київській області складено та подано позовні заяви до суду, з метою недопущення закриття закладів, просить розглянути можливість першочергового виділення додаткових коштів у розмірі 15494,15 грн. (т.2 а.с.2).

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації у листі від 17.03.2020 №12-01-17/981, який надійшов на адресу суду 26.03.2020, повідомив суд про те, що до Департаменту фінансів облдержадміністрації направлено пропозиції щодо потреби у виділенні додаткових коштів з обласного бюджету для встановлення протипожежних систем у сфері цивільного захисту у розмірі 15494,15 тис.грн., з них для Ржищівського гуманітарного коледжу - 2449,30 тис. грн.. (т.2 а.с.1).

У свою чергу, 03.03.2020 відповідачем направлено на адресу Головного управління ДСНС України в Київській області заяву за №52, в якій Ржищівський гуманітарний коледж просить провести позапланову перевірку на предмет усунення порушень, зазначених в акті №272 від 18.12.2019, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. При цьому у листі повідомлено, що адміністрація коледжу продовжує роботу по ліквідації виявлених недоліків, однак більшість з невиконаних порушень пов`язано із потребою у значних коштах та тривалого часу (т.1 а.с.126).

12.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява від 12.05.2020 №80, в якій Ржищівським гуманітарним коледжем повідомлено суд про те, що за період з часу проведення перевірки були виконані наступні роботи та усунуто такі порушення:

- станом на 17.02.2020: пункти 7, 8, 15-18, 24, 25, 27-31 виконано повністю, пункт 14 - власними силами проведено технічне обстеження зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води;

- станом на 10.04.2020: пункти 9, 10, 11, 12 виконано повністю. Повідомлено, що пункти 1 (19 аналогічний), пункт 6 (23 аналогічний) - виконано частково, а пункти 2, 3, 4 (20, 21, 22 аналогічні) - не виконані у зв`язку із відсутністю коштів, та попередньо укладено відповідні договори з підприємствами по виконанню вказаних робіт;

- станом на 12.05.2020 порушено клопотання перед Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації щодо змін до плану використання коштів з метою виділення 79000,00 грн. на виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення системи блискавкозахисту та системи пожежної сигналізації, яка знаходиться у стадії розробки. Повідомлено, що на даний час продовжується робота по усуненню решти виявлених порушень (а.с.т.1 а.с.24-25).

Судом встановлено, що у період з 09.07.2020 по 10.07.2020 Головним управлінням ДСНС України в Київській області на підставі наказу від 30.06.2020 №473 та посвідчення від 30.06.2020 №2236, було проведено позапланову перевірку Комунального закладу Київської обласної ради Ржищівський гуманітарний фаховий коледж , який з 22.06.2020 є правонаступником Ржищівського гуманітарного коледжу, щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт №71 від 10.07.2020 (т.2 а.с.140-147), яким встановлено, що зокрема у навчальному корпусі №1 та гуртожитку залишились не усунутими 14 порушень, а саме:

у Навчальному корпусі №1(основному):

1) пункту 2.5. глави 2, розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

2) пункту 1.2. глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

3) пункту 1.2, глави 1, розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункт 10.1, додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідного типу;

4) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

5) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 - не визначено пожежну небезпеку оздоблення стін коридору першого поверху на шляху евакуації;

6) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016 - вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м;

7) пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

у Гуртожитку:

8) пункту 2.5. глави 2. розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

9) пункту 1.2. глави 1. розділу V НАПБ А.01.001-2014 додаток А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - не обладнано системами протипожежного захисту приміщення, а саме автоматичною пожежною сигналізацією;

10) пункту 1.2, глави 1,розділу V НАПБ А.01.001-2014, пункту 10.1, додаток Б.1 (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідного типу;

11) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

12) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016 - вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м;

13) пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

14) пункту 2.26 глави ІІ розділу ІІІ ППБУ - відсутній другий евакуаційний вихід з другого та третього поверху.

Суд зазначає, що 14.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява від 14.07.2020 №112 про залучення доказів про усунення частини порушень, які судом були залучені до матеріалів справи (т.2 а.с.80-89). Зокрема, відповідачем надано довідки від 26.06.2020 №100:

- про зміни до розподілу показників зведених планів асигнувань із загального фонду обласного бюджету на 2020 рік, з якої вбачається, що відповідно до рішення сесії Київської обласної ради від 22.06.2020 №895-35-VІІ Ржищівському гуманітарному коледжу виділено кошти в сумі 1100000,00 грн. на використання товарів і послуг та оплати послуг (т.2 а.с. 84);

- про зміни до кошторису на 2020 рік про надходження коштів із загального фонду бюджету в сумі 1100000,00 грн. на окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку (т.2 а.с. 84).

З метою забезпечення обладнанням приміщень закладу системою протипожежного захисту, на замовлення відповідача виконавцем ПП Рейдер розроблено Робочий проект Системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей учбового корпусу Ржищівського гуманітарного коледжу (т.2 а.с.85,86).

Також судом встановлено, що у період з 14.12.2020 по 15.12.2020 Головним управлінням ДСНС України в Київській області на підставі наказу від 02.12.2020 №995 та посвідчення від 03.12.2020 №3940, було проведено позапланову перевірку Комунального закладу Київської обласної ради Ржищівський гуманітарний фаховий коледж , який з 22.06.2020 є правонаступником Ржищівського гуманітарного коледжу, щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт №97 від 15.12.2020 (т.2 а.с.203-210) .

Дослідивши зміст вказаного акта перевірки, суд з`ясував, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) відповідачем встановлено відсутність порушень у сфері пожежної безпеки в частині працездатності, утримання в належному стані систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, монтажу системи блискавкозахисту та утримання в належному стані в учбовому корпусі та гуртожитку Комунального закладу Київської обласної ради Ржищівський гуманітарний фаховий коледж .

Отже, в результаті проведених позивачем перевірок залишились не усунутими на час розгляду справи 8 порушень у сфері пожежної безпеки, а саме:

у Навчальному корпусі №1(основному):

1) пункту 2.5. глави 2, розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

2) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 - не визначено пожежну небезпеку оздоблення стін коридору першого поверху на шляху евакуації;

3) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016 - вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м;

4) пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

у Гуртожитку :

5) пункту 2.5. глави 2. розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином;

6) пункту 22, розділу ІІ; пункту 2.3 глави 2, розділу ІІІ ППБУ п.8.6 ДБН В.1.1-7:2016 - вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м;

7) пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

8) пункту 2.26 глави ІІ розділу ІІІ ППБУ - відсутній другий евакуаційний вихід з другого та третього поверху.

Суд зазначає, що надані відповідачем докази свідчать про те, що відповідачем вживаються заходи для повного усунення виявлених перевірками порушень. Порушення, які залишилось усунути відповідачу, можливо усунути з огляду на здійснення Київською обласною радою (засновник відповідача) відповідного фінансування, проте відповідачу потрібен деякий час.

Отже, проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів усунути порушення, які виявлені органом державного контролю. Оскільки відповідачем вчиняються дії по усуненню порушень, але усунення цих порушень залежить не лише від волі відповідача, оскільки потребує бюджетного фінансування та певного часу для їх усунення, суд не вбачає підстав для вжиття таких заходів реагування як повне зупинення експлуатації закладу, а саме навчального корпусу №1 та гуртожитку Комунального закладу Київської обласної ради Ржищівський гуманітарний фаховий коледж .

При цьому, враховуючи принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілям, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд вважає за необхідне зазначити те, що зупинення експлуатації цього закладу призведе до порушень інтересів невизначеного кола осіб, які не зможуть користуватися цим закладом.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Оцінюючи ризики, які несуть такі порушення як: дерев`яні елементи горищного приміщення не оброблені вогнезахисним розчином; не визначено пожежну небезпеку оздоблення стін коридору першого поверху на шляху евакуації; вихід із сходової клітки на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м; коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням; відсутній другий евакуаційний вихід з другого та третього поверху гуртожитку, суд, не ставлячи під сумнів правильність висновків органу державного контролю про необхідність їх усунення, виходить з того, що позивачем не доведено, що такі порушення несуть пряму загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, зокрема, чинне законодавство не відносить сам факт відсутності оброблення вогнезахисним розчином дерев`яних елементів горищного приміщення; невизначення пожежної небезпеки оздоблення стін коридору на шляху евакуації; невиконання виходу із сходової клітки на покрівлю через протипожежний люк 2-го типу шириною не менше ніж 0,6м, висотою 0,8м; незабезпечення евакуаційним освітленням коридорів, проходів та інших шляхів евакуації; незабезпечення другим евакуаційним виходом з другого та третього поверху гуртожитку, - до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Навпаки, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд наголошує, що зупинення роботи об`єкта є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, його працівників та студентів, а тому має застосовуватись лише у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутих на момент розгляду справи порушень пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта.

Поряд з цим, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд враховує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень Комунального закладу Київської обласної ради Ржищівський гуманітарний фаховий коледж , зокрема навчального корпусу №1 та гуртожитку, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, який спрямований на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків не доведено позивачем належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а інші правопорушення не становлять реальної загрози життю та здоров`ю людей та можуть бути усунуті в інший спосіб, зокрема, шляхом складання припису, розпорядження чи іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, приймаючи до уваги статус об`єкта, відносно якого порушено питання про зупинення експлуатації, а також враховуючи принцип пропорційності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, варто врахувати, що відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 3 Закону України "Про освіту", кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Відповідно до положень ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Дотримання балансу між необхідністю застосування заходів реагування задля збереження життя та здоров`я людей з правом на освіту, є одним з найважливіших елементів під час розгляду справ про зупинення експлуатації навчальних закладів, з обов`язковим наданням оцінки ризикам, що існують та співставленням дій закладу освіти, вчинених саме на усунення порушень, що залишились.

Таким чином, враховуючи вказані вище дії відповідача, спрямовані на повне усунення виявлених порушень, що залишились після проведення останнього перевірочного заходу, суд вважає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень навчального корпусу та гуртожитку, у такому разі, буде спрямовано як санкція для відповідача, жодним чином не пришвидшуючи усунення порушень, які залишились, зважаючи на те, що їх водночас усунути неможливо.

На переконання суду, застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації приміщень відповідача хоча й виконує свій спонукаючий характер, проте з огляду на те, що порушення, які не усунуті на даний час, не створюють прямої загрози життю чи здоров`ю людей, та мають бути усунуті за наслідком виконання робіт (надання послуг) за укладеними відповідачем договорами в умовах розпочатого процесу фінансування відповідача на вказані цілі, не може бути застосований судом виключно як спонукаюча міра.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29.01.2021.

Суддя Кушнова А.О.